Рішення

від 12.09.2024 по справі 345/4417/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4417/24

Провадження № 2/345/1122/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2024 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади у сумі 318 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його наступним.

05.06.2024 року Калуським міськрайонним судом розглянута справа № 345/1346/24 по позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади. Вказаним рішенням позов задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача 680,00 грн. та відмовлено у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення 68,00 грн. виконавчого збору, 69,00 грн. витрат виконавчого провадження, 181,00 грн. витрат виконавчого провадження всього 318,00 грн. Відмовляючи у вищевказаному, позивач вважає, що з набранням рішення законної сили по справі № 345/1346/24, наведене обґрунтування в рішенні суду втрачає свою актуальність, оскільки суду доведено та підтверджено відзивом відповідача на позов і відображено у судовому рішенні, що 27.06.2023 року до Департаменту патрульної служби України була направлена заява про сплату 01.06.2023 штраф в сумі 198,43 грн. у відповідності до електронного повідомлення через за стосунок «Штрафи UA» за порушення 01.06.2023 р. п. 12.9(6) ПДР (перевищення швидкості) та надіслано копію електронної квитанції про сплату. Електронну квитанцію EC1F-BA51-8249 суд по справі № 345/1346/24 визнав достатнім доказом на підтвердження сплати штрафу 01.06.2023 року о 19 год. 21 хв. Вважає, що наведені обставини свідчать про те, що до вказаного порушення 01.06.2023 п.12.9(6) ПДР він не має жодного відношення, тим не менш, саме його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності. В сукупності наведених обставин, встановлених Калуським міськрайонним судом по справі № 345/1346/24, у відповідності до рішення суду від 05.06.2024 року, станом на 05.07.2024 р. (набрання законної сили судовим рішенням) не вирішеним залишилось питання дій відповідача, яким 19.01.2024 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 73891910 про стягнення з нього вказаного штрафу та 68,00 грн. виконавчого збору, 69,00 грн. витрат виконавчого провадження, 181,00 грн. витрат виконавчого провадження всього 318,00 грн. Крім того зазначив, що згідно ст. 303 КУпАП не підлягає до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а виконавче провадження було відкрито тільки 19.01.2024 р. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача завдану йому шкоду внаслідок незаконних дій (бездіяльності) відповідача в сумі 318,00 грн.

02.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

20.08.2024 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача. У відзиві зазначено, що 18.01.2024 року до відповідача надійшла заява від Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху національної поліції України про примусове виконання рішення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України ЗАВ № 02444515 від 01.06.2023 року. 19.01.2024 року головним державним виконавцем Відділу Волощуком Василем Михайловичем на підставі вище зазначеної заяви Департаменту патрульної поліції було відкрито виконавче провадження № 73891910, про що винесено відповідну постанову. Також, 19.01.2024 року державним виконавцем також винесені постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 250,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 68,00 грн. виконавчого збору; про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, яка становить 998,00 грн. 22.01.2024 державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів та направлено банківським установам в яких боржник ОСОБА_1 мав відкриті рахунки. 23.01.2024 року на депозитний рахунок Калуського ВДВС поступили кошти в сумі 998,00 грн., які було використано на погашення боргу ОСОБА_1 по ВП № 73891910. Цього ж дня державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.23.01.2024 р. державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» закінчено ВП № 73891910. Також представник відповідача зазначив, що у передбачені законодавством строки боржник не оскаржив у судовому порядку постанову державного виконавця від 19.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73891910 та всі інші похідні від неї постанови державного виконавця. Стверджує, що оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження № 73891910 з виконання вказаної постанови ВАЗ № 02444515 прийнято державним виконавцем 19.01.2024 року, тобто після набрання чинності ЗУ № 2129-ІХ від 15 березня 2022 року, то строки звернення до виконання не були порушені. Також зазначив, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є фактично аналогічними тим, які ним були заявлені по справі № 345/1346/24, оскільки як по даній справі, так і по справі № 345/1346/24 позивач заявляв вимогу про стягнення із державного бюджету України на його користь 318 грн. У зв`язку з цим, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

21.08.2024 р. до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 . У відповіді на відзив зазначено, що своїм відзивом відповідач виправдовує свої дії, як органу державної влади з точку зору вимог закону, який регулює його діяльність. Вважає, що відповідач залишає поза увагою ключове питання позову, а саме , чи порушення доведені в суді органом державної влади його прав,є достатньою правовою підставою для стягнення в примусовому порядку його коштів у виконавчому провадженні № 73891910 станом на час розгляду даної справи з врахуванням перелічених норм права України. А тому стверджує, що в його позові йдеться про дотримання фундаментальних прав людини та громадянина у зв`язку з чим його позов є підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

27.08.2024 р. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, подане представником відповідача. У клопотанні зазначено, що провадження по зазначеній справі підлягає закриттю виходячи з того, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 р. по справі № 345/1346/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із державного бюджету України на його користь шкоду, завдану йому внаслідок незаконних дій (бездіяльності) в сумі 680,00 гривень. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 318,00 гривень, з яких 68,00 гривень це виконавчий збір та 250,00 гривень це витрати виконавчого провадження відмовлено. Рішення набрало законної сили 05.07.2024 року. Відповідачем по справі був Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Однак, на думку відповідача, фактично кінцевим відповідачем по зазначених вище справах виступає держава, із бюджету якої ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь 318,00 грн., а тому провадження повинно бути закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Сторони у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЗАВ № 02444515 від 01.06.2023 стягнуто з ОСОБА_1 340 грн. штрафу, та зазначено, що згідно із ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу у строк, установлений частиною другою статті 300-1, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі в сумі 680 грн.

18.01.2024 року до відповідача надійшла заява від Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху національної поліції України про примусове виконання рішення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України ЗАВ № 02444515 від 01.06.2023 року.

19.01.2024 року головним державним виконавцем Відділу Волощуком Василем Михайловичем на підставі вище зазначеної заяви Департаменту патрульної поліції було відкрито виконавче провадження № 73891910, про що винесено відповідну постанову.

Також, 19.01.2024 року державним виконавцем винесені постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 250,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 68,00 грн. виконавчого збору; про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, яка становить 998,00 грн.

22.01.2024 державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів та направлено банківським установам в яких боржник ОСОБА_1 мав відкриті рахунки.

23.01.2024 року на депозитний рахунок Калуського ВДВС поступили кошти в сумі 998,00 грн., які було використано на погашення боргу ОСОБА_1 по ВП № 73891910.

Цього ж дня державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.

23.01.2024 р. державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» закінчено ВП № 73891910.

Тобто, в ході здійснення виконавчого провадження з позивача стягнуто 680,00 грн. штрафу, 68,00 грн. виконавчого збору, 69,00 грн. витрат виконавчого провадження, 181,00 грн. витрат виконавчого провадження, а всього 998,00 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 р. по справі № 345/1346/24 позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади в сумі 998 грн.задовольнити частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , шкоду, завдану йому внаслідок незаконних дій (бездіяльності) відповідача в сумі 680,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача завдану йому шкоду внаслідок незаконних дій (бездіяльності) відповідача в сумі 318,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зістаттею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 56Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України«Про виконавче провадження»від 02.06.2016 №1404-VIII (надаліЗакон №1404-VIII).

Згідно статті 1Закону №1404-VIII виконавчепровадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Приписами статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ч. 1ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію продоходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1ст.27Закону №1404-VIII виконавчийзбір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Аналіз наведених норм свідчить, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем винесені постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 250,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору, якою боржника ОСОБА_1 зобов`язано оплатити 68,00 грн. виконавчого збору; про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, яка становить 998,00 грн.

В той же час відповідачу не були надані докази того, що позивачем була оскаржена постанова ЗАВ № 02444515 в зазначений законом строк. Також позивачем не було надано доказів того, що він повідомив відповідача про добровільну сплату штрафу до моменту відкриття ВП № 73891910.

Окрім цього, позивач, маючи документальне підтвердження оплат штрафу згідно постанови ЗАВ № 02444515 та рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 року по справі № 345\1346/24, яким також підтверджується факт сплати штрафу згідно постанови ЗАВ № 02444515, у передбачені законом строки не оскаржив у судовому порядку постанову державного виконавця від 19.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73891910 та всі інші похідні від неї постанови державного виконавця.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем порушено вимоги ст. 303 КУпАП, як на ключову підставу для задоволення свого позов, суд зазначає наступне.

За правилами статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із статтею 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває наразі.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 73891910 з виконання вказаної постанови ЗАВ № 02444515 прийнято державним виконавцем 19.01.2024, тобто після набрання чинності Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, тому суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 15.03.2023 по справі № 260/2595/23, від 03.08.2023 по справі № 420/10415/23).

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в якому він зазначив, що провадження по зазначеній справі підлягає закриттю виходячи з того, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 р. по справі № 345/1346/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із державного бюджету України на його користь шкоду, завдану йому внаслідок незаконних дій (бездіяльності) в сумі 680,00 гривень. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 318,00 гривень, з яких 68,00 гривень це виконавчий збір та 250,00 гривень це витрати виконавчого провадження відмовлено. Рішення набрало законної сили 05.07.2024 року. Відповідачем по справі був Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Однак, на думку відповідача, фактично кінцевим відповідачем по зазначених вище справах виступає держава, із бюджету якої ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь 318,00 грн., а тому провадження повинно бути закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач також зазначає, що рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 р. по справі № 345/1346/24 набрало законної сили 05.07.2024 року.

Однак це не відповідає дійсності, адже ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.07.2024 р. у справі № 345/1346/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції на рішення Калуського міськрайонного суду від 05 червня 2024 року і на час винесення рішення розгляд справи триває.

Згідно зі ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки позивач не довів суду належними доказами, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та прийнята з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинс

ВИРІШИВ:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади у сумі 318 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: