Ухвала

від 24.09.2024 по справі 695/3630/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3630/24

номер провадження 1-кс/695/870/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 21.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250370001832 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024250370001832 від 21.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250370001832, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2024 року близько 19:47 год. водій автомобіля марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_4 , рухаючись по проїзній частині вулиці Черкаська при виконанні маневру повороту ліворуч на перехресті вулиць Чеоркаська 23 Вересня у м. Золотоноша, в напрямку вул. 23 Вересня, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який переходив проїзну частину вул. 23 Вересня поза межами пішоходного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді перелому лівої скроневої та тім`яної частини черепа, субдуральної гематоми справа та був доставлений до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», після чого переведений на лікування до КНП «Черкаська обласна лікарня».

Старшим слідчимСВ ЗолотоніськогоРВП ГУНПв Черкаськійобласті старшим лейтенантомполіції ОСОБА_6 проведено оглядмісця подіїна перехрестівулиць Черкаська-23Вересня ум.Золотоноша,під часякого вилученоавтомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 », який має пошкодження в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно досвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_2 автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 » на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 21.09.2024 вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Про важливість вказаних речових доказів свідчить те, що вказані речові докази зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуваннямвищевикладеного,з метоюзабезпечення кримінальногопровадження,недопущення зміни,перетворення,знищення,а такожз метою забезпеченнязбереження речовихдоказів,необхідністю проведенняз вказанимтранспортним засобомвідповідних експертиз,орган досудовогорозслідування вважаєза доцільненакласти арештна:автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 », який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та перебуває у його користуванні.

У судове засідання прокурор не прибув, направивши до суду клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує, просить його задовольнити.

Власник автомобіля ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора ставився до відому судом належним чином.

Так як відсутність учасників процесу не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя проводить судовий розгляд без їх участі.

Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про таке.

Згідно ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250370001832, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 20.09.2024 близько 19:47 год.

Під час проведення огляду місця події органами досудового розслідування було виявлено та вилучено автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 », який має пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної, що стверджується змістом протоколу огляду місця ДТП від 20.09.2024р.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 встановлено, що автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 » на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Постановою слідчого від 20.09.2024 виявлений та вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та передано на зберігання відповідальним особам Золотоніського РВП і поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Золотоніського РВП ГУНп в Черкаській області за адресою: м. Золотоноша, вул. Січова, 3.

Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 20.09.2024 під час огляду місця ДТП, клопотання про арешт майна направлено до суду 23.09.2024 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України - заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що вказаний вище транспортний засіб є тимчасововилученим майном,має доказовезначення уданому кримінальномупровадженні таможе бутивикористаний якдоказ фактута обставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,оскільки міститьна собіпошкодження тасліди,що виникливнаслідок ДТП,тобто єречовим доказому даномукримінальному провадженніта відповідаєвимогам ст.98КПК України.Крім того,слідчий суддявраховує,що вказанийтранспортний засібнеобхідний дляпроведення відповіднихсудових експертиз,методика проведенняяких передбачаєнадання експертамдля дослідженнявідповідних об`єктів,у даномувипадку автомобіля марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 », у тому стані, який він мав на момент огляду місця події.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст.98 КПК України.

Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя проходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає до задоволення повністю.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Порядок зберігання арештованого майна визначено положеннями «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити повністю.

У кримінальному провадженні №12024250370001832 від 21.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події на наперехресті вулицьЧеркаська-23Вересня ум.Золотоноша уперіод часуіз 21:00год.по 22:20год.20.09.2024року,а саме: на автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. « НОМЕР_1 », який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , що проживає у АДРЕСА_1 , та перебуває у його користуванні, із забороною його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала підлягає до негайного виконання прокурором.

Копію ухвали направити власнику та володільцю майна.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1