Рішення

від 23.09.2024 по справі 381/3904/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1648/24

381/3904/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Наталія Іванівна, про звільнення нерухомого майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) через представника ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Наталія Іванівна,у якому просила суд скасувати арешт з майна, а саме, земельної ділянки кадастровий номер 3224987200:02:001:0122 площею 0,0597 га, за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Червона Мотовилівка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було порушено кримінальну справу №12400009 відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 423 КК України. У ході досудового слідства згідно постанови слідчого Лещенко А.Л. було винесено постанову про накладення арешту на майно від 12.10.2012 року на земельну ділянку кадастровий номер 3224987200:02:001:0122, що, на думку слідства, належала підозрюваному. Між тим, при винесенні постанови була допущена описка у кадастровому номері земельної ділянки, яка фактично є власністю ОСОБА_4 . 19 листопада 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено вирок у справі №2610/34767/2012 відносно ОСОБА_3 . Проте, питання зняття арешту не вирішувалось. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який є чоловіком позивача, помер. У той же час, оформити спадкові права на земельну ділянку у позивача, яка є спадкоємицею після смерті свого чоловіка, відсутня можливість у зв`язку з наявністю вказаної заборони на відчуження. ОСОБА_1 вказує, що ні вона, ні її покійний чоловік, не мають ніякого відношення до кримінальної справи, накладення арешту було помилковим та на даний час є таким, що порушує право власності позивача, що змушує останню звернутись до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилась, але її представник надала до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте направив до суду пояснення в яких зазначив, що після постановленого остаточного рішення у кримінальній справі №12400009 не було вирішено питання скасування арешту майна, на даний час правові підстави подальшого застосування такого заходу відсутні.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 03.09.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, вивчивши надані письмові докази у сукупності, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Як вбачається із постанови про накладення арешту на майно від 12 жовтня 2012 року, слідчим в особливо важливих справах прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу ОСОБА_5 у межах кримінальної справи №12400009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 423 КК України, накладено арешт на майно ОСОБА_3 , зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 3224987200:02:001:0122 площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Червона Мотовилівка. У вказаній постанові вказано, що зазначене майно перебуває у власності ОСОБА_3 та його дружини, а потерпілі висловили бажання заявити цивільний позов до обвинуваченого з метою відшкодування завданої їм шкоди. Тому, керуючись ст. 125 КК України, з метою вжиття заходів до забезпечення цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, прийнято рішення про накладення арешту та внесення відповідної інформації для реєстрації обтяження нерухомого майна.

Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 13152332, 23.10.2012 року, Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі вказаної постанови, а саме, земельної ділянки кадастровий номер 3224987200:02:001:0122 площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Червона Мотовилівка.

19 листопада 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва прийнято вирок у справі № 2610/24767/2012, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 423 КК України та призначено йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в 2 роки 6 місяців. Питання зняття арешту даним вироком не вирішувалось.

Між тим, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії КВ-5875 та довідки про формування кадастрових номерів земельним ділянка, земельна ділянка кадастровий номер 3224987200:02:001:0122 площею 0,0193 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого та його спадкоємицею, на даний час позбавлена можливості оформити спадкові права стосовно земельної ділянки кадастровий номер 3224987200:02:001:0122, дане питання призупинено до зняття арешту (лист від 25.07.2024 року №3356/02-14, довідка вих. 81 02/14 від 10 січня 2019 року).

Крім того, за повідомленням відповідача, службові особи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону не мають підстав та технічних можливостей для внесення відомостей про зняття арешту із земельної ділянки кадастровий номер 3224987200:02:001:0122, про що вказано у листі від 26.04.2024 року №10-750вих.24.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Так, відповідно до ст. 125 КПК України (в редакції 1960 року) слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Крім того, ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року) визначено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування тарозпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Як буловстановлено судом,арешт намайно булонакладено напідставі постановислідчого від12.10.2012року.На данийчас вирішитипитання зняттяарешту зземельної ділянкив іншомупорядку,окрім судового,позивач немає можливості.При цьому,земельна ділянкакадастровий номер3224987200:02:001:0122зареєстрована запокійним чоловікомпозивача ОСОБА_4 та не належить засудженому ОСОБА_3 .

При цьому, для визначення належності способу судового захисту порушених прав позивача, судом беруться до уваги висновки, котрі містяться в Аналізі практики застосування судами ст. 16 ЦК України (лист Верховного Суду України від 01 квітня 2014 року), згідно яких, застосовуючи передбачений п.1 ст. 2, ст. 16 ЦК України спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» і роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов`язаннях). У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна згідно зі ст. 383 ЦПК України, припинення дії, яка порушує право, на підставі п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України).

З урахуванням наведених норм закону, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, а тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321ЦК України,ст.ст. 2-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»,суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Наталія Іванівна, про звільнення нерухомого майна з-під арешту, - задовольнити.

Зняти арешт з земельної ділянки кадастровий номер 3224987200:02:001:0122 площею 0,0597 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Червона Мотовилівка, що зареєстровано 23.10.2012 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження 13152332, на підставі постанови про накладення арешту на майно від 12 жовтня 2012 року слідчого в особливо важливих справах прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Лещенко А.Л. у межах кримінальної справи №12400009.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, код ЄДРПОУ 38347014, адреса: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 18;

Третя особа: державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Наталія Іванівна, адреса: м. Київ, вул. Гната Юри, 9.

Суддя: Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 23.09.2024 року