Постанова

від 18.09.2024 по справі 380/9517/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9517/23 пров. № А/857/7360/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року (суддя Гулкевич І.З., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №380/9517/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБОН" до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2022 року позивач ТОВ "АМБОН" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11428 від 05.02.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Амбон (код ЄДРПОУ 42545027) критеріям ризиковості платникам податку; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Амбон (код ЄДРПОУ 42545027) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; 3) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування такої заяви зазначив позивач, що неможливість оскарження спірного Рішення від 05.02.2020 було пов`язана з тим, що 22.05.2020 ГУ ДПС у Львівській області анулювало ТОВ Амбон свідоцтво платника ПДВ. Про поновлення реєстрації платника ПДВ, яке відбулось на підставі судового рішення в справі №380/8867/20, позивач дізнався лише в листопаді 2022, оскільки за наявності військового стану Реєстр не працював, а наведене рішення про поновлення свідоцтва платника ПДВ не скеровувалось позивачу. З урахуванням наведеного, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до адміністративного суду. Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом визнано поважними та поновлено такий строк.

Відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Також відповідач подав суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку із пропуском 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та відсутністю у позивача поважних і об`єктивних причин для пропуску такого строку.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11428 від 05.02.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Амбон критеріям ризиковості платникам податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Амбон з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду суперечить чинному законодавству, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не у повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку. Твердження позивача про те, що він дізнався про оскаржуване рішення лише у листопаді 2022 року, є безпідставним, оскільки оскаржуване рішення від 05.02.2020 №11428 отримано ТОВ «Амбон» через електронний кабінет 05.02.2020. Отже, платник податків мав безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи, а тому позивач дізнався про порушення своїх прав ще у лютому 2020 року відповідно, але не обґрунтував наявність об`єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду за їх захистом. Щодо суті спірних правовідносин зазначає апелянт, що позивач не звертався до ГУ ДПС у Львівській області з документами, поясненнями необхідними для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Оспорюване рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції. Позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, в зв`язку з чим, оскаржуване Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законним та обґрунтованим.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.02.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що доводи апелянта є безпідставними та необґрунтованими, а основне, що контролюючий орган не навів достатніх доводів та аргументів на обґрунтування своєї позиції щодо наявності підстав для прийняття оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ТОВ «АМБОН» критеріям ризиковості платникам податку. Щодо пропуску строку подання позовної заяви зазначає, що позивач про наявність оскаржуваного рішення дізнався лише в листопаді 2022 року засобами телефонного зв`язку представники контролюючого органу повідомили ТОВ «АМБОН» про поновлення реєстрації платника ПДВ та необхідність у зв`язку з цим подання податкової декларації з ПДВ. Саме від дати отримання відомостей про поновлення Свідоцтва платника ПДВ позивач пов`язує відлік шестимісячного строку для оскарження рішення від №11428 від 05.02.2020. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.06.2024 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Продовжено строк апеляційного розгляду справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.09.2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засідання на 14-30 год. 18.09.2024, відповідно до ч.2 ст.311 КАС України. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлено учасників справи.

У засідання суду апеляційної інстанції на 14-30 год. 18.09.2024 позивач (його представник) не з`явився, жодних заяв (клопотань) щодо причин неявки не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи містять необхідний обсяг наданих сторонами доказів, чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві та у відзиві на позов, у апеляційній скарзі на рішення суду та у відзиві на таку апеляційну скаргу, у поданих суду заявах і запереченнях, а тому у відповідності до ст.313 КАС України, неявка в судове засідання позивача (представника позивача), належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Після завершення судового розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 22.02.2024 року у цій справі та проголошення постанови апеляційним судом в 15:12 год. до суду апеляційної інстанції в 15:55 год. 18.09.2024 надійшло клопотання представника позивача про відкладення апеляційного розгляду справи. Оскільки таке клопотання подано до суду апеляційної інстанції уже після завершення апеляційного розгляду справи, тому не може бути прийняте судом до уваги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Так, судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ТОВ Амбон зареєстроване як юридична особа, ЄДРПОУ 42545027. Адреса місце знаходження:79026, м. Львів, вул. В. Великого, 63, кв.81..

Відповідно до Витягу з протоколу №74 від 13.05.2019 засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТзОВ Амбон (а.с. 90 т.1).

Згідно цього витягу з протоколу №74 від 13.05.2019 встановлено, що надійшов лист від Генеральної прокуратури України №04/5/2-р-19 від 23.04.2019 про здійснення процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100110000030 від 20.03.2017 по ряду підприємств, в т.ч. ТзОВ Амбон. Управлінням аудиту надану ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва №81058713 від 08.04.2019, згідно якої судом задоволено клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службу України по ряду підприємств, в т.ч. по ТзОВ Амбон.

В результаті обговорення, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 13.05.2019р. про включення ТзОВ Амбон до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 №117.

Також, відповідно до Витягу з протоколу №20 від 05.02.2020 засідання Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією розглянуто питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТзОВ Амбон (а.с. 21 т.1).

Відповідно до вказаного витягу, у зв`язку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 та набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення про включення 420 СГД, серед яких значиться і ТзОВ Амбон, у перелік підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

В результаті обговорення Комісія Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №11478 від 05.02.2020 про відповідність платника податку ТзОВ Амбон критеріям ризиковості платника податку з підстави, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 16 т.1).

Не погодившись із рішенням відповідача №11428 від 05.02.2020 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, позивач у травні 2023р. звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, перевіряючи насамперед питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Так, відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Також, пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що спір у вказаній справі виник через прийняття комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення №11428 від 05.02.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Амбон (код ЄДРПОУ 42545027) критеріям ризиковості платникам податку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначав, що оскаржуване рішення від 05.02.2020 №11428 отримано ТзОВ Амбон через електронний кабінет 05.02.2020, що підтверджується долученими доказами скерування такого рішення до електронного кабінету позивача. При цьому жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу обмежено доступ до електронного кабінету платника податків не надано. Таким чином строк звернення до суду з даним позовом закінчився 05.08.2020. Вказує, що платник податків має безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи, а тому позивач дізнався про порушення своїх прав ще у лютому 2020 року, однак звернувся до суду лише 03.05.2023, що свідчить про пропуск шестимісячного строку звернення до суду.

Позивач подав до суду першої інстанції заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та додаткові пояснення до заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, суть яких полягає у тому, що позивачем пропущено строк на оскарження спірного рішення №11428 від 05.02.2020 з поважних причин, так як ним не здійснювалась господарська діяльність, зважаючи на арешт лімітів ПДВ згідно до ухвали суду від 02.05.2019, а також арешт банківських рахунків, що унеможливило належне користування своїми правами, а також внаслідок анулювання позивачу 22.05.2020 свідоцтва платника ПДВ. Заперечує користування ТзОВ Амбон електронним кабінетом, що підтверджується листом ДПС України від 21.06.2023, та відповідно одержання спірного рішення у лютому 2020 року. Саме від дати отримання відомостей про поновлення Свідоцтва платника ПДВ та подання декларації в листопаді 2022 року з податку на додану вартість позивач пов`язує відлік шестимісячного строку для оскарження рішення відповідача №11428 від 05.02.2020.

Суд першої інстанції ухвалою від 22.02.2024 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, вважаючи, що надані суду документи в сукупності підтверджують викладений в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.05.2023 висновок суду про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги відповідача та доводам позивача відносно питання щодо відсутності/наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів враховує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Амбон» звернувся до суду з цим позовом 01.05.2023 року, скориставшись засобами поштового зв`язку. При цьому позовна заява зареєстрована судом першої інстанції 03.05.2023 року.

Оскаржуване позивачем рішення відповідача №11428 було прийняте ще 05.02.2020 року.

Сторонами у цій справі визнається факт пропуску позивачем строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Відносно питання щодо поважності причин пропуску такого строку, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 42 Податкового кодексу України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Згідно із пунктами 42.4-42.6 статті 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.42-1.2 ст.42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі зокрема, шляхом: реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних; перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо.

Пунктом 42-1.5 ст.42-1 ПК України передбачено, що платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Згідно з ст.42 ПК України, листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наведені правові норми дають підстави вважати, що платник податків має безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи.

Згідно п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення від 05.02.2020 №11428 отримано ТОВ «Амбон» через електронний кабінет 05.02.2020 року (докази скерування знаходяться у матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене строк звернення до суду з позовом щодо визнання протиправним і скасування рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №11428 закінчився 05.08.2020 року.

Колегія суддів критично оцінює причини пропуску строку звернення до суду, на які покликається позивач, зокрема про те, що товариством не здійснювалась господарська діяльність, зважаючи на арешт лімітів ПДВ згідно до ухвали суду від 02.05.2019, а також арешт банківських рахунків, анулювання позивачу 22.05.2020 свідоцтва платника ПДВ та відсутність доступу до електронного кабінету платника, так як наявні у матеріалах справи податкові декларації, подані ТОВ «Амбон» за січень 2020 року, за лютий 2020 року, за червень 2020 року (а.с. 100, 119, 135) вказують на те, що товариством подавалась звітність до податкового органу.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова звітність до податкового органу подається виключно в електронній формі.

Також позивач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обмежень у доступі до електронного кабінету платника позивачем суду не надав.

Неспроможними є покликання позивача як на підставу пропуску звернення до суду на воєнний стан в Україні, враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан 24.02.2022 року, а граничний термін звернення до суду з адміністративним позовом закінчився 05.08.2020 року.

Встановлені у цій справі фактичні обставини справи дають підстави вважати, що позивач дізнався і міг дізнатись про порушення своїх прав ще у лютому 2020 року, при цьому звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування спірного рішення лише 01.05.2023 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до адміністративного суду та не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України та залишення адміністративного позову без розгляду, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги у цій частині. Тому апеляційну скаргу належить задоволити частково.

При цьому, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, які відображені в ухвалах суду від 15.05.2023 та від 22.02.2024 щодо наявності підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення з цим позовом до адміністративного суду через поважність причин пропуску такого строку.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи ухвалено рішення з неповним з`ясуванням у справі обставин справи, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду необхідно скасувати.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року в адміністративній справі №380/9517/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБОН" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБОН" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 20.09.2024 року