Ухвала

від 19.09.2024 по справі 755/15215/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15215/23

Провадження №: 2/755/1890/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідача та представника відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом, представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про зміну одного заходу забезпечення позову іншим в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Будівництво», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Олена Павлівна, Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Набок Віталій Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталя Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара Олександр Олександрович, про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Будівництво», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Олена Павлівна, Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Набок Віталій Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пахниць Наталя Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара Олександр Олександрович, про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку.

26.06.2024 року до суду надійшло клопотання відповідачки за первісним позовом ОСОБА_4 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, у якому відповідачка просить змінити заходи забезпечення позову з накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 на заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання ОСОБА_4 посилається на те, що ухвалою суду від 09.10.2023 року було задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову. В своїй заяві позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на належну відповідачці спірну квартиру, та встановити низку забороняючих дій, мотивуючи це тим, що під час розгляду судової справи спірну квартиру може бути реалізовано, що в свою чергу ускладнить виконання рішення суду, якщо таке буде прийняте на користь позивача. Про накладення арешту відповідачка дізналась випадково, намагаючись змінити місце реєстрації та отримавши відмову з посиланням реєстратора на зазначену вище ухвалу суду про накладення арешту. В ухвалі від 07.12.2023 року суд зазначив, що накладення арешту не позбавляє відповідачку права користуватись квартирою, проживати в ній та здійснювати необхідний ремонт. На думку відповідачки таке посилання суду розтлумачує накладення арешту в межах відчуження квартири та реєстрації місця проживання. Неможливість відповідачки зареєструватись у квартирі порушує її права та обов`язки. Також у квартирі не може зареєструватись чоловік відповідачки, який є військовозобов`язаним, що не припустимо в умовах воєнного часу. За відсутності реєстрації за постійним місцем проживання чоловік порушуватиме приписи щодо оновлення актуальних даних військовозобов`язаних, що в свою чергу може призвести до адміністративної відповідальності. У квартирі не може зареєструватись і донька відповідачки, яка є студенткою, та оформити документи для отримання передбачених адміністрацією навчального закладу пільг. Відповідачка посилається також на положення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» щодо обов`язку особи зареєструвати своє місце проживання.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 підтримала вимоги клопотання про заміну способу забезпечення позову з підстав викладених у ньому, просить клопотання задовольнити і додатково пояснила суду, що ні вона, ні її донька, ні військовозобов`язаний чоловік не можуть зареєструватись у квартирі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання посилаючись на те, що відповідачкою не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин. Крім того, якщо родина позивачки зареєструється в квартирі, це утруднить виконання рішення суду, позивач матиме необхідність виселяти відповідачку та членів її сім`ї.

Відповідач та представника відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та додатково зазначив, що у разі прийняття рішення суду на користь позивача, останній може зняти з реєстрації в квартирі інших осіб звичайним зверненням до ЦНАП, а наявність арешту обмежує права відповідачки.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Суд, вивчивши зміст клопотання, вислухавши пояснення учасників підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Положення ст. 156 ЦПК України передбачають можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, заходи забезпечення позову вживаються з метою запобігання істотному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту, або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зміна одного заходу забезпечення позову іншим не змінює мети забезпечення позову.

Суд може замінити заходи забезпечення позову, але лише за наявності відповідних підстав, які не суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, передбачених статтею 2 ЦПК України, якими, поміж іншим, передбачено і таке завдання як ефективний захист порушеного права, що може бути несумісним у разі безпідставної заміни вжитих судом заходів забезпечення позову.

Крім того, саме особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом (аналогічно зміну заходу), зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів (чи їх зміни) і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Своєю ухвалою від 09.10.2023 року суд задовольнив заяву сторони позивача за первісним позовом та наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №6154 від 21.09.2023 року посвідченому ПН КМНО Кара О.О .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд виходив з того, що накладення арешту на спірну квартиру є співмірним із заявленими позовними вимогами, ураховуючи що позивач за первісним позовом просить витребувати майно та визнати за ним право власності на квартиру.

У наведеній вище ухвалі суд, зокрема, вказав, що накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить неможливість його відчуження/обтяження, що сприятиме можливості розгляду справи у розумні строки, та у разі задоволення або часткового задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, оскільки за умови зміни власника або застосування обтяження відповідне утруднить виконання рішення суду та породить необхідність подальших звернень позивача до суду за захистом своїх прав, отже в такому випадку захист порушених прав не буде ефективним (у разі якщо судом буде встановлено порушення прав позивача та необхідність їх захисту).

Встановлення заборони відчуження квартири замість арешту майна не усунить ризику можливості його обтяження (до прикладу, іпотеки). Крім того, у разі зняття арешту та встановлення лише заборони відчуження, не можна виключати можливості реєстрації у квартирі і інших осіб, окрім відповідачки та її родини, в тому числі неповнолітніх, адже суд не може контролювати таке питання при встановленні заборони відчуження.

Отже, заміна заходів забезпечення позову в обраний відповідачем спосіб може призвести до порушення права позивача на ефективний захист власних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Відсутність реєстрації у квартирі не позбавляє відповідачку та її родину можливості проживати у квартирі.

Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтю 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на яку посилається відповідачка щодо обов`язку особи зареєструвати своє місце проживання, виключено на підставі Закону № 1871-IX від 05.11.2021.

Отже, людина має право вільно обирати місце свого проживання, мати кілька місць проживання і не має обов`язку реєструвати своєї місце проживання.

Крім того, обставини викладені у клопотання про зміну заходу забезпечення позову щодо відмови у проведенні реєстрації, наявності у чоловіка відповідачки військового обов`язку тощо, не підтверджені жодними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 149, 156, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про зміну одного заходу забезпечення позову іншим в межах розгляду цивільної справи №755/15215/23 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 20.09.2024 року.

Суддя -