Ухвала

від 18.09.2024 по справі 380/13674/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань відводу

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13674/21 пров. № А/857/16739/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Демчик Л.Р.

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву представника Окружного адміністративного суду міста Києва Карапетяна А.С. про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Москаль Р.М.) за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львів о 14 год. 29 хв. 12 червня 2024 року, повне судове рішення складено 17 червня 2024 року, у справі №380/13674/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі № 380/13674/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі № 380/13674/21 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18 вересня 2024 року.

Під час, розгляду апеляційної скарги представником відповідача в усній формі заявлено відвід колегії суддів головуючому судді Шинкар Т.І., суддям Іщук Л.П., Обрізка І.М. який мотивований тим, що в процесі розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів, судом апеляційної інстанції постановлену ухвалу про відмову у задоволені клопотання без виходу до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання, а не оформлена окремим процесуальним документом.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

В свою чергу, як це зазначено у частина 3 статті 39 КАС України нормі, відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

У пункту 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява №73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullarv. The United Kingdom», заява №22399/93, п.32).

При цьому, жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Щодо заявлених підстав відводу з приводу того, що в процесі розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів, судом апеляційної інстанції постановлену ухвалу про відмову задоволені клопотання, яка занесена до протоколу судового засідання без прийняття письмового документа, то апеляційний суд вважає їх без підставними та зазначає таке.

Згідно приписів ст. 248 КАС України, яка визначає вимоги до змісту ухвали, що викладається окремим документом, така складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України визначено дві форми ухвал адміністративного суду а саме ті, що викладаються окремим документом та такі, які суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати.

Слід зазначити, в межах розгляду апеляційної скарги та вирішення питання процесуального права, апеляційний суд в праві самостійно визначати яку форму ухвали належить застосувати за наслідками розгляду такого питання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що аналогічні підстави витребування доказів були викладені у клопотанні Голови ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, яке розглядалась судом першої інстанції 12.06.2024. Суд першої інстанції в судовому засіданні розцінив клопотання керівника відповідача про витребування доказів у відповідача як зловживання процесуальними правами та відмовив у задоволенні такого клопотання.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд зазначає, що керівник відповідача має компетенцію та повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі приймати рішення дисциплінарного характеру тощо, для забезпечення виконання рішення суду, яким зобов`язано юридичну особу вчини певні дії.

Відповідно до приписів частини 4 статті 40 КАС України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочих дні до наступного судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи вищевказане та ту обставину, що заява про відвід колегії суддів заявлена керівником відповідача та підтримана представником відповідача у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження представника відповідача щодо існування обставин для відводу колегії суддів головуючому судді Шинкар Т.І., суддям Іщук Л.П., Обрізка І.М.

З предмета і меж перегляду питання звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок щодо того, що дії колегії суддів обмежують права відповідача у зв`язку з постановленням ухвали без виходу до нарадчої кімнати так само і те, що наявна поведінка суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., суддям Іщук Л.П., Обрізка І.М., яка прямо чи опосередковано ілюструє їх упередженість або необ`єктивність, а тому заяву представника Окружного адміністративного суду міста Києва Карапетяна А.С. про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., суддям Іщук Л.П., Обрізка І.М. у справі №380/13674/21 слід визнати необґрунтованою.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити представнику Окружного адміністративного суду міста Києва Карапетяну А.С. у задоволенні заяви про відвід колегії суддів головуючому судді Шинкар Т.І., суддям Іщук Л.П., Обрізка І.М. щодо участі у справі №380/13674/21.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 23.09.2024 відповідно до ч.3 статті 321 КАС України