Постанова

від 11.02.2025 по справі 580/7127/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7127/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 23.09.2024) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІЙКА» звернулося з позовом, в якому просить визнання протиправним і скасування рішення від 12.07.2024 про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000208/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у спірних рішеннях не вказав, які саме документи не подав позивач, в чому полягає неповнота відомостей про митну вартість, які розбіжності в числових значеннях ним виявлені.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач не допустив порушень вимог закону та прийняв спірні рішення з огляду на обґрунтованість сумнівів у подачі декларантом повних відомостей про митну вартість товарів. Під час митного декларування товару виявив розбіжність, а саме: згідно з п. 5.1 Контракту №22 від 07.06.2024, покупець сплачує попередньо передплату 100% від вартості товару до 20.06.2024, проте надане декларантом платіжне доручення містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам контракту, надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить інформацію про перевезення вантажу від м. Veen (Нідерланди) транспортним засобом НОМЕР_1/НОМЕР_2, проте фактичне перевезення здійснювалось транспортним засобом НОМЕР_3/НОМЕР_2. Крім того, позивач відмовився від надання додаткових документів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що документи для визначення митної вартості товару відповідно до ч.1 ст.53 МК України надані позивачем не у повному обсязі та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості. З наданих позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, тому застосування резервного методу та визначення митної вартості товару є виправданим та обґрунтованим.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований як юридична особа. Основний вид діяльності - « 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами».

07.06.2024 між позивачем (покупець) та фірмою Homborg Industrial Machinery BV (Нідерланди) (продавець) укладено контракт № 22 (далі - Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує на умовах EXW - KM Veen, Нідерланди, (згідно Інкотермс 2020) генератори в кількості та за цінами, наведеними в додатку №1 до цього Контракту. Згідно з п. 4.1 Контракту ціни на товар наведені в Додатку №1 до нього в Євро. Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту загальна його вартість становить 110 000,00 Євро, які покупець сплачує до 20.06.2024.

Згідно з додатком № 1 до Контракту товаром, що постачається є:

- електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent (країна походження Франція), яка була у використанні за ціною 40 000,00 Євро;

- електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (країна походження Швеція), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 22 000,00 Євро за 1 шт. (всього 44 000,00 Євро);

- електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (країна походження Бельгія), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 7 000,00 Євро за 1 шт. (всього 14000,00 Євро);

- електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA (країна походження Франція), яка була у використанні, за ціною 12 000,00 Євро.

11.07.2024 позивач через представника ТОВ «Брокер-Центр» подав до відповідача митну декларацію № 24UA401060010606U3 із задекларованою митною вартістю генераторів за основним методом, до ціни товару додано витрати на його транспортування, а саме:

- електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent вартістю 1 763 104,00 грн + 18 396,55 грн (транспортно-експедиційні послуги до кордону України) = 1 781 500,55 грн;

- електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (2 шт.) загальною вартістю 1 939 414,40 грн + 32 704,97 грн (транспортно-експедиційні послуги до кордону України) = 1 972 119,37 грн;

- електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford (2 шт) 60 kVA загальною вартістю 617 086,40 грн + 12 804,00 грн (транспортно-експедиційні послуги до кордону України) = 629 890,40 грн;

- електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA вартістю 528 931,20 грн + 8 094,48 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 537 025,68 грн.

Разом з декларацією надав відповідачу такі документи: Контракт з додатком №1, інвойс №011073, міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.07.2024 №64615372, платіжну інструкцію № 1 від 21.06.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 08.07.2024 №08/07/2024, митну декларацію відправника №24NL7EIC9GWK8VPDA0 від 05.07.2024, лист про країну походження товару від 11.07.2024.

11.07.2024 відповідач повідомив, що надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме згідно з п. 5.1 Контракту покупець сплачує попередньо передплату 100 % від вартості товару до 20.06.2024. Проте надане декларантом платіжне доручення містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам контракту. Надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить інформацію про перевезення вантажу від м.Veen (Нідерланди) транспортним засобом НОМЕР_1/НОМЕР_2. Проте фактичне перевезення здійснювалось транспортним засобом НОМЕР_3/НОМЕР_2. Серед наданих документів відсутня інформація про здійснення страхування товару покупцем. Тому просив надати додаткові документи: додатки до Контракту, у разі наявності, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо рахунок сплачено надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалося страхування надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач надав відповідачу запитувані документи: лист позивача № 352 від 11.07.2024, Договір транспортного експедирування № 2024-07-05 від 05.07.2024, Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 05/07/2024 від 05.07.2024, заявку на міжнародне перевезення вантажу № 01-20024 від 08.07.2024, платіжне доручення № 1 від 21.06.2024. Листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом, не страхувався.

12.07.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000208/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110, скоригувавши митну вартість 4-х генераторних установок. У рішенні від 12.07.2024 №UA401000/2024/000208/2 відповідач зазначив, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності, а також положення Контракту та невідповідність таким положенням заявленої митної вартості товару. Митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору та буде скориговано. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) у зв`язку з відсутністю у відповідача інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у нього вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно зі ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару 1 є ЕМД від 05.07.2024 №UA209230/2024/061382 за якою оформлено 1 товар електрогенераторна установка та обертовий електричний перетворювач потужністю понад 375 кВхА, але не більш як 750 кВхА, який був у вжитку, електрогенераторна установка з поршневимдвигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем FPT CURSOR) GENERATOR SET COGEM, потужністю 400KVA= 320kW, який був у вжитку, 2014 року випуску, серійний номер - 733.2/14 - 1 шт, та складає 6,22 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 3 є ЕМД від 02.03.2024 №UA209170/2024/017894, за якою оформлено 1 товар, а саме генератор дизельний Cummins, модель: 40DGCA: серійний номер K970658370, який був у використані: 1997 року, потужність: 40 kW: вага: 1320кг.» та складає 6,21 Дол. США за кг.

12.07.2024 оформлено нову митну декларацію на генераторні установки №24 UA401060010713U8, згідно з якою позивачу збільшено митні платежі на 59 630,35 грн, з яких 11 467,37 грн - мито та 48 162,98 грн - ПДВ. Відповідач скоригував митну вартість у більшу сторону:

- 2-х генераторних установок Volvo Penta 500 kVA (з 44 741,99 Євро до 46 153,00 Євро);

- 2-х генераторних установок Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (з 14 290,49 Євро до 18 040,00 Євро).

Позивач вважаючи вищевказане рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано до відповідача повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

З матеріалів справи вбачається, що спірні обставини стосуються товару, придбаного позивачем згідно з Контрактом та Додатком №1, укладених з фірмою Homborg Industrial Machinery BV щодо поставки товару, а саме: електрогенераторної установки Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent (країна походження Франція), яка була у використанні за ціною 40 000,00 Євро, електрогенераторної установки Volvo Penta 500 kVA (країна походження Швеція), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 22 000,00 Євро за 1 шт. (всього 44 000,00 Євро), електрогенераторної установки Atlas Copco Perkins Stamford 60 kVA (країна походження Бельгія), яка була у використанні, 2 шт. за ціною 7 000,00 Євро за 1 шт. (всього 14 000,00 Євро), електрогенераторної установки SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA (країна походження Франція), яка була у використанні, за ціною 12 000,00 Євро. Відповідно до п. 4.2 та п. 5.1. Контракту загальна вартість товару становить 110 000,00 Євро, які покупець сплачує до 20.06.2024.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач через представника ТОВ «Брокер-Центр» склав та подав відповідачу митну декларацію із задекларованою митною вартістю генераторів за основним методом, до ціни товару, додавши витрати на транспортування, а саме: електрогенераторна установка Caterpillar Leroy Somer 450 kVA Silent вартістю 1 763 104,00 грн + 18 396,55 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1 781 500,55 грн, електрогенераторна установка Volvo Penta 500 kVA (2 шт.) загальною вартістю 1 939 414,40 грн + 32 704,97 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 1 972 119,37 грн, електрогенераторна установка Atlas Copco Perkins Stamford (2 шт) 60 kVA загальною вартістю 617 086,40 грн + 12 804,00 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 629 890,40 грн, електрогенераторна установка SDMO John Deere Leroy Somer 165 kVA вартістю 528 931,20 грн + 8 094,48 грн (транспортно- експедиційні послуги до кордону України) = 537 025,68 грн. Разом з декларацією надав відповідачу такі документи: Контракт з додатком №1, інвойс №011073, міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.07.2024 №64615372, платіжну інструкцію № 1 від 21.06.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 08.07.2024 №08/07/2024, митну декларацію відправника №24NL7EIC9GWK8VPDA0 від 05.07.2024, лист про країну походження товару від 11.07.2024.

У подальшому на запит відповідача позивач надав відповідачу документи: лист позивача № 352 від 11.07.2024, договір транспортного експедирування № 2024-07-05 від 05.07.2024, договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом № 05/07/2024 від 05.07.2024, заявку на міжнародне перевезення вантажу № 01-20024 від 08.07.2024, платіжне доручення № 1 від 21.06.2024. Листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом не страхувався.

У поданій митній декларації, в якості митної вартості позивач вказав ціну, що була фактично сплачена і числове значення якої підтверджене документами, перелік яких наведений в ч.2 ст. 53 МК України, зокрема надав відповідачу відповідну платіжну інструкцію.

Суд першої інстанції вірно вказав, що доводи відповідача про те, що згідно з п. 5.1 Контракту покупець сплачує попередньо передплату 100 % від вартості товару до 20.06.2024, а позивач надав платіжне доручення, яке містить інформацію про здійснення оплати 21.06.2024, що суперечить узгодженим умовам Контракту, не обґрунтовані, оскільки позивач здійснив оплату товару в повному обсязі у незмінному розмірі, хоч і з простроченням на 1 день, але в поряду 100% передоплати, як це передбачено Контрактом.

Надана для митного оформлення транспортна накладна від 08.07.2024 №64615372 містить технічну помилку в одній цифрі одного номерного знаку, що у подальшому призвело до допущення помилки при заповненні митної декларації. Вказану помилку в документах виявив відповідач під час огляду товару та транспортних засобів при перетині кордону. Водночас у довідці від 08.07.2024 про транспортно-експедиційні послуги зазначені вірні номерні знаки транспортних засобів, які перевозили генераторні установки.

Враховуючи викладене, вказана помилка у одній цифрі номерного знаку вантажного автомобіля, який перевозив товар, не впливає на правильність визначення митної вартості позивачем.

Доводи відповідача про те, що серед наданих позивачем документів відсутня інформація про здійснення страхування товару покупцем не обґрунтовані, оскільки листом № 352 від 11.07.2024 позивач повідомив відповідачу, що вантаж, який ввезений згідно зі вказаним вище Контрактом не страхувався.

При цьому, до складу митної вартості товару позивач включив також витрати, які підлягали сплаті за надання послуг з перевезення. Вказані документи позивач надав відповідачу при декларуванні товару. Відповідач не надав жодного належного, достовірного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації та під час консультацій документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Спрацювання системи управління ризиками може лише обґрунтовувати необхідність посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не є безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не є достатньою правовою підставою для висновків державного органу про наявність порушень декларанта, не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Зважаючи, що в колонці 22 митної декларації вказана загальна сума - 110000,00 євро, що відповідає інвойсу та платіжному дорученню №1 від 21.06.2024, копії яких були надані в процесі митних формальностей, твердження відповідача про сумніви не є достатньо переконливими.

Обґрунтованість взяття митним органом для обчислень останнього - резервного методу визначення митної вартості генераторних установок, які є різними із генераторними установками, які ввіз позивач, а саме різні марки та моделі, різні потужності та різні роки виготовлення, не підтверджена.

Разом із тим, в запиті про надання додаткових документів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи є необхідними для підтвердження того чи іншого показника.

Витребуючи у позивача додаткові документи, відповідач не пояснив, які складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та як додаткові документи мають підтвердити той чи інший показник.

Вказані митним органом розбіжності та недоліки не дають підстав для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

У зв`язку з наведеним доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.

Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення Вінницької митниці Державної митної служби України рішення від 12.07.2024 про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000208/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000110 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.02.2025.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна