Рішення

від 19.07.2024 по справі 521/7496/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

19.07.24

521/7496/21

2/521/119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участю секретаря Куліш П.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Добровільного пожежного товариства України до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Юридичний Департамент Одеської міської ради, Одеське спеціалізоване підприємство «Пожежна техніка» Добровільного пожежного товариства України, Виконавчий комітет Одеської міської ради про витребування майна з незаконного володіння, виселення та скасування державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 рокуДобровільне пожежне товариство України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 , за участі третіх осіб: Юридичний Департамент Одеської Міської Ради, Одеське спеціалізоване підприємство «Пожежна техніка» Добровільного пожежного товариства України, Виконавчий комітет Одеської міської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , в якому з врахуванням змін просило:

1.Витребувати майно,а саменежитлові приміщення,що фактичнорозташовані заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею375,1кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1569775251101,номер об`єкта23628375),одночасно зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта 28900969, з незаконного володіння ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виселити його.

2.Скасувати державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомогомайна нежитлову будівлю,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 ,загальною площею375,1кв.м.,реєстраційний номер 1831685851101, здійснену на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , посвідчений Почевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25.12.2009р. за реєстровим номером 6480, зареєстрований 12.07.2010 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 28900969, номер запису 576 в книзі 92неж.97, договору про розрахунок серія та номер 3053, виданий 25.06.2010, висновку та довідки КП «Центр інженіренгових досліджень», запис про право власності 31594223, розділ відкритий на підставі на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741, яке в подальшому скасовано, проміжний запис внесено на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року та закрити відповідний розділ.

3.Судові витрати покласти на Відповідача.»

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Добровільне пожежне товариство України (далі також позивач, ДПТ України) є власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, який складається з нежитлових будівель, загальною площею 3626,6 кв.м., відображених у технічному паспорті виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» станом на 11.09.2007, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.06.2008.

На підставі рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741 за позовом ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , який є відповідачем у цій справі у якості фізичної особи) до ФОП ОСОБА_6 про зобов`язання виконати умови договору та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_5 про визнання права власності, визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1879,20 кв.м. ОСОБА_7 придбав вказані нежитлові приміщення (які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 375,1 кв.м) у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року. Відповідно до договору від 25 грудня 2009 року ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_5 купив нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 375,1 кв.м.

Позивач наполягає, що зазначені приміщення є складовою частиною об`єкту нерухомого майна загальною площею 3626,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності, що підтверджується Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року по справі №3/184-08-3741, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року в частині задоволення зустрічного позову, відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1 879,20 кв. м. Зазначена постанова, зокрема, мотивована тим, що нежитлові приміщення літ. б, Б2, Б3, Б4,загальною площею 375,1 кв.м., фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , не є самостійною будівлею, а є складовою частиною об`єкту нерухомого майна в ціломунежитлових будівель загальною площею 3626,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , об`єднані єдиним конструктивним рішенням і функціональним призначенням. На момент звернення ФОП ОСОБА_6 до господарського суду з даним позовом належним власником спірних нежитлових приміщень є ДПТ України.

Позивач посилається на те, що у ОСОБА_5 не виникли майнові права на вищезазначені нежитлові приміщення, що встановлено під час розгляду справи №521/8184/20, оскільки такі права не виникли у первісного відчужувача, одночасно зазначає, що про порушення своїх прав Добровільному пожежному товариству України стало відомо після отримання 13.09.2019 копії рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2008 у справі №3/184-08-3741 та ознайомлення 02.10.2019 з матеріалами вказаної справи.

Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Посилається на те, що придбав майно за оплатним договором. Вважає себе добросовісним набувачем.

У відкритомусудовому засіданніпредставник Добровільногопожежного товаристваУкраїни позовнузаяву підтрималата просилаїї задовольнити.Зазначила,що позивачпросить судвитребувати майно,а саменежитлові приміщення,що фактичнорозташовані заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею375,1кв.м.,одночасно зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_3 , з незаконного володіння ОСОБА_5 та виселити ОСОБА_5 зі спірних приміщень.

Представник ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення позовної заяви, зазначила, що ОСОБА_5 купив спірні приміщення за оплатним договором та є добросовісним набувачем.

Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради, Юридичного Департаменту Одеської Міської Ради зазначила, що не заперечує проти задоволення позову, повідомила, що фактично обставини справи вже встановлені в інших справах, де сторони були учасниками, в ході розгляду яких було встановлено право власності позивача на спірні приміщення.

Представник Одеського спеціалізованого підприємства «Пожежна техніка» Добровільного пожежного товариства України підтримав позицію представників позивача та третіх осіб.

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Після надання пояснень учасниками процесу, судом було задоволено спільне клопотання учасників справи про подальший розгляд справи з ухваленням судового рішення та надано дозвіл покинути залу судового засідання. Подальший розгляд справи проводився без їх участі.Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 6 червня 2008 року, яке видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, об`єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, дійсно належить Добровільному пожежному товариству України, на праві приватної власності, об`єкт в цілому складається з будівель, загальною площею 3626,6 кв.м., відображених у технічному паспорті від 11.09.2007р., свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 05.05.1966 р. №305; акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією завершеного будівництвом об`єкту від 30.12.1975р.

13.06.2008 відповідно до витягу 19188499 на підставі свідоцтва про право власності від 06.06.2008 об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за №23628375, власник Добровільне пожежне товариство України. Станом на 27.03.2024 інформація про нежитлові будівлі загальною площею 3626,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником є Добровільне пожежне товариство України.

Також, ДПТ України є засновником Одеського спеціалізованого підприємстваПожежна ТехнікаДобровільного пожежного товариства України, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_1 та за яким зазначені нежитлові будівлі, загальною площею 3626,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами яких є:адміністративновиробничі, А, А1; бокси-склади, Б,Б1,Б2,Б3,Б4; прохідна трансформаторна, В; навіси, Г, Д; мостіння, 1; огорожа, 1-5, закріплені власником та засновником на праві господарського відання.

Одночасно, на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741, яке в подальшому було скасовано, визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1879,20 кв.м.

Під час розгляду справи №3/184-08-3741 судом апеляційної інстанції (Південно-західним апеляційним господарським судом) встановлено, що спірні нежитлові приміщення літ. б, Б2, Б3, Б4,загальною площею 375,1 кв.м., фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , не є самостійною будівлею, а є складовою частиною об`єкту нерухомого майна в ціломунежитлових будівель загальною площею 3626,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_7 придбав нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 375,1 кв.м, у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року, який зареєстрований за № 6265.

Відповідно до договору від 25 грудня 2009 року, який зареєстровано за № 6480, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_5 купив нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 375,1 кв.м .

Зазначені обставинивстановлено,зокрема,у постанові Верховного суду від 05квітня 2023 року у справі №521/8184/20.

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу серія № 6480 від 25.12.2009 та договору про розрахунок 25.06.2010 року, висновку та довідки №0959 від 01.07.2019 відкрито основний розділ на об`єкт нерухомого майна № 1831685851101 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 375,1 кв.м. Право власності зареєстровано за ОСОБА_5 , зазначений розділ на момент розгляду цієї справи не закритий, що підтверджується інформацією, що міститься в матеріалах справи.

Як зазначалося раніше постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року по справі №3/184-08-3741 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року в частині задоволення зустрічного позову, відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_5 про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1 879,20 кв. м.

У постанові від 04 червня 2020 року у справі №3/184-08-3741 Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що спірні нежитлові приміщення літ. б, Б2, Б3, Б4,загальною площею 375,1 кв.м., фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , не є самостійною будівлею, а є складовою частиною об`єкту нерухомого майна в ціломунежитлових будівель загальною площею 3626,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які є єдиним об`єктом, об`єднані єдиним конструктивним рішенням і функціональним призначенням. На момент звернення ФОП ОСОБА_6 до господарського суду з позовом належним власником спірних нежитлових приміщень є ДПТ України, а ФОП ОСОБА_6 з передбачених законом підстав чи у передбачений законом спосіб ніколи не набував право власності на спірні нежитлові приміщення, а тому останній, не будучи власником спірних нежитлових приміщень, і не мав права звертатися до суду з даним позовом та вимагати визнати за ним право власності на них.

Тобто, спірне майно вибуло із власності позивача поза його волею. Добровільне пожежне товариство України не надавало згоди на набуття права власності на спірні приміщення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 оскільки не було стороною правочинів зі спірним майном.

Суд зауважує, що відповідно до листа від 18.06.2020 КП «Право» адреса АДРЕСА_3 в реєстрі відсутня.

Крім того, у постанові Одеського апеляційного суду від 15.11.2022 у справі № 521/8184/20 встановлено, що згідно зі ст. ст.317,319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Суд зазначає, що при вибутті майна поза волею власника право власності не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Тому у ОСОБА_5 не виникли майнові права стосовно вищезазначених нежитлових приміщень, оскільки такі права не виникли у первісного відчужувача - ОСОБА_6 .

В матеріалах справи міститься досудове повідомлення, в якому Добровільне пожежне товариство України просить негайно звільнити відповідача займанні приміщення та відповідь від 15 липня 2020 року про відсутність підстав для звільнення приміщення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першоїстатті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.1-2 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно частини 1статті 317 Цивільного Кодексу України (далі- ЦК України)власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За частиною 1статті 318 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положенням частини 1статті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа можебути позбавленаправа власностіабо обмеженау йогоздійсненні лишеу випадкахі впорядку,встановлених законом Правовласності вважаєтьсянабутим правомірно,якщо іншепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власностічи необґрунтованістьактивів,які перебуваютьу власності,не встановленісудом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно достатті 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно частини 1статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом зазначених норм права власник, за наявності для того законних підстав, має право вимагати усунення порушень свого права на житлове приміщення будь яким шляхом, зокрема як шляхом виселення осіб, що проживають у цьому приміщення так і шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування цим приміщенням, якщо такі особи не проживають, а також шляхом зняття їх з реєстрації у цьому приміщенні.

Відповідно до положеньчастини першоїстатті 388 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі, така позиція викладена у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 303/7023/17.

У пунктах 22, 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті387,388 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 278/607/17 у постанові від 25 липня 2022 року досліджував питання щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та вказав, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Положеннястатті 388 ЦК Українизастосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 1522/25684/12, постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 752/3089/19 (провадження№ 61-16519св21). Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19) власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Під час розгляду справи за позовною вимогою про застосування належного способу захисту відмова в позові з тих мотивів, що державний акт, рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається. (пункт 154 постанови ВП ВС від 23.11.21 у справі № 359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21).

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав. (пункти 10.7-10.10 постанови ВП ВС від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, провадження № 12- 158гс19).

Факт володіння нерухомим майном може бути підтверджене фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (пункт 43 постанови ВП ВС від 04.07.18 у справі № 653/1096/16-ц, провадження № 14-181цс18).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.13 постанови ВП ВС від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20). Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). (пункт 62 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

З наведених у сукупності норм законодавства та практики Верховного суду вбачається, що власник має право витребувати своє майно у особи яка набула його без достатньої правової підстави. Власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Одночасно, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті12, частин першої та шостої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

За змістомстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ОСОБА_5 не виникли майнові права на нежитлові приміщення, загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , що встановлено під час розгляду справи №521/8184/20. Одночасно, висновок будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №643 від 14.05.2021 складеного судовим експертом Голєвим О.А., на який посилається відповідач, не є належним та допустим доказом права власності відповідача на спірні приміщення, зазначені обставини вже досліджувалися в ході розгляду справи 521/8184/20.

Навпаки, Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року, встановлено, що згідно з висновком експерта № 21/20 судової будівельно-технічної експертизи для подання до Південно-західного апеляційного господарського суду, складеного 27.03.2020 судовим експертом Рапач К.В., відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №126564813 від 06.06.2018 року та технічного паспорту складеного на підставі «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» обстежуваний об`єкт нерухомого майна,а саме нежитлові будівлі,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складаються в цілому з: адміністративно-виробничої будівлі літ. «А» (загальною площею - 768,8 м2) та прибудови до неї літ. «А1» (загальною площею - 1725,3 м2); будівлі боксів-складів літ. «Б» (загальною площею - 262,9 м2) та прибудов літ. «Б1» (загальною площею - 202,0 м2), літ. «Б2» (загальною площею - 110,4 м2), літ. «б» (загальною площею - 33,4м2), літ. «БЗ» (загальною площею - 88,9 м2), літ. «Б4» (загальною площею - 142,4 м2); прохідної-трансформаторної літ. «В» (загальною площею - 30,4 м2); навісів літ. «Г» та літ. «Д» ; мостіння І; огорожа 1-5. Згідно проведеного візуально-інструментального обстеження на місці, враховуючи відомості та матеріали наданої технічної інвентаризації різних періодів, можна зробити висновок, що будівлі загальною площею 375,1 кв.м., а саме:

-літ. «Б2» (загальною площею - 110,4 м2), літ. «б» (загальноюплощею -33,4м2), літ. «БЗ» (загальною площею - 88,9 м2), літ. «Б4» (загальною площею -142,4 м2) є складовою частиною об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-обстежувані будівля літ. «Б» (загальноюплощею - 262,9 м2), прибудова літ. «Б1» (загальною площею - 202,0 м2) за адресою: АДРЕСА_1 та літ. «Б2» (загальною площею - 110,4 м2), літ. «б» (загальною площею - 33,4м2), літ. «БЗ» (загальною площею - 88,9 м2), літ. «Б4» (загальною площею - 142,4 м2) за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним об`єктом та зведені у 70-х р.р., об`єднані єдиним конструктивним рішенням і функціональним призначенням.

Згідно проведеного дослідження встановлено, що будівля літ. «Б» в плані має прямокутну форму з габаритними розмірами в плані 42,20x7,56 м, висота будівлі 3,20. З боку лівого бічного фасаду до будівлі впритул примикає прибудова літ. «Б1» (габаритні розміри в плані 32,15x6,0 м, висота будівлі 5,90 м); з боку тильного фасаду примикають прибудови: літ, «Б2» (габаритні розміри в плані 19,90x5,56 м, висота будівлі 4,20 м); літ. «б» (габаритні розміри в плані 7,40x5,56 м, висота будівлі 3,20 м); літ. «БЗ» »(габаритні розміри в плані 30,15x5,0 м, висота будівлі 3,20 м). Прибудова літ. «Б4» літ. «Б2» (габаритні розміри в плані 25,30x6,0 м, висота будівлі 6,60 м) впритул примикає з боку тильного фасаду до прибудові літ.« Б1 ».

Конструктивна схема будівлі літ. «Б» з прибудовами літери «Б1», «Б2», «БЗ», «Б4», «б» - каркас, з колонами в кладці з каменю вапняку-черепашнику перетином 550x650 мм і металевих колон з прокатної труби діаметром 200 мм., на які спираються металеві балки і прогони, що несуть покрівлю з азбестоцементних хвилястих листів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року встановлено, що не суперечать висновки зазначеної експертизи й іншим зібраним у справі доказам, достовірність яких також встановлена судом, а саме: свідоцтву про право власності на нежитлові будівлі серії САВ № 823025, виданому виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.06.2008 на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 05.05.1966 № 305, акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією завершеного будівництвом об`єкту від 30.12.1975;витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19188499 від 13.06.2008;витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126564338 від 06.06.2018; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 126564813 від 06.06.2018;технічному паспорту на виробничий будинок виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» станом на 11.09.2007, з відповідними планами виробничих будинків, схемами розташування будівель і споруд та експлікацією; технічному паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудамивиготовленому ТОВ «Юридичний центр «Реєстратор» станом на 10.10.2019,з відповідними планами виробничих будинків, схемами розташування будівель і споруд та експлікацією; довідці про технічну інвентаризацію нежитлових будівель, виданій ТОВ «Юридичний центр «Реєстратор» № 000000718 від 10.10.2019; а також технічному висновку про можливість збереження і вводу в експлуатацію нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_4 , виконаному у жовтні 2008 року ТОВ «Ніка-Сан» та поданому позивачем на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

Під час розгляду справи №3/184-08-3741 Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено що спірні нежитлові приміщення літ. б, Б2, Б3, Б4,загальною площею 375,1 кв.м., фактично розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , не є самостійною будівлею, а є складовою частиною об`єкту нерухомого майна в ціломунежитлових будівель загальною площею 3626,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , які є єдиним об`єктом, об`єднані єдиним конструктивним рішенням і функціональним призначенням.

У постанові Одеського апеляційного суду від 15.11.2022 у справі № 521/8184/20 встановлено, що згідно зі ст. ст.317,319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Суд зазначає, що при вибутті майна поза волею власника право власності не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Тому у ОСОБА_5 не виникли майнові права стосовно вищезазначених нежитлових приміщень, оскільки такі права не виникли у первісного відчужувача - ОСОБА_6 .

За змістом частини четвертоїстатті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначала, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, обставини, що у ОСОБА_5 не виникли майнові права стосовно вищезазначених нежитлових приміщень, оскільки такі права не виникли у первісного відчужувача - ОСОБА_6 та ДПТ України є власником спірних приміщень не потребують доказування.

З наведеного вище вбачається, що власник спірного майна, яким є Добровільне пожежне товариство України, має право витребувати своє майно у відповідача, оскільки, спірні будівлі продовжують використовуватись ОСОБА_5 , без належної підстави, що підтверджується реєстрацію за ним спірних будівель у реєстрі нерухомого майна.

Одночасно, Добровільне пожежне товариство України, звернулося до суду з позовною заявою у якій з врахуванням уточнень просить витребувати майно,а саменежитлові приміщеннящо фактичнорозташовані заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею375,1кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1569775251101,номер об`єкта23628375),одночасно зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта 28900969 з незаконного володіння ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виселити його та скасувати державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомогомайна нежитлову будівлю,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 ,загальною площею375,1кв.м.,реєстраційний номер 1831685851101, здійснену на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , посвідчений Почевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25.12.2009р. за реєстровим номером 6480, зареєстрований 12.07.2010 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 28900969, номер запису 576 в книзі 92неж.97, договору про розрахунок серія та номер 3053, виданий 25.06.2010, висновку та довідки КП «Центр інженіренгових досліджень», запис про право власності 31594223, розділ відкритий на підставі на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741, яке в подальшому скасовано, проміжний запис внесено на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року та закрити відповідний розділ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Спір у цій справі є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника нежитлового приміщення з боку іншої особи, при цьому спірне нежитлове приміщення із володіння позивача не вибувало, продовжує бути зареєстроване за ним.

Отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог і в частині виселення зі спірних приміщень відповідача. До аналогічних висновків прийшов Верховний суд у постанові від 30 червня 2023 року у справі № 522/9176/19.

Крім того, відповідно до абз.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції закону від 12.05.2022 №2255-IX), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

ВП ВС упостановівід 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20) зазначила, що «заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.12.2019 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення» (п.114).Відновлення становища, яке існувало до порушення речового права, охоплює всі можливі випадки порушення права, що завершилися його незаконною реєстрацією. Незалежно від того чи поєднані вони з фактичними (віндикація) чи лише з юридичними перешкодами (визнання права), задоволення судом вимог про оскарження державної реєстрації є також відновленням становища, яке існувало до порушення права.

Враховуючи наведені обставини, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо застосування до спірних відносин позовної давності, суд звертає увагу на наступне:

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування власником майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати частину першустатті 261 ЦК України.

Позивач зазначає, що дізнатися про порушення своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів міг тільки після ознайомлення з матеріалами справи №3/184-08-3741, тобто після ознайомлення із технічним висновком ТОВ «Ніка САН» про можливість збереження та вводу в експлуатацію нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_3 та після винесення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року по справі №3/184-08-3741, яким скасовано рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року в частині задоволення зустрічного позову, відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_5 про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1 879,20 кв. м.

Момент обізнаності позивача з порушенням своїх прав має рахуватися з моменту винесення Постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 червня 2020 року по справі №3/184-08-3741, яким скасовано рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року в частині задоволення зустрічного позову, відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_5 про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 375,10 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 1 879,20 кв.

Нежитлові приміщеннящо фактичнорозташовані заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею375,1кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1569775251101,номер об`єкта23628375),одночасно зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта 28900969. Позивач до цього часу продовжує сплачувати за нього податки, на момент розгляду цієї справи майно продовжує бути зареєстровано за ним.

Матеріалами справи підтверджено реєстрацію права власності Добровільного пожежного товариства України на спірне майно на момент подачі позову, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується. Відповідне положення міститься упостанові КЦС від 8 липня 2020 року у справі № 686/16196/15-ц.

Одночасно, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-цзроблено висновок про те, що Власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним, навіть тоді, коли таке майно протиправно використовує інша особа. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Тобто, до вимоги про виселення не може застосовуватися позовна давність.

Одночасно, відповідно до інформації від 04.12.2023 номер запису про право власності відповідача 31594223 зареєстрований 14.05.2019 о 10:57:37, дата запису 09.07.2019, тобто, відносно вимоги: «Скасувати державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомогомайна нежитлову будівлю,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 ,загальною площею375,1кв.м.,реєстраційний номер 1831685851101, здійснену на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , посвідчений Пачевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25.12.2009р. за реєстровим номером 6480, зареєстрований 12.07.2010 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 28900969, номер запису 576 в книзі 92неж.97, договору про розрахунок серія та номер 3053, виданий 25.06.2010, висновку та довідки КП «Центр інженіренгових досліджень», запис про право власності 31594223, розділ відкритий на підставі на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741, яке в подальшому скасовано, проміжний запис внесено на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року та закрити відповідний розділ», трирічний строк на звернення до суду не закінчився.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було сплачено судовий збір за 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру, а саме: 21.05.2021 сплачено 4540 грн., що підтверджується платіжним дорученням №189, оригінал якого міститься у матеріалах справи, 11.06.2021 сплачено 2270 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 207, оригінал якого міститься у матеріалах справи, 13.06.2023 сплачено 4142,73 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 500, оригінал якої міститься у матеріалах справи, та 23205 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №499, оригінал якої міститься у матеріалах справи. Одночасно ухвалою суду повернутоДобровільному пожежному товариству України переплачену суму судового збору у розмірі 6412,73 грн., а саме 4142,73 грн., що внесений згідно з платіжною інструкцією № 500 від 13.06.2023 та 2270 грн., що внесений за платіжним дорученням № 207 від 11 червня 2021 року.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 27745 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, це питання буде розглянуто за заявою позивача за умовою надання доказів понесення витрат.

Керуючись ст.ст.12,13,76,77,79,81,206,263,264,280 ЦПК України, ст.ст.203,316,319,387,388 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Добровільного пожежного товариства України (Ідентифікаційний код юридичної особи: 00020876, 61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8) до ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), треті особи: Юридичний ДепартаментОдеської МіськоїРади,Одеське спеціалізованепідприємство «Пожежнатехніка» Добровільногопожежного товаристваУкраїни ,Виконавчий комітетОдеської міськоїради, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про витребування нежитлових приміщень, виселення та скасування державної реєстрації права власності -задовольнити.

Витребувати майно,а саменежитлові приміщення,що фактичнорозташовані заадресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею375,1кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна1569775251101,номер об`єкта23628375),одночасно зареєстрованіза адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта 28900969, з незаконного володіння ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Добровільного пожежноготовариства України(Ідентифікаційнийкод юридичноїособи:00020876)та виселити його.

Скасувати державну реєстрацію прав на об`єкт нерухомогомайна нежитлову будівлю,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 ,загальною площею375,1кв.м.,реєстраційний номер 1831685851101, здійснену на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, який укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , посвідчений Пачевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25.12.2009р. за реєстровим номером 6480, зареєстрований 12.07.2010 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 28900969, номер запису 576 в книзі 92неж.97, договору про розрахунок серія та номер 3053, виданий 25.06.2010, висновку та довідки КП «Центр інженіренгових досліджень», запис про право власності 31594223, розділ відкритий на підставі на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2008 року у справі №3/184-08-3741, яке в подальшому скасовано, проміжний запис внесено на підставі договору купівлі продажу від 09 грудня 2009 року та закрити відповідний розділ.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Добровільного пожежного товариства України (Ідентифікаційний код юридичної особи: 00020876) витрати зі сплати судового збору у розмірі 27745( двадцять сім тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Я. Роїк