Постанова

від 23.09.2024 по справі 400/10722/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10722/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року (суддя Гордієнко Т.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 08.12.2023) по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до Територіального сервісного центру МВС №4841 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18.08.2023 АТ "КРЕДОБАНК" вернулося до адміністративного суду з позовом до Територіального сервісного центру МВС №4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області, в якому просило зобов`язати відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA CG26F VIN-код: НОМЕР_1 на першого власника ОСОБА_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у задоволенні цього адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

На думку апелянта, оскільки договір купівлі-продажу №4841/2020/1910830 від 31.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано судом недійсним з підстав того, що вказаний договір було укладено з метою в подальшому приховати майно від звернення на нього стягнення, то, відповідно, власником транспортного засобу (CHEVROLET CAPTIVA, VIN-код: НОМЕР_1 ) залишився ОСОБА_1 .

Апелянт акцентує увагу на тому, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №757/61314/18-ц вказано, що віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Отож, на переконання апелянта, кінцевий набувач майна повинен повернути його боржнику з метою звернення на нього стягнення. Тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину. Недійсність фраудаторного правочину має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) "через можливість доступу до майна боржника", навіть і того, що знаходиться в інших осіб.

Апелянт вважає, що в даному випадку відповідач незаконно перешкоджає позивачу у відновленні свого права, тим самим ставлячи під загрозу повноту та своєчасність виконання судового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2020 по справі №912/2126/20, яким було ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 грошові кошти на користь позивача.

Таким чином апелянт стверджує, що його права будуть відновлені при перереєстрації транспортного засобу на першого власника, оскільки в подальшому АТ матиме можливість звернути стягнення на вищезазначений транспортний засіб в рамках виконавчого провадження, яке відкрито на підставі Наказу №912/2126/20, що виданий 28.12.2020 року Господарським судом Кіровоградської області з метою примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2020 по справі №912/2126/20 щодо солідарного стягнення зі ОСОБА_1 на користь AT "Кредобанк" грошових коштів.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2020 у справі №912/2126/20 стягнуто солідарно з ТОВ "Техніка і технології" і ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" суму заборгованості за кредитним договором від 18.03.2019 №7-2019 в розмірі 776255,11 грн.

05.01.2021 AT "Кредобанк" звернулося із судовими наказами, виданими Господарським судом Кіровоградської області 28.12.2020 у справі №912/2126/20, до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду.

У ході виконавчого провадження стало відомо, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F, VIN: НОМЕР_1 , колір - сірий, що належав ОСОБА_1 , 31.01.2020 було перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2020 №4841/2020/1910830.

Вказаний транспортний засіб був єдиним майном ОСОБА_1 , на яке можливо було звернути стягнення в майбутньому для виконання рішення суду.

У зв`язку із цим АТ "Кредобанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу ТЗ.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2022 по справі №404/4385/21 у задоволенні позову AT "Кредобанк" відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу AT "Кредобанк" задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2022 скасовано. Позов AT "Кредобанк" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA від 31.01.2020 року №4841/2020/1910830, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

26.05.2023 представник АТ "Кредобанк" звернувся до Територіального сервісного центру МВС №4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області із заявою, у якій просив на підставі постанови суду від 18.04.2023 у справі №404/4385/21 здійснити перереєстрацію транспортного CHEVROLET CAPTIVA на першого власника, а саме ОСОБА_1 .

Листом від 06.06.2023 №31/1169-14-1-2023 заявника повідомлено про відмову у здійсненні перереєстрації вищезазначеного транспортного засобу, оскільки він зареєстрований за іншою особою, не зазначеній в копії постанови суду в якості відповідача.

Також у відповіді було зазначено, що в копії постанови суду не визнано право власності на транспортний засіб, а також не скасовано (не визнано недійсними) подальші угоди, які були вчинені відносно вказаного транспортного засобу.

Відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів 02.10.2021 відбулась перереєстрація ТЗ з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 у ТСЦ №2347 РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області на підставі договору купівлі продажу, укладеного в ТСЦ від 02.10.2021 року №2347/2021/2834941.

20.10.2021 ТЗ було перереєстровано з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . Підставою став договір купівлі - продажу від 20.10.2021 №2347/2021/2865961.

Вважаючи відмову сервісного центру МВС протиправною АТ "Кредобанк" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Кредобанк" суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав у відповідача зареєструвати транспортний засіб за ОСОБА_1 , позбавивши при цьому права власності на транспортний засіб ОСОБА_5 .

Відхиляючи посилання позивача на те, що всі подальші договори купівлі-продажу спірного транспортного засобу є недійсними суд зазначив, що такі доводи не ґрунтується на законі та порушують ст. 41 Конституції України, якою визначено, що право приватної власності є непорушним.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішенню суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків регулюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок).

Пунктом 7 указаного Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться (пункт 33 Порядку №1388).

Пунктом 35 Порядку №1388 встановлено, що перереєстрація транспортних засобів на одного з подружжя проводиться на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про реєстрацію і засвідченої у встановленому порядку копії свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

Абзацом першим пункту 40 Порядку визначено, що зняття з обліку транспортних засобів (зокрема у зв`язку з вибракуванням (списанням) транспортного засобу в цілому) здійснюється в сервісному центрі МВС або через центр надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця чи рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кропивницького апеляційного суду від 18.04.2023 у справі №404/4385/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA, від 31.01.2020 №4841/2020/1910830, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що згадане рішення зобов`язує відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA CG26F VIN-код: НОМЕР_1 на першого власника ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає такі доводи АТ "Кредобанк" помилковими, оскільки відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів 02.10.2021 відбулась перереєстрація ТЗ з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , а 20.10.2021 ТЗ було перереєстровано з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 не є сторонами визнаного судом недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2020 №4841/2020/1910830. Крім того, суд їх до участі у розгляді справи №404/4385/21 не залучав, питання щодо права власності на транспортний засіб CHEVROLET CAPTIVA CG26F не вирішував, правові наслідки недійсності нікчемного правочину не застосовував.

При цьому позивач жодним чином не обґрунтовує підстави зняття згаданого транспортного засобу з обліку, власником якого є ОСОБА_4 .

Разом з тим слід врахувати, що відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Твердження апелянта про те, що кінцевий набувач майна повинен повернути його боржнику з метою звернення на нього стягнення є безпідставними, адже статтею 330 ЦК України встановлено, що у разі, якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (стаття 388 ЦК України).

Між тим, позивач у даній справі не є власником спірного ТЗ.

Зазначене додатково свідчить про необґрунтованість позовних вимог AT "Кредобанк", адже в силу приписів абзацу першого пункту 8 Порядку, Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником.

Проте в матеріалах справи доказів наявності у АТ права на звернення до суду з вимогою про перереєстрацію транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA CG26F VIN-код: НОМЕР_1 відсутні.

Верховний Суд (зокрема, у постановах від 02.08.2019 у справі №0240/3532/18-а, від 11.06.2019 у справі №804/16059/15, від 09.12.2020 у справі №1.380.2019.001303, тощо) неодноразово висловлював позицію, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. При цьому з`ясування питання наявності порушених прав, свобод чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які оскаржуються.

Аналіз суб`єктного складу даного спору та природи спірних правовідносин свідчить про відсутність порушеного права позивача, яке б потребувало судового захисту. Тобто позивач ніяким чином не довів підстав заявленого ним позову, що також було вірно встановлено судом першої інстанції.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Адже суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів при прийнятті даного судового рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява №303-A, п. 29)

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов