Рішення

від 19.09.2024 по справі 679/282/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/230/2024

Справа № 679/282/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Дмітрієвій О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі судового засідання у м. Нетішин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Рівненської митниці, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Рівненської митниці, ОСОБА_2 про звільнення майна автомобіля KIA Soul, 2009 р.в., д/н НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , з-під арешту, який був накладений в межах виконавчого провадження №69161471, про що 06.06.2022 було зареєстроване публічне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №29861798.

В обґрунтування позову вказано, що 20.12.2019 позивачка оформила довіреність на ОСОБА_2 , якою уповноважила останнього придбати за кордоном на її ім*я, за ціну та на умовах на його розсуд, за надані позивачкою грошові кошти автомобіль будь-якої марки, перегнати до місця проживання позивачки, провести його митне оформлення та зареєструвати його. 14.12.2019 ОСОБА_2 передано грошові кошти в розмірі 5000 дол.США. ОСОБА_2 придбав в Королівстві Нідерланди автомобіль KIA Soul, 2009 р.в., здійснив ввезення вказаного автомобілю на територію України та його митне оформлення на ім*я позивачки, надавши їй необхідні документи для його реєстрації. 29.01.2020 позивачка зареєструвала вказаний автомобіль на своє ім*я. У вересні 2022 позивачка дізналася, що відносно неї винесена постанова про порушення митних правил з накладенням адміністративного стягнення. Порушення полягало у тому, що при розмитненні даного автомобіля було подано недостовірні відомості про його вартість, де вказано 1000 євро, в той час як автомобіль було придбано за 3100 євро. Позивачка не знала, які документи ОСОБА_2 подає на митницю, умислу на скоєння правопорушення в неї не було. В подальшому рішенням суду від 14.12.2022 постанову про притягнення її до відповідальності було скасовано, справу закрито. ОСОБА_1 сплатила до державного бюджету різницю митного збору та продовжила володіти автомобілем. Проте постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.483 МК України, застосовано штраф з конфіскацією автомобіля KIA Soul, 2009 р.в., ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

Враховуючи, що позивачка не вчиняла будь-яких правопорушень митного законодавства, до неї не застосовувалися заходи щодо конфіскації майна, вона вважає, що накладення арешту з метою конфіскації на належний їй автомобіль порушує її законні права. Тому, з посиланням на Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.15, 316, 319, 321, 354, 386 ЦК України, рішення Конституційного Суду України, позивачка просила задовольнити позов та звільнити автомобіль KIA Soul, 2009 р.в., д/н НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , з-під арешту.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23.02.2024 вказана позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали, 27.02.2024 року через канцелярію суду надійшла заява про виправлення недоліків.

Ухвалою суду від 01.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Крім того, вказаною ухвалою частково задоволено клопотання позивача, витребувані докази.

Ухвалою суду від 10.04.2024 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, суду пояснила, що в 2019 році дізналася, що ОСОБА_2 займається продажом автомобілів, а він сказав їй, що може «пригнати» автомобіль з-закордону. Вона оформила довіреність на ОСОБА_2 , якою уповноважила останнього придбати за кордоном на її ім*я за надані позивачкою грошові кошти автомобіль, перегнати до місця її проживання, провести його митне оформлення та передала ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5000 дол.США. Автомобіль вони з ОСОБА_2 узгодили та в подальшому останній за її дорученням придбав за кордоном автомобіль KIA Soul, 2009 р.в., який вона в січні 2020 р. зареєструвала у сервісному центрі.

Представник позивачки адвокат Волков С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився, надав заяву про визнання позову та про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з*явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, надав письмовий відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є неналежним відповідачем у справі.

Представник відповідача Рівненської митниці, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, надав заяви про розгляд справи у відсутність представника митниці, а також повідомлення про те, що рішення суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 09.12.2020, скеровано до примусового виконання до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині стягнення штрафу та конфіскації майна.

Заслухавши позивачку та її представника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Так, за вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно доч.ч.4,5ст.82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що 20.12.2019 ОСОБА_1 оформила довіреність на ОСОБА_2 , якою уповноважила останнього придбати за кордоном на її ім*я, за ціну та на умовах на його розсуд, за надані позивачкою грошові кошти автомобіль будь-якої марки, перегнати до місця проживання позивачки, провести його митне оформлення, зареєструвати його на її ім*я, отримати свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки. ОСОБА_2 надані права представляти інтереси позивачки в організаціях, державних установах, у тому числі, митній та прикордонній службі, сервісному центрі, подавати від її імені заяви і документи, проводити розрахунки, розписуватися та інше (а.с.15).

Згідно з розпискою ОСОБА_2 отримав від чоловіка позивачки 5000 дол.США для придбання автомобіля за кордоном та його розмитнення (а.с.21).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.12.2022 скасовано постанову начальника Хмельницької митниці Валігурського В.В. в справі про порушення митних правил № 0057/40000/21 від 17.02.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 485 Митного кодексу України у виді штрафу в розмірі 44504,73 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито (а.с.27-30).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення митних правил, передбачених ч. 1ст. 483 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 82 121,79 грн. (вісімдесят дві тисячі сто двадцять одна) грн. 79 (сімдесят дев`ять) коп. з конфіскацією транспортного засобу марки «легковий автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 » (а.с.25-26, 43-45). Вказано постанова залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 09.12.2022 (а.с.46-48), тобто рішення місцевого суду набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню.

З відповіді ТСЦ МВС №6845 від 29.08.2023 вбачається, що автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , зареєстрований за позивачкою з 29.01.2020 (а.с.19, 31).

Як вбачається з відповіді Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №69161471 з виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 про конфіскацію автомобіля марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , в межах якого 06.06.2022 винесено постанову про його арешт (а.с.18).

З листа Залізничного відділудержавної виконавчоїслужби умісті ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції від01.04.2024вбачається,що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №69161471 з виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 про конфіскацію автомобіля марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , в межах якого 06.06.2022 винесено постанову про його арешт та розшук, рішення на даний час не виконане (а.с.82).

Згідно зі ст.ст. 129, 129-1 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судовогорішення. Судухвалює рішенняіменем України.Судове рішенняє обов`язковимдо виконання. Державазабезпечує виконаннясудового рішенняу визначеномузаконом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно зіст.13ЗУ «Просудоустрій істатус суддів»судове рішення,яким закінчуєтьсярозгляд справив суді,ухвалюється іменемУкраїни. Судовірішення,що набрализаконної сили,є обов`язковимидо виконаннявсіма органамидержавної влади,органами місцевогосамоврядування,їх посадовимита службовимиособами,фізичними іюридичними особамита їхоб`єднаннями навсій територіїУкраїни.Обов`язковість урахування(преюдиційність)судових рішеньдля іншихсудів визначаєтьсязаконом. Контрольза виконаннямсудового рішенняздійснює суду межахповноважень,наданих йомузаконом. Невиконаннясудових рішеньмає наслідкомюридичну відповідальність,установлену законом. Судовірішення неможуть бутипереглянуті іншимиорганами чиособами позамежами судочинства,за виняткомрішень проамністію тапомилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно дост.56ЗУ «Провиконавче провадження»арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника. Постанова проарешт майна(коштів)боржника виноситьсявиконавцем підчас відкриттявиконавчого провадженнята непізніше наступногоробочого дняпісля виявленнямайна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець, прийнявши до свого виконання судове рішення про конфіскацію майна (автомобіля), яке набуло законної сили, правомірно та у законний спосіб, виконуючи таке рішення (постанову суду), наклав на нього арешт та оголосив у розшук.

Фактично позивачка просить переглянути судове рішення в частині конфіскації належного їй автомобіля в рамках провадження у справі про порушення митних правил з тих підстав, що автомобіль належить їй, а вона не винна в порушенні митних правил.

Проте судом встановлено та фактично не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 , діючи на підставі та в межах наданих йому довіреністю повноважень в інтересах позивачки, придбав за кордоном автомобіль та здійснив його митне оформлення з порушенням митних правил, що установлено судовим рішенням. З документів, які подавалися до митниці при оформленні автомобіля марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , та які надані на запит суду з Рівненської митниці, також вбачається, що автомобіль ввозився на територію України в інтересах та задля ОСОБА_1 . Та, як вказано вище, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022, яка набула законної сили та не скасована, визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення митних правил, передбачених ч. 1ст. 483 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 82 121,79 грн. (вісімдесят дві тисячі сто двадцять одна) грн. 79 (сімдесят дев`ять) коп. з конфіскацією транспортного засобу марки «легковий автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 ».

За усталеною практикою Верховного суду (зокрема, постанова від 31 липня 2019 року у справі № 636/5534/15 (провадження № 61-9921 св 18), правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постановах: від 08 травня 2018 року у справі№ 521/18287/15-ц (провадження № 14-90цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 (провадження № 14-191цс19) вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються. Вчинені судом (суддею) у відповідній справі процесуальні дії й ухвалені у ній рішення не підлягають окремому судовому оскарженню шляхом ініціювання нового судового процесу. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Посилання представника позивача на рішення Конституційного Суду України від 05.07.2023 №5-р(ІІ)/2023 суд в даному випадку вважає недоречним, оскільки відповідно до ч.1 ст.483 МК України (в редакції Закону№ 3475-IX від 21.11.2023) переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта йогомитної вартості,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. Тобто, законодавець після визнання неконституційним положень абз. 2 ч.1 ст.483 МК України на виконання рішення Конституційного Суду прийняв Закон у новій редакції, у якій в якості санкції передбачено конфіскацію майна (товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю).

Таким чином підстави для зняття арешту з автомобіля KIA Soul, 2009 р.в., д/н НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , в даному випадку відсутні, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 158, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.19, 150, 164, 166 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Рівненської митниці, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Волков Сергій Вікторович, адреса: а/с 206, м. Нетішин Хмельницької області.

Відповідач № 1: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ідентифікаційний номер 35009206, місце знаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299.

Відповідач № 2: Рівненська митниця, ідентифікаційний номер 43958370, місце знаходження: м. Рівне, вул. Соборна, 104.

Відповідач № 3: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.М.Томілін