Постанова

від 17.09.2024 по справі 420/1517/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1517/24

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Гедікова В.В.,

представниці відповідача Татару Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 420/1517/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 № 1209-ВС Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 за 2023 рік;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 № 1210-ВС Про звільнення ОСОБА_2 ;

- поновити ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток на посаді головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, починаючи за час вимушеного прогулу за період з 15 грудня 2023 року і по дату поновлення на посаді;

- стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.;

- стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновок про оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 за 2023 рік ґрунтується на Результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за 2023 рік (надалі також - Результати). Так, відповідно до Результатів, ОСОБА_1 виконала три завдання: 1) Розроблено спеціальні вимоги до осіб, які претендують на заняття посад державної служби категорій Б та В. Бал - 3,64. Обґрунтування робота проводилась ефективно з дотриманням відповідних строків передбачених законодавством; 2) В найкоротші терміни та з досягненням якісного результату виконано всі доручення керівництва. Бал - 3.64. Обґрунтування - робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; 3) Забезпечена підготовка інформації, доповідних записок, довідок, встановлених звітів з кадрових питань, та подані на розгляд керівництву Департаменту. Бал - 3,65. Обґрунтування - завдання виконано своєчасно. На другій сторінці Результатів зазначено шкалу оцінювання: Негативна оцінка - середній бал від 0 до 2.49. Позитивна - середній бал від 2,5 до 3,64. Відмінна - середній бал від 3,65 до 4.

Враховуючи дану шкалу оцінювання, ОСОБА_1 отримала позитивну оцінку, про що було зроблено відповідну позначку X.

Також зазначено обґрунтування оцінки: завдання виконано своєчасно, результат якого повного мірою можна використати в роботі. Відповідно до норм чинного законодавства дотримано строків виконання контрольних документів. За результатами оцінювання проявила себе як спеціаліст з високим рівнем професійних знань.

Позивачка зазначає, що вищевказана інформація з результатами оцінювання була надрукована машинописним способом, однак з невідомих причин кульковою ручкою навпроти отриманих балів за три завдання ОСОБА_3 було дописано 0, а в графі остаточної оцінки позначка X навпроти позитивної оцінки була закреслена кульковою ручкою і поставлено цією ручкою позначку X навпроти негативної оцінки.

Позивачка вважає, що нею може бути отримана негативна оцінка з наступних трьох пунктів: 1) Розроблено спеціальні вимоги до осіб, які претендують на заняття посад державної служби категорій Б та В - якщо теоретично припустити, що позивачка не виконала дану вимогу і отримала за цей пункт оцінку 0, то протягом всього 2023 року Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації не зміг би приймати на державну службу державних службовців, оскільки були би відсутні спеціальні вимоги до осіб, які претендують на заняття посад державної служби. Позивачка зазначає, що дані спеціальні вимоги успішно розроблені нею і активно використовуються при проведенні конкурсів на заняття посад державної служби категорій Б та В; 2) В найкоротші терміни та з досягненням якісного результату виконано всі доручення керівництва якщо теоретично припустити, що Позивач не виконала дану вимогу, то зі сторони керівництва Відповідача були би застосовані дисциплінарні стягнення. Жодних дисциплінарних стягнень за 2023 рік до позивачки не було застосовано. Будь-яких скарг та зауважень з боку колег та керівництва до позивачки не надходило; 3) Забезпечена підготовка інформацій, доповідних записок, довідок, встановлених звітів з кадрових питань, та подані на розгляд керівництву Департаменту - знову ж таки, якщо припустити, що позивачка не виконала дану вимогу, то зі сторони відповідача було б застосовано відповідні санкції, але жодних санкцій не було застосовано.

Позивачка зазначає, що вона зарекомендувала себе як чесний, порядний, відповідальний працівник, яка успішно склала оцінювання результатів службової діяльності. Таким чином, без достатніх правових підстав Департаментом охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації були змінені результати оцінювання позивачки і виправлена рукописним способом підсумкова оцінка з позитивну на негативну без жодних обґрунтувань таких рішень в графі Обґрунтування.

Відтак вважає, що наказ від 15.12.2023 № 1209-ВС є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 року №1210-ВС Про звільнення ОСОБА_2 (надалі також - наказ від 15.12.2023 року №1210-ВС), відповідно до п.3 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу, звільнено ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації 15 грудня 2023 року за отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за 2023 рік.

Позивачка зазначає також, що її звільнення впливає не тільки на її фізичнийта психологічний стан, але й на майновий стан, оскільки у позивачки є двоє дітей, чоловік загинув на війні. Крім того, позивачка є інвалідом другої групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. Фактично єдиним джерелом доходу позивачки була робота у Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачкою не було дотримано строки та процедуру оскарження висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, яка передбачена статтею 11 Закон №889-VІІІ, адже не було подано скаргу до директора Департаменту щодо порушення прав її, як державного службовця із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

Наказом Департаменту від 18.10.2023 року №1014 - ВС Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій Б і В було проведено процедуру оцінювання в Департаменті, у період з 10.11.2023 року по 29.11.2023.

Висновок про негативну оцінку було затверджено наказом Департаменту від 15.12.2023 №1209-ВС Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2023 рік з наданням окремого обґрунтування щодо виконання завдань з доведенням до відома. Оскільки, позивач відмовилась ознайомитися з наказом, було складено акт у присутності працівників Департаменту.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону №889-VІІІ підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Оскільки за результатами оцінювання службової діяльності у 2023 році позивач, згідно з висновком, затвердженим наказом Департаменту від 15.12.2023 року №1209-ВС, отримала негативну оцінку, то вона підлягала звільненню із займаної посади з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст.87 Закону №889-VІІІ та на підставі цього винесено наказ Департаменту від 15.12.2023 року №1210-ВС Про звільнення ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2024 року у задоволенні позову відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2023 рік були підписані Завідувачем сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами року, при цьому Закон № 2259 - IX, на який посилається відповідач, набрав чинності 20.05.2022. Отже, відповідач при оцінюванні позивача завідомо поставив її в таке положення, коли вона не може виконати належним чином завдання через відсутність у неї вищевказаних повноважень;

- суд першої інстанції проігнорував, що відповідач, надаючи витяг з моніторингу каталогу справ в електронному документообігу «Аскод», де зазначені справи позивача, не надав загальної кількості справ у Департаменті, які були наявні на момент звільнення позивача. Без загальної кількості недопрацьованих документів в Департаменті неможливо встановити ступінь відповідності чи невідповідності позивача займаній посаді;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що ведення військового обліку не передбачено посадовою інструкцією ОСОБА_1 , тому вона не зобов`язана виконувати даний напрям роботи;

- суд першої інстанції проігнорував, що відповідач не надав доказів того, що проекти документів підготовлені позивачкою потребували суттєвого корегування, недостатність знань нормативно правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребували нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва;

- безпідставним є твердження суду першої інстанції, що «у зв`язку з тим, що позивачка, яка займає посаду державної служби категорії «В» перебувала у щорічній основній відпустці тривалістю 26 календарних днів, починаючи з 13.11.2023 по 08.12.2023 оціночну співбесіду було відтерміновано з урахуванням дати виходу з відпустки, а саме до 13.12.2023 відповідно до вимог Порядку;

- не можна погодитись з твердженням Одеського окружного адміністративного суду, що: «позивачкою не було дотримано строки та процедуру оскарження висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, яка передбачена статтею 11 Закон №889-VШ», адже нею не було подано скаргу до директора Департаменту щодо порушення прав її, як державного службовця із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації;

- суд першої інстанції не надав належну оцінку соціальному положенню позивачки, складу сім`ї та неналежним чином оцінив законність її звільнення;

- суд першої інстанції не надав належну оцінку тому, що керівник позивачки неодноразово погрожував їй звільненням;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_1 підписувала Результати оцінювання службової діяльності в оригінальній редакції (без виправлень кульковою ручкою);

- апелянт категорично не погоджується з твердженням відповідача, що вона таємно викрала особисту трудову книжку, а також зазначає, що відносно повернення ноутбуку Dell-Vostro Департаментом не було проведено жодного службового розслідування, не було звернення до правоохоронних органів щодо відсутності ноутбуку.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 у період з 24.10.2005 по 15.12.2023 працювала на посаді головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 28.12.2020 № 1003 надано ОСОБА_1 відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 грудня 2020 року по 07 жовтня 2023 року до фактичного виходу її з відпустки.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 31.10.2022 № 1083-ВС припинено відпустку ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 листопада 2022 року та поновлено виконання обов`язків на займаній посаді. З 13.11.2023 по 08.12.2023 ОСОБА_1 перебувала у відпустці (26 календарних днів).

У період з 13.11.2023 по 08.12.2023 ОСОБА_1 перебувала у відпустці (26 календарних днів).

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 18.10.2023 №1014 - ВС Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій Б і В було проведено процедуру оцінювання в Департаменті, у період з 10.11.2023 по 29.11.2023.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 №1209-ВС Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2023 рік затверджено висновок про негативну оцінку результатів службової діяльності головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 з наданням окремого обґрунтування щодо виконання завдань з доведенням до відома.

Як вбачається із Обґрунтування результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В за 2023 рік ОСОБА_4 :

1. Розроблено спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії Б та В.

Законом України № 2259 - IX Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану передбачено спрощену процедуру вступу на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.

Тому, державним службовцем не було розроблено спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії Б і В, за зазначений період. Державний службовець не компетентна в застосуванні норм Законів України Про державну службу, Про відпустки, Про запобігання корупції.

2. В найкоротші терміни та з досягненням якісного результату виконано всі доручення керівництва.

До виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату. Завдання виконувалось с демонстрацією неспроможності, одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків. Досягнення результату мав негативний відгук з боку співвиконавців та керівництва.

3.Забезпечена підготовка інформації, доповідних записок, довідок, встановлених звітів з кадрових питань та подані на розгляд керівництву Департаменту.

Проекти документів потребували суттєвого корегування. Недостатність знань нормативно правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва.

Підготовка контрольних документів здійснюється з порушенням термінів, зміст у листуваннях не відповідає діловому мовленню та має граматичні помилки, які потребують постійного корегування..

Оскільки, позивачка відмовилась ознайомитися з наказом, 15 грудня 2023 року було складено Акт про відмову від підписання наказу Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 у присутності працівників Департаменту.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації № 1210-ВС від 15.12.2023 року Про звільнення ОСОБА_2 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу звільнено з посади головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації 15 грудня 2023 року за отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за 2023 рік.

Не погоджуючись з вищезазначеними наказами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 №1209-ВС Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 за 2023 рік та від 15.12.2023 року № 1210-ВС Про звільнення ОСОБА_2 , вважаючи їх протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивачка звернулася з даною позовною заявою до суду.

Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що сторони намагались дійти мирової угоди (а.с.225-236,т.2).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивачки зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачкою доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

Проте із таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII ( далі - Закон № 889-VІІІ).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 889-VІІІ державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Засади оцінюванню результатів службової діяльності державних службовців урегульовано статтею 44 Закону № 889-VІІІ.

Згідно із приписами указаної норми, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.

Відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців унормовано Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.08.2017.

Пункт 3 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, передбачено, що оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Пункт 9 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, установлено, що оцінювання проводиться поетапно:

- визначення завдань і ключових показників;

- визначення результатів виконання завдань;

- затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно із пунктами 10, 11 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, визначено, що визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов`язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Для державного службовця визначається від двох до п`яти завдань.

Відповідно до пунктів 33, 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Пунктами 40-1, 41 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, передбачено, що служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.

Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, письмовий звіт (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає про це (з відповідним обґрунтуванням) у формі згідно з додатком 9.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до пунктів 47-49 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій Б або В, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про державну службу.

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Колегією суддів установлено, що відповідно до завдань і основних показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2023 рік головному спеціалісту сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації - Дворянінович Л.В. виставлено три завдання (а.с. 138-139, т.1).

Перше завдання: Розробляє спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В» та приймає документи від кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В», проводить перевірку документів, поданих кандидатами на відповідність встановленим законом.

Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цього завдання визначено такі критерії: Вивчення законів про «Державну службу», «Про відпустки», «Про запобігання корупції», «Про затвердження порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»

Друге завдання: Готує відповіді на контрольні документи за дорученням директора Департаменту.

Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цього завдання визначено наступні критерії: Забезпечення дієвого контролю документообігу в Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Третє завдання: Забезпечує підготовку інформацій, доповідних записок, довідок, встановлених звітів з кадрових питань, подає їх на розгляд керівництву Департаменту.

Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цього завдання визначено такі критерії: Забезпечення дієвого контролю документообігу в Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п.38 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, головним спеціалістом сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 складено та подано до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації форму щодо результатів виконання державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2023 рік, згідно із яким завдання виконано своєчасно та в повному обсязі.

Проте, Директор Департаменту ОСОБА_5 після проведення оціночної співбесіди щодо результатів виконання завдань ОСОБА_1 за 2023 рік, встановив середній бал « 0 «за кожне із трьох завдань, оцінка «негативна».

Слід зазначити, що Додатком 4 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів.

Так, бал «Не підлягає оцінюванню» виставляється у разі коли завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень).

Бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Апеляційний суд під час розгляду справи встановив, що в обґрунтування оцінки « 0» за завдання № 1 Керівник Департаменту зазначив:

«Законом України № 2259 IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» передбачено спрощену процедуру вступу на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.

Тому, державним службовцем не було розроблено спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «Б» і «В», за зазначений період. Державний службовець не компетентна в застосуванні норм Законів України «Про державну службу», «Про відпустки», «Про запобігання корупції».

Під час судового засідання позивачка пояснила, що нею дійсно не було виконано завдання № 1, обґрунтовуючи це зміною законодавства.

Принагідно, колегія суддів наголошує, що директор Департаменту зазначаючи, що позивачка не компетентна в застосуванні норм Законів України «Про державну службу», «Про відпустки», «Про запобігання корупції» не врахував, що Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2023 рік були погоджені Завідувачем сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту - Є. С. Кущенко, при цьому підпис позивачки у цьому документі міститься у графі «Ознайомлення державного службовця». Отже, ОСОБА_1 ознайомилась із Завданням і ключовими показниками, водночас, дані Завдання і ключові показники визначав і погоджував керівник державного службовця - завідувач сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами ОСОБА_6 , а тому також був відповідальний за обрання завдання для позивачки у якому, як з`ясувалось під час оціночної співбесіди вона не компетентна.

Водночас, змінювати і погоджувати нові завдання повинен керівник (безпосередній керівник) за участі державного службовця, а не державний службовець самостійно.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання представниці відповідача, що позивачка у відповідності до п.12- 1, п.14 Порядку мала право змінити завдання, оскільки в абзаці першому пункту 12-1 та пункту 14 відсутня норма, відповідно до якої, як стверджує відповідач, « у разі неможливості виконання державним службовцем зазначених завдань, він звертається безпосереднього до свого керівника структурного підрозділу, якому підпорядкований відповідно до штатного розпису державного органу щодо перегляду завдань і ключових показників протягом десяти робочих днів».

Таким чином, відповідач при оцінюванні позивача завідомо поставив її в таке положення, коли вона не може виконати належним чином завдання через відсутність у неї вищевказаних повноважень, що свідчить про формальний підхід відповідача до визначення завдань для походження оцінювання.

Проте, зазначене не знімає відповідальності за обране завдання та його виконання і з позивачки, оскільки зауважень до обрання Завдання № 1 нею висловлено не було.

Колегія суддів зазначає, що у таких ситуаціях важливо оцінити обставини, що призвели до невиконання завдання, і можливість виявити альтернативні шляхи вирішення спірного питання на підставі нового законодавства або шукаючи відповідні легальні шляхи виконання завдання відповідно до оновленого законодавства.

Отже, завдання № 1 формально не було виконано позивачкою через викладені вище мотиви.

Щодо обґрунтування оцінки « 0» за Завдання 2, зазначено:

«До виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату. Завдання виконувалось с демонстрацією неспроможності, одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків. Досягнення результату мав негативний відгук з боку співвиконавців та керівництва.

В контексті спірного питання, суд апеляційної інстанції зазначає, що результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2023 рік, не містять жодного обґрунтування стосовно того в чому саме виражалось виконування завдань с демонстрацією неспроможності, одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків.

Водночас, формулювання яке зазначено в обґрунтуванні завдання № 2 частково цитує критерій який відповідає балу « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату…. мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Слід наголосити, що бал « 0» виставляється у разі коли завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Тобто, із обґрунтування оцінки « 0» за виконання завдання № 2 можна дійти висновку, що завдання виконувалось, але частково, що не відповідає визначенню критерію виставлення балу « 0».

Отже, з урахуванням того, що завдання № 2 було виконано позивачкою, але не в повній мірі - оцінка « 0» не відповідає обраному обґрунтуванню.

Щодо оцінки « 0» за Завдання №3 в обґрунтуванні зазначено: «Проекти документів потребували суттєвого корегування. Недостатність знань нормативно правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва.

Підготовка контрольних документів здійснюється з порушенням термінів, зміст у листуваннях не відповідає діловому мовленню та має граматичні помилки, які потребують постійного корегування ».

Натомість доказів, які б підтверджували недостатність знань нормативно- правових актів, вимог до підготовки службових документів, потреби у нагадуваннях і високої міри контролю з боку керівництва нічим не підкріплені, також не надано до суду достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження таких доводів.

Пояснюючи таке обґрунтування завдання № 3 відповідач посилався на «усні попередження» керівництва до ОСОБА_1 .

Принагідно слід наголосити, що відповідно до диспозиції частини 1 статті 65 Закону України Про державну службу за прийняття державним службовцем рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Проте, впродовж 2023 року Департамент охорони здоров`я Одеської обласної адміністрації жодного разу не притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення строків опрацювання документів та неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Окрім того, як зазначено у Роз`ясненні НАДС від 10.06.2022 № 154-р/з щодо моніторингу виконання державними службовцями завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності в умовах воєнного стану - з метою надання допомоги службам управління персоналу та іншим учасникам оцінювання результатів службової діяльності державних службовців НАДС наказом від 20 листопада 2020 року № 217-20 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», моніторингу їх виконання та перегляду (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Методичних рекомендацій для здійснення моніторингу завдань рекомендується розробити та використовувати єдину форму подання інформації для всіх державних службовців (паперову чи електронну) та/або шляхом впровадження електронної системи моніторингу в державному органі. Особі, яка визначила завдання і ключові показники державному службовцю, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, їх виконання, прогалин, причин порушення встановлених строків тощо, рекомендується щоквартально проводити з таким державним службовцем бесіду та/або у разі впровадження електронної (автоматизованої) системи моніторингу перевіряти та надавати зворотний зв`язок у електронному вигляді. Результати моніторингу слід використовувати для ухвалення рішення щодо виправлення у разі необхідності) поточного стану виконання завдань та/або ключових показників.

У зв`язку з російською військовою агресією на території України регулювання окремих процесів та процедур на державній службі було змінено. Разом з тим, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців наразі залишається обов`язковим. Проведення моніторингу виконання державними службовцями визначених завдань і ключових показників також має здійснюватися. Моніторинг виконання завдань, який проводиться не рідше ніж один раз на квартал, є додатковим допоміжним інструментом для визначення об`єктивних результатів виконання завдань. Адже керівник, який слідкує за ходом виконання визначеного ним завдання, знаходиться в постійній комунікації зі своїм підлеглим, знає актуальний стан виконання завдання, обставини та умови, в яких відбувається його виконання.

Однак, доказів проведення відповідачем моніторингу виконання завдань з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, їх виконання, прогалин, причин порушення встановлених строків тощо, який має проводиться не рідше ніж один раз на квартал, до суду також не надано, що є додатковим свідченням неповноти та необґрунтованості процедури оцінювання позивачки.

У постанові від 21.04.2021 у справі №480/4987/19 Верховним Судом сформовано правовий висновок, який полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 640/31884/20, від 26.01.2023 у справі №140/318/21.

У постанові від 07.08.2023 у справі №540/3929/20 Верховний Суд зазначив, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника державного службовця, однак це не означає, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі №440/99/21 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Водночас, адміністративний суд, у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України, повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №280/6429/19.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Так, відповідач обґрунтовуючи правомірність висновку зазначив, що робота позивачки в електронному документообігу Аскод відображує не доопрацювання приблизно 200 одиниць документів, що підтверджується її не спроможністю в організації опрацювання зазначених документів в терміни передбачених законодавством та не належного виконання своїх посадових обов`язків, як державного службовця, про що свідчить доповідна записка від 12.01.2024 №1/08/08-05-24.

Колегія суддів зазначає, що доповідної записки від 12.01.2024 станом на момент звільнення позивачки із займаної посади 15.12.2023 не існувало, що свідчить про те, що остання не могла слугувати підставою для негативної оцінки.

Проте, не зважаючи на те, що позивач акцентував увагу на тому, що така доповідна записка не може слугувати доказом у справі, враховуючи її дату, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 9 КАС України запропонував відповідачу надати докази не доопрацювання позивачкою приблизно 200 одиниць документів, а також підтвердження обґрунтування неналежного виконання ОСОБА_1 завдань 2 та 3 та своїх посадових обов`язків.

Так, на вимогу суду апеляційної інстанції представниця відповідача надала до суду апеляційної інстанції додаткові докази (а.с.33-192, т.4).

Відповідач, вважає, що проведений моніторинг каталогу справ, які перебували на виконанні у позивачки з 01.01.2023 по 15.12.2023 доводить її не спроможність в організації опрацювання зазначених документів в терміни передбачені законодавством та неналежного виконання своїх посадових обов`язків, як державного службовця, про що свідчать картки проектів документів, які постійно потребували доопрацювання в електронному документообігу «АСКОД».

Колегія суддів розглянувши надані пояснення та докази, з урахуванням пояснень позивачки зазначає, що документи передані в роботу позивачки відправлялись на доопрацювання керівництвом, та основному опрацьовувались в терміни передбачені законодавством.

Слід зазначити, що з наданих відповідачем документів, не вбачається більше 200 не доопрацьованих документів зі сторони ОСОБА_1 . Крім того, значна частина доопрацювань містила суто технічний формат (зміна шрифту, форматування документу). З цього приводу колегія суддів вважає слушним пояснення позивачки, що доопрацювання є стандартним робочим процесом.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Тобто, граничний строк для надання відповіді на звернення громадян складає 45 днів.

Отже, оглянувши надані до суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів зазначає, що документи відправлялись на доопрацювання, проте строки розгляду звернень ОСОБА_1 не порушені у більшості матеріалів ( а саме : щодо розгляду звернення від 15.05.2023 в.о. голови Громадської організації по захисту прав дітей-сиріт і інвалідів ім. Тетяни Макарової «За право жити» - Т.Л. Бойко; від 03.04.2023 Генерального директора КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» - Павла Георгієва, від 31.03.2023 Депутата Одеської обласної ради 8 скликання - ОСОБА_7 , тощо).

Відповідно до пояснень позивачки щодо звернення ОСОБА_8 від 28.06.2023 вона підготувала проміжну відповідь від 09.08.2023. Департаментом були зроблені відповідні запити щодо перевірки КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», яку проводила Держпраці. Після отримання відповіді щодо результатів перевірки Держпраці, 10.10.2023 державний службовець ОСОБА_9 підготувала остаточну відповідь у даній справі, оскільки матеріали перевірки Держпраці направили саме юристу ОСОБА_9 .

З приводу цього позивачка зазначила, що вона перебувала на лікарняному до 06.10.2023 включно. Перший робочий день після лікарняного - 09.10.2023, а тому вона фізично не могла підготувати відповідь.

Щодо звернення генерального директора ТОВ «Центр відновної медицини та рухової реабілітації «Пространство Движения» від 08.09.2023.

ОСОБА_1 пояснила, що у встановлений строк готувала проєкти відповідей на вищевказані звернення. Однак до директора Департаменту приходили представники ТОВ «Центр відновної медицини та рухової реабілітації «Пространство Движения» і проводили відповідні переговори щодо бронювання працівників, оскільки було повідомлено, що запитувана інформація не входить до повноважень Департаменту, а належить до компетенції Міністерства охорони здоров`я України. Після цих переговорів всю документацію, що стосувалася вищевказаного запиту, у ОСОБА_1 вилучило керівництво Департаменту, мотивуючи це тим, що для остаточної відповіді на запит буде змінено виконавця. Згідно з карткою реєстрації вихідного документу - відповідь підготувала ОСОБА_10 .

Надаючи оцінку цим правовідносинам апеляційний суд зазначає, що відповідачем жодним чином не мотивовано, з відповідним посиланням на чинне законодавство, такий алгоритм дій , тим більш можливість кваліфікації дій позивачки як порушення чинного законодавства, зокрема виконування завдань с демонстрацією неспроможності, тощо.

Щодо листа Заступника Секретаря РНБО від 26.09.2022 позивачка пояснила, що відповідно до картки вхідного документа, вона отримала вищевказаний лист 04.10.2023, однак у той період часу остання перебувала на лікарняному, а тому не могла належним чином виконувати свої службові обов`язки. Також для надання запитуваних даних, Департамент звертався до відповідальної особи за ведення статистики у Департаменті- Радзієвської Тетяни. До Департаменту надходили інформаційні дані від даної особи, після цього разом із супровідним листом Департамент відправляв на адресу РНБО запитувані дані.

Крім того, в матеріалах справи містяться скарги ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 17.01.24 та 18.01.24 відповідно. Однак станом на момент звільнення позивачки із займаної посади 15.12.2023 даних скарг не існувало, що свідчить про те, що такі письмові скарги не могли слугувати підставою для негативної оцінки позивачки.

В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні колегія суддів зазначає, що надані до суду докази не свідчать про те, що завдання позивачкою взагалі не виконувались, проте її діяльність як держаного службовця за 2023 рік було оцінено оцінкою « 0» . Водночас така оцінка відповідає обґрунтуванню завдання взагалі не виконано.

Також не надано до суду переконливих доказів, що завдання виконувалось з демонстрацією неспроможності, одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, не було надано підтверджень щодо негативного відгуку з боку співвиконавців та керівництва.

Поряд з цим, аналізуючи положення статті 44 Закону України «Про державну службу», у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, суд апеляційної інстанції зазначає, що негативна оцінка із виставленням балу « 0», має бути обґрунтована в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів , що не відповідають встановленим критеріям не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, які установлено додатком 5 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Здійснюючи розгляд даної справи апеляційним адміністративним судом не визначено бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, як і не наведено власного обґрунтування виставленим балам, а отже жодного втручання у дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання не відбулось.

Під час розгляду даної справи лише досліджено складені суб`єктом оцінювання документи на предмет їх об`єктивності та обґрунтованості (застосування відповідачем критеріїв оцінювання, належного обґрунтування цих критеріїв та виставлених балів), що є ключовим питанням правового спору.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

З урахування установлених фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає, що негативна оцінка « 0», якою була оцінена позивачка під час щорічного оцінювання за 2023 рік не відповідає наданому керівником обґрунтуванню.

Варто зауважити, що помилковим є посилання відповідача, що позивачка не здійснювала ведення військового обліку, з огляду на таке.

По-перше, ведення військового обліку не передбачено посадовою інструкцією ОСОБА_1 .

По-друге, відповідно до Наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 06.03.2023 № 249-ВС «Про покладення обов`язків за ведення військового обліку та бронювання» відповідальною за ведення військового обліку в Департаменті головного спеціаліста сектору контролю за економічною діяльністю медичних установ управління координації реформ є ОСОБА_13 з 06 березня 2023 року.

У разі тимчасової відсутності відповідального за ведення військового обліку Департаменту у зв`язку з відпусткою, хворобою або перебуванням у відрядженні, його обов`язки виконує головний спеціаліст сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту ОСОБА_1 ..

При цьому, відповідно до Наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 14.08.2023 № 808-ВС «Про звільнення ОСОБА_14 » звільнено ОСОБА_14 з посади головного спеціаліста сектору контролю за економічною діяльністю медичних установ управління координації реформ Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації 14 серпня 2023 року за угодою сторін.

Водночас, відповідного наказу щодо покладення обов`язку ведення військового обліку на ОСОБА_1 .. після звільнення ОСОБА_15 матеріали справи не містять

Отже, оскільки після звільнення відповідальної особи за ведення військового обліку, ОСОБА_1 не призначено відповідальною за ведення військового обліку, а її посадова інструкція цього не передбачає, то посилання відповідача на те, що позивачка не здійснювала ведення військового обліку є хибним.

На думку колегії суддів, без такого комплексного аналізу неможливо об`єктивно визначити реальний бал за виконання державним службовцем завдання.

Допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд зазначає, що не відповідність обґрунтування виставленому балу « 0» за завдання № 2-3 є тим самим процедурним порушенням, яке є підставою для скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.

Установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені відповідачем доводи.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, а саме щодо трудової книжки позивачки та відносно повернення ноутбуку Dell-Vostro оскільки обґрунтування щодо цих фактів не стосуються оцінювання державного службовця.

До того ж судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача та оцінки, які виставлені за виконання завдань не відповідають обґрунтуванню критеріїв виставлення балів, визначених Порядком № 640, сформульовані в загальних розпливчастих виразах, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача за 2023 рік, який затверджений наказом відповідача від 15 грудня 2023 року № 1209-ВС, не є достатньою мірою вмотивованим та не може вважатися законним та обґрунтованим.

Тотожний підхід був застосований Верховним Судом 07 серпня 2023 року при розгляді справи 540/3929/20 .

Також в рамках спірних правовідносин важливим є і соціальне положення позивачки, а саме те, що вона є інвалідом 2 групи та одинокою матір`ю, чоловік (батько дитини) якої загинув на війні (а.с.22-28,т.1).

За таких обставин, з урахуванням статті 8 Європейської конвенції з прав людини, колегія суддів вважає, що відповідач у такій ситуації мав діяти більш гнучко та застосувати всі можливі врівноважуючи фактори.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, а тому її права підлягають захисту шляхом поновлення на роботі на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, слід зауважити, що обраний апеляційним судом спосіб захисту порушеного права позивача цілком відповідає правовим висновкам Верховного Суду у справах № 420/7110/19, № 160/2428/21 тощо.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання щодо стягнення з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт з пункту 1). Відповідно до ч.3 п.2 Порядку, збереження заробітної плати у всіх інших випадках, до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Оскільки позивача звільнено з роботи з 15.12.2023, відповідно 15.12.2023 є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу заробітну плату при проведенні розрахунку при звільненні.

Тривалість вимушеного прогулу позивачки, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу, колегія вважає необхідним обраховувати з 16.12.2023 по 17.09.2024.

Колегія суддів при розрахунку сум, що підлягають стягненню на користь позивача, використано довідку про середню заробітну плату (дохід), відповідно до якої середньомісячна заробітна плата (середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи) позивача складає 26 577,68 грн., а середньоденна заробітна плата складає 483,23 грн. (а.с.239, т.1).

Виходячи з наведених величин, розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період часу з 16.12.2023 по 17.09.2024 складає: 120 807,50 грн, а саме: оскільки нарахована середньоденна заробітна плата становить 483,23 грн., а кількість днів вимушеного прогулу складає 250 дні.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Так, однією із позовних вимог є стягнення з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн

Надаючи правову оцінку в контексті зазначених аргументів, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові від 06.04.2023 у справі № 200/5144/20-а, Верховний Суд сформулював загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.

Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів існування у позивача певного емоційного дискомфорту під час виникнення цього спору, оскільки така реакція сторони, чиї права є порушеними, не може викликати жодного сумніву.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено факту виникнення у нього душевних страждань та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та виникненням відповідних страждань.

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.

За таких обставин, колегія суддів уважає ,що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не довів, а суд не встановив, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою, будь-яких доказів на підтвердження факту шкоди та обґрунтування її розміру позивачем не надано.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд під час ухвалення постанови 31 липня 2024 року по справі № 824/976/19-а.

Доречно зауважити, що отримання сатисфакції у вигляді поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу є важливим аспектом захисту прав працівника у разі незаконного звільнення, сприяє відновленню порушених прав та відшкодуванню матеріальних збитків, які були завдані.

Судові витрати.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції останнім надано: копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Гедіковим В.В. ОСОБА_1 від 11.01.2024 ; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 004960 від 15.03.2023; попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та планує понести.

Відповідно розрахунку судові витрати які поніс позивач складались із таких юридичних послуг адвоката:

попередня консультація щодо спірних питань (4 год/ 2000 грн) 8 000,00 грн;

вивчення та правовий аналіз документації (5 год/ 2000 грн) 10 000,00 грн;

представництво інтересів в суді; підготовка та подання процесуальних документів у справі (6 год/ 2000 грн) 12 000,00 грн.

Всього 30 000,00 грн.

Відповідач, надаючи відзив на позовну заяву заперечував проти стягнення з Департаменту такої суми витрат на правничу допомогу, вважав її завищеною та необґрунтованою.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

Досліджуючи вищезазначені документи, колегія суддів вважає завищеною суму 30 000,00 грн, оскільки заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), позаяк справа № 400/5840/22 є справою незначної складності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Департамента охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При вирішення спірного питання суд врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01 2021 по справі № 280/2635/20, та позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено .

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 420/1517/24 скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Департамента охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати визнати наказ Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 № 1209-ВС Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 за 2023 рік

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації від 15.12.2023 № 1210-ВС Про звільнення ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору по роботі з персоналом та медичними кадрами Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації з 15.12.2023.

Стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 41145448) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2023 року по 17 вересня 2024 року у розмірі 120 807 (сто двадцять тисяч вісімсот сім) гривня 50 копійок.

Стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 41145448) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч ) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 23 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк