Рішення

від 23.09.2024 по справі 759/2210/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2210/24

пр. № 2-о/759/224/24

23 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Горбенко Н.О., присяжних - Герасимюка К.А., Гетьман Ю.В., за участю секретаря судового засідання - Натальчук А.І., заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Тисевич Л.В., представника особи щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною особою - адвоката Сафіни Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду, за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , особа, щодо якої встановлюється опіка: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 , особа, щодо якої встановлюється опіка: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1 . ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково з 2002 року. З 2000 року у ОСОБА_1 почалися психічні розлади, на сьогоднішній день його діагноз - шизофренія параноїдна. З 2000 року по листопад 2023 року перебував на обліку у психіатра у Комунальному некомерційному підприємстві міський заклад з надання психіатричної допомоги виконавчого округу Київської міської ради. У вересні 2023 року ОСОБА_1 був госпіталізований та дав згоду на лікування, на стаціонарному лікування знаходився у період з 05.09.2023 року по 29.09.2023 року. На сьогодні ОСОБА_1 з приводу хронічного-нервово-психічного захворювання перебуває на обліку у лікаря психіатра в Правобережній психіатричній амбулаторії №2 міста Києва (філіал Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія»).

Заявник зазначає, що враховуючи те, що у ОСОБА_1 виявляються ознаки стійкого психічного захворювання та за своїм психічним станом він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, існують всі правові підстави для визнання його недієздатним.

На підставі викладеного просять суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним; призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2024 року заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі. Доручено Правобережному київському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для здійснення представництва його інтересів у суді при розгляді заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року по справі призначено повторну судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

21 червня 2024 року на адресу Святошинського районного суду міста Києва надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 524, що складений за результатом проведеної 09.05.2024 року судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 21 червня 2024 року провадження у справі поновлено, призначено судове засідання.

Заявник та його представник у судовому засіданні заяву підтримали та просили задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Представник особи щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною особою у судовому засідання підтримала заяву, зважаючи на наявний у матеріалах справи висновок експерта.

Представник Органу опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника у зв`язку із залученням до кримінального провадження. Заяву у частині визнання особи недієздатною підтримала за результатами експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до розділу IV глави 2 ЦПК України судом здійснюється розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім`ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч. 1 ст. 296 ЦПК України).

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 15).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що встановлено зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16).

Таким чином, із наданих суду доказів встановлено, що заявник є рідним братом ОСОБА_1 .

Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Зважаючи на довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0086205, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має другу групу інвалідності, причина інвалідності: загальне захворювання, інвалідність встановлено безстроково (а.с. 14).

У відповідності до довідки КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» №27 від 10.01.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра з приводу хронічного-нервово-психічного захворювання, інвалід ІІ групи безстроково (а.с. 19).

Згідно ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Висновком судово-психіатричного експерта №524 (дата проведення експертизи 09.05.2024 року) Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) на питання, зазначені в ухвалі суду, висновком експерта надано наступні відповіді, зокрема вказано, що ОСОБА_1 , 1974 року народження, страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді - Шизофренії параноїдної, безперервний тип перебігу; Виражений апатико-дисоціативний тип дефекту (F20.0 згідно МКХ-10) та за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 80-84).

На підставі дослідження належних, достовірних та допустимих доказів суд вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною особою, оскільки останній внаслідок хронічного, стійкого психічного захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок засновано експертом на безпосередньому огляді підекспертного, та на даних щодо стану його здоров`я.

Кваліфікація експерта та його регалії сумнівів не викликають.

Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Цивільним процесуальним законодавством України у ч. 7-8 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Ст. 40 ЦК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині визнання ОСОБА_1 недієздатною особою.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи становить два роки, який обраховується з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Однак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в частині встановлення опіки над ОСОБА_1 , зважаючи на наступне.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Таким чином, суд має право вирішувати питання щодо встановлення опіки над особою лише за поданням органу опіки та піклування.

Заявник заявляє такі вимоги у заяві про визнання особи недієздатною, що суперечить ч. 1 ст. 300 ЦПК України.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , особа, щодо якої встановлюється опіка: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатним.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Строк дії рішення - 2 роки з моменту набрання законної сили даного рішенням суду.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя: Н.О. Горбенко

Присяжні: К.А. Герасимюк

Ю.В. Гетьман