Рішення

від 23.09.2024 по справі 523/14831/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №523/14831/21

Провадження №2/504/1354/24

Комінтернівський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Завади Ю.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення пайових внесків та визнання додаткової угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди від 16.11.2009 до Пайового договору (про пайову участь в будівництві) від 02.02.2007, укладену між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_2 , недійсною з моменту укладення та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість зі сплати пайових внесків за договором 02.02.2007 в розмірі 544 932,22 грн., що за курсом НБУ складає 68 230,67 доларів США.

Позов обґрунтовує тим, що 02 лютого 2007 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_3 укладено Пайовий договір № 3/07 про пайову участь в будівництві. Відповідно до п.1.1 зазначеного договору ЖБК приймає ОСОБА_1 до складу кооперативу на правах асоційованого члена на умовах, визначених в Статуті та в цьому договорі, для забезпечення житлом Члена кооперативу та членів його сім?ї, шляхом будівництва на підставі затвердженого Сторонами проекту та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на ділянці під будівельним номером 16, площею 9 соток), а Член кооперативу зобов`язаний у встановлені договором строки, внести вступний, пайовий, членські внески.

Згідно додатку № 4 до Договору встановлено порядок внесення пайових внесків, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язана вносити пайові внески у встановленому розмірі. Однак пайові внески не внесені в повному обсязі та взагалі припинено оплати.

Разом з тим, як стало відомо Позивачу, 16 листопада 2009 року укладено між ЖБК та ОСОБА_2 Додаткову угоду до пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02.02.2007 № 3/07, відповідно до якої Сторони домовилися, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 16 листопада 2009 року, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , приймає на себе в повному обсязі права та обов`язки згідно Пайового договору.(п.1. додаткової угоди).

З моменту відступлення права вимоги заміщає ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 (первинний кредитор) у всіх правовідносинах з ЖБК, які склались в ході виконання Пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02.02.3007 № 3/07 (п. 2 Додаткової угоди).

П. 4 вищезазначеної угоди встановлено, що залишок суми пайових внесків Асоційованого члена кооперативу за Договором складає 544 932,22 грн, що за курсом НБУ на день підписання цієї угоди складає 68 230,67 грн доларів США.

Станом на теперішній час, Відповідачка- 2 вимагає від Позивача виконання умов вищезазначеного Договору, але ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» вважає, що ОСОБА_2 не набула такого права та Додаткова угода до пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02.02.3007 № 3/07, в силу вимог закону та Пайового договору № 3/07 (про пайову участь в будівництві) є недійсною, оскільки Додаткова угода до Пайового договору ( про пайову участь у будівництві) від 02.02.2007 № 3/07 від 16.11.2009, укладена поза межами встановленого строку п.3.2.3 Договору та за відсутності згоди самого Кооперативу.

Вказує, що підписання головою Кооперативу оскаржуваної додаткової угоди не свідчить про схвалення правочину самим ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», оскільки до його повноважень не належить прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном (ч. 5 п. 9.3 Статуту).

Зазначає, що під час укладення договору про відступлення прав вимагається згода забудовника за первісним договором, яка повинна бути письмовою, а щоб не виникало жодних непорозумінь між сторонами компанія забудовника повинна бути стороною у договорі про відступлення права вимоги, тобто повинен укладатися тристороній договір між забудовником, первісним та новим покупцем.

В судове засідання представник позивача не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти доводів позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Враховуючи тривалість розгляду справи в суді, значення справи для сторін, суд вважає можливим ухвалити рішення у даній справі за такої явки сторін.

Перевіривши доводи викладені у позовні заяві, врахувавши доводи відповідача, які викладені у відзиві, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано суду безспірних доказів на підтвердження доводів позову, а саме неправомірність укладення додаткової угоди до пайового договору № 3/07 від 02.02.2017 з підстав підписання головою Кооперативу оскаржуваної додаткової угоди та за відсутністю згоди самого Кооперативу.

Так, згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Судом встановлено, що 02 лютого 2007 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» в особі голови кооперативу Зейкан М.І. та ОСОБА_1 укладено пайовий договір №3/07, у відповідності до якого ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» зобов`язалася прийняти ОСОБА_1 в асоційовані члени кооперативу задля забезпечення житлом шляхом побудови для ОСОБА_1 на підставі затвердженого сторонами проекту за рахунок внесеного нею пайового внеску і введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язалася внести пайовий внесок, що складає вартість житлового будинку, в розмірі 2 476 722,00 грн., що по курсу Національного банку України (надалі - НБУ) на день підписання договору складає 490 440,00 доларів США, як це зазначено у пайовому договорі.

У період з 02 лютого 2007 року по 02 червня 2008 року ОСОБА_1 здійснила платежі за договором на загальну суму 2 204 750,00 гривень.

16.11.2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_1 передає, а ОСОБА_4 приймає всі права вимоги за пайовим договором (про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02.02.2007, укладений між ОСОБА_1 , який виступає як «член кооперативу» та обслуговуючим кооперативом ЖБК «Південна будівельна компанія» (том 1 а.с. 100-103).

В подальшому 16 листопада 2009 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до пайового договору від 02.02.2007 №3/07 (про пайову участь у будівництві), відповідно до якої ОСОБА_2 на підставі відступлення права вимоги замінила ОСОБА_1 у всіх правовідносинах з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», які склалися в ході виконання пайового договору від 02.02.2007 №3/07. Право вимоги за додатковою угодою оцінено сторонами в суму 2 204 750,00 гривень, що еквівалентно 439 360,52 доларам США, як це зазначено в додатковій угоді.

Залишок суми пайових внесків Асоційованого члена кооперативу по пайовому договору складає 544932,22 гривні, що еквівалентно 68230,67 доларам США.

Таким чином з додаткової угоди до пайового договору від 02.02.2007 №3/07 (про пайову участь у будівництві) вбачається, що ОСОБА_1 як первісний пайовик відступила права вимоги ОСОБА_2 .

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вимогами ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Пай майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Відповідно до пункту 1.1 статуту ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», затвердженого загальними зборами членів кооперативу, протокол № 01/02/08 від 25.02.2008, зазначено, що кооператив є некомерційною неприбутковою організацією обслуговуючим кооперативом, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу та асоційованим членам кооперативу.

Пунктами 10.2, 10.4 статуту ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» передбачено, що вступ асоційованих членів до кооперативу здійснюється на підставі договору про пайову участь у будівництві і не підлягає затвердженню загальними зборами членів кооперативу. Виключення з асоційованих членів може здійснюватися на умовах, указаних у договорі про пайову участь.

Договори, на підставі яких здійснюється придбання у власність об`єкта житлової нерухомості, мають інвестиційний характер.

Кооператив як юридична особа сторона договору про пайову участь, не є виконавцем будівельних робіт. Кооператив, як правило, укладає договір підряду із безпосереднім виконавцем робіт (юридичною особою, яка має відповідні права та ресурси для виконання будівельних робіт).

У відповідності до частини третьої статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції станом на момент укладення договору про пайову участь) було визначено, що об`єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об`єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об`єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб видами діяльності ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» є комплексне обслуговування об`єктів.

Натомість ОСОБА_2 як добросовісний набувач на підставі договору про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02 лютого 2007 року як пайовик внесла грошові кошти на користь ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» у сумі 2 204 750,00 гривень, що еквівалентно 439 360,52 доларам США, що не оспорюється позивачем та, безумовно, свідчить про виконання нею умов договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 набула права та обов`язки на пайову участь в будівництві на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а також права асоційованого члена ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія».

При цьому у цих правовідносинах ОСОБА_2 виступала в якості особи, яка замовила у ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок та не потребувало схвалення ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», оскільки останні не є забудовниками, а є замовниками.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача, щодо підписання головою Кооперативу оскаржуваної додаткової угоди не свідчить про схвалення правочину самим ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», оскільки до його повноважень не належить прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном (ч. 5 п. 9.3 Статуту) з огляду на те, що питання про відчуження майна кооперативу у додатковій угоді до пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02.02.2007 № 3/07 не вирішувалось, а лише зобов`язувало ОСОБА_2 виконувати умови пайового договору укладеного 02 лютого 2007 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» в особі голови кооперативу Зейкан М.І. та ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем взагалі не оскаржується договір про відступлення права вимоги за яким відбулось відступлення права вимоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12-13, 77-81, 95, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово- будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення пайових внесків та визнання додаткової угоди недійсною залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко