Березівський районний суд Одеської області
19.09.2024
Справа № 494/5/24
Провадження № 2/494/137/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2024 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишина І.С.,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу №494/5/24 за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави, припинення права користування земельними ділянками, -
ВСТАНОВИВ
02.01.2024 року в провадження Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави, припинення права користування земельними ділянками.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 року справ надійшла в провадження судді Римар І.А.
Ухвалою суду від 05.01.2024 року заяву представника позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 05.01.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.03.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті.
У своїй заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації та на праві приватної власності володіє земельними ділянками з кадастровими номерами 5121280800:01:002:0134, площею 4.6043 га та 5121280800:01:002:0135, площею 1.9567 га, розташованих на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області. Підставою для реєстрації за відповідачем права власності на вказані земельні ділянки є державний акт на право приватної власності. Крім того, між ОСОБА_2 та ТОВ «САНВІТ» укладено договір оренди щодо вищевказаних земельних ділянок. ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації, та впродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила їх, тому є підстави для припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави. Крім того, ОСОБА_2 08.06.2017 року уклала договір оренди спірних земельних ділянок строком на 10 років та отримує прибуток за їх використання на території України, як наслідок державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» 19.04.2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок. Так як ,у подальшому, вказані земельні ділянки підлягають продажу на земельних торгах, права попереднього власника та обов`язки третіх осіб не можуть перейти до нового власника, тому підлягають припиненню за рішенням суду. Таким чином, право оренди на земельні ділянки підлягає припиненню, шляхом скасування рішень державного реєстратора. У зв`язку з вищевказаним представник позивача просить задовольнити позов та припинити право приватної власності відповідача на спірні земельні ділянки, шляхом конфіскації на користь держави, припинити договір оренди вказаних земельних ділянок та припинити право ТОВ «Санвіт» на користування земельними ділянками (а.с.1-12).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 09.11.2024 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2024 року позов підтримала та наполягала на його задоволенні, з підстав зазначених у позовній заяві. Також заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку та винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання 21.03.2024 року, 09.05.2024 року, 24.06.2024 року та 19.09.2024 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена була належним чином, а саме через оголошення на офіційному веб-сайті (94, 110,114,118), а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача ТОВ «Санвіт» у судові засідання 21.03.2024 року, 09.05.2024 року, 24.06.2024 року та 19.09.2024 року також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, так на його адресу направлялась ухвала про відкриття провадження по справі з зазначенням дати судового засідання, яку було отримано, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.99), також направлялась судова повістка про виклик до суду у судове засідання на 19.09.2024 року, яку отримано 04.07.2024 року (а.с.109,135), відповідач повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті (111,115,119), а тому на підставі ст.128-130 ЦПК України, особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів на адресу суду протягом розгляду справи не надходило.
Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обставин, у зв`язку з воєнним станом на території України, з урахуванням думки представника позивача та неявкою відповідачів у судове засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів, за наявними в матеріалах справи доказами.
Врахувавши пояснення позивача під час розгляду справи, неявку до суду відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка являється іноземцем, громадянкою російської федерації (паспорт громадянина російської федерації , серія та номер НОМЕР_1 , виданий 28.06.2002 року, видавник 582-027), на праві власності належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5121280800:01:002:0134, площею 4.6043 га та 5121280800:01:002:0135, площею 1.9567 га, розташованих на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с.14-19).
Державну реєстрацію права приватної власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_2 здійснено на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯБ №299725 виданого Березівською районною державною адмміністрацією 03.03.2006 року (а.с.46-49).
Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно вимогами ст.319,321Цивільного кодексуУкраїни (далі- ЦК України), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зіст. 80 Земельного Кодексу України(далі ЗК України) визначено громадян України та юридичних осіб. З урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших нормЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2ст. 81 ЗК Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Частиною 3ст. 81 ЗК Українипередбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно дост. 125 ЗК України,право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
Згідно зч.1ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 5ст. 22 ЗК України,набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогст. 130 цього Кодексу, а саме: Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення (ч. 1ст. 130 ЗК України).
Згідно ч. 3ст. 130 ЗК України, порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.
Частиною 4ст. 81 ЗК Українипередбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Згідно вимог пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 ЗК Україниоднією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. 2ст. 145 ЗК України).
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (ч. 4ст. 145 ЗК України).
Оскільки встановлено, що відповідач, будучи іноземним громадянином (російської федерації), протягом року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила їх, наявні підстави для їх конфіскації у власність держави.
Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами.
Згідно положення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно дост. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу.
З огляду на характер спірних правовідносин суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном та порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Отже, за відсутності добровільного відчуження іноземною громадянкою протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на неї підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду на користь держави, а сама земельна ділянка продажу на земельних торгах, відповідатиме нормам чинного законодавства.
Згідно договору оренди землі від 08.06.20217 року ОСОБА_2 уклала договір оренди щодо спірних земельних ділянок із Товариством з обмеженою відповідальністю «Санвіт» строком на 10 років таотримує прибутокза використання земельних ділянок на території України (а.с.42-45).
Окрім того,ст. 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 7 частиною 2статті 16 ЦК Українипередбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.
Частиною 2ст. 412 ЦК Українивизначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Приписами абз. бч.1 ст. 141 ЗК Українипередбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
Абзацом в ч.1ст. 143 ЗК Українипередбачено, щопримусове припинення правна земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Згідно ч.1,ч.2ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка зацим Кодексом не може належати їй на праві власності,ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Окрім того, відповідно до ч.1ст. 148-1 ЗК Українидо особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Враховуючи заявлену представником позивача позовну вимогу про конфіскацію земельної ділянки, що належить на праві приватної власності громадянці російської федерації, та яка, у подальшому, підлягає продажу на земельних торгах, права попереднього власника та обов`язки третіх осіб на цю землю, а саме право оренди ТОВ «Санвіт» не можуть перейти до нового власника земельної ділянки, а тому підлягають припиненню за рішенням суду.
Враховуючи, що право приватної власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки маює бути припинено у примусовому порядку та перейти до земель державної власності, то будь-які правовідносини щодо вказаних ділянок, які виникли між відповідачем та іншими особами, у тому числі і правовідносини, що склалися між ОСОБА_2 та ТОВ «Санвіт», на підставі договору оренди землі мають бути припинені, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та, як наслідок, припинення права ТОВ «Санвіт» на користування вказаними земельними ділянками.
Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно дост.141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 13420, 00 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст.13,14,41 Конституції України, ст.22,81,125,130,140,145 ЗК України, ст.319,321,348 ЦК України, ст.38,39 Закону України «Про міжнародне приватне право», керуючись ст.141,263-265 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заявуГоловного управлінняДержгеокадастру вОдеській областідо ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю"САНВІТ"про припиненняправа власностіна земельніділянки шляхомїх конфіскаціїна користьдержави,припинення правакористування земельнимиділянками задовольнити.
Припинити право приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 28.06.2002 року, видавник 582-027) на земельну ділянку сільскогосподарського призначення з кадастровим номером 5121280800:01:002:0134, площею 4.6043 га, розтшовану на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1535074151212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та подальшого включення земельної ділянки в перелік, що виставляється на торги.
Припинити право приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 28.06.2002 року, видавник 582-027) на земельну ділянку сільскогосподарського призначення з кадастровим номером 5121280800:01:002:0135, площею 1.9567 га, розтшовану на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив 24, діл. 12 (рнонм 1535099351212), шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та подальшого включення земельної ділянки в перелік, що виставляється на торги.
Припинити Договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5121280800:01:002:0134, площею 4.6043 га та 5121280800:01:002:0135, площею 1.9567 га, укладений 08.06.2017 року б/н між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" (код ЄДРПОУ 36007283) шляхом його розірвання.
Припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" (код ЄДРПОУ 36007283) на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5121280800:01:002:0134, що розташована на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області (рнонм 1535074151212), шляхом скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Маціборко О.С. від 19.04.2018 року №40720936 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер записупро інше речове право 25802400).
Припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" (код ЄДРПОУ 36007283) на користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5121280800:01:002:0135, що розташована на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив 24, діл. 12 (рнонм 1535099351212), шляхом скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства Новоселівської сільскої ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Маціборко О.С. від 19.04.2018 року №40721607 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер записупро інше речове право 25809051).
Стягнути з відповідачів на користь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, IBAN: UA348201720343110004000090355, банк отримувача: ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 39765871) судовий збір у розмірі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Головне управлінняДержгеокадастру вОдеській області(вул. Космонавтів, 34, м. Одеса, код ЄДРПОУ 39765871).
Відповідач: ОСОБА_2 (с. бікмурзіно, неверкінський район, пензінська область, російська федерація).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САНВІТ" (пров. Пірогова, 6, смт Саврань, Одеська область, код ЄДРПОУ 36007283).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.09.2024 року.
Суддя І.А. Римар
Суд | Березівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121831705 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Березівський районний суд Одеської області
Римар І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні