Постанова

від 13.12.2024 по справі 420/24648/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24648/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (суддя Радчук А.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 23.09.2024) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРД2019" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2024 "БАРД2019" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати:

- рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 від 16.07.2024;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/000744 від 16.07.2024.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства відмовити повністю.

На думку апелянта судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією, містилися розбіжності та не містилися всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Оскільки декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основний вид діяльності ТОВ «БАРД2019» за КВЕД є 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям.

28.01.2020 між ТОВ «ХО JAOBOD FAZO» Республіка Узбекистан (Продавець) та ТОВ «БАДР2019» (Покупець) укладений контракт №1/2020 (далі - Контракт), відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити трикотажні вироби для підлітків, дітей та дорослих (далі - Товар). Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2 Контракту №1/2020 сума цього контракту становить 500000 доларів США. Валютою цього контракту є долар США. Покупець оплачує поставлений Продавцем Товар за ціною, вказаною у інвойсах на кожну партію товару.

Пунктом 3.1 контракту №1/2020 погоджено, що оплата товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем кількома способами, про що буде додатково повідомлено у специфікаціях або інвойсах:

3.1.1. Умова 100% попередньої оплати. Відповідно до виставлених Продавцем попередніх інвойсів банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100% попередньої оплати.

3.1.2. Умова 100% відстрочки платежу (післяплати), Банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100% оплати не пізніше 120 днів після отримання товару.

3.1.3. Комбінований платіж. Частково попередні оплата, інша частина після отримання товару.

3.4.1. Оплата банківських комісій для переказу валюти за рахунок Покупця.

Відповідно пункту 4 Контракту продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які беруть визначатися сторонами додатково, і відображається в інвойсах. Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA-м. Андижан, Узбекистан. Поставка здійснюється на територію України. Продавець завчасно телеграфом, телексом або факсом сповіщає Покупця про готовність Товару до відвантаження і передбачувану дату поставки. Продавець зобов`язаний надати Покупцю специфікацію, інвойс та пакувальний лист. Продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

03.04.2023 року додатковою угодою №3 до Контракту №1/2020 від 28.01.2020 у зв`язку із перейменуванням підприємства Продавця, визначено назву в новій редакції ТОВ "FAZO GROUP", визначено банківські реквізити в новій редакції та внесено зміни щодо строку дії контракту №1/2020 від 28.01.2020 до 31.12.2023 року.

Додатковою угодою №4 від 11.01.2024 до Контракту продовжено дію контракту №1/2020 від 28.01.2020 до 31.12.2025 року.

02.07.2024 року на виконання умов Контракту Продавцем було виставлено Рахунок- фактуру (Інвойс) №56 з переліком товарів (одяг) на загальну суму 39 737,00 доларів США.

02.07.2024 року на виконання умов Контракту сторонами було підписано Специфікацію №33 з переліком товарів (одяг) на загальну суму 39 737,00 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500024673U6 від 15.07.2024 року на:

Товар 1 - Футболки чоловічі трикотажні, бавовняні - 3750 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 2 - Футболки жіночі трикотажні бавовняні - 1000 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 3 - Толстовки жіночі, типу худі, трикотажні, бавовняні - 18324 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 4 - Штани чоловічі трикотажні, бавовняні - 7355 шт. Торговельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 5 - Штани жіночі трикотажні, бавовняні - 19450 шт. Торговельна марка: RAVAL. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Товар 6 - Толстовки чоловічі трикотажні, бавовняні - 2955 шт. Торговельна марка: BEKI. Виробник: ТОВ "FAZO GROUP". Країна виробництва: Узбекистан, UZ.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у сумі 39 737,00 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, зазначені у графі 44:

пакувальний лист № 56 від 02.07.2024;

рахунок-фактура (інвойс) № 56 від 02.07.2024;

автотранспортна накладна А №423816 від 02.07.2024;

книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024;

рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024;

платіжне доручення №181 від 12.07.2024 за транспортні перевезення згідно рахунку №41 від 04.07.2024;

довідка про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024;

зовнішньоекономічний контракт №1/2020 від 28.01.2020;

додаткова угода №3 від 03.04.2023 до контракту №1/2020 від 28.01.2020;

додаткова угода №4 від 11.01.2024 до контракту №1/2020 від 28.01.2020;

специфікація №33 від 02.07.2024;

договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024;

сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403010828201 від 02.07.2024;

заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів б/н від 15.07.2024.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в СМR від 02.07.2024 №423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 5З МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

15.07.2024 декларантом в листі №Б/Н від 15.07.2024 було повідомлено митний орган, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаваться не будуть.

16.07.2024 Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000374/2 за митною декларацією №24UA500500024673U6, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, на підставі проведеного аналізу баз даних АСМО Інспектор та ЄAIC Держмитслужби встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним СЗЕД є більшим та становить:

- по товару №1-5,2600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7074 дол.США/кг нетто.

- по товару №2-5,2607 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.7876 дол.США/кг нетто.

- по товару №3-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.2610 дол.США/кг нетто.

- по товару №4-5,9700 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 2.1338 дол.США/кг нетто.

- по товару №5-5,6229 дол.США/кг нетто (МД від 27.06.2024 №UA100350/2024/724499) ніж заявлено декларантом 2.1455 дол.США/кг нетто.

- по товару №6-5,8600 дол.США/кг нетто (МД від 15.04.2024 №UA100340/2024/614282) ніж заявлено декларантом 3.1363 дол.США/кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000744 від 16.07.2024 року.

Вважаючи протиправними та необґрунтованими прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені МК України документи, які містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар. Надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових). Поряд з цим, митний орган залишив надані документи поза увагою та дійшов безпідставного висновку про коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі МК України).

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України).

Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України установлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року у справі №21-498а15).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для витребування від декларанта додаткових документів слугували висновки митниці про те, що подані для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями документи містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в СМR від 02.07.2024 №423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції крізь призму доводів апеляційної скарги щодо виявлених неточностей, які, на думку митного органу, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, що ввозив позивач, колегія суддів вважає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як вбачається з умов Контракту від 28.01.2020 Сторонами узгоджено, що товар повинен бути спакований Постачальником таким чином, щоб не допускати псування та/або знищення його на період постачання до прийняття Товару покупцем (пункт 5.2).

Продавець повинен здійснити поставку Товарів у відповідності з умовами поставки, які беруть визначатися Сторонами додатково, і відображається в інвойсах (пункт 4.1).

Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA-м. Андижан, Узбекистан (пункт 4.2).

Відповідачем не заперечується, що в специфікації №33 від 02.07.2024 до Контракту №1/2020 від 28.01.2020, в рахунку-фактурі (інвойсі) №56 від 02.07.2024 також зазначені умови поставки: FCA - м. Андижан.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, умова FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (… назва місця) означає, що товар доставляється основному перевізнику замовника до зазначеного в договорі терміналу відправлення, експортні мита сплачує продавець.

Розділом А. 9 "Перевірка упаковка маркування" Правил "Інкотермс" за умовами поставки "FCA" передбачено, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отож, в даному випадку Продавець (TOB FAZO GROUP, Республіка Узбекистан) забезпечує за власний рахунок пакування товару, необхідне для його перевезення.

Таким чином, у даному випадку поставка товару була здійснена у тарі постачальника, тому, відповідно, її вартість увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Продавця (TOB FAZO GROUP, Республіка Узбекистан) підтверджено, крім іншого, інформацією, вказаною позивачем у графі 37 вантажної митної декларації «ZZ00», що значить тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.

Щодо посилання апелянта на розбіжності, а саме в СМR від 02.07.2024 №423816 зазначено, що перевізником є P.E. BROVDI Y.Y, а рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ФОП ОСОБА_1 , то, як зазначалося вище, поставка товару за митною декларацією №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 відбувалась за умовами FCA - м. Андижан.

Відповідно статті Б.3 розділу В «Обов`язки покупця» терміну FCA FREE CARRIER (франко-перевізник) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару з назвою місця поставки, за винятком випадків, коли договір (контракт) перевезення укладено продавцем, як передбачено статтею A3.

Згідно зі статтею Б.6 Розподіл витрат розділу Б Обов`язки покупця терміну FCA FREE CARRIER (франко-перевізник) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) покупець зобов`язаний оплатити: а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А4, окрім витрат, що оплачує продавець, як передбачено статтею А6.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 20.06.2024 між ТОВ «БАДР2019» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладений договір №63-ЗЕ з транспортно-експедиційних послуг, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта, на території України та за межами державного кордону України, а саме: укладення від свого імені та за рахунок Клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення контролю за відправкою, перевезенням та одержанням вантажу (пункт 1.1).

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків за цим договором інших осіб (пункт 2.1.5).

Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому цим договором, сплатити належну плату Експедитору за його послуги, перерахувати Експедиторові грошові кошти у розмірі вартості послуг з перевезення для подальшої сплати цих коштів перевізнику, перерахувати Експедиторові суми штрафних санкцій за неналежне виконання договору перевезення вантажу з вини Клієнта для подальшої сплати цих коштів перевізнику, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені Експедитором в інтересах Клієнта для виконання цього договору (пункту 2.4.5).

За надання передбачених цим договором послуг Клієнт сплачує Експедиторові винагороду в розмірі, передбаченому у Акті виконаних робіт, за кожним перевезенням, шляхом перерахування на поточний рахунок Експедитора (пункт 3.1).

Для виконання передбачених цим договором послуг Клієнт протягом 21 банківських днів з моменту вивантаження автомобілю, якщо інше не передбачено в транспортній заявці, перераховує Експедиторові грошові кошти у розмірі вартості послуг з перевезення, узгодженому Сторонами у Заявці до цього договору, для подальшої сплати цих коштів перевізнику. У випадку несвоєчасного перерахування вказаних коштів Клієнтом, Експедитор може самостійно від імені Клієнта перераховувати перевізнику вартість послуг з перевезення за умови подальшої компенсації цих витрат Клієнтом (пункт 3.2).

11.01.2023 ФОП ОСОБА_1 , як Експедитор уклав з ФОП ОСОБА_2 , як Перевізником договір перевезення вантажів №11-ПЕ, пунктом 1.1 якого передбачено, що предметом цього договору є взаємовідносини сторін, що виникають під час перевезення вантажів, що пред`являються Перевізнику Експедитором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору перевезення вантажів №11-ПЕ Експедитор, діючи від свого імені, за дорученням та за рахунок коштів третьої сторони - Клієнта, залучає Перевізника для перевезення вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, Перевізник перевозить заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника із коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.

Пунктом 5.1. Договору перевезення вантажів №11-ПЕ передбачено, що надання транспортно-експедиційних послуг провадиться відповідно до умов CMR (КДПН - Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів) та інших норм та правил, як міжнародних, так і України, а також цього договору.

Згідно пункту 6.1. Договору перевезення вантажів №11-ПЕ оплата за транспортні послуги Перевізнику здійснюється Експедитором із коштів, що надходять від Замовника, за вирахуванням своєї експедиторської винагороди протягом 3 банківських днів з дня отримання коштів від Клієнта.

На підтвердження витрат на транспортування позивачем разом із митною декларацією №24UA500500024673U6 від 15.07.2024 подані наступні документи: автотранспортна накладна А №423816 від 02.07.2024, книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024, рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг №41 від 04.07.2024, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №181 від 12.07.2024, довідка про транспортно-експедиційні витрати №53 від 04.07.2024, договір про перевезення №63-ЗЕ від 20.06.2024.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 вартість міжнародних експедиційно-транспортних витрат на перевезення вантажу для ТОВ «БАДР2019» автомобілем Вольво А06805СЕ/А00396ХР складає 122280,00 грн, а саме: за маршрутом м. Ходжаабад, Андижанський р-н (Узбекистан) - п/п Сірет -110 052,00 грн.; за маршрутом п/п Порубне - м. Одеса (Україна) -12 228,00 грн.

У рахунку-фактурі №41 від 04.07.2024, складеному ФОП ОСОБА_1 , зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг: за маршрутом м. Ходжаабад, Андижанський р-н (Узбекистан) - п/п Сірет, А06805СЕ/А00396ХР - 110052,00 грн.; за маршрутом п/п Порубне - м. Одеса (Україна), А06805СЕ/ НОМЕР_1 - 12228,00 грн. Всього - 122280,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №181 від 12.07.2024 ТОВ «БАДР2019» було сплачено на користь ФОП ОСОБА_1 122280,00 грн. за транспортні перевезення згідно рахунку №41 від 04.07.2024 року.

У міжнародній товарно-транспортній накладній А №423816 від 02.07.2024 містяться реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/ НОМЕР_2 , інформація про Відправника та Отримувача, посилання на інвойс №56 від 02.07.2024, книжку МДП №XW.85187626 від 02.07.2024 та печатка субпідрядника Перевізника - ФОП ОСОБА_2

Книжка МДП №XW.85187626 від 02.07.2024 також містить реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00395ХР, посилання на інвойс №56 від 02.07.2024, товарно-транспортну накладну А №423816 від 02.07.2024 та печатку субпідрядника Перевізника - ФОП ОСОБА_2 .

Реквізити транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00395ХР також вказано й у митній декларації №24UA500500024673U6 від 15.07.2024.

З наведених документів вбачається, що наявність у довідці ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 та в рахунку-фактурі від №41 від 04.07.2024 реквізитів транспортного засобу у якому перевозився вантаж - А06805СЕ/А00396ХР, ідентичного маршруту слідування вантажу; вартості перевезення, дозволяє співвідносити інформацію, зазначену у довідці ФОП ФОП ОСОБА_1 про експедиційно-транспортні витрати №53 від 04.07.2024 та в рахунку-фактурі №41 від 04.07.2024, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку та рахунок до даної поставки як документи, що підтверджують вартість транспортних витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ «БАРД2019» було подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Апеляційна скарга відповідача зазначених висновків не спростовує, за своїм змістом ідентична відзиву на адміністративний позов, доводи якого були ретельно перевірені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, а тому не заслуговують до уваги.

Варто зауважити, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ «БАРД2019» із визнанням протиправним та скасуванням рішення Митниці про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильним та підлягає залишенню без змін.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов