Ухвала

від 18.09.2024 по справі 304/2212/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2212/24 Провадження № 2-о/304/91/2024

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи ОСОБА_2 та Відділохорони здоров`ясоціального захистунаселення Перечинськоїміської ради,про встановленняфакту здійсненняпостійного доглядуза особою,яка такийпотребує,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що він є єдиним родичем та особою, яка може здійснювати та здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , яка відповідно до висновку ЛКК № 64/10 від 29 травня 2024 року потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03 вересня 2024 року справу розподілено судді Гевці В.М.

04 вересня 2024 року суддею в Єдиному державному демографічному реєстрі сформовано запит про встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . З відповіді № 767953 від 04 вересня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 та Відділ охорони здоров`я соціального захисту населення Перечинської міської ради, про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка такий потребує, залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви. Заявник у встановлений судом строк усунув недоліки заяви.

Суддя, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшла такого висновку.

Так, згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані Законом України «Про соціальні послуги». Цим Законом визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок отримання акта встановлення здійснення догляду регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.

Зокрема, у цих Правилах зазначено, що акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на вимоги частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній (див. постановуВеликої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18).

Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновкиВеликої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 березня 2018 року в справі №800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі №9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі № 9901/497/18зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Звертаючись із заявою, ОСОБА_1 указував, що від встановлення факту здійснення ним постійного стороннього догляду за своєю бабою залежить виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскільки, діючим законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просить встановити заявник в судовому порядку, що виключає можливість такого розгляду у суді, відтак заява ОСОБА_1 не підлягає судовому розгляду за законом, у зв`язку з чим суддя дійшла висновку, що у відкритті провадження за цією заявою слід відмовити (висновок суду повністю узгоджується з наведеними вище правовими висновками, а також правовим висновкомВерховного Суду, зробленого у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 378/760/23 (провадження № 61-18182св23).

Керуючись статтями 13, 186, 293, 294, 315, 260, 261 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 та Відділ охорони здоров`я соціального захисту населення Перечинської міської ради, про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка такий потребує.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Гевці В. М.