Постанова

від 23.09.2024 по справі 560/6121/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6121/24

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

23 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якій просило суд:

1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 069814 від 10.04.2024.

2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що не погоджується зі спірним рішенням. Зазначає, що відповідач виніс постанову та притягнув до відповідальності позивача відповідно до норм ст. 35 Закону, яка є структурною частиною та стосується виключно згідно Розділу ІІ ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ: « На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії…». Вказує, що норми та глави даного розділу поширюються виключно на внутрішні перевезення пасажирів. В той час, як водій автобуса VAN HOOL д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснював рух за міжнародним автобусним маршрутом ХарківАахен.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області №ПШ 069814 від 10.04.2024.

3.2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-рейзен Біс" судові витрати в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що що транспортний засіб позивача рухався за маршрутом міжнародного сполучення протяжністю більше 500км. Вказує, що по тексту статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» йде мова і про внутрішні і міжнародні перевезення.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22 лютого 2024 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт №АР043951 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі Акт перевірки).

7. Під час перевірки виявлено порушення ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення пасажирів за міжнародним автобусним маршрутом ХарківАахен (ФРН Німеччина) згідно дозволу В0068662, АІ №002934, а саме на маршрут відправлено одного водія для перевезень пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км. (в проміжок з Києва до м. Львова) у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.9 ч.1 перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км. одним водієм» .

8. Сторонами не оспорюється перевезення позивачем пасажирів 22 лютого 2024 року за міжнародним автобусним маршрутом ХарківАахен (ФРН Німеччина) згідно дозволу В0068662, АІ №002934.

9. 10.04.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі Акту перевірки винесено оскаржувану Постанову №ПШ069814 про застосування адміністративно господарського штрафу у сумі 510 гривень.

10. Вважаючи постанову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

13. Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

14. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами ідприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

15. Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

16. Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

17. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

18. Статтею 35 Закону №2344-ІІІ визначено порядок надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

19. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі субєкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

20. Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.

21. Положення частини 1 статті 53 Закону №2344-III передбачають, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

22. Положеннями абзацу 9 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

23. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ст.35 Закону № 2344-III не регулює здійснення міжнародних перевезень пасажирів, адже стосується внутрішніх перевезень пасажирів.

24. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на настуне.

25. Відповідно до положень статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт":

- послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

- автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні.

- на міжнародних та міжміських маршрутах дозволяється перевозити пасажирів з обов`язковим наданням їм місць для сидіння.

26. Системний аналіз зазначених вище окремих положень статті 35 Закону №2344-III дозволяє дійти висновку, що незважаючи на той факт, що ст. 35 міститься в Розділі II Закону №2344-III - ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ, дана норма містить в собі правила, які регулють також і міжнародні перевезення.

27. Статтею 35 Закону № 2344-III «Послуги пасажирського автомобільного транспорту», також установлено, що на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії.

28. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до дозволу АІ № 002936 від 22.08.2022 ТОВ "ЛЮКС РЕЙЗЕН-БІС" здійснює міжнародні регулярні перевезення пасажирів по міжнародному маршруту "Харків-Аахен" протяжність якого становить 3205 км.

29. Колегія суддів звертає увагу, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення з м. Києва до м. Львів, даний факт підтверджується і позивачем у наданому до суду відзиві від 20 серпня 2024 року.

30. Відповідно до наданого водієм відповідачу розкладу руху автобусів по маршруті "Харків- Аахен", протяжність маршруту від м. Києва (пр-т Науки 1/2) до м. Львів ( вул. Стрийська, 109) становить - 561 км.

31. З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що факт перевезення ТОВ "ЛЮКС РЕЙЗЕН-БІС" пасажирів на маршруті протяжністю 500 км одним водієм підтверджується належними та допустимими доказами, а позивач у свою чергу не надав до суду жодних доказів на спростування цього.

32. Згідно з Порядком №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

33. Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що оскільки саме ЄУТР визначає правила роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення та не містить жодних вимог щодо кількості водіїв при виконанні таких перевезень, то обов`язок направляти на маршрут протяжністю понад 500 км. одночасно два водії поширюється виключно на внутрішні пасажирські перевезення.

34. Беручи до уваги зазначене, колегія судів приходить до висновку, що відповідач діяв в межах наданих повноважень, відповідно до вимог Закону № 2344-ІІІ, Положення №1567, а тому висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням вищевказаних норм матеріального права та є помилковими.

35. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою фективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

36. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

37. Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

39. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необґрунтованність позовних вимог позивача.

40. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

41. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

42Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

43. силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

44. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

45. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.