Ухвала

від 23.09.2024 по справі 380/18485/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 вересня 2024 рокусправа №380/18485/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме: невжиття належних, послідовних та своєчасних заходів для забезпечення повної ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, про які позивач повідомляв у зверненні від 29.04.2021 року; не забезпечення дотримання вимог благоустрою згідно інформації зі звернення позивача від 29.04.2021 року; неналежне здійснення контролю додержання юридичною особою (Укрзалізниця) вимог законодавства про відходи та природоохоронного законодавства;

- зобов`язати відповідача забезпечити повну ліквідацію сміттєзвалищ, про які позивач повідомляв у зверненні від 29.04.2021 року.

У зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 09.09.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали) шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн (або ж 968,96 грн у разі подання процесуальних документів в електронній формі).

18.09.2024 року від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2024 року про залишення позовної заяви без руху. Обґрунтовуючи таке, посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки за попередній календарний рік взагалі не мав доходів; крім того, зазначив, що його волонтерська та громадська діяльність є безоплатною.

Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно із ч.1 ст.1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Закон №3674-VI визначає сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому й судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема позовної заяви, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження.

Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (ст.5 Закону №3674-VI), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом (ст.8 Закону №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.8 зазначеного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша цієї статті).

Нормою ч.1 ст.132 КАС судовий збір віднесено до судових витрат, а частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно ж до ч.1 ст.133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 вже зробила висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в ст.5 Закону №3674-VI [цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору], або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов [передбачених статтею 8] для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження відсутності доходів позивачем подано: документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21.05.2024 року за період з I по IV квартал 2023 року; витяг з реєстру територіальної громади від 06.08.2024 року, згідно якого адресою місця проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; довідку про відкриття рахунку від 10.07.2024 року; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого за позивачем нерухомого майна станом на 19.07.2024 року; лист Синельниківської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 15.07.2024 року про те, що позивач не перебуває на обліку, як отримувач державних соціальних допомог, пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг; лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2024 року про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку як отримувач пенсійних виплат; витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 01.02.2024 року про відсутність зареєстрованих за позивачем транспортних засобів

Водночас означені документи не дають повної інформації стосовно неможливості сплати позивачем судового збору на час звернення до суду.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Суддя враховує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору. При цьому обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, а застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Також, як уже зазначалось судом вище, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

До всього, суддя звертає увагу позивача, що законом не передбачено таку підставу для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, як здійснення громадської або волонтерської діяльності, хоча позивачем і не надано доказів внесення його до реєстру волонтерів.

Відтак, суд приходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Подібні висновки викладені Восьми апеляційним адміністративним судом у постановах від 15.04.2024 року (справа №380/95/24 за позовом ОСОБА_1 ) та від 05.09.2024 року (справа №380/4489/24 за позовом ОСОБА_1 ).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки станом на 23.09.2024 року виявлені судом недоліки позовної заяви не усунуті, є підстави для її повернення позивачеві.

Схожий за змістом підхід щодо застосування норм процесуального права продемонстрований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 року у справі №990/35/23 за позовом до Верховної Ради України, Голови ВРУ ОСОБА_2, Кабінету Міністрів України, Державної служби з питань праці Міністерства економіки України, треті особи на стороні позивача: Президент України ОСОБА_2 , Представництво Європейського Союзу в Україні, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що судове рішення про повернення позовної заяви Позивачу не є проявом обмеження права на доступ до суду, оскільки це рішення було зумовлено не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення Позивача до суду, а лише невиконанням процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви. Такого змісту дії не можуть свідчити про обмеження доступу їй до суду.

Роз`яснити позивачу, що в силу вимог ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович