Рішення

від 19.09.2024 по справі 491/1195/14-ц

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

19.09.2024 Справа №: 491/1195/14-ц Провадження № 2/518/31/2024

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

19 вересня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, спричинених недостачею товарно-матеріальних цінностей, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, спричинених недостачею товарно-матеріальних цінностей, посилаючись на те, що з 29.08.2002 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність шляхом торгівлі господарчими та будівельними матеріалами. На підставі договору оренди позивач з 01.01.2014 року орендує приміщення магазину, розташованого на території Ананьївського ринку. Товари для торгівлі позивач закуповує і постачає самостійно та передає для реалізації шляхом торгівлі продавцю. Згідно трудової угоди від 03.01.2014 року та 03.03.2014 року продавцем у магазині позивача працювала ОСОБА_2 . 03.01.2014 року позивач та відповідач уклали письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідач окремо вела свій облік прийняття товарів під реалізацію у своєму журналі, також зберігаються і враховуються при обліку накладні.

При ревізії 02.06.2014 року, проведеній за участю продавця ОСОБА_2 , а саме за період п`яти місяців її роботи, була виявлена недостача товарів на суму 43 246,97 грн., з якою відповідач не погодилась. 16.06.2014 року було проведено повторну ревізію-інвентаризацію, якою підтверджено недостачу. Позивач вимагав від відповідача негайно погасити недостачу, оскільки вона недобросовісно відносилась до виконання своїх обов`язків, відпускала товари в борг своїм знайомим і неналежно контролювала повернення цих боргів, безконтрольно користувалася торговою виручкою у власних цілях. Відповідач погодилась з наявністю недостачі та власноручно підписала акт ревізії та дала розписку про те, що поверне недостачу. При цьому відповідач надала позивачу список боржників та боргів, а також частково погасила суму боргу у розмірі 5 275,10 грн. Таким чином, на момент складення розписки недостача становила 37971,87 грн. Відповідач завірила позивача, що візьме кредит у банку і поверне гроші та попросила залишити її працювати продавцем, позивач погодився на таку пропозицію, оскільки мав надію, що відповідач поверне йому кошти.

03.09.2014 року позивач за участі ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_3 провів ревізію наявності товарно-матеріальних цінностей, за результатом якої виявлено нову недостачу, яка склала 37 717,80 грн. Ревізія проводилась шляхом перерахунку всіх товарно-матеріальних цінностей, які були в магазині, що записувалось в особливому журналі і кожну записану сторінку всі, у тому числі продавець, засвідчували своїм підписом.

Позивач вважає, що журнал, підписані акти та письмова боргова розписка продавця є безспірними доказами вини відповідача у вчиненні нею недостачі, товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки відповідач відмовилась визнати виявлену недостачу, заявила, що не згодна з нею, і відмовилась дати письмову розписку про згоду на її погашення, 10.09.2014 року позивач з відповідачкою розірвали трудовий контракт згідно ч. 2 ст. 41 КЗпП України, а саме у зв`язку з втратою довіри.

Таким чином, загальна сума недостачі товарно-матеріальних цінностей по магазину, спричинена з вини відповідачки, складає 75689,67 грн.

Позивач зазначає, що трудовим контрактом та договором про повну матеріальну відповідальність на відповідачку були покладені обов`язки про повну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, належно зберігати цінності, належно вести їх облік з метою недопущення недостач та втрат.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь 75689,67 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, спричинених недостачею та понесені судові витрати.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа Подільський міськрайонний центр зайнятості, про стягнення розрахунку при звільненні та про зміну формулювання причини звільнення.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 , третя особа Подільський міськрайонний центр зайнятості, про стягнення розрахунку при звільненні та про зміну формулювання причини звільнення залишений без розгляду.

Позивач та його представник в судове засіданні не зьявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяву в якій справу просять розглянути без їх участі, наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідност. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбаченихст. 16 ЦК Україниспособами.

Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правамищодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.08.2002 року є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 . ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

01.01.2014 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 (орендар) та Ананьївським районним споживчим товариством (орендодавець) укладено договір оренди об`єкта нерухомості №14, згідно якого орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 189 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт оренди використовується Орендарем для торгівельної діяльності, термін дії договору з 01.01.2014 року по 30.12.2014 року включно. Згідно акту приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2014 року будівлю магазину «Меблі» передано орендарю ФОП ОСОБА_1

03.01.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено трудову угоду, згідно якої ФОП ОСОБА_1 (Замовник) доручає, а ОСОБА_2 продавець непродовольчих товарів (Підрядник) бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): продаж будівельних матеріалів та ведення первинної документації (приход та витрати будівельних матеріалів маг. «Господарчи», здачі щоденної каси замовнику згідно прибуткових ордерів), відкриття магазину «Господарчи» згідно режиму роботи, своєчасно повідомляти замовника при виникненні проблемних ситуацій, старанно та відповідально виконувати довірену роботу в строк з 03.01 до 02.03.2014 року. Підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Підрядника усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Підрядником роботу (п. 1.1-1.3). За виконану роботу Замовник сплачує Підряднику винагороду у розмірі 3106,40 грн. за домовленістю. Оплата виконується не пізніше 5 днів з дня прийняття Замовником роботи за актом (п. 2.1-2.2). Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством (п. 3.1). Термін дії договору з 03 січня до 02 березня 2014 року (п. 6.1).

Також 03.01.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого відповідно до статті 130, 134, 135 (1) КЗПП України з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, належних ФОП ОСОБА_1 (Власник), та працівником продавцем ОСОБА_4 (Працівник) про наступне.

Працівник, працюючи у Власника в якості продавця та виконуючи роботу, безпосередньо пов`язану з прийманням, здачею та зберіганням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей та у зв`язку з викладеним зобов`язується: А) бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства та приймати міри до попередження збитків; Б) своєчасно повідомляти адміністрації Власника про всі обставини, що погрожують забезпеченню збереженню ввірених йому матеріальних цінностей; В) вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних цінностей; виписувати рахунки організаціям у 3-х екземплярах (1-й екз. надається організації, 2-й екз. бухгалтеру ОСОБА_1 , 3-й залишає собі). Вести суворий облік документації, прихід та витрати товару; Г) брати участь в інвентаризації ввірених матеріальних цінностей, що будуть відбуватись квартально у складі ревізійної комісії; Д) у разі порчі, недостачі або знищення матеріальних цінностей з вини Працівника відшкодувати Власнику матеріальні збитки у повному обсязі. Якщо Працівник не погашає нестачу під час виявлення, директор ОСОБА_1 вимушений звернутися до ОВС; Е) дотримуватись режиму роботи, при відкритті та закритті магазину телефонувати директору ОСОБА_1 ; Ж) на робочому місці не розпивати спиртні напої, що карається штрафом мінімальної заробітної плати.

Власник зобов`язується: а) створювати Працівнику умови, необхідні для нормальної праці і забезпечення повного зберігання ввірених йому матеріальних цінностей; б) знайомити Працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність працівників і службовців за збиток, спричинений підприємству, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання і перевозки переданих йому матеріальних цінностей; в) проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей. У випадку не забезпечення з вини Працівника зберігання ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, спричиненого Власнику і його відшкодування проводиться згідно діючого законодавства. Дія цього Договору поширюється на весь час роботи з ввіреними Працівнику матеріальними цінностями.

03.03.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, який цього ж дня зареєстровано за №15031400065 Котовським міськрайонним центром зайнятості.

Згідно умов вказаного договору: 1. Цей договір є безстроковим, що укладається на невизначений строк. 2. Працівник зобов`язаний виконувати роботу продавця непродовольчих товарів. 3. Фізична особа зобов`язується: оплачувати працю Працівника у розмірі 1300 грн. на місяць. 4. Час виконання робіт установлюється з 8.00-17.00, обід 12.00-13.00. 5. Вихідні дні надаються субота та неділя. 6. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання 24 календарні дні з 01.12. по 24.12.2014 року. 7. При вирішенні питань, не передбачених цим договором, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України. 8. Трудовий договір набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у договорі, але не пізніше дня фактичного допущення працівника до роботи. 9. Трудовий договір повинен бути зареєстрований фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою нею особою) у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. 10. Спори з виконання умов трудового договору розглядаються районним судом. У такому самому порядку розглядаються спори про визнання трудового договору недійсним, якщо він був укладений, наприклад, без наміру виконувати передбачені в ньому обов`язки (фіктивний трудовий договір). 11. Заробітна плата працівника підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством про прибутковий податок з громадян. 12. Працівники, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Сплата страхових внесків провадиться в розмірах і порядку, визначених законодавством. 13. Підстава для пільг з оподаткування та інших пільг податкова пільга.

Відповідно до п. 17 вказаного договору, трудовий договір розірваний сторонами 10.09.2014 року, підстава припинення договору згідно ст. 41 п. 2 КЗпП України за втратою довіри, зазначене засвідчено підписами сторін.

Договір знято з реєстрації 10.09.2014 року Котовським МРЦЗ, про що внесено відповідний запис, посвідчений посадовою особою служби зайнятості підписом та печаткою (п. 18.).

Згідно Акту ревізії №1 від 16 червня 2014 року встановлено, що «16.06.2014 року було проведено ревізію магазину «Господарчий» підприємця ОСОБА_1 у складі ревізійної комісії: бухгалтера ОСОБА_3 , директора ОСОБА_1 , вантажника ОСОБА_5 , продавця та матеріально відповідальної особи ОСОБА_4 . На 03.01.2014 року продавець ОСОБА_4 прийняла товар на суму 385833 грн. 97 коп., у період з 3.01.2014 року по 06.06.2014 року оборот становив: січень приход 11965, витрати (списання) 7736,60, виторг 7850; лютий приход 5170, витрати (списання) 207, виторг 15950; березень приход 38183, витрати (списання) 2680, виторг 37750; квітень приход 52400,75, витрати (списання) 1792, виторг 58104; травень приход 43345,70, витрати (списання) 3180, виторг 45700; червень приход 29971, витрати (списання) 17780,90, виторг 26450; загалом прихід 181035,45 грн., витрати (списання) 33376,5 грн., виторг 191804 грн. При знятті залишків на 16.06.2014 року складає фактичний 298441 грн. 92 коп., обліковий 341688 грн. 89 коп.».

Вказаний Акту ревізії №1 від 16 червня 2014 року підписано ОСОБА_1 , бухгалтером ОСОБА_3 , продавцем ОСОБА_4 , вантажником ОСОБА_5

03.06.2014 року відповідачем ОСОБА_2 складено розписку, згідно тексту якої ОСОБА_4 , продавець непродовольчих товарів СПД ОСОБА_1 магазину «Господарчі», м. Ананьєва, у період роботи з 03.01.14 р. по 16.06.2014 р. було виявлено нестачу у сумі 43246,97 грн, з них борги: ринок 1297,10 грн., церква 1881,00 грн., та «Козак» - 2000 грн., боржники 97 грн, відповідач зобов`язалась нестачу товару на суму 37971 грн. 87 коп. повернути протягом 20-ти днів, вказана розписка містить підпис ОСОБА_4 .

Згідно Акту ревізії № 2 від 10 вересня 2014 року встановлено, що, 10.09.2014 року було складено акт ревізії, що відбулася 03.09.2014 року у складі ревізійної комісії: бухгалтера ОСОБА_3 , директора ОСОБА_1 , продавця ОСОБА_4 , матеріально відповідальної особи. У період з 16.06.2014 року по 03.09.2014 року оборот становив: червень приход 17305,40, витрати (списання) 2136,00, виторг 29525,00; липень приход 93493,00, витрати (списання) 3143,00, виторг 82706,00; серпень приход 111529,00, витрати (списання) 812,00, виторг 96819,00; загалом приход 222333,40, витрати (списання) 6091,00, виторг 209050,00. При знятті залишків на 09.09.2014 року обсяг склав на суму фактичний 267916 грн. 50 коп., обліковий 305634 грн. 70 коп.; нестача товару складає на суму 37 717 грн. 20 коп.

Акту ревізії № 2 від 10 вересня 2014 року підписано ОСОБА_1 , бухгалтером ОСОБА_3 та містить запис «з нестачею на суму 37717 грн. 80 коп. не згодна - ОСОБА_4 .

Згідно спільної заяви, підписаної СПД ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_4 , на ім`я директора Котовського МРЦЗ, заявники просять зняти з реєстрації трудовий договір № 15031400065 від 03.03.2014 року в зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 з роботи за ст. 41 п. 2 КЗпП України за втратою довіри.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 , виданої на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято на роботу продавцем непродовольчих товарів згідно трудового договору №15031400065 від 03.03.2014 р., зареєстрованим у Котовському МРЦЗ. 10.09.2014 р. Звільнена згідно ст. 41 п. 2 КЗпПУ за втратою довіри. Трудовий договір знято з реєстрації. Вказані записи завірено підписом ФОП ОСОБА_1 та підписом та печаткою начальника відділу Котовського МРЦЗ.

Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено вст.130 КЗпП. Згідно із цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок невиконання своїх трудових обов`язків. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною зарплати працівника та не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди (за винятком установлених законодавством випадків) (ч. 2ст. 130 КЗпП).

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (ч. 2ст. 130 КЗпП).

Так, згідно з ч. 2ст. 130 КЗпПумовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Підстави та умови, що мають бути встановлені для притягнення працівників до матеріальної відповідальності, узагальнив ВССУ у постанові від 11.12.15 року за №12 «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю».

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Протиправна поведінка працівника це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність. Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.

Зі змісту ч.2ст.130 КЗпПслідує, що матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди.

Вина працівника це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Матеріальна відповідальність за трудовим законодавством настає незалежно від форми вини працівника: умислу чи необережності. Форма вини впливає на вид та межі матеріальної відповідальності.

У абз.1 п.3постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»зазначено, що відповідност.130 КЗпП- відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

У відповідності дост. 134 КЗпП України- відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно достатті 135-1 цього Кодексуукладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; т2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством; 10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост. 135-1 КЗпП- письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Статтею 135-3 КзпП Українипередбачено, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

Згідностатті 136 КЗпП Українив разі, якщо розмір шкоди, завданої працівником, перевищує середній місячний заробіток, покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

За таких обставин суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 75689 (сімдесят пьять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 67 копійок в рахунок відшкодування матеріальних збитків, спричинених недостачею товарно-матеріальних цінностей.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ч.1ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області 14.02.2017 р., ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Котовським МВ ГУМВС України в Одеській області 24.05.2012 року, ІПН НОМЕР_7 ) - 75689 (сімдесят пьять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 67 копійок в рахунок відшкодування матеріальних збитків, спричинених недостачею.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 757,00 гривень в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 24 вересня 2024 року.

Суддя М.Тарасенко