Рішення

від 23.09.2024 по справі 420/24648/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24648/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» (Львівське шосе, 43, кв 108, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43302478) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до Одеської митниці декларантом (ТОВ «БАДР2019») було подано митну декларацію (МД) №24UA500500024673U6 від 15.07.2024, у якій декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту).

Разом з митною декларацією (МД) №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист № 56 від 02.07.2024, рахунок-фактуру (інвойс) № 56 від 02.07.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А №423816 від 02.07.2024, книжку МДП №XW.85187626 від 02.07.2024, рахунок-фактуру на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №181 від 12.07.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024, контракт №1/2020 від 28.01.2020, додаткову угоду №3 від 03.04.2023 до контракту №1/2020 від 28.01.2020, додаткову угоду №4 від 11.01.2024 до контракту №1/2020 від 28.01.2020, специфікацію №33 від 02.07.2024 до контракту №1/2020 від 28.01.2020, договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403010828201 від 02.07.2024, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 15.07.2024, декларацію митної вартості.

Однак, Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024, в якому застосувала резервний метод визначення митної вартості (шостий метод), та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2024/000744 від 16.07.2024.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями, вважає їх протиправним, обґрунтовуючи наступним.

Щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Позивач стверджує, що документи, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару. За умовами поставки товарів FCA - м. Андижан, Узбекистан (ІНКОТЕРМС 2010), продавець (TOB "FAZO GROUP", Республіка Узбекистан) зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує. Таким чином, на думку позивача, твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не включені у вартість товару, є необгрунтованим, оскільки відповідно до умов поставки FCA-м. Андижан, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в рахунку- фактурі (інвойсі) №56 від 02.07.2024.

Також позивачем пояснено, що зазначення перевізником однієї особи та оплата транспортно-експедиційних послуг на ім`я іншої обумовлено пунктом 2.1.5. договору №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2024, відповідно до якого експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків за цим договором інших осіб. При цьому, законодавство України, в тому числі розділ III Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06 2012 за № 984/21296) не містить положень щодо обов`язкового надання декларантом до митних органів договору про перевезення товарів для підтвердження витрат на перевезення як складової частини митної вартості товарів. Позивач стверджує, що декларантом та його уповноваженою особою були подані до Одеської митниці в повному обсязі документи, які підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме: разом з митною декларацією (МД) №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): міжнародну товарно-транспортну накладну А №423816 від 02.07.2024, книжку МДП №XW.85187626 від 02.07.2024, рахунок-фактуру на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №181 від 12.07.2024, довідку про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024, договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024, декларацію митної вартості, а отже твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про те, що начебто відомості щодо складових митної вартості (в тому числі щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України) не підтверджено документально, є необґрунтованими припущеннями.

Таким чином, на переконання позивача, надані декларантом до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Враховуючи викладене, як вказує позивач, у Одеської митниці не було підстав, передбачених нормою частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причин для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

19.08.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду копії платіжної інструкції №214 про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024, а також належним чином засвідчені копії митних декларацій №UA100340/2024/614282 від 15.04.2024, №UA100350/2024/724499 від 27.06.2024.

06.09.2024 року до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем повідомлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500024673U6 від 15.07.2024, відповідно до якої за умовами поставки FCA на митну територію України надійшов товар ТОВ «БАДР2019», а саме:

- товар №1 Футболки чоловічі трикотажні, бавовняні - 3750 шт.Торговельна марка: BEKI Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ;

- товар №2 Футболки жіночі трикотажні, бавовняні - 1000 шт. Торговельна марка: BEKIВ Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ;

- товар №3 Толстовки жіночі, типу худі, трикотажні бавовняні - 18324шт. Торговельна марка: BEKI Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ;

- товар №4 Штани чоловічі трикотажні, бавовняні - 7355 шт.Торговельна марка: Raval Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ;

- товар №5 Штани жіночі трикотажні, бавовняні - 19450 шт.Торговельна марка: Raval Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ;

- товар №6 Толстовки чоловічі, трикотажні бавовняні - 2955 шт.Торговельна марка: BEKI Виробник: ТОВ "FAZO GROUP"Країна виробництва: Узбекистан,UZ.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Як зазначив відповідач, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500500024673U6 від 15.07.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в СМR від 02.07.2024 No 423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, встановлених статтею 53 Митного кодексу України.

Як вказано у відзиві, 15.07.2024 декларантом в листі №Б/Н від 15.07.2024 було повідомлено, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаваться не будуть. Отже, за висновком відповідача, декларантом не були подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

У відзиві наголошено, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, та зроблено посилання на постанови ВС України від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, від 26.07.2021 справа №813/8725/14, від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, від 16.07.2021 справа № 804/769/16, від 12.07.2022 у справі № 808/865/18.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500500024673U6 від 15.07.2024 року містилися розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідачем повідомлено, що у відношенні товарів застосували резервний метод. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить:

- по товару № 1-5,2600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7074 дол.США/кг нетто.

- по товару № 2-5,2607 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7876 дол.США/кг нетто.

- по товару № 3-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.2610 дол.США/кг нетто.

- по товару № 4-5,9700 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.1338 дол.США/кг нетто.

- по товару № 5-5,6229 дол.США/кг нетто (МД від 27.06.2024 №UA100350/2024/724499) ніж заявлено декларантом 2.1455 дол.США/кг нетто.

- по товару № 6-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.1363 дол.США/кг нетто.

Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З цих підстав відповідач вважає обґрунтованим та законним прийняті ним рішення, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.09.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи у встановлений судом строк та станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «БАДР2019», код ЄДРПОУ 43302478, є юридичною особою, зареєстрованою 22.10.2019 року за №16731020000018040. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям.

28.01.2020 між ТОВ «ХО JAOBOD FAZO» Республіка Узбекистан (Продавець) та ТОВ «БАДР2019» (Покупець) укладений контракт №1/2020 (далі - Контракт), відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити трикотажні вироби для підлітків, дітей та дорослих (далі - Товар). Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.2 Контракту №1/2020 сума цього контракту становить 500000 доларів США. Валютою цього контракту є долар США. Покупець оплачує поставлений Продавцем Товар за ціною, вказаною у інвойсах на кожну партію товару.

Пунктом 3.1 контракту №1/2020 погоджено, що оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем кількома способами, про що буде додатково повідомлено у специфікаціях або інвойсах:

3.1.1. Умова 100% попередньої оплати. Відповідно до виставлених Продавцем попередніх інвойсів банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100% попередньої оплати.

3.1.2. Умова 100% відстрочки платежу (післяплати), Банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100% оплати не пізніше 120 днів після отримання товару.

3.1.3. Комбінований платіж. Частково попередні оплата, інша частина після отримання товару.

3.4.1. Оплата банківських комісій для переказу валюти за рахунок Покупця.

Відповідно пункту 4 Контракту продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які беруть визначатися сторонами додатково, і відображається в інвойсах. Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA-м. Андижан, Узбекистан. Поставка здійснюється на територію України. Продавець завчасно телеграфом, телексом або факсом сповіщає Покупця про готовність Товару до відвантаження і передбачувану дату поставки. Продавець зобов`язаний надати Покупцю специфікацію, інвойс та пакувальний лист. Продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

03.04.2023 року додатковою угодою №3 до Контракту №1/2020 від 28.01.2020 у зв`язку із перейменуванням підприємства Продавця, визначено назву в новій редакції ТОВ "FAZO GROUP", визначено банківські реквізити в новій редакції та внесено зміни щодо строку дії контракту №1/2020 від 28.01.2020 до 31.12.2023 року.

Додатковою угодою №4 від 11.01.2024 до Контракту продовжено дію контракту №1/2020 від 28.01.2020 до 31.12.2025 року.

02.07.2024 року на виконання умов Контракту Продавцем було виставлено Рахунок- фактуру (Інвойс) №56 з переліком товарів (одяг) на загальну суму 39 737,00 доларів США.

02.07.2024 року на виконання умов Контракту сторонами було підписано Специфікацію №33 з переліком товарів (одяг) на загальну суму 39 737,00 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500024673U6 від 15.07.2024 року на:

Товар 1 - Футболки чоловічі трикотажні, бавовняні - 3750 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 2 - Футболки жіночі трикотажні бавовняні - 1000 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 3 - Толстовки жіночі, типу худі, трикотажні, бавовняні - 18324 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 4 - Штани чоловічі трикотажні, бавовняні - 7355 шт. Торговельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 5 - Штани жіночі трикотажні, бавовняні - 19450 шт. Торговельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 6 - Толстовки чоловічі трикотажні, бавовняні - 2955 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у сумі 39 737,00 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, зазначені у графі 44:

пакувальний лист № 56 від 02.07.2024;

рахунок-фактура (інвойс) № 56 від 02.07.2024;

автотранспортна накладна А №423816 від 02.07.2024;

книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024;

рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024;

платіжне доручення №181 від 12.07.2024 за транспортні перевезення згідно рахунку №41 від 04.07.2024;

довідка про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024;

зовнішньоекономічний контракт №1/2020 від 28.01.2020;

додаткова угода №3 від 03.04.2023 до контракту №1/2020 від 28.01.2020;

додаткова угода №4 від 11.01.2024 до контракту №1/2020 від 28.01.2020;

специфікація №33 від 02.07.2024;

договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024;

сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403010828201 від 02.07.2024;

заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 15.07.2024.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в СМR від 02.07.2024 No 423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 5З МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

15.07.2024 декларантом в листі №Б/Н від 15.07.2024 було повідомлено митний орган, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаваться не будуть.

16.07.2024 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 за митною декларацією №24UA500500024673U6, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, на підставі проведеного аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄAIC Держмитслужби встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить:

- по товару №1-5,2600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7074 дол.США/кг нетто.

- по товару №2-5,2607 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7876 дол.США/кг нетто.

- по товару №3-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.2610 дол.США/кг нетто.

- по товару №4-5,9700 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.1338 дол.США/кг нетто.

- по товару №5-5,6229 дол.США/кг нетто (МД від 27.06.2024 №UA100350/2024/724499) ніж заявлено декларантом 2.1455 дол.США/кг нетто.

- по товару №6-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.1363 дол.США/кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 року.

Вважаючи протиправними та необґрунтованими прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо доводів митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Суд зазначає, що у наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МК України така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Як встановлено судом, сторонами договору у пункті 5.2. Контракту від 28.01.2020 року узгоджено, що товар повинен бути спакований Постачальником таким чином, щоб не допускати псування та/або знищення його на період постачання до прийняття Товару покупцем.

Відповідно пункту 4.1 Контракту продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які беруть визначатися сторонами додатково, і відображається в інвойсах.

Відповідно пункту 4.2 Контракту сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA-м. Андижан, Узбекистан.

В специфікації №33 від 02.07.2024 до контракту №1/2020 від 28.01.2020 наведені умови поставки: FCA - м. Андижан.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №56 від 02.07.2024 зазначені умови поставки: FCA - м. Андижан згідно ІНКОТЕРМС-2010.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, умова FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (… назва місця) означає, що товар доставляється основному перевізнику замовника до зазначеного в договорі терміналу відправлення, експортні мита сплачує продавець.

Розділом А. 9 "Перевірка упаковка маркування" Правил "Інкотермс" за умовами поставки "FCA" передбачено, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів FCA - м. Андижан, Узбекистан (ІНКОТЕРМС 2010), продавець (TOB FAZO GROUP, Республіка Узбекистан) зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує.

Отже, вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, зокрема умовами поставки, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Суд зазначає, що заявлені декларантом витрати на упаковку та робіт пов`язаних з пакуванням до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Відповідно вартість упаковки та робіт з пакування входить до вартості товару за умовами його поставки, у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що Контракт №1/2020 від 28.01.2020, специфікація №33 від 02.07.2024 та інвойс №56 від 02.07.2024 були надані митному органу разом із митною декларацією №24UA500500024673U6.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо неможливості перевірити правильність визначення митної вартості товару через відсутність даних такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки.

Крім того, у поданих декларації №24UA500500024673U6 від 15.07.2024, визначено процедуру постачання товару «ZZ00». Вiдповiдно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і наявність підстав для включення цих витрат до митної вартості.

Щодо посилань Одеської митниці на те, що в СМR від 02.07.2024 №423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед іншого, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вже було встановлено судом, поставка товару за митною декларацією №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 відбувалась за умовами FCA - м. Андижан.

Відповідно статті Б.3 розділу В «Обов`язки покупця» терміну FCA FREE CARRIER (франко-перевізник) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару з назвою місця поставки, за винятком випадків, коли договір (контракт) перевезення укладено продавцем, як передбачено статтею A3.

Згідно зі статтею Б.6 Розподіл витрат розділу Б Обов`язки покупцятерміну FCA FREE CARRIER (франко-перевізник) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) покупець зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А4, окрім витрат, що оплачує продавець, як передбачено статтею А6.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2024 між ТОВ «БАДР2019» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладений договір №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта, на території України та за межами державного кордону України, а саме: укладення від свого імені та за рахунок Клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення контролю за відправкою, перевезенням та одержанням вантажу.

Згідно з пунктом 2.1.5. договору №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2024 Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків за цим договором інших осіб.

Відповідно до пункту 2.4.5. договору №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2024 Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому цим договором, сплатити належну плату Експедитору за його послуги, перерахувати Експедиторові грошові кошти у розмірі вартості послуг з перевезення для подальшої сплати цих коштів перевізнику, перерахувати Експедиторові суми штрафних санкцій за неналежне виконання договору перевезення вантажу з вини Клієнта для подальшої сплати цих коштів перевізнику, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені Експедитором в інтересах Клієнта для виконання цього договору.

Згідно пункту 3.1. договору №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2024 за надання передбачених цим договором послуг Клієнт сплачує Експедиторові винагороду в розмірі, передбаченому у Акті виконаних робіт, за кожним перевезенням, шляхом перерахування на поточний рахунок Експедитора.

Пунктом 3.2. договору №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг від 20.06.2024 визначено, що для виконання передбачених цим договором послуг Клієнт протягом 21 банківських днів з моменту вивантаження автомобілю, якщо інше не передбачено в транспортній заявці перераховує Експедиторові грошові кошти у розмірі вартості послуг з перевезення, узгодженому Сторонами у Заявці до цього договору, для подальшої сплати цих коштів перевізнику. У випадку несвоєчасного перерахування вказаних коштів Клієнтом, Експедитор може самостійно від імені Клієнта перераховувати перевізнику вартість послуг з перевезення за умови подальшої компенсації цих витрат Клієнтом.

11.01.2023 між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) укладений договір перевезення вантажів №11-ПЕ, пунктом 1.1 якого передбачено, що предметом цього договору є взаємовідносини сторін, що виникають під час перевезення вантажів, що пред`являються Перевізнику Експедитором.

Згідно з пунктом 1.2. договору перевезення вантажів №11-ПЕ від 11.01.2023 Експедитор, діючи від свого імені, за дорученням та за рахунок коштів третьої сторони - Клієнта, залучає Перевізника для перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, Перевізник перевозить заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника із коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.

Пунктом 5.1. договору перевезення вантажів №11-ПЕ від 11.01.2023 передбачено, що надання транспортно-експедиційних послуг провадиться відповідно до умов CMR (КДПН - Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів) та інших норм та правил, як міжнародних, так і України, а також цього договору.

Згідно пункту 6.1. договору перевезення вантажів №11-ПЕ від 11.01.2023 Оплата за транспортні послуги Перевізнику здійснюється Експедитором із коштів, що надходять від Замовника, за вирахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 3 банківських днів з дня отримання коштів від Клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на транспортування позивачем разом із митною декларацією №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 подані наступні документи: автотранспортна накладна А №423816 від 02.07.2024, книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024, рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №181 від 12.07.2024, довідка про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024, договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 вартість міжнародних експедиційно-транспортних витрат на перевезення вантажу для ТОВ «БАДР2019» автомобілем Вольво А06805СЕ/А00396ХР складає 122 280,00 грн, а саме: за маршрутом м. Ходжаабад, Андижанський р-н (Узбекистан) - п/п Сірет -110 052,00 грн.; за маршрутом п/п Порубне - м. Одеса (Україна) -12 228,00 грн.

У рахунку-фактурі №41 від 04.07.2024, складеному ФОП ОСОБА_1 , зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг: за маршрутом м. Ходжаабад, Андижанський р-н (Узбекистан) - п/п Сірет, А06805СЕ/А00396ХР - 110 052,00 грн.; за маршрутом п/п Порубне - м. Одеса (Україна), А06805СЕ/А00396ХР - 12 228,00 грн. Всього - 122 280,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №181 від 12.07.2024 ТОВ БАДР2019 було сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 122 280,00 грн. за транспортні перевезення згідно рахунку №41 від 04.07.2024 року.

Суд звертає увагу, що у міжнародній товарно-транспортній накладній А №423816 від 02.07.2024 містяться реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00395ХР, інформація про Відправника та Отримувача, посилання на інвойс №56 від 02.07.2024, книжку МДП №XW.85187626 від 02.07.2024 та печатка субпідрядника Перевізника - ФОП ОСОБА_2

Книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024 також містить реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00395ХР, посилання на інвойс №56 від 02.07.2024, товарно-транспортну накладну А №423816 від 02.07.2024 та печатку субпідрядника Перевізника - ФОП ОСОБА_2 .

Реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00395ХР також вказано й у митній декларації №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 року.

Проаналізувавши вказані вище документи, що були подані митному органу на підтвердження витрат на транспортування, суд погоджується з доводами позивача про те, що наявність у довідці ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 та в рахунку-фактурі від №41 від 04.07.2024 реквізитів транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00396ХР, ідентичного маршруту слідування вантажу, вартості перевезення, дозволяє співвіднести інформацію, зазначену у довідці ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 та в рахунку-фактурі №41 від 04.07.2024, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку та рахунок до даної поставки як документи, що підтверджують вартість транспортних витрат.

За результатами аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи, є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «БАДР2019» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару, до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі N9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 року у справі № 160/4944/19).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України.

Суд враховує висновки Верховного суду. Так, Верховний суд у постановах від 27.02.2019 року по справі № 814/1647/16, від 06.03.2019 року по справі № 809/278/17, від 13.06.2019 року по справі № 820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі № 813/2719/15) вказував, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доводи відзиву на адміністративний позов фактично дублюють оскаржуване рішення та положення Митного кодексу України. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем відповідно до законодавства.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «БАДР2019», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 року та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 9119,50 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 9119,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» (Львівське шосе, 43, кв 108, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 43302478) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАДР2019» (Грецька пл., 1, оф. 201-б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) витрати зі сплати судового збору у сумі 9119,50 грн. (дев`ять тисяч сто дев`ятнадцять гривень п`ятдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук