Ухвала

від 17.09.2024 по справі 991/878/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/878/22

Провадження № 1-кп/991/66/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),

ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),

їх захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000365 від 02.06.2017, за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 - ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Фастів Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Городок Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Шевченкове Броварського району Київської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки м. Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця с. Жовте П`ятихатського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_10 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 30.05.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_18 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, у частині заборони користування таким майном, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі № 760/1712/19 на майно ОСОБА_9 , а саме на земельні ділянки:

- площею 1,3604 га з кадастровим номером 3221289500:02:007:0042, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Шевченківська;

- площею 0,9615 га з кадастровим номером 3221280400:07:002:0048, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Бобрицька.

Обґрунтування клопотання

Захисник ОСОБА_18 . мотивував клопотання тим, що ОСОБА_9 є власником вказаних земельних ділянок, які арештовані слідчим суддею з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Означене майно набуте обвинуваченою на законних підставах та задовго до подій інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Стверджує, що застосування заборони користування вказаними об`єктами нерухомості є надмірним, оскільки перешкоджає його підзахисній та членам її сім`ї (матері та дочці, які проживають з нею) використовувати такі ділянки, у тому числі здавати в оренду та мати додаткове джерело доходу у вигляді орендної плати.

Вважає, що скасування арешту в частині заборони користування майном не перешкоджатиме меті такого заходу забезпечення та виконанню можливого вироку в частині конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на викладене, захисник ОСОБА_18 вважає, що існують законодавчо визначені підстави для задоволення поданого клопотання.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_18 та обвинувачена ОСОБА_9 підтримали вимоги клопотання та просили суд скасувати арешт в частині заборони користування майном.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та в застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала. Скасування арешту та як наслідок використання земельних ділянок невірним способом, у тому числі здача їх в оренду, може погіршити родючість ґрунту та зменшить вартість майна.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та їх захисники ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_9 та просили задовольнити клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_24 - адвокат ОСОБА_25 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Представник потерпілого (цивільного позивача) Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_26 не прибув у підготовче судове засідання. Разом з тим 25.08.2023 суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішив провести підготовче судове засідання без участі представника потерпілого (цивільного позивача), у зв`язку із заявою останнього про проведення такого засідання за його відсутності.

Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про скасування арешту майна за відсутності захисника ОСОБА_25 та представника потерпілого (цивільного позивача), оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду такого клопотання, що узгоджується із положеннями ст. 174, 314, 324, 325, 326 КПК України.

Мотиви та висновки суду

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесено арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170, ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Така підстава як необґрунтованість накладеного арешту не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого судового рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».

Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно з урахуванням обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.

При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд встановив, що із 19.11.2014 ОСОБА_9 є власником двох земельних ділянок: площею 1,3604 га з кадастровим номером 3221289500:02:007:0042, розташованої за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Шевченківська, та площею 0,9615 га з кадастровим номером 3221280400:07:002:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 21.01.2019 у справі № 760/1712/19 в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання наклав арешт на майно ОСОБА_9 , у тому числі на вказані ділянки, із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна слідчий суддя врахував, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачаєдодаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_9 винуватою у вчиненні означеного кримінального правопорушення, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна.

Вказані обставини стали підставою для висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Мотивуючи подане клопотання, захисник ОСОБА_18 фактично стверджує, що арешт в частині застосування заборони користування майном накладено необґрунтовано.

Зважаючи на те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності ОСОБА_9 , остання була позбавлена можливості повідомити слідчому судді інформацію, що вказані земельні ділянки здані в оренду ТОВ «Бобрик» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідними договорами від 01.12.2014 № 8 та від 08.06.2015 № 62.

Зміст ухвали від 21.01.2019 у справі № 760/1712/19 не містить відомостей, що така інформація була відома слідчому судді з інших джерел.

З огляду на те, що 1) арештовані земельні ділянки перебувають в оренді, строк якої не закінчився; 2) у зв`язку із застосуванням заборони користуватись майном, ОСОБА_9 позбавлена можливості використовувати земельні ділянки, а також, з її слів, отримувати оренду плату від ТОВ «Бобрик», 3) скасування арешту в частині заборони користування майном не перешкоджатиме досягненню мети застосування такого заходу забезпечення, не завдасть шкоди кримінальному провадженню та відповідатиме принципам дотримання балансу між суспільними та приватними інтересами, а також розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, -

суд дійшов висновку про доцільність скасування арешту майна в цій частині.

Суд не приймає до уваги доводи прокурора про те, що використання земельних ділянок, у тому числі орендарями, безсумнівно призведе до погіршення родючості ґрунту та відповідно зменшить вартість майна, оскільки це є лише припущенням. Як вбачається з доданих до клопотання документів, земельні ділянки протягом тривалого часу перебувають в оренді та використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак доказів погіршення властивостей землі прокурором не надано.

За таких обставин клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 про скасування арешту майна слід задовольнити.

Керуючись ст. 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт у частині заборони користування майном, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21.01.2019 у справі № 760/1712/19 на майно ОСОБА_9 , а саме на земельні ділянки:

- площею 1,3604 га з кадастровим номером 3221289500:02:007:0042, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Шевченківська;

- площею 0,9615 га з кадастровим номером 3221280400:07:002:0048, розташовану за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с/рада Бобрицька.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3