Ухвала

від 23.09.2024 по справі 420/4936/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4936/24

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року по справі за позовом Державної установи Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 року позов Державної установи Відділення гідроакустики інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України задоволено.

На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке ухвалою суду від 27.08.2024 року було задоволено та продовжено строк на усунення недоліків на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не може надати платіжне доручення в строк, встановлений судом, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору в тому числі через введення воєнного стану.

Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 року по справі №200/11087/20-а, від 19.09.2022 року по справі №280/8691/20, котрі відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

До того ж, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Крім того, у поданому клопотанні апелянт посилається на введення воєнного стану на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Колегія суддів звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення /продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось змін щодо перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану на території України, тому з урахуванням вищенаведеного є необхідність визначення розумного строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Щодо посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, то колегія суддів вважає таке посилання безпідставним, оскільки лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 420/143/22.

У той же час відповідачем не обґрунтовано яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, перешкоджали суб`єкту владних повноважень виконати вимоги передбаченого ст. 296 КАС України з огляду на обставини даної справи, які вказують, що апелянт недобросовісно використовує свої процесуальні права та безпідставно зволікає із реалізацією свого права на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право апелянта на апеляційне оскарження рішення шляхом надання строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.

Так, за правилами ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви). Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки станом на теперішній час судовий збір не сплачено, а положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги у разі неусунення недоліків, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Крім того, колегія суддів додатково зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч.4 ст. 169, ст. 296, ч.2 ст. 298 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року повернути скаржнику, а матеріали справи повернути до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова