Постанова

від 18.09.2024 по справі 644/740/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/740/23 Головуючий суддя І інстанції Клименко А. М.

Провадження № 22-ц/818/224/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.

суддів колегіїМальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засіданняЗінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича на рішення Орджонікідзевського районногосуду м.Харкова від14вересня 2023року,по цивільнійсправі № 644/740/23, за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

в с т а н о в и в :

Харківська міська рада у лютому 2023 року звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у сумі 300540грн. 98 коп. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 за період з 01.08.2021 по 28.02.2022; стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у сумі 490222грн. 92 коп. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 за період з 01.08.2021 по 31.01.2022.

На обґрунтування вимог зазначено, що з 12.03.2020 по 14.01.2021 право власності на нежитлову будівлю літ. «Д- 2» загальною площею 2411,6 кв.м було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2020 № 1123. З 10.03.2020 по 11.03.2020 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від № 1123 та в період з 30.09.2013 по 09.03.2020 за ТОВ «ИНФОРМ- СЕРВИС» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2006 № 38/197-06. 07.08.2020 ТОВ «ИНФОРМ-СЕРВИС» на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2020 № 299/20 припинено право оренди земельної ділянки площею 0,2523 га (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2020 № НВ-0006162632020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 належить до власності територіальної громади в особі ХМР та має категорію земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07 - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

Датою державної реєстрації земельної ділянки є 17.06.2015.

Таким чином, у період з 01.08.2021 по 14.02.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використовували, а з 15.02.2022 по теперішній час ОСОБА_2 та ТОВ «СОКОЛ 2021» використовують земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України.

На підтвердження розміру безпідставно набутих грошових коштів позивач надав відповідний розрахунок, який здійснений на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) від 04.12.2020 № 6226, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 01.08.2021 по 14.02.2022, а ОСОБА_2 з 15.02.2022 по 28.02.2022 не сплачували за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати.

Крім того, позивач просив відшкодувати за рахунок відповідачів понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судувід 20.03.2023 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14 вересня 2023 року позов ХМР задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 300540 грн. 98 коп. та судові витрати в сумі 4296 грн. 22 коп., а всього стягнути 304837 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 490222 грн. 92 коп. та судові витрати в сумі 7565 грн. 24 коп., а всього стягнути 497788 грн. 16 коп.

Додатковим рішенням орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 11 жовтня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Бєлокриницького А.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_2 адвокат Бєлокриницький А.О. у скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить і просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ХМР безпідставно збережених кошів у сумі 300540,98 грн. та судових витрат в сумі 4296,22 грн. Крім того, апелянт просив призначити судову земельно-технічну експертизу для з`ясування розміру земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач ОСОБА_2 та оціночну земельно-технічну експертизу для перевірки відповідності змісту наданого позивачем витягу з технічної документації про нормативну оцінку спірної земельної ділянки технічній документації, яка була затверджена Харківською міською радою.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, оскільки застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Вказує, що обставини цієї справи виключають можливість застосування до спірних правовідносин положення ст.1212 ЦК України, так як для ОСОБА_2 продовжує діяти договір оренди від 11.11.2015 року б/н, укладений позивачем ХМР із ТОВ «ИНФОРМ СЕРВИС», оскільки внаслідок набуття відповідачем у власність нерухомості, яка належала ТОВ «ИНФОРМ СЕРВИС», він як новий власник є правонаступником первинного орендаря на умовах цього договору оренди.

Також суд першої інстанції неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Вказує, що акт від 14.11.2022 обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 був складений із порушенням вимог чинного законодавства, некомпетентним органом, який перебачений у п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19 квітня 1993 року № 284 у особі відповідної комісії, а тому з урахуванням правових висновків, які були висловлені у постанові ВС від 12.02.2020 у справі № 642/1839/18 не є допустимим доказом на підтвердження використання ОСОБА_2 згаданої земельної ділянки у розмірі 0,2523га, у справі не доведено факт використання земельної ділянки відповідачем у заявленому у позові розмірі. У даному випадку суду необхідно було призначити судову земельно-технічну експертизу, що відповідає правовим висновкам, які були висловлені у постанові ВП ВС від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Зазначає, що за вказаним у позові адресом також розташовані інші земельні ділянки, а наданий позивачем розрахунок суми позову не містить даних про площу будівель, власником яких є відповідач ОСОБА_2 , яка є меншою за загальну площу земельної ділянки.

Також вказав, що суд безпідставно відмовив у призначенні оціночно-земельної експертизи для перевірки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаної позивачем у розрахунку безпідставно збережених коштів, внаслідок чого суд був позбавлений можливості об`єктивно оцінити цей доказ.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_1 відмовити з аналогічних підстав.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, оскільки застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Також вказує, що наданий до суду розрахунок суми збитків підписаний особами без зазначення їх посад, внаслідок чого неможливо з`ясувати повноваження органу, який цей розрахунок складав, акт від 14.11.2022 обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017, складений із порушенням вимог чинного законодавства, а тому не підтверджує використання ОСОБА_2 земельної ділянки у розмірі 0,2523га.

У своїх запереченнях проти доводів апеляційних скарг ХМР просить їх залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Вказує, що заміна сторони по договору оренди землі від 11.11.2015 б/н не відбувалася, та право оренди за ОСОБА_4 зареєстровано не було.

Оскільки право оренди на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4 на момент відчуження об`єктів нерухомого майна до ОСОБА_2 не було належним чином зареєстровано в розумінні закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідачі не є правонаступниками за вказаним договором.

Вказує, що акт обстеження земельної ділянки комунальної форми власності був виконаний ХМР в порядку ч. 2 ст. 83 Земельного Кодексу України як власником земельної ділянки, яку використовує відповідач, а не у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, який у даному спорі не застосовується.

Вважає, що оскільки у даному випадку спірна земельна ділянка є сформованою, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, а тому відповідно до висновків, які були висловлені у постановах ВС від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 суд обґрунтовано застосував норму ст. 1212 ЦК України.

Також зазначає, що згідно до правового висновку, який був висловлений у постанові ВП ВС від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, у постанові ВС від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 існує юридична єдність долі земельної ділянки та нерухомості, яка на ній розташована, а тому є безпідставними заперечення відповідачів щодо неповного використання ними спірної земельної ділянки. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Тому суд обґрунтовано та відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у редакції на день виникнення спірних правовідносин взяв до уваги наданий позивачем розрахунок суми позову, пропорційно часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на спірній земельній ділянці.

Оскільки на спірні земельній ділянці площею 2,5493 га знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , то розмір безпідставно збережених коштів за її використання був правильно визначений Харківською міською радою шляхом застосування пропорційного підходу відповідно до площі належного відповідачу нерухомого майна, розташованій на цій земельній ділянці, що також узгоджується з правовими висновками Верховного суду Касаційного господарського суду, викладеними у постановах від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20 та від 15.02.2023 у справі № 922/3797/21.

У матеріалахсправи наявніналежні,допустимі,достовірні тавірогідні докази,які підтверджуютьвикористання ОСОБА_2 спірної земельноїділянки зкадастровим номером6310138200:03:021:0017площею 0,2523га по АДРЕСА_1 ,а томуХМР проведеннясудової земельно-технічноїекспертизи зданих питань вважає недоцільним.

Факт знаходження об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці підтверджується договором оренди землі від 11.11.2015 б/н, а також договорами купівлі-продажу №365 від 10.03.2020 та 12.03.2020 №1123, в яких зазначено, що нежитлова будівля літ. «Д-2» площею 2411,6 кв.м розташована саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017,

ХМР також заперечила проти призначення оціночної земельно-технічної експертизи з наступних підстав.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на Вказана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01.01.2020.

Вказана вартість одного квадратного метра земель міста Харкова застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.

ВП ВС у п. 7.18, 7.19, 7.20 постанови від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

У постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, від 08 серпня 2019 року у справі № 922/1276/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18, на які послався заявник в касаційній скарзі, зроблено правовий висновок про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Наданий Харківською міською радою Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.12.2020 № 6226 створений за допомогою програмного забезпечення для автоматизації процесів, пов`язаних з використанням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018, виданий ГУ Держгеокадастру у Харківській області, є офіційним документом, є чинним та не оскарженим в адміністративному судочинстві.

Щодо зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межахнаселеного пункту (економіко-планувальної зони) - Км2.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.

Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на

01.01.2018.Вказана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до даної технічної документації земельна ділянка загальною площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:021:0017 також розташована в межах економіко- планувальної зони 8227 - АДРЕСА_2 . Значення коефіцієнту Км2 відповідає 2,90. Опис меж економіко- планувальних зон м. Харкова Значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальних зон розміщений на сайті Харківської міської ради за посиланням - https://www.city.kharkiv.ua/uk/document/ogoloshennya-58342.html.

Отже, у доданому Харківською міською радою витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:021:0017 вірно вказано економіко-планувальну зону, в якій розміщена земельна ділянка, а також коефіцієнт Км2.

Харківською міською радою додається графічна інформація, з якої вбачається розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 саме в межах вулиць, якими обмежено економіко- планувальну зону 8227 - АДРЕСА_2 .

Крім того, Відповідно до п. п. 6.2, 6.2.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями оціночно-земельної експертизи є: експертна грошова оцінка земельних ділянок; експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

До орієнтовногопереліку вирішуванихпитань належать:Яка вартість(зазначитивид вартості:ринкова,ліквідаційна,спеціальна,інвестиційна тощо)земельної ділянки?Яка вартість(зазначитивид вартості:ринкова,ліквідаційна,спеціальна,інвестиційна тощо)частки (зазначитичастку:-1/2,-1/4 тощо) земельної ділянки? Яка вартість права користування (зазначити право: постійного користування, оренди тощо) земельною ділянкою? Чи відповідає виконана оцінка земельної ділянки (або права користування земельною ділянкою) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

ХМР також звертає увагу Харківського апеляційного суду на те, що питання, які просить поставити відповідач-1 на вирішення експерта, не відповідають орієнтовному переліку вирішуваних питань, що передбачені Інструкцією.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, відповідачів та представника третьої особи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення: 1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом відповіднодо наявниху справідоказів встановлено,що Відповіднодо інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно від14.11.2022№ 315024182та №315024698право власностіна об`єктинерухомого майнапо АДРЕСА_1 зареєстровано наступнимчином:нежитлові приміщення2-гоповерху Хо4,12,15,26,V,Va,V6,Vb,Vr,Уд вліт.«Д-2»загальною площею901кв.мз 15.01.2021, зареєстроване за ОСОБА_2 напідставі договорукупівлі-продажувід 12.03.2020Х» 1123,висновку від16.12.2020Х» 002113;нежитлові приміщенняпідвалу Х21,2,З,4,8,8а,86,9,9а,96,9в,9г,10,10а,10б,10в,10г,11,13,14,21,24,25,26,27,28,1,II,IIIплощею 619,1кв.м,нежитлові приміщення1-гоповерху №3,8,9,13,1,IV,VII,VIIIплощею 967,6кв.мв літ.«Д-2»загальною площею1586,7кв.мз 03.02.2021по 14.02.2022 зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 03.02.2021 № 449. З 15.02.2022 по теперішній час за ТОВ «СОКОЛ 2021» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 11.02.2022 б/н, складеного між ТОВ «СОКОЛ 2021» та ОСОБА_1 15.01.2021 на підставі висновку ТОВ «Експертно-геодезичне бюро» від 16.12.2020 № 002113 у зв`язку з поділом, погашено право власності та закрито об`єкт нерухомого майна - будівля - літ. «Д-2» загальною площею 2411,6 кв.м по АДРЕСА_1 .

З 12.03.2020 по 14.01.2021 право власності на нежитлову будівлю літ. «Д- 2» загальною площею 2411,6 кв.м було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2020 № 1123. З 10.03.2020 по 11.03.2020 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.03.2020 № 1123 та в період з 30.09.2013 по 09.03.2020 за ТОВ «ИНФОРМ- СЕРВИС» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2006 № 38/197-06.

Згідно з цією ж інформацією 07.08.2020 ТОВ «ИНФОРМ-СЕРВИС» на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2020 № 299/20 припинено право оренди земельної ділянки площею 0,2523 га (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2020 № НВ-0006162632020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 площею 0,2523 га по АДРЕСА_1 має категорію земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07 - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування торгівельного комплексу.

Датою державної реєстрації земельної ділянки є 17.06.2015.

З урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,2523 з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017 по АДРЕСА_1 у період з 01.08.2021 по 14.02.2022 перебувала у власності Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області.

У період з 01.08.2021 по 14.02.2022 відповідачі використовували, а з 15.02.2022 по теперішній час ОСОБА_2 та ТОВ «СОКОЛ 2021» використовують земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0017, площею 0,2523 га, по АДРЕСА_1 .

14.11.2022 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:021:0017), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ «Сокол 2021 з 01.08.2021 по теперішній час використовують земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-2». За результатами обстеження складено відповідний акт (а.с. 37-40).

Відповідно до розрахунку суми безпідставно збережених грошових коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, ОСОБА_1 зберегла кошти за використання спірної земельної ділянки з 01.08.2021 по 14.02.2022 в сумі 490222 грн. 92 коп., ОСОБА_2 зберіг кошти за використання спірної земельної ділянки з 01.08.2021 по 14.02.2022 в сумі 300540 грн. 98 коп.

Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачі не надали належних і допустимих доказів або своїх конррозрахунків на спростування вказаного розрахунку позивача, який ґрунтується на матеріалах справи, та не потребує для його оцінки спеціальних знань, оскільки ґрунтується на довідкових даних, які є у публічному доступі.

Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 ЗК встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК).

В силу статті 125 ЗК право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди .

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В той же час, відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку земель», для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Звертаючись до суду з позовом позивач обґрунтовував позовні вимоги посиланням на положення статей 22, 1166, 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тобто до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає доведеними вищевказані аргументи позивача проти доводів апеляційних скарг, які навпаки не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються внаслідок цього аргументами позивача. Правові висновки касаційного суду, на які покликаються відповідачі не є релевантними до обставин цієї справи, а тому колегія суддів їх відхиляє.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженого рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Бєлокриницького Артема Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного судум. Харковавід 14вересня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 24 вересня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді колегії Ю.М. Мальований

О.В. Маміна.