Ухвала

від 23.09.2024 по справі 646/1649/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

---

Єдиний унікальний номер 646/1649/24

Номер провадження 22-ц/818/2552/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

23 вересня 2024 року суддя Харківського апеляційного суду Мальований Ю.М., розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 березня 2024 року в складі судді Литвинова А.В. у справі №646/1649/24 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Висота» про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 березня 2024 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Висота»про визнання недійсним рішення загальних зборів відмовлено.

22 травня 2024 року ОСОБА_1 на вказане судове рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду подав апеляційну скаргу.

27 травня 2024 року ухвалою судді-доповідача витребувано з Червонозаводського районного суду м.Харкова цивільну справу № 646/1649/24, яка надійшла до Харківського апеляційного суду 19 вересня 2024 року.

Між тим, подана апеляційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду з огляду на таке.

Частиною 1 статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.

Відповідно дочастини 2статті 358ЦПК Українинезалежно відповажності причинпропуску строкуна апеляційнеоскарження судапеляційної інстанціївідмовляє увідкритті апеляційногопровадження уразі,якщо апеляційнаскарга поданапісля спливуодного рокуз дняскладення повноготексту судовогорішення,крім випадків: 1)подання апеляційноїскарги особою,не повідомленоюпро розглядсправи абоне залученоюдо участів ній,якщо судухвалив рішенняпро їїправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Матеріали справи свідчать, що ухвала суду постановлена 20 березня 2024 року, строк на її оскарження сплинув 08 січня 2024 року, строк на його оскарження сплинув 04 квітня 2024 року. Апеляційна скарга на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 березня 2024 року подана 2 травня 2024 року, тобто, поза межами строку на його оскарження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте зазначене клопотання не містить даних, коли заявником було отримано копію судового рішення. Докази на підтвердження зазначених обставин також не надано.

Згідно з частинами 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Крім того, частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Статтею 9 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Подібна норма міститься в статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до частини першої якої судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Статтею 6 та частинами 1,3 статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлено, що державною мовою України є українська мова, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року (справа№ 1-179/2019(4094/19) вказано, що українська мова як єдина державна має юридичний статус обов`язкового засобу спілкування в публічних сферах усередині країни та при здійсненні публічних представницьких функцій у міжнародному спілкуванні. Володіти українською мовою як мовою свого громадянства обов`язок кожного громадянина України. Водночас кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування. Вільне опанування всіма громадянами України мовою свого громадянства є, як підтверджує багатовіковий досвід держав світу, запорукою єдності й стабільності суспільства, міжетнічної злагоди в ньому, ефективного функціонування держави, позитивного її сприйняття власними громадянами й міжнародною спільнотою як повновартісного й демократичного суб`єкта.

Виходячи з того, що будь-яка заява по суті є процесуальним документом (стаття 174 ЦПК України), вона повинна повністю бути викладена державною мовою.

Отже, з огляду на зазначене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на судове рішення повинна бути викладена повністю державною (українською) мовою, що відповідає приписам Конституції України.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1.9.2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2024 року- 3028 грн.

Отже, при поданні апеляційної скарги необхідно сплатити - 3028 х 0,2 = 605,60 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

рахунок отримувача: UA398999980313161206080020661; отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат) ; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходу бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

До апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20 березня 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ухвали суду, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.М. Мальований