Ухвала

від 05.09.2024 по справі 461/4140/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4140/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1079/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024 якою продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під варту без визначенням розміру застави,

за участю:

прокурора- ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024 задоволено клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 11.10.2024 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення розміру застави.

Слідчий суддясуду першої інстанції вмотивовуючи своє рішення, про необхідність продовження підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врахував те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність у кримінальному провадженні ознак справжнього реального інтересу, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, відтак на думку слідчого судді ОСОБА_7 не слід визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави. Саме такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органу досудового розслідування та суду.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам п.4 ч.2 ст.183 КПК України.

Суд першої інстанції вважав, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених у судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України. Жодних доказів щодо поганого стану здоров`я підозрюваного суду не надано.

На дану ухвалу слідчого судді подана апеляційна скарга захисником адвокатом ОСОБА_6 в якій він ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, якою встановлено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави; відмовити у задоволені клопотання слідчого; ухвалити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, більш м`який у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 242240 грн., яку вже визначено для інших підозрюваних у цього кримінальному провадженні. Вважає ухвалу незаконною, необгрунтованою.

Апелянт не погоджується з обґрунтуваннями ризиків на які покликається суд оскільки в ухвалі фактично зазначені вимоги клопотання та покликання на загальні вимоги КПК без належного дослідження.

Апелянт наголошує, що слідчий суддя погодився з тим, що ОСОБА_7 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки та раніше не судимий. Єдине на чому базуються ризики це на можливій мірі покарання за статтями, які інкримінують підозрюваного, а саме у виді позбавлення волі строком до 12 років, та відсутності у підозрюваного постійного доходу.

Апелянт наполягає, що тримання під вартою є винятковим заходом. З врахуванням практики Європейського Суду сторона захисту вважає, що в суді першої інстанції прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, міркування захисника адвоката ОСОБА_6 , підтримане підозрюваним ОСОБА_7 , про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1цієї статті.

04.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000421 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.311 КК України .

19.06.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даний час в ході судового розгляду судом першої інстанції не досліджено, зокрема: протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів, протоколом обшуку, речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

Проаналізувавши таоцінивши дослідженідокази,суд першої інстанції вважав, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Зазначені вище докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 . Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

20.06.2024 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18.08.2024 без визначення розміру застави.

Рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.

По справі призначено ряд слідчих дій та експертиз, які не можуть бути завершені у двомісячний строк відтак строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024 року у кримінальному провадженні №12024140000000421 від 04.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, до п`яти місяців, тобто до 19.11.2024.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання старшого слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано прийняв до уваги вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2,3 ст.307 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9до 12 років із конфіскацією майна, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали.

При цьому слідчим доведено,що підозрюванийможе переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду. Відтак слідчий суддя врахував позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик,передбачений п.3ч.1ст.177КПК України-незаконно впливатина іншихпідозрюваних,свідків уцьому жкримінальному провадженнішляхом їхпереконання,залякування чисхиляння їхдо зміни,наданих нимипоказань,узгодження своїхпоказань зпоказаннями вказанихосіб,підтверджується тим,що наданий часне встановленовсіх свідківта осіб,які можутьбути причетнимидо вчиненнявказаного кримінальногоправопорушення тане допитаноїх,показання якихмають важливезначення длявстановлення всіхобставин вчиненняінкримінованих ОСОБА_7 злочинів. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, з врахуванням матеріального та сімейного становища, стану, віку підозрюваного.

Водночас колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту про те, що слідчий суддя безпідставно не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, при вирішенні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

У відповідності до положень п.5 ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (рішення у справі " ОСОБА_9 проти України" п. 38).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).

Колегія суддів враховує зазначене вище та наявні в матеріалах провадження дані про те, що стосовно інших підозрюваних судом першої та апеляційної інстанції були прийняті рішення про застосування до інших підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи вищенаведене та обставини кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що застава у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн., зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Апеляційні вимоги захисника підозрюваного були предметом розгляду слідчого судді.

Таким чином, виходячи з вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задоволити клопотання старшого слідчого застосувавши до підозрюваногозапобіжний західу виглядітримання підвартою з визначенням розміру застави в порядку, передбаченому ч.3 ст.183 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.08.2024 якою продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під варту без визначенням розміру застави - скасувати.

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні № 12024140000000421 від 04.04.2024, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.2 ст.311 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк тримання ОСОБА_7 під вартою до 11.10.2024 року включно.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача: ДКС України, м.Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172. Внесення визначеної застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадження.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) громадянина для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: