Ухвала

від 23.09.2024 по справі 340/10339/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа №340/10339/21

адміністративне провадження №К/990/35480/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №340/10339/21 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення дев`ятої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради від 01.11.2021 № 920, яким йому було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 0,86 умовних кадастрових гектара із земель колективної власності колишнього акціонерного товариства «Колос» на земельній ділянці з кадастровим номером 3522281500:02:003:9145 площею 25,1649 га;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 0,86 умовних кадастрових гектара із земель колективної власності колишнього акціонерного товариства «Колос» на земельній ділянці з кадастровим номером 3522281500:02:003:9145 площею 25,1649 гектара на підставі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 389/955/16 від 16.09.2016.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.

16.09.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 і прийняти нову постанову, якою направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Натомість у касаційній скарзі скаржник просить зменшити розмір належних до сплати судових витрат.

Розглянувши клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами частини другої № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Клопотання позивача про зменшення розміру судового збору мотивовано тим, що майновий стан позивачка не дозволяє сплатити його. На підтвердження вказаної інформації скаржником надано копію розрахункового листа від 30.08.2024 №55 за по заробітній платі за липень та серпень, копія довідки АТ «КБ «ПриватБанк» про заборгованість по кредитним зобов`язанням та касові чеки за послуги друку.

Водночас надані відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Такими доказами можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про доходи за попередній календарний рік.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

В порядку передбаченому частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 - 2270,00 гривень.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становила 908,00 гривень (2 270,00 гривень х 0,4) , а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 816,00 гривень (908,00 гривень х 200%).

Водночас, згідно з інформацією зазначеною у платіжній інструкції від 10.09.2024 № 0.0.3871631774.1, скаржником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 450,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем недоплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1366,00 гривень.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1366,00 гривень за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржнику необхідно подати докази його майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати чи зменшення розміру судового збору або документа про сплату судового збору.

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №340/10339/21 за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа