Рішення

від 24.09.2024 по справі 947/17592/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/17592/24

Провадження № 2-о/947/351/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Київський відділ державної

реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

Виконавчий комітет Кілійської міської ради,

про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту що має юридичне значення, в якій заявниця просить суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження №22 від 13.04.1960 року, виданому виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області на ім`я ОСОБА_2 в частині запису по батькові матері « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 » та внести зміни до актового запису №22 від 13.04.1960 року, виданого виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області на ім`я ОСОБА_2 , а саме в графі відомостей про матір по батькові « ОСОБА_4 » змінити на « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що внаслідок допущення описки у актовому записі про її народження в частині невірного написання даних про по батькові її матері, заявниця позбавлена можливості підтвердити свої родинні відносини, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03.06.2024 року прийнято вказану заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

03.07.2024 року до суду надійшла заява від заінтересованої особи про заміну заінтересованої особи - Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та одночасно надано заяву в новій редакції.

03.07.2024 року судом на підставі вказаної заяви було ухвалено замінити заінтересовану особу - Кілійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на належну - Фурманівську сільську раду Кілійського району Одеської області.

26.08.2024 року судом за клопотанням представника заявника було ухвалено замінити заінтересовану особу - Фурманівську сільську раду Кілійського району Одеської області, на належну - Виконавчий комітет Кілійської міської ради.

До судового засідання призначеного на 24.09.2024 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Однак, представник заявниці надала до суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності. Інші сторони про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 24.09.2024 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, документована паспортом громадянина України за № НОМЕР_1 , виданим 03.10.2023 року органом за №5114, дійсним до 03.10.2033 року.

У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , прізвище заявниці « ОСОБА_1 » присвоєно під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 . Дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є « ОСОБА_1 ».

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 13.04.1960 року вбачається, що ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 13.04.1960 року складено актовий запис №22, в графі відомості про батьків зазначені відомості про наступних осіб російською мовою, а саме мовою оригіналу: батько - « ОСОБА_10 », матір - « ОСОБА_11 ».

У відповідності до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00043216510 від 22.01.2024 року вбачається, що актовий запис №22, складений 13.04.1960 року складений Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому в графі відомості про батьків зазначається наступна інформація: про батька - « ОСОБА_10 », про матір - « ОСОБА_11 ».

Отже, у відповідності до вказаного актового запису №22 від 13.04.1960 року, батьками заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значаться: батьком - « ОСОБА_10 », матір`ю - « ОСОБА_11 ».

Поряд з цим, заявниця вказує, що у вказаному актовому записі наявна неточність в частині зазначені по батькові її матері, яке зазначено як - « ОСОБА_4 », замість вірного - « ОСОБА_3 ».

Досліджуючи даний факт, судом встановлено, що у відповідності до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00043216510 від 22.01.2024 року вбачається, що під час складення 13.04.1960 року Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області актового запис №22 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі відомості про матір зазначено, що ОСОБА_11 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 », виданого 08.12.1957 року Фурманівською сільською радою.

Поряд з цим, у відповідності до наданої копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 08.12.1957 року Фурманівською сільською радою, вбачається, що 08.12.1957 року Московським рай відділом РАГСу складено актовий запис №2038 за наслідком державної реєстрації шлюбу між громадянами: ОСОБА_10 , 1935 року народження, та ОСОБА_11 , 1935 року народження. Під час реєстрації даного шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_11 ».

Крім того, 30.01.1997 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який містить запис про перебування останньої у зареєстрованому ОСОБА_10 .

Отже, нареченою за свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 08.12.1957 року Фурманівською сільською радою, є саме ОСОБА_11 , що виключає підстави для стверджень про неточність зазначення по батькові ОСОБА_11 , як « ОСОБА_3 », саме у даному документі.

На підставі викладеного вбачається, що у актовому записі про народження заявниці зазначено по батькові її матері як « ОСОБА_4 » з одночасним встановленням перебування її (матері) у шлюбі на підставі документів що підтверджують по батькові відповідної особи як « ОСОБА_3 », що беззаперечно свідчить про допущення неточності під час зазначення у актовому записі №22 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по батькові матері заявниці, як « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_3 ».

З урахуванням вище встановлених обставин, через різне написання по батькові її матері у документах, заявниця позбавлена можливості на підтвердження родинних зв`язків з ОСОБА_11 , яка є її матір`ю.

Також судом встановлено, що заявниця звернулась до з відповідною заявою до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про внесення змін до актового запису про народження №22 від 13.04.1960 року, складеного виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, шляхом зміни в графі відомості про матір по батькові особи з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».

За наслідком розгляду вказаної заяви, Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26 грудня 2023 року винесено висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року, викладених у п. 1 постанови N 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд зазначає, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст.9 вказаного Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану подаються заява, документи чи у випадках, передбачених цими Правилами, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також пред`являється паспорт або паспортний документ заявника

Заява про державну реєстрацію акту цивільного стану, повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану формується та реєструється, а актовий запис цивільного стану складається за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. На заяві про державну реєстрацію акту цивільного стану, повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, а також на актовому записі цивільного стану заявник за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляє власний підпис, крім випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно зі ст. 22 Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

У пункті 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду - п.2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Відповідно до абз. 2 п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» №12 від 07 липня 1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до абз.4 п.7 цієї Постанови, питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Пунктом 9 цієї ж Постанови судам роз`яснено, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта.

Згідно роз`яснень, що містяться з пункті 11, суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

Отже, єдиним шляхом встановлення факту, про який просить заявник є встановлення факту неправильності написання по батькові матері заявниці у актовому записі про народження №22, складеному 13 квітня 1960 року Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, а саме неправильності по батькові ОСОБА_11 , як « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_3 ».

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і с основоположних свобод.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При викладених обставинах, оцінивши та проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення неправильності у вищезазначеному актовому записі в частині зазначення по батькові матері заявниці, породжує для останньої юридичні наслідки, і заявниця у зв`язку з цим не має іншої можливості виправити допущені помилки та підтвердити родинні зв`язку з матір`ю, суд дійшов до висновку про підтвердження заявником належними та допустимими доказами факту неправильності в актовому записі №22, складеному 13 квітня 1960 року Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , написання по батькові особи в графі відомості про матір відносно ОСОБА_11 , як « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим заява заявниці в даній частині вимог є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, щодо іншої частини вимог заявниці про внесення змін до актового запису, суд зазначає, що як вбачається з даної заяви, заявницею заявлено вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження, що підлягає розгляду в порядку безспірності відповідних заявлених вимог та предметом даної заяви не є оскарження рішення Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.12.2023 року за наслідком відмови у задоволення заяви заявниці про внесення змін до актового запису.

Як вже судом зазначалось, внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідним суб`єктом державної реєстрації на підставі рішення суду, яким встановлені відповідні зміни, які зазначені в рішенні. Однак, суд не є відповідним суб`єктом та не має повноважень на внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану.

Враховуючи викладене, вимога заявниці в частині внесення змін до актового запису задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, з метою ефективного виконання рішення суду, суд вважає за необхідне визначити відповідний порядок виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-89, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Інглезі, 5), Виконавчий комітет Кілійської міської ради (місцезнаходження: 68303, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кілія, вул. Миру, 57), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт неправильності в актовому записі №22, складеному 13 квітня 1960 року Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , написання по батькові особи в графі відомості про матір відносно ОСОБА_11 , як « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_3 ».

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в іншій частині вимог про внесення змін до актового запису про народження - відмовити.

Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, рішення суду після набрання законної сили, є підставою для внесення виправлень у актовому записі №22, складеному 13 квітня 1960 року Виконавчим комітетом Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом внесення виправлення у написання по батькові особи в графі відомості про матір відносно ОСОБА_11 , як « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 ».

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено - 24.09.2024 року.

Головуючий Л. В. Калініченко