Ухвала

від 16.09.2024 по справі 953/6231/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6231/22

Провадження № 1-кп/953/375/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

секретар судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001252 від 12 травня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівка Харківського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення суми застави. В обґрунтування клопотання прокурор, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, зазначив наступне.

Обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується злочин, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі строком від 10 до 12 років позбавлення волі з позбавленням волі обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість, реальність та невідворотність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_6 переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі і виїхавши на територію, що тимчасово окупована державою агресором РФ.

ОСОБА_6 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розуміючи складність проведення судового розгляду, маючи досвід безперешкодного переміщення на тимчасово окупованих територіях України може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки може мати сталі зв`язки із представниками окупаційних військ РФ, які перебувають на тимчасово окупованій території Харківської та інших областей, усвідомлює порядок, за яким існує можливість потрапляння на вказані території. Разом із цим, існує ризик того, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку із реальною можливістю та набутим досвідом безперешкодного переміщення на тимчасово окуповані території Харківської області.

Відтак, прокурор вважає, що на теперішній час є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави. Сторона обвинувачення вважає, що контроль за поведінкою ОСОБА_6 можливо забезпечити лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження наявності вказаних прокурором ризиків. Також просив врахувати наявність в нього міцних соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини, репутацію, відомості щодо судимостей,дотримання умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів та стан його здоров`я.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого та просив задовольнити його клопотання про зміну запобіжного заходу.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані сторонами докази, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та відсутність підстав для задоволення клопотання останнього про зміну запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 19 травня 2022 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 липня 2022 року включно з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620250 гривень, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 неодноразово продовжувався судом.

28 грудня 2022 року ОСОБА_6 було звільнено з Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в зв`язку з внесенням застави у розмірі 620250 гривень, які надійшли на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області 27 грудня 2022 року, платник ТОВ «ФЛЕШКОМ».

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2023 року відносно ОСОБА_6 змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави строком на 60 днів до 09 квітня 2023 року.

Строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 неодноразово продовжувався судом, останній раз на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 24 липня 2024 року строком на 60 днів до 21 вересня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 21 вересня 2024 року.

Згідно вимог ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, на який посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, колегія суддів враховує його особистість, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою.

У судовому засіданні прокурором було змінено обвинувачення відносно ОСОБА_6 , відповідно до нового обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за ч.1 ст.111-2 КК України позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавлення волі, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати. При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувачений не проживає за місцем реєстрації, не працює, суду не надані будь-які відомості щодо наявності на його утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, судом не встановлено наявність у обвинуваченого міцних зв`язків із державою. Наявність у ОСОБА_6 дружини, на що посилається останній, враховуючи вищеззазначені обставини, не є тими міцними соціальними зв`язками, які б превалювали над зацікавленістю обвинуваченого у переховуванні від суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає недоведеним прокурором існування ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , та вчинення іншого кримінального правопорушення. Так стороною обвинувачення не наведені жодні підстави, які б свідчили про можливість продовження обвинуваченим вчинення кримінального правопорушення.

Наявність зазначеного ризику, який за час тримання обвинуваченого під вартою не зменшився та не втратив своєї актуальності, враховуючи обставини встановлені судом та ту обставину, що на території України продовжено дію воєнного стану, виправдовує тримання останнього під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленому ризику шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

За вказаних підстав, а також враховуючи ту обставину, що раніше відносно обвинуваченого діяв запобіжний захід у вигляді застави, який змінений судом на тримання під вартою через встановлення фактів незаконного впливу обвинуваченого на свідків, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .

Щодо клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то суд зазначає, що частина 6 ст. 176 КПК України виключає можливість застосування до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При продовженні строку тримання під вартою суд, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави відносно ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час дії воєнного стану.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 196, 331 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів до 14 листопада 2024 року, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.

Строк дії ухвали встановити до 14 листопада 2024 року.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 16 вересня 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3