Рішення

від 10.09.2024 по справі 755/1454/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1454/24

Провадження №: 2/755/1961/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, з позовом, в якому просить суд: стягнути з Агромаркету на його користь вартість придбаного неякісного саджанця рослини - сливи сорту «Улюблена Млиєва» в сумі 269,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.03.2020 придбав в інтернет-магазині AGROMARKET саджанець сливи «Улюблена Млієва». Вказав, що ця рослина рекламувалась на сайті цього магазину як літній сорт, раннього терміну дозрівання, з яскраво жовтими плодами, але на четвертому році, коли рослина дала перший врожай виявилося, що це зовсім не та рослина, яка ним замовлялася 4 роки тому. За вказаних обставин звернувся до інтернет-магазину зі скаргою по телефону. Подальше спілкування з магазином проводилось у листуванні електронною поштою. З урахуванням ситуації, яка виникла, відповідачем було нараховано позивачу 99,19 грн. бонусів та роз`яснено порядок їх списання, з чим позивач не погодився. У подальшому звернувся до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області зі скаргою на «Агромаркет» та у відповідь отримав листа від відповідача, в якому директор ОСОБА_2 посилався на ФОП ОСОБА_3 , яка нібито надала відповідачу неякісний посадковий матеріал. Зазначив, що ФОП ОСОБА_3 не знає і придбав посадковий матеріал в магазині Агромаркет. Посилався на те, що законодавство про захист прав споживачів вказує на те, що відповідальність за якість товару, проданого споживачу, несе кінцевий продавець цього товару. Зазначив, що у відповідь на лист, направлений директору відповідача, отримав відповідь, в якій йшлося про прийняте відповідачем рішення про компенсацію вартості посадкового матеріалу по ціні на час надання відповіді у розмірі 269 грн., а також надання реквізитів для здійснення такої компенсації. З таким позивач не погодився та зазначив, що воліє, окрім компенсації за саджанець, отримати також компенсацію моральної шкоди за обставини, що склалися між сторонами.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.02.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви з додатками відповідачем було отримано - 09.05.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового направлення.

16.05.2024 до суду від представника відповідача ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» - Койчева М.О. надійшов відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та посилався на те, що відповідно до статті 295 Господарського кодексу України відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність через комерційне посередництво, від імені і в інтересах суб`єктів підприємницької діяльності шляхом зведення потенційного покупця з продавцем через рекламування та розміщення їх товару. У 2020 році компанія тільки планувала організацію маркетплейсу, та з метою вивчення ринку укладала з підприємцями, що здійснюють торгівлю посадковим матеріалом попередні договори щодо розміщення реклами їхніх товарів на сайті agro-market.net/ua, прийняття замовлень та спілкування з покупцями. Серед цих підприємців була ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ). Дійсно, в березні 2020 року відповідачем було прийнято замовлення від громадянина ОСОБА_1 та передано ФОП ОСОБА_3 для його формування та відправлення товарів покупцю. Згідно документів, наданих в ході виконання попереднього договору з боку ФОП ОСОБА_3 , в подальшому позивач отримав зазначене замовлення від неї через відділення транспортної компанії «Нова Пошта» і при отриманні здійснив його оплату. Кошти за зазначене замовлення у безготівковій формі надійшли на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 (АТ КБ ПриватБанк НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з «Реєстру платежів №80280» від 11.03.2020, в якому за № 162 значиться платіж в розмірі 897,20 грн., отриманий ФОП ОСОБА_3 від громадянина ОСОБА_1 . Попередній договір (договір про наміри) стосовно розміщення товарів на сайті agro-market.net/ua з ФОП ОСОБА_3 було розірвано з її ініціативи 20.07.2020. В зв`язку зі сплином термінів зберігання даного типу договорів, встановленого Наказом Мінюсту №578/5 від 12.04.2012 (3 роки), надати копію зазначеного договору не є можливим. При отриманні звернення громадянина ОСОБА_1 щодо пересорту саджанця сливи, співробітники компанії намагалися зв`язатися з продавцем цього товару, але нажаль безуспішно. Також, проведеною перевіркою встановлено, що згідно з інформації наявної в ЄДРФОПГФ, ФОП ОСОБА_3 29.09.2020 припинила свою підприємницьку діяльність. Враховуючи викладені обставини, попри те, що компанія не була продавцем товару, відносно якості якого позивачем заявлені претензії, відповідачем при зверненні ОСОБА_1 , останньому, були нараховані бонусні гривні. В подальшому, 11.01.2024, за результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_1 , незважаючи на те, що продаж саджанця по якому виявилась невідповідність сорту, було здійснено не безпосередньо відповідачем, а іншим суб`єктом господарювання, з яким не вдалось встановити зв`язку, з метою підтримання високого іміджу та клієнтоорієнтованості інтернетмайданчику, відповідачем було прийнято рішення, компенсувати вартість даного посадкового матеріалу по його ціні на момент звернення у розмірі 269 грн. та запропоновано позивачу надати інформацію для здійснення переказу йому зазначених коштів. Однак, інформації про спосіб повернення коштів від ОСОБА_1 відповідачем так і не отримано. Також зазначили, що відповідач не відмовляється від виконання раніше взятого на себе добровільного зобов`язання щодо компенсації ОСОБА_1 вартості посадкового матеріалу по якому виявлено факт пересорту, у розмірі 269 (двісті шістдесят дев`ять) гривень. В зв`язку з чим, при отриманні від ОСОБА_1 інформації щодо відповідних реквізитів, проведе останньому виплату зазначених коштів. Таким чином, не отримання ОСОБА_1 грошової компенсації вартості саджанця по якому виявився пересорт, обумовлене не протиправною поведінкою ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», а виключно не наданням з його боку, до даного часу, відповідної інформації для здійснення повернення коштів. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач посилався на те, що позивач жодним чином не зазначає, які саме втрати немайнового характеру та внаслідок яких моральних страждань чи інших негативних явищ ним понесено, у чому полягає протиправність дій відповідача та виходячи з чого, зроблено розрахунок розміру заявленої моральної шкоди, чим саме він підтверджується (покази свідків, висновок експертизи, тощо). Окрім іншого, позивачем також не надано обґрунтування для забезпечення можливості визначення судом співрозмірності заявленої суми компенсації заподіяній моральній шкоді. Як зазначалось вище, у правовідносинах сторін відсутня протиправна поведінка, оскільки відповідачем не здійснювався продаж товару, та більш того, добровільно, ще до звернення позивача до суду, вжито визначених законом заходів для недопущення порушення прав відповідача, а тому у позивача відсутні підстави для заявлення та стягнення моральної шкоди з відповідача. Також у відзиві відповідач зазначив, що товаро-супровідний документ, який вкладався у відправлення і який позивач додав до матеріалів позовної заяви, як документ, який на його думку підтверджує факт продажу товару саме відповідачем - не є розрахунковим документом та не підтверджує отримання коштів відповідачем за продаж товару. Наявність на товаро-супровідному документі рекламного стилізованого зображення з логотипом магазину «AGROMARKET.UA» (а так само будь якого іншого зображення) не є встановленою законом підставою вважати саме відповідача продавцем товару, а нанесення подібних зображень носить виключно рекламний характер. Натомість, факт отримання коштів за замовленням, яке робив позивач, на загальну суму 897 грн. 20 коп., та до складу якого в тому числі входив саджанець сливи, стосовно якого згідно має місце невідповідність сорту, підтверджується копією «Реєстру платежів №80280» від 11.03.2020 щодо отримання зазначених коштів на банківський рахунок, який належав ФОП ОСОБА_3 .. В зазначеному «Реєстрі платежів №80280» під № НОМЕР_3 значиться платіж в розмірі 897,20 грн. отриманий ФОП ОСОБА_3 саме від громадянина ОСОБА_1

24.05.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив твердження відповідача, викладені у відзиві та зазначив, що спірні правовідносини склалися винятково між ним та відповідачем, ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», та такі правовідносини між сторонами регулюються законодавством про захист прав споживачів.

28.05.2024 до суду від представника відповідача ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» - Койчева М.О. надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача.

21.06.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2024 закрито підготовче провадження у цій цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання викликано сторони по справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав заявлених у ньому та просив його задовольнити. Вказав, що його позовні вимоги підтверджуються квитанцією про придбання росини та листуванням з відповідачем. У листуванні, яке виникло у зв`язку із його претензією щодо невідповідності сорту рослини, відповідачем не було нічого запропоновано у якості компенсації. Зазначив, що моральна шкода розрахована у відповідності до його заробітної плати, що становить його заробітної плати від заявленої суми та розрахована за кожен рік очікування, зважаючи на очікування плодів цієї рослини та доглядом за нею.

Відповідачем до суду подано заяву про розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Так, судом установлено, що 05.03.2020 позивач здійснив замовлення № 666766:669742:666973 на сайті agro-market.ua та придбав саджанець сливи «Улюблена Млієва» (літній сорт, ранній термін достигання), вартістю 99,19 грн. (а.с.8).

Згідно світлин, що містяться у матеріалах справи, про що стверджує позивач - плоди саджанця, придбаного 05.03.2020, не відповідають очікуванням позивача, оскільки ним придбано саджанець сливи, у якому плоди мали бути жовтого кольору, натомість слива, яка ним була придбана має плоди синього кольору, що не відповідає змісту його замовлення 05.03.2020 та відомостям, що були розміщені на сайті відповідача при придбанні зазначеного товару (а.с. 9-11).

Також судом встановлено, що ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» є юридичною особою та діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів засновників ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» від 28.08.2018(а.с. 49-53).

Згідно положень розділу 5 статуту ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», для здійснення діяльності, передбаченої статутом, підприємство має право: набувати, брати в оренду як в Україні, так і за кордоном необхідне майно для здійснення свої господарської діяльності (а.с. 52).

Відповідно до листа ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» № 19 від 22.12.2023, компанією у 2020 було укладено попередні договори щодо розміщення реклами товарів на сайті agro-market.ua, прийняття замовлень та спілкування з покупцями. Серед таких підприємців була ФОП ОСОБА_3 , з якою договір був розірваний 20.07.2020 та остання припинила свою діяльність 29.09.2020. Дійсно, в березні 2020 року було прийнято замовлення від ОСОБА_1 та передано ФОП ОСОБА_3 для його формування та відправлення товарів. У подальшому, покупець отримав від ФОП ОСОБА_3 замовлення та при його отриманні здійснив оплату. Кошти за таке замовлення у безготівковій формі надійшли на банківських рахунок ФОП ОСОБА_3 . Попередній договір (договір про наміри), укладений з ФОП ОСОБА_3 надати не виявляється можливим через закінчення строку зберігання таких договорів (а.с. 7).

Згідно інформації Реєстру платежів контрагентів ФОП ОСОБА_3 № 80280 від 11.03.2020, 11.03.2020 здійснено перерахунок коштів у безготівковій формі від ОСОБА_1 у сумі 897,20 грн. (а.с.73).

Встановлено, що на офіційному сайті ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» (https://agro-market.net/ua/) розміщена Публічна оферта, яка є офіційною пропозицією Приватного підприємства «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», яка адресована невизначеному колу осіб, які володіють дієздатністю та необхідними повноваженнями укласти електронний договір купівлі-продажу товару на умовах, визначених у цій оферті і містить усі суттєві умови Договору (далі - Публічна оферта).

Відповідно до положень п. 2 Публічної оферти, інтернет-майданчик - відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - це засіб для подання або реалізації товару, робіт або послуг шляхом здійснення електронної угоди. Для цілей даного договору - інтернет-майданчик AGROMARKET (інтернет-адреса: https://agro-market.net/ua/). Сайт - веб-сайт, що має адресу в мережі інтернет https://agro-market.net/ua/, за допомогою якого покупець має можливість здійснити купівлю бажаного товару. Сайт є платформою для розміщення пропозицій про продаж товарів продавцями (інтернет - майданчиком), яка супроводжується AGROMARKET. AGROMARKET визначає зміст сайту, слідкує за своєчасним поновленням матеріалів, їх достовірністю (відповідності наданої продавцями інформації) та законністю. Продавцем може бути як AGROMARKET, так і будь-яка інша особа, комерційним агентом якої на підставі агентської угоди, виступає AGROMARKET. Актуальний перелік продавців розміщено на сайті https://agro-market.net/. Найменування продавця зазначається у документах на передачу товару покупцю (акт приймання-передачі, видаткова накладна, товарний чек, фіскальний чек тощо, що підтверджують факт передачі товару покупцю).

Отже, здійснюючи замовлення на веб-сайті в мережі інтернет за покликанням: https://agro-market.net/ua/, позивач погодився з умовами Публічної оферти ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», оприлюдненій офіційному сайті https://agro-market.net/ua/, яка є у вільному доступі.

Згідно ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

З урахуванням наведеного, зважаючи на встановлені обставин, суд дійшов висновку, що 05.03.2020 позивач здійснив замовлення № 666766:669742:666973 на сайті agro-market.ua та придбав саджанець сливи «Улюблена Млієва» (літній сорт, ранній термін достигання), вартістю 99,19 грн. При цьому у правовідносинах, що склалися між сторонами продавцем виступила ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується реєстром платежів та зарахуванням коштів на рахунок ФОП ОСОБА_3 за замовлення ОСОБА_1 . Водночас, ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», за встановлених судом під час судового розгляду обставин, виступив як платформа для розміщення пропозицій про продаж товарів продавцями (інтернет - майданчиком), яка супроводжується AGROMARKET.

Такий порядок здійснення господарської діяльності відповідачем передбачений статутом ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» та умовами Публічної оферти ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», розміщеній на офіційному сайті https://agro-market.net/ua/, яка є у вільному доступі, з якою погодився позивач, здійснивши замовлення на сайті.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або зобов`язання надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно п. 14.1. Публічної оферти, цей договір набуває чинності з моменту його укладення (акцепту оферти - підтвердження замовлення) і діє до повного належного виконання сторонами, взятими на себе за ним зобов`язаннями.

Розділом 13 Публічної оферти визначено порядок розгляду та прийняття претензій.

Згідно п. 13.1. Публічної оферти, після отримання товарів відповідно до замовлення, претензії щодо кількості, комплектності та якості товару приймаються продавцем та/або AGROMARKET згідно з п. 8.4.2., а претензії до сорту та виду - п. 8.4.3 цього договору.

Таким чином, зважаючи на те, що продавцем товару у правовідносинах, що виникли виступила ФОП ОСОБА_3 , отримавши кошти за продані товари, при цьому відповідач, ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», виступив як платформа для розміщення пропозиції про продаж товарів продавцем (інтернет - майданчиком), яка супроводжується AGROMARKET, суд доходить висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживачів пред`явлені до неналежного відповідача, ураховуючи встановлене судом, що наведено судом вище, відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про захист прав споживачів слід відмовити, з урахуванням наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

Зважаючи на те, що спір існує між ОСОБА_1 як покупцем товару та ФОП ОСОБА_3 як продавцем товару щодо якості товару, водночас до останньої позивач позовних вимог не заявив та не залучив останню до у часті у справі як співвідповідача, натомість пред`явив вимоги до ПП «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС», який виступив платформою для розміщення пропозиції (інтернет - майданчиком) про продаж товарів продавцем - ФОП ОСОБА_3 , яка супроводжується AGROMARKET, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» про захист прав споживачів.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 611, 633 ЦК України, ст. ст. ст.ст. 12,13, 81, 133, 139, 140, 141, 259, 264,354 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «АГРОМАРКЕТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 42423829, вул. Академіка Вільямса, 86, м. Одеса), про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 23.09.2024

Суддя: