Постанова

від 04.12.2024 по справі 679/282/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 679/282/24

Провадження № 22-ц/4820/2089/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Рівненської митниці, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_1 , на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року (суддя Томілін О.М.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Рівненської митниці, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.12.2019 позивачка оформила довіреність на ОСОБА_3 , якою уповноважила останнього придбати за кордоном на її ім`я, за ціну та на умовах на його розсуд, за надані позивачкою грошові кошти автомобіль будь-якої марки, перегнати до місця проживання позивачки, провести його митне оформлення та зареєструвати його. 14.12.2019 ОСОБА_3 передано грошові кошти в розмірі 5000 доларів США. ОСОБА_3 придбав в Нідерландах автомобіль Kіа Soul, 2009 року виробництва, здійснив ввезення вказаного автомобіля на територію України та його митне оформлення на ім`я позивачки, надавши їй необхідні документи для його реєстрації. 29.01.2020 позивачка зареєструвала вказаний автомобіль на своє ім`я.

Зазначає, що у вересні 2022 дізналася, що відносно неї винесена постанова про порушення митних правил з накладенням адміністративного стягнення. Порушення полягало у тому, що при розмитненні даного автомобіля було подано недостовірні відомості про його вартість, де вказано 1000 євро, в той час як автомобіль було придбано за 3100 євро. Позивачка не знала, які документи ОСОБА_3 подає на митницю, умислу на скоєння правопорушення в неї не було. В подальшому рішенням суду від 14.12.2022 постанову про притягнення її до відповідальності було скасовано, справу закрито.

Зазначала, що сплатила до державного бюджету різницю митного збору та продовжила володіти автомобілем.

Проте, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, застосовано штраф з конфіскацією автомобіля Kіа Soul, 2009 року виробництва, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 .

Враховуючи те, що позивачка не вчиняла будь-яких правопорушень митного законодавства, до неї не застосовувалися заходи щодо конфіскації майна, вона вважає, що накладення арешту з метою конфіскації на належний їй автомобіль порушує її законні права, а тому просила суд зняти арешт з автомобіля Kіа Soul, 2009 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , який був накладений в межах виконавчого провадження №69161471, про що 06.06.2022 було зареєстроване публічне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №29861798

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивачка не вчиняла будь-яких правопорушень та є добросовісним набувачем транспортного засобу, яка довготривалий час відкрито, добросовісно та мирно володіла цим майном і після повідомлення її компетентним державним органом про неправильну сплату на користь держави мита за належне їй авто - компенсувала в рахунок держави недоїмку за митним платежем. А тому, вважає, що позбавлення позивачки права власності на належний їй транспортний засіб порушить її право власності та буде не виправданим втручанням держави у мирне володіння власністю, що є порушення положень Конвенції про права, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Представник позивачки ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Інші учасники справи та їх представники до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 у справі №596/26307/21, яка набрала законної сили 09 грудня 2022 року та є преюдиційною до цієї справи, визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 82 121,79 грн 79 коп з конфіскацією транспортного засобу марки «легковий автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 » (а.с.43-45, 46-48).

Цим судовим рішенням встановлено, що 26.12.2019 в зоні діяльності Галицької митниці Держмитслужби громадянин України ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої 20.12.2019 громадянкою ОСОБА_2 , ввіз на митну територію України товар «легковий автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 ».

За результатом аналізу товаросупровідних документів встановлено, що відправником та продавцем товару є компанія «Van Galen Last» (Ooievaarsber 52, 1441 TC Purmerend), отримувачем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), покупцем громадянка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Згідно з розпискою ОСОБА_3 отримав від чоловіка позивачки 5000 доларів США для придбання автомобіля за кордоном та його розмитнення (а.с.21).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.12.2022 скасовано постанову начальника Хмельницької митниці Валігурського В.В. в справі про порушення митних правил № 0057/40000/21 від 17.02.2022 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 485 МК України у виді штрафу в розмірі 44504,73 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 закрито (а.с.27-30).

З відповіді ТСЦ МВС №6845 від 29.08.2023 вбачається, що автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , зареєстрований за позивачкою з 29.01.2020 (а.с.19, 31).

Як вбачається з відповіді Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.09.2023 на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №69161471 з виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 про конфіскацію автомобіля марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , в межах якого 06.06.2022 винесено постанову про його арешт (а.с.18).

З листа Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 вбачається, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №69161471 з виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 22.03.2022 про конфіскацію автомобіля марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , в межах якого 06.06.2022 винесено постанову про його арешт та розшук, рішення на даний час не виконане (а.с.82).

Зазначенні обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх безпідставності.

Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду, виходячи із наступного.

Звернувшись з позовом про звільнення майна з-під арешту, ОСОБА_2 зазначила, що у встановленому законом порядку правомірно набула право власності на транспортний засіб «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , але накладений у межах виконавчого провадження арешт на вказаний автомобіль безпідставно обмежує її права, як власника майна.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 354 ЦК України обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Одним із видів адміністративних стягнень за порушення митних правил, що визначені у п. 3 ст. 461 МК України, є конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Відповідно до ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку (ст. 541 МК України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника.Арешт нарухоме майно,що непідлягає державнійреєстрації,накладається виконавцемлише післяпроведення йогоопису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок місцевого суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту за наявністю для цього законних підстав ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів №6845 від 29.08.2023 вбачається, що автомобіль марки «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , зареєстрований за позивачкою з 29.01.2020 (а.с.19, 31).

За матеріалами справи встановлено, що конфіскація транспортного засобу «Kia Soul», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_3 , як вид адміністративного стягнення, визначена за результатами розгляду справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Отже, вказаний автомобіль є безпосереднім предметом порушення митних правил, оскільки останній переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання ОСОБА_3 документів, які містили неправдиві відомості.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2022 року у справі №569/26307/21, якою конфісковано спірний транспортний засіб, звернуто до органів ДВС для примусового виконання, в ході якого державним виконавцем було винесено постанову про арешт транспортного засобу.

Наведені обставини дають апеляційному суду підстави дійти висновку, що державний виконавець, виконуючи рішення суду, діяв у відповідності до наданих йому законом повноважень.

І в цій частині доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу суду.

Аргументи апеляційної скарги з тих підстав, що позивачка не вчиняла будь-яких правопорушень та є добросовісним набувачем транспортного засобу, яка довготривалий час відкрито, добросовісно та мирно володіла цим майном, сплатила різницю суми мита, а позбавлення позивачки права власності на належний їй транспортний засіб порушить її право власності та буде невиправданим втручанням держави у мирне володіння власністю, не приймають до уваги колегією суддів.

Так, за положеннями митного законодавства конфісковано може бути не лише те майно, яке належить правопорушнику на праві власності, а і те, що визначено судом, як безпосередній предмет порушення митних правил. Отже, для державного виконавця в ході виконання постанови про накладення адміністративного стягнення не має правового значення те, хто є володільцем транспортного засобу, а визначальним є наявність указаного у судовому рішенні майна, що має безоплатно перейти у власність держави.

Судом першої інстанції вмотивовано відхилено доводи позивачки про незаконність накладених на належний їй транспортний засіб арешту, оскільки вони ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні нею положень правових норм.

Поміж того, відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Оскільки конфіскаціятранспортного засобубула здійсненапід часвиконання функціїконтролю задотриманням законодавства,що гарантуєзаконність переміщеннятовару черезмитний кордонУкраїни,остання можерозглядатися зпозиції Європейськогосуду зправ людинияк така,що здійсненавідповідно дозагального інтересу,який полягаєв забезпеченнідотримання публічногопорядку тазахисті економічнихінтересів України(mutatismutandisрішення Європейськогосуду зправ людиниу справі«Сілдедіс протиПольщі» (Sildedzisv.Poland,№ 45214/99,§ 50),ухвала усправі «Хонекерта іншіпроти Німеччини»(HoneckerandOthersv.Germany(partly)(dec.),№ 54999/00,53991/00).

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивачки з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку з переглядом судового рішення перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником Волковим Сергієм Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В.П`єнта

Судді: А.П.Корніюк

О.І. Талалай