Рішення

від 11.09.2024 по справі 579/2657/23

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/2657/23

2/579/110/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Кибець І.А.

за участі секретаря Сірої С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» в особі представника позивача адвоката Адвокатського об`єднання «Печерська колегія адвокатів м.Києва» Івахненка Юрія Олександровича до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 104 003 грн. 66 коп., моральної шкоди, у зв`язку з простоєм транспортного засобу та упущену вигоду у розмірі 10 000 грн., судового збору, витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 5 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.02.2023 року у м.Києві, вул.Академіка Глушкова, буд.9, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр», за кермом якого перебував водій підприємства ОСОБА_2 та Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 . У результаті ДТП пошкоджений транспортний засіб Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 25.04.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

24.05.2023 року МТСБУ прийняло рішення про виплату ТОВ ЦСО «КРЦ» відшкодування шкоди у розмірі 96 800 грн. 12 коп.

Згідно актів виконаних робіт, виданих ТОВ «АВТОПУЛЬС-КИЇВ», загальна вартість робіт складає 128 846 грн. 20 коп. та 80 085 грн. 60 коп.

06.11.2023 року експертним висновком встановлено, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля на дату ДТП до моменту ушкодження 334 276 грн. 41 коп., вартість відновлюваного ремонту 205 532 грн. 50 коп. та вартість матеріального збитку, заподіяного власнику 149 303 грн. 22 коп.

28.11.2023 року з боку МТСБУ здійснено доплату потерпілій стороні у розмірі 8 127 грн. 02 коп. Загальний розмір страхового відшкодування з боку МТСБУ становить 104 928 грн. 14 коп.

Позивач просить стягнути різницю між виплаченим МТСБУ страховим відшкодуванням та фактичним розміром завданої шкоди, що становить 104 003 грн. 66 коп.

06.12.2023 року ОСОБА_1 направлено вимоги про виплату, яка залишена без задоволення.

Також в своїх додаткових поясненнях просили під час розгляду справи врахувати, що адміністративний протокол серії ААД №438065 за ст.124 КУпАП складався відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не ОСОБА_4 . Крім того, вірна адреса мешкання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. За змістом окремо поданого письмового клопотання проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.126).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання не з`явився (а.с.135, 138), відзив на позовну заяву не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 18.01.2023 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ТОВ ЦСО «КРЦ» було укладено договір страхування власників наземних транспортних засобів, згідно якого, страхувальник ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр», код ЄДРПОУ 24588044, забезпечений транспортний засіб - Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску. Страхова сума за шкоду заподіяну майну 160 000 грн., розмір франшизи 0 грн. Строк дії договору з 29.01.2023 року по 28.01.2024 року (а.с.23).

01.02.2023 року приблизно о 13 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_2 , поблизу будинку №9 по просп. Академіка Глушкова у м.Києві, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не обрав безпечної швидкості руху водій, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Постанова набрала законної сили 08.05.2023 року. Вказане підтверджується копією постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 25.04.2023 року (справа №752/3224/23, провадження №3/752/3258/23) (а.с.21, 34).

Згідно відповіді УПП у м.Києві від 09 вересня 2024 року №1606-аз/41/11/4/02-2024 на адвокатський запит, вбачається, що адміністративний протокол серії ААД №438065 за ст.124 КУпАП складався відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.157).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлені у справі про адміністративне правопорушення обставини є обов`язковими для суду, що вирішує зазначений цивільній спір з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, що узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 761/22987/14-ц (провадження № 61-25311св18).

Власником автомобіля марки Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 є ТОВ ЦСО «КРЦ», вул.Рилєєва, 10А, м.Київ (а.с.22).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущених ОСОБА_1 порушень п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, який не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Dokker.

19.02.2023 року ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» звернулося із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.24-25).

01.03.2023 року експертом-оцінювачем ОСОБА_5 був складений протокол огляду транспортного засобу з описом пошкоджень (а.с.33). ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , будучи запрошеними для участі у огляді транспортного засобу за для уникнення порушень, не з`явилися для огляду (а.с.26-32).

06.03.2023 року ОСОБА_6 складено акт огляду транспортного засобу №416/03-23 (дефектна відомість) Renault Dokker, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.49).

Згідно з актами виконаних робіт №ТО.0000167 від 31.08.2023 року та №ТО.0000248 від 01.08.2023 року, ТОВ «Автопульс Київ» виконало роботи на загальну суму з ПДВ у розмірі 128 846 грн. 20 коп. та 80 085 грн. 60 коп. відповідно (а.с.36-37).

Відповідно до листа Моторно (транспортного) страхового бюро України «Про прийняте рішення», МТСБУ прийняло рішення про виплату ТОВ ЦСО «КРЦ» відшкодування шкоди у розмірі 96 800 грн. 12 коп. (а.с.35)

Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №416/03-23 від 09.11.2023 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 205 532 грн. 50 коп., вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 149 303 грн. 22 коп. (а.с.38).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №416/03-23 від 09.11.2023 року, вартість матеріального збитку завданого власнику Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 149 303 грн. 22 коп, вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 205 532 грн. 50 коп., ринкова вартість автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП становить 334 276 грн. 41 коп. (а.с.39-48).

Судом враховано, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Згідно ремонтної калькуляції №416/03-23 від 09.11.2023 року вартість ремонту автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 205 532 грн. 50 коп. (а.с.51-60).

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика).

У суду відсутні підстави для визнання неналежними та недопустимими доказами Протоколу огляду транспортного засобу від 01.03.2023 року, акту огляду транспортного засобу №416/03-23 та звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №416/03-23 від 09.11.2023 року. Відповідач не надав заперечень до протоколу, акту огляду та звіту.

28.11.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату по справі №90740, згідно до наказу №4.1/20432 від 27.11.2023 р., т.з. НОМЕР_1 , ТОВ ЦСО «КРЦ» грошових коштів у розмір 8128 грн. 02 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №978373 від 28.11.2023 року (а.с.65).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено вимогу в порядку досудового врегулювання спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 06.12.2023 року, з вимогою здійснити у добровільному порядку відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в ДТП, що мала місце 01.02.2023 року, у розмірі 104 003 грн. 66 коп., витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. та відшкодування на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 5 000 грн. Загальна сума відшкодування 119 003 грн. 06 коп. (а.с.67-72).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Системний аналіз пункту 32.7 частини 1 статті 32 Закону № 1961-IV, статті 22, абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

Згідно висновками Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Судом встановлено, що за договором позивачу відшкодовано шкоду, яка визначена у розмірі 104 928 грн. 14 коп. Оскільки різниця між виплаченою сумою страхового відшкодування та встановленим розміром збитку становить 104 003 грн. 66 коп., то ОСОБА_1 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлені правові підстави для покладення на відповідача ОСОБА_1 відповідальності за відшкодування шкоди, завданої ДТП у розмірі 104 003 грн. 66 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з простоєм транспортного засобу та упущену вигоду у розмірі 10 000 грн., суд доходить висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» є юридичною особою (а.с.19).

Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частинами 1, 2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи норми ч.4 ст.623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином. Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Збитки позивача полягають не в його реальних втратах, яких він зазнав або зазнає, а в тих доходах, які позивач недоотримав або недоотримає внаслідок порушення його цивільного права.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування упущеної вигоди (недоотриманого доходу) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також і те, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 по справі №6-237цс16 та в постанові Верховного Суду від 11.11.2019 року по справі №370/3281/15-ц.

Суд вважає, що позивач ТОВ ЦСО «КРЦ», пред`являючи позов в частині стягнення упущеної вигоди (недоотриманого доходу), які він міг б отримати, не надав суду жодних доказів реальної можливості отримання доходу, що вказує лише на теоретичне обґрунтування можливості отримання доходу та не може бути підставою для його стягнення.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що можливість отримати реальні доходи, при умові не порушення іншою стороною своїх зобов`язань, повинно бути без припущень, теоретичних міркувань і теоретичних розрахунків, та те, що ТОВ ЦСО «КРЦ» є юридичною особою, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу ТОВ ЦСО «КРЦ» моральної шкоди, у зв`язку із простоєм транспортного засобу та упущену вигоду в сумі 10 000 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.

Згідно з положеннями ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів п.1 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

З наданих представником позивача доказів встановлено, що 13.02.2023 року між адвокатом Івахненком Ю.О. та ТОВ ЦКО «КРЦ» в особі директора Никоненко О.С. укладено Угоду про надання правової допомоги (а.с.73-75).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано акт виконаних робіт від 19.12.2023 року та платіжну інструкцію №3574 від 14.02.2023 року, у якій вказано, що позивач оплатив правову допомогу, згідно договору від 13.02.2023 року ТОВ ЦСО «КРЦ», у сумі 10 000 грн. (а.с.76-77).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги, що підтверджується угодою про надання правової допомоги, актом виконаних робіт, платіжним дорученням про оплату послуг адвоката Івахненка Ю.О. з правничої допомоги, ордером, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

З огляду на викладене, беручи до уваги умови угоди про надання правової допомоги та надані докази, які підтверджують здійснення витрат, суд дійшов висновку що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що є співмірним і пропорційним із складністю справи, предметом спору та ціною позову, наданими адвокатом послугами у даній справі та часом на їх виконання, вказаними у акті виконаних робіт адвоката, значенням справи для позивача.

Щодо витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 5 000 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Як зазначено у п.1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з пп. «д» п.1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п.1.3 Методики, її вимоги є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.

Слід відмітити, що звіт №416/03-23 від 09.11.2023 року складений оцінювачем ОСОБА_6 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, сертифікат №601/20 суб`єкта оціночної діяльності (а.с.62-64). При цьому оцінювач зазначив, що оцінка проведена на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. (а.с.39-48).

Згідно з актом від 09.11.2023 року ТОВ ЦСО «КРЦ» замовив, а ТОВ «Клевер експерт» виконав обов`язки з проведення оцінки матеріального збитку власнику транспортного засобу Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вартість робіт склала 5 000 грн. (а.с.66).

Враховуючи вищезазначене, надані докази суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних із оплатою експерта за оцінку матеріального збитку власнику транспортного засобу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають документально підтверджені (а.с.18) витрати на сплату судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2448 грн. 57 коп.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр», місцезнаходження: 04073, м.Київ, вул.Рилєєва, 10а, код ЄДРПОУ 24588044, в особі представника адвоката Івахненка Юрія Олександровича, 01021, м.Київ, вул.Грушевського, буд.28/2, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 104 003 (сто чотири тисячі три) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» на відшкодування витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність Центр сервісного обслуговування «Київський регіональний центр» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 57 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 23 вересня 2024 року.

Суддя І. А. Кибець