Рішення

від 24.09.2024 по справі 300/5279/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. справа № 300/5279/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд", в інтересах якого діє адвокат Чобанюк Максим Михайлович, до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування Картки відмови №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд" (надалі по тексту також - позивач, декларант, товариство, ТОВ "Матсервіс Трейд"), в інтересах якого діє адвокат Чобанюк Максим Михайлович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат, адвокат Чобанюк М.М.), звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також відповідач, митний орган, Митниця) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 (надалі по тексту також оскаржуване рішення, рішення про коригування);

- визнати протиправною та скасувати Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 (надалі по тексту також картка відмови, оскаржувана картка, Картка).

Підставою звернення ТОВ "Матсервіс Трейд" із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні транспортного засобу марки "Ford", модель "Galaxy", 2016 року випуску, шляхом винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 і картки відмови №UA206080/2024/000070. Позивач вважає, що прийняте рішення від 11.06.2024 не відповідає вимогам пунктів 2, і 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Матсервіс Трейд" на підставі рахунку-фактури (інвойс) №20241140 отримало у власність (придбало) транспортний засіб (легковий автомобіль) марки "Ford", модель "Galaxy", 2016 року випуску, ідентифікаційний номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 (надалі по тексту також товар, автомобіль, транспортний засіб, ТЗ). За вказаний автомобіль товариство на підставі рахунку-фактури №20241140 оплатило продавцю-нерезиденту "VeaCom s.r.o." (надалі по тексту також VeaCom, продавець) повну вартість автомобіля в сумі 76500,00 CZK (надалі по тексту також Чеська крона) що еквівалентно 136 537,2010 гривень, про що отримало відповідні документи.

Позивачем 10.06.2024 подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію (надалі по тексту також ЕМД) №23UA206080003706U7, до якої долучило рахунок-фактуру (інвойс), декларацію про походження товару, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківський платіжний документ, що стосується товару, документ, який підтверджує вартість перевезення товару, копію митної декларації країни відправлення, митну декларацію за якою відмовлено у випуску товарів, інший документ, який використовується у міжнародній практиці замість договору (контракту) та інші некласифіковані документи.

Незважаючи на вказане, в порушення норм статей 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України (надалі по тексту також МК України), за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, відповідачем 11.06.2024 протиправно прийнято рішення № UA206080/2024/000020/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість ТЗ за резервним методом у розмірі 167 610,00 гривень замість 145 311,38 гривень (вартість ТЗ - 136 537,2010 гривень, вартість перевезення 200 EUR, що еквівалентно 8774,18 гривень), що була заявлена декларантом. Підставою для прийняття такого рішення, на переконання Митниці, стало те, що надані до митного оформлення позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Джерелом для коригування митної вартості слугував інтернет ресурс mobile.de.

На переконання товариства, відповідач, запропонувавши декларанту надати додаткові документи, які необхідні для визначення митної вартості товару, не зазначив які саме документи має надати позивач та не обґрунтував, з яких підстав неможливо встановити митну вартість товару на підставі наданих документів останнім. В оскаржуваному рішенні митний орган не навів аргументів, що подані ТОВ "Матсервіс Трейд" до митного оформлення документи є недостатніми чи такими, які у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також позивач стверджує про те, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у оскаржуваному рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на сайт mobile.de, на переконання товариства, не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Звертає увагу на те, що оскаржуване рішення, на переконання позивача, не відповідає вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. При цьому, митний орган не навів належного розрахунку скорегованої митної вартості товару, а також не обґрунтував як неможливість застосування основного методу визначення митної вартості ТЗ, так і послідовного використання у спірному випадку другорядних методів, регламентованих статтями 59-64 згаданого Кодексу.

На підставі таких мотивів, а також враховуючи те, що збільшення митної вартості з 145 311,38 гривень до 167 610,00 гривень суттєво порушує права позивача, просить суд визнати протиправними та скасувати Картку відмови №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08.07.2024 (а.с.60), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 16.07.2024 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.70-71).

На виконання вищевказаної ухвали суду від 08.07.2024, представник позивача направив через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд" витребувані докази, реєстрацію яких здійснено судом 11.07.2024 за вх.№20939/24 (а.с.63-69).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, 31.07.2024 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив від 30.07.2024 за №7.21-10/10/8.19/299 Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на позовну заяву, також вказаний відзив на позовну заяву відповідачем повторно скеровано через підсистему "Електронний суд". Реєстрацію коментованих документів із відповідними доказами здійснено судом 31.07.2024 за вх.№22659/24 та 01.08.2024 за вх.№22671/24 відповідно (а.с.75-115). Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

На виконання вимог статті 54 МК України, під час здійснення Івано-Франківською митницею, митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №24UA206080003706U7 від 10.06.2024, було встановлено, що надані товариством документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- митна декларація країни відправлення №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки мала розбіжності у відомостях щодо ціни. Так, декларантом заявлена вартість транспортного засобу у ЕМД №24UA206080003706U7 у розмірі 76 500 Чеських крон, а у додатково наданій декларації країни відправника №24CZ61000002HD3UA7 у розмірі 74 000 Чеських крон;

- декларантом заявлені витрати на транспортування в розмірі 200 Євро. Однак, не надано належних документів на підтвердження даних витрат. Декларантом до митного оформлення подано лише інформацію транспортних витрат від 10.06.2024. Проте, цей документ не є фінансовим та/або бухгалтерським документом. Позивач не підтвердив витрати на транспортування платіжним дорученням та до митного оформлення його не надав. Документ, який надано до митного оформлення щодо транспортування транспортного засобу не містить повну, вичерпну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження. Крім цього, документ не містить інформації щодо протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розміру тарифної ставки на перевезення за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною.

Представник відповідача стверджує, що у рамках процедури коригування митної вартості, за результатами опрацювання ЕМД №24UA206080003706U7, джерелом інформації слугував інтернет ресурс mobile.de, зокрема, за посиланнями: https://www.mobile.de/ru/%25D0%2590%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%258C/FordGalaxy-itanium7-SiztePanorama/vhc:car/pg:vipcar/386764112.html та https://www.mobile.de/ru/%25D0%2590%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%258C/FordGalaxy-2.0-DCi-210-Titanium-Aut./vhc:car/pg:vipcar/390183236.html.

Вартість транспортних засобів марки "Ford" моделі "Galaxy" відповідно до даних інтернет ресурсів становить 7990 Євро та 8700 Євро. Згідно з рішенням №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 митну вартість визначено на рівні 167 610 Чеських крон, що еквівалентно 6800 Євро. Коригування в меншу сторону здійснювалось у порівнянні з потужністю двигуна, об`ємом двигуна, пробігом та технічним станом транспортних засобів. Так, у транспортному засобі марки "Ford" моделі "Galaxy" (який пред`явлено декларантом до митного оформлення) потужність двигуна 118кВт, об`єм двигуна 1498 см3, пробіг 400 533 км, також пошкоджене лако-фарбове покриття, наявна корозія, забруднений та затертий салон. У транспортних засобах марки "Ford" моделі "Galaxy" в комплектації "Titanium 7 Sizte Panorama" та марки "Ford" моделі "Galaxy" в комплектації "2.0 TDCI 210 Titanium" (відповідно до вказаного вище інтернет ресурсу), з якими порівнювався вказаний вище автомобіль, потужність двигуна 154 кВт, об`єм двигуна 1997 см3, пробіг 397 000 км та 292 000 км відповідно. У даному випадку митна вартість визначалась за резервним методом. Так, порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України. Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Також відповідач заперечив проти розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги, з огляду на його непропорційність зі складністю справи. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд" з 30.07.2019 зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код - №43140876, основним видом економічної діяльності визначено КВЕД 45.11 "Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами", керівник ОСОБА_1 , вказане засвідчується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.15).

ТОВ "Матсервіс Трейд" на відкритих торгах (аукціоні) придбало у продавця нерезидента "VeaCom s.r.o." транспортний засіб марки "Ford", модель "Galaxy", 2016 року випуску, ідентифікаційний номер шасі (VIN-код) НОМЕР_1 , вартість транспортного засобу становила 74 000 Чеських крон, кінцева вартість з урахуванням адміністративного збору склала 76 500 Чеських крон.

На підтвердження вказаної обставини позивачем до митного оформлення представлено рахунок-фактуру (інвойс) №20241140 та банківську платіжну інструкцію в іноземній валюті (SWIFT) на суму 76 500 CZK, які також містяться в матеріалах справи (а.с.38, 41, 68-69).

Даний автомобіль імпортований з Чеської Республіки, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (супровідний експортний документ) MRN №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 (а.с.36, 67, 91).

Позивач 10.06.2024 подав до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію №24UA206080003706U7, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, вживаний, марки "Ford", модель "Galaxy", номер VIN НОМЕР_1 , тип двигуна бензиновий, об`єм двигуна 1498 см3, потужність двигуна 118 кВТ, кількість місць 7, календарний та модельний рік виготовлення 2016, колісна формула 4х2, номер двигуна N/V, виробник FORD, країна виробник De. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування (а.с.30).

В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 76 500 Чеських крон. А в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) зазначено 145 311,38 гривень, яка із урахуванням графи "23" (обмінний курс) 1,78480000, а також з урахуванням витрат на транспортування транспортного засобу (200,00 EUR) становить 145 311,38 гривень.

Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено: інформацію про проведений аукціон, щодо транспортного засобу із порталу "Veacom" (а.с.87-89), інформацію про авто (а.с.90), митну декларацію країни відправлення (супровідний експортний документ) MRN №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 (а.с.91), рахунок-фактуру №20241140 (а.с.92), платіжну інструкцію в іноземній валюті (SWIFT) від 16.04.2024 (а.с.93), інформацію транспортних витрат (а.с.94), повідомлення, в якому просив підтвердити заявлену митну вартість або винести рішення раніше 10-денного терміну (а.с.95), світлини транспортного засобу (а.с.96). Відповідач підтвердив обставину подання всі вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії.

Митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, без зазначення конкретного переліку документів, який повинен надаватись (а.с.105).

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №24UA206080003706U7 від 10.06.2024 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови №UA206080/2024/000070 (а.с.32).

Згідно даних картки "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Митний кодекс України, затверджений Законом України від 13.03.2012 № 4495-VІ, наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 за №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості передбачені частиною 2 статті 53 МК України. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару, митна декларація країни відправлення. Враховуючи наявну у митниці інформацію про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, що ввозились у максимально наближений до митного оформлення період, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (стаття 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугує інтернет ресурс mobile.de. Визначена митна вартість: 167 610 Чеських крон (6800 Євро). В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з пунктом 3 статті 52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 МК України. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду".

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в картці відмови (зворотній бік а.с.31).

При цьому, митним органом, за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару з 145 311,38 гривень на 167 610,00 гривень (а.с.103).

Позивач на підставі оскаржуваного рішення 11.06.2024 подав другу декларацію №24UA20608003737U0, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47В нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.106).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування Картки відмови №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як визначено частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вимагає частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваження витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

На думку відповідача, викладену у відзиві, у нього виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не було подано повний перелік документів, а також у зв`язку із розбіжностями в поданих документах.

Аргументи відповідача зводяться до того, що:

- митна декларація країни відправлення №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки мала розбіжності у відомостях щодо ціни. Так, декларантом заявлена вартість транспортного засобу у МД №24UA206080003706U7 у розмірі 76500 Чеських крон, а у додатково наданій декларації країни відправника №24CZ61000002HD3UA7 у розмірі 74000 Чеських крон;

- декларантом заявлені витрати на транспортування в розмірі 200 Євро. Однак, не надано належних документів на підтвердження даних витрат. Декларантом до митного оформлення подано лише інформацію транспортних витрат від 10.06.2024 року. Проте, цей документ не є фінансовим та/або бухгалтерським документом. Позивач не підтвердив витрати на транспортування платіжним дорученням та до митного оформлення його не надав.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA206030007080U7 від 04.10.2023 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

-рахунок-фактура (invoice) №20241140 (а.с.41, 68, 92);

-платіжну інструкцію в іноземній валюті (SWIFT) на суму 76500 CZK (а.с.38, 69, 93);

-митну декларацію країни відправлення (експортний супровідний документ) №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 (а.с.36, 67, 91);

-інформацію щодо транспортних витрат від 10.06.2024 (а.с.39, 94).

Рахунок-фактура (invoice) №20241140 містить всі необхідні реквізити сторін: продавця "VeaCom s.r.o" (Strakonicka 3367 150 00 Praha 5 Ceska respublika) та покупця, відтиск печатки підприємства (нерезидента) продавця. Крім того, вказаний рахунок-фактура містить відомості про ціну транспортного засобу, а саме 74 000 CZK, адміністративний збір 2500 CZK, повна вартість товару склала 76 500 CZK. Вказано спосіб оплати переказ на розрахунковий рахунок, умови оплати 100 % передоплата, валюта платежу Чеська крона. (а.с. 41, 68, 92).

На виконання умов, визначених в рахунку-фактурі №20241140, ТОВ "Матсервіс Трейд" 16.04.2024 перевело на банківський рахунок продавця "VeaCom s.r.o" 76 500 Чеських крон, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) (а.с.38, 69, 93).

Також позивачем до митного оформлення, серед іншого, надано інформацію щодо транспортних витрат від 10.06.2024, складену ТОВ "Матсервіс Трейд", згідно якої вартість транспортного перевезення з міста Прага (Praha) Чеської Республіки до кордону України легкового автомобілю марки "Ford", модель "Galaxy", номер кузова- НОМЕР_1 складає 200 євро. Вага вантажу 1708 кг, страхування не проводилось. Дана інформація складена безпосередньо декларантом, та була наявна у відповідача, оскільки долучена останнім до відзиву на позовну заяву (а.с.94).

Окремо слід відзначити про те, що митним органом не вказано, які саме документи мало надати товариство на підтвердження митної вартості товару/витрат на транспортування в розмірі 200 EUR.

Стосовно розбіжностей у вартості ТЗ, зазначеної в митній декларації країни відправлення (експортний супровідний документ) №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 та рахунку-фактурі (invoice) №20241140, то слід зазначити про таке.

Митна декларація країни відправлення (експортний супровідний документ) №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 складена "VeaCom s.r.o" на суму 74 000 CZK, тобто без включення у вартість адміністративного збору в сумі 2500 CZK. Втім, як слідує з рахунку-фактури (invoice) №20241140 повна вартість автомобіля, включно із адміністративним збором, склала 76 500 CZK.

Саме на суму 76 500 CZK товариством проведено розрахункову операцію з "VeaCom s.r.o", згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті (SWIFT) (а.с.38,69,93).

Обґрунтування не включення до митної декларація країни відправлення (експортний супровідний документ) №24CZ61000002HD3UA7 від 06.06.2024 суми 2500 CZK адміністративного збору для суду є незрозумілим. Втім, за рахунком-фактурою (invoice) №20241140 товариство повинно було сплатити продавцю-нерезиденту повну суму вартості товару 76 500 CZK, що і було зроблено, свідченням чого є платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT).

Суд резюмує, що згідно коментованих документів, повна вартість транспортного засобу марки "Ford", модель "Galaxy", номер кузова- НОМЕР_1 є саме 76 500 CZK.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Так, як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугує інтернет ресурс mobile.de (зворотній бік а.с.31).

Відповідач, у тексті відзиву від 30.07.2024 за №7.21-10/10/8.19/299 на позовну заяву зазначив, що джерелом інформації слугував інтернет ресурс mobile.de, зокрема, за посиланнями:

https://www.mobile.de/ru/%25D0%2590%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%258C/FordGalaxy-itanium7-SiztePanorama/vhc:car/pg:vipcar/386764112.html;

https://www.mobile.de/ru/%25D0%2590%25D0%25B2%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%258C/FordGalaxy-2.0-DCi-210-Titanium-Aut./vhc:car/pg:vipcar/390183236.html.

Вартість транспортних засобів марки "Ford" моделі "Galaxy" відповідно до даних інтернет ресурсів становить 7990 Євро та 8700 Євро. Згідно з рішенням №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 митну вартість визначено на рівні 167 610 Чеських крон, що еквівалентно 6800 Євро. Коригування в меншу сторону здійснювалось у порівнянні з потужністю двигуна, об`ємом двигуна, пробігом та технічним станом транспортних засобів. Так, у транспортному засобі марки "Ford" моделі "Galaxy" (який пред`явлено декларантом до митного оформлення) потужність двигуна 118кВт, об`єм двигуна 1498 см3, пробіг 400 533 км, також пошкоджене лако-фарбове покриття, наявна корозія, забруднений та затертий салон. У транспортних засобах марки "Ford" моделі "Galaxy" в комплектації "Titanium 7 Sizte Panorama" та марки "Ford" моделі "Galaxy" в комплектації "2.0 TDCI 210 Titanium" (відповідно до вказаного вище інтернет ресурсу), з якими порівнювався вказаний вище автомобіль, потужність двигуна 154 кВт, об`єм двигуна 1997 см3, пробіг 397 000 км та 292 000 км відповідно (а.с.79).

Варто зазначити, що оскаржуване рішення в графі "33" не містить мотивів такого прийняття, покликань на конкретні транспортні засоби, їх ціну, взяті до уваги при прийнятті спірного рішення, а лише містить референцію на інтернет ресурс mobile.de.

Для суду є незрозумілою скорегована вартість за одиницю в розмірі 167 610,00 гривень, зазначена в графі "30" оскаржуваного рішення, оскільки відповідач не навів суду алгоритмів проведеного розрахунку, не надав доказів, щодо вартісних, кількісних та якісних показників, які були взяті останнім при проведенні коригування митної вартості, конкретних транспортних засобів, які порівнювались.

Згідно поданої 11.06.2024 товариством ЕМД №24UA206080003737U0, за резервним методом "1/6", зазначеним в графі 43, в графі 42 коментованої ЕМД "ціна товару" вказано 76 500 Чеських крон, в графі 46 "статистична вартість" вказано 143 617, 57 гривень (а.с.106). Втім, згідно рішення про коригування скорегована вартість зазначена 167 610,00 гривень, що прямо суперечить вартості, зазначеній в ЕМД №24UA206080003737U0 (а.с.103,106).

З урахуванням коментованого суд констатує, що оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товарі №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 в порушення пунктів 1, 2, 3 і 4 частини 2 статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Окремо суд вважає за потрібне звернути увагу на положення пункту 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №598 від 24.05.2012, за змістом яких у рішенні про коригування орган доходів і зборів:

- у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з даних відкритої (публічної) мережі Інтернет, а саме веб-сайту mobile.de/ua: "…На нашому сайті щодня пропонується понад 1,4 мільйона автомобілів з усієї Європи та з Росії. Нові та вживані автомобілі, маленькі машини, ретроавтомобілі, розкішні лімузини та машини за низькими цінами все це ви можете знайти на сайті mobile.de/ua….Сайт mobile.de належить найбільшому в Німеччині порталу mobile.de, який спеціалізується на продажу транспортних засобів. Завдяки простому пошуку на нашому сайті ви кількома натисканнями кнопки знайдете те, що вам потрібно, та отримаєте повне уявлення про ринок транспортних засобів. На сайті ви можете порівняти різні варіанти і вибрати найбільш підходящий, а також зв`язатися з продавцями нових та вживаних автомобілів. І все це абсолютно безкоштовно, легко та зручно... ".

Відтак, покликання відповідача в оскаржуваному рішенні лише на інтернет ресурс mobile.de, не може вважатись належним джерелом для коригування митної вартості, без зазначення покликань на конкретні товари, з яких можна встановити якісні та вартісні показники і характеристики порівнюваних товарів.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (загальна вимога надати банківські чи інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість самого товару, або за їх відсутності - висновок експертної організації), з огляду на зауваження щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах щодо умов поставки (тобто фактично щодо можливого понесення позивачем додаткових витрат, які мали б бути включені до митної вартості товару тощо).

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №24UA206080003706U7 від 10.06.2024.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024 в порушення пунктів 1, 2 ,3 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак Митниця, приймаючи Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин. Таким чином, суд дійшов висновку, що Картка відмови №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в загальному розмірі 6056,00 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція за №617 від 27.06.2024 на суму 6056,00 гривень (а.с.57).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 6056,00 гривень.

Також згідно позовної заяви представник позивача просить суд стягнути з відповідача 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

В спірному випадку представник позивача на підтвердження понесення ТОВ "Матсервіс Трейд" витрат на правничу допомогу надав суду копії таких документів: ордеру на надання правової допомоги серії АТ № 1072668 від 26.06.2024, виданий адвокатом Чабанюком М.М. (а.с.11); договору № 39 від 13.06.2024 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Чобанюком М.М. та ТОВ "Матсервіс Трейд" (а.с.53-54); акту виконаних робіт № 1 від 13.06.2024 до договору про надання правничої допомоги №39 від 13.06.2024 (а.с.55); платіжної інструкції № 616 від 27.06.2024 про оплату 5000,00 гривень, одержувач адвокат Чобанюк М.М. (а.с.56).

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 13.06.2024 до договору про надання правничої допомоги № 39 від 13.06.2024 адвокатом Чобанюком М.М. надано такі адвокатські послуги:

- усні консультації та попереднє вивчення матеріалів, що стосується позову про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, витрачено 2 години (вартість 500,00 гривень);

- формування правової позиції у справі про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, витрачено 2 години (вартість 500,00 гривень);

- формування та надсилання адвокатського запиту від 24.04.2024, витрачено 4 години (вартість 1000 гривень);

- складення позову про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, витрачено 10 годин (вартість 3000,00 гривень).

Кількість годин робочого часу адвоката, витраченого на надання послуг 18 годин, загальна вартість наданих послуг 5000,00 гривень (а.с.55).

Розгляд справи № 300/5279/24 за позовом ТОВ "Матсервіс Трейд" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, здійснено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.

Таким чином, справа № 300/5279/24 відноситься до справ незначної складності, а тому не потребує значних зусиль для підготовки позовної заяви та доказів до неї.

Також в ракурсі вказаних обставин суд звертає увагу на те, що містить велику кількість аналогічних справ за предметом спору адміністративних справ незначної складності, які могли бути використані представником позивача як правові позиції суду під час підготовки позовної заяви та значно спростили процес та час, затрачений на її написання та визначення обсягу необхідних доказів у справі.

Окрім цього, суд зазначає, що зібрані представником позивача та подані суду докази не становили значний обсяг та в своїй основі складалися з тих документів, які були долучені позивачем митному органу в процесі митного оформлення товару.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заперечено проти розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в цій справі. Представник відповідача зазначила, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, оскільки підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки справи цієї категорії не є складними.

Суд вважає, що факт прийняття відповідачем Картки відмови №UA206080/2024/000070 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024, потребував сторонньої професійної правничої допомоги для захисту порушеного вказаними карткою та рішенням права позивача. Необхідність судового захисту порушеного права позивача у спосіб оскарження вказаних картки та рішення підтверджується й самим відповідачем, який у відзиві на позовну заяві позов не визнав, а заперечив проти його задоволення. Зрештою протиправність таких картки та рішення відповідача встановлено судом за наслідками розгляду цієї адміністративної справи.

Натомість суд частково погоджується з доводами представника відповідача про те, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень є неспівмірними з обсягом наданих послуг через її незначну складність.

Такий висновок суд зробив з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Окрім цього, позовна заява в цій справі є типовою для цієї категорії спорів в частині оцінки норм права та об`єктивно містить незначний обсяг викладу обставин справи. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для спеціаліста в сфері юриспруденції - адвоката.

Тому суд вважає справедливим відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень, що буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру.

Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206080/2024/000070.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206080/2024/000020/1 від 11.06.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 43140876) сплачений судовий збір в розмірі 6 056,00 гривень (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 43140876) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Матсервіс Трейд" (ідентифікаційний код юридичної особи 43140876), вул. Залізнична, 3, с. Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267;

представник позивача Чобанюк Максим Михайлович (ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1072668 від 26.06.2024), вул. Українська, 68, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218;

відповідач Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Чуприна О.В.