Рішення

від 19.09.2024 по справі 520/18039/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 р. Справа № 520/18039/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Походенко А.І.,

за участі представників:

позивача - Бабича Ю.В., відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА», з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 за №0/15071/0412, яким до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» застосовано штраф у сумі 275 929,26 грн.;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки контролюючого органу за наслідками перевірки не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Так, вказує, що з акта перевірки, складеного контролюючим органом, та додатку (розрахунку) до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних мали місце протягом 2022 року та січня-червня 2023 року, тобто протягом дії встановленого Постановою Кабінету Міністрів України карантину, а тому в силу прямої норми п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних до позивача застосовані бути не можуть. Звертає увагу на неправильне визначення контролюючим органом граничних строків реєстрації податкових накладних та неправильне визначення розмірів штрафу, оскільки податкові накладні зареєстровані після 08.02.2023, тобто після набрання чинності Закону України від 12.01.2023 за № 2876-ІХ, яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90. Зазначає про неврахування відповідачем того, що позивач не мав можливості виконати свій обов`язок з реєстрації податкових накладних через стан окупації місцезнаходження та знищення свого майна, існування форс-мажорних обставин.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін в судове засідання та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що правомірність нарахування штрафних санкцій за наслідками податкової перевірки узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, сформованими у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23, згідно з якими якщо ПН/РК складені платником податку в період з 01лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України; зменшений розмір санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Закону України від 12.01.2023 за № 2876-ІХ або до податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Щодо посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин зазначає, що такі не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.

Вказане в сукупності, на думку податкового органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він звертає увагу на те, що висновки Верховного Суду, сформовані у справах № 280/4484/23 та № 160/10740/23, на які посилається відповідач в контексті застосування п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не є релевантними до обставин цієї справи, оскільки їх сформовано за інших фактичних обставин та іншого правового регулювання. Крім того, правовідносини з реєстрації вказаних у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкових накладних не були припинені до внесення змін Законом України від 12.01.2023 за № 2876-ІХ, натомість майже всі вказані у додатку до ППР податкові накладні зареєстровані після 08.02.2023, тобто після набрання чинності Закону України від 12.01.2023 за № 2876-ІХ, яким доповнено підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України п. 89 та п. 90, що в силу приписів п.11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України обумовлює необхідність застосування саме зменшених розмірів штрафів до спірних правовідносин. Зазначає, що наявність у позивача обставин непереборної сили підтверджена матеріалами справи.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

За матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41098236) зареєстроване за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, буд. 2.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА», за результатами якої складено акт №5478/20-40-04-12-02/41098236 від 16.02.2024 (далі акт перевірки), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 за № 0/15071/0412 на суму штрафу 275 929,26 грн за порушення граничних термінів реєстрації 16 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період 02.2022, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, та згідно з п. 120.1-1 ст. 120-1 розділу ІІ пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Стверджуючи про невідповідність оскарженого податкового повідомлення-рішення контролюючого органу приписам чинного законодавства, ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі також ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 Податкового кодексу України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі Постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Закону № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Водночас вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Законом України від 30.06.2023 за № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі - Закон від 30.06.2023 за № 3219-IX), який набрав чинності з 01 серпня 2023 року, законодавець змінив норму п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України шляхом викладення її у новій редакції.

Зокрема, законодавець виключив з п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України абзац, яким було передбачено, що «у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Натомість, норма п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України залишилася незмінною та чинною.

Отже, на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення (25.03.2024), тобто на день застосування штрафних санкцій, п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України не містив норми, яка припинила застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач не врахував положення п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України під час нарахування штрафу позивачу, що свідчить про невідповідність податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 за №0/15071/0412 критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 зроблено висновок, що під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Так, предметом розгляду у справі № 280/4484/23 було податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 за №0008510407, у справі № 160/10740/23 податкове повідомлення-рішення № 0092740408 від 03.05.2023, прийняті під час дії норми п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону від 12.05.2022 за № 2260-ІХ.

На відміну від зазначених справ, у справі № 520/18039/24 спірне податкове рішення від 25.03.2024 за № 0/15071/0412 прийняте після набрання чинності Законом від 30.06.2023 за № 3219-IX, яким п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції та виключено норму щодо припинення застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину.

Тобто, правовідносини у справах № 280/4484/23, № 160/10740/23 та № 520/18039/24 виникли за різного правового регулювання.

З Акта перевірки № 5478/20-40-04-12-02/41098236 від 16.02.2024 та додатку до податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 за № 0/15071/0412 вбачається, що надіслані на реєстрацію ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» податкові накладні складені у період з 03.02.2022 по 22.02.2022 з граничним терміном реєстрації по 15.07.2022 фактично зареєстровані у період з 13.01.2023 по 12.06.2023, тобто правопорушення щодо їх несвоєчасної реєстрації вчинені у період дії карантину, спричиненого коронавірусом (COVID-19).

На момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відновлена дія приписів п. 52-1 підр. 10 розділу ХХ ПК України, якою запроваджено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки норма п. 69.2 підр. 10 розділу ХХ ПК України з 01.08.2023 замінена нормами іншого змісту, які не надають права податковому органу застосовувати штрафні санкції до платника ПДВ за порушення строків реєстрації податкових накладних, вчинені у період дії карантину.

Вказані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, з огляду на те, що спірні правовідносини виникли за різного правового регулювання.

З аналогічних підстав суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених у період з 03.02.2022 по 22.02.2022, в силу п. 52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України.

Разом з цим, суд ураховує, що спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року.

За матеріалами справи зареєстрованим та фактичним місцезнаходженням позивача є село Липці Харківського району Харківської області (Липецька сільська територіальна громада), яке було включене до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, у а подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309.

Згідно з поясненнями позивача, наведеними у позовній заяві, в результаті прямого влучання снарядів, у червні 2022 року повністю зруйноване приміщення, в якому знаходилася бухгалтерія ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА», а також повністю знищене комп`ютерне обладнання та слабкострумові системи (сервер) з неможливістю відновлення бази даних.

За вказаним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою, на підставі якої Управлінням СБУ в Харківській області до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження за № 1202301340000203 від 27.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). У межах вказаного кримінального провадження позивача визнано потерпілим, що підтверджується відповідною постановою від 11.10.2023 (а.с. 93-95).

Відповідно до приписів п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку з наведеними обставинами, позивач листом від 13.10.2023 за № 71451 повідомив відповідача про втрату паперової бухгалтерської та облікової документації, комп`ютерного обладнання та слабкострумових систем (серверу).

Листом від 17.09.2022 за № 31122 позивач повідомив відповідача про неможливість подання звітності.

До матеріалів справи позивачем надано акт про пошкодження (знищення) зруйнованого майна від 18 липня 2023 року з описом пошкоджень нежитлової будівлі за адресою:Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 2, за висновками якого такі пошкодження унеможливлюють її використання, комп`ютерна техніка знищена, відновлення її роботи не вбачається за можливе (а.с. 98 108).

Також позивачем до матеріалів справи надано лист від 22.09.2023 за № 55РЕМ/23-555 Липецького РЕМ АТ «Харківобленерго», за змістом якого електропостачання за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці вул. Пушкінська було відсутнє з 24.02.2022 по 28.02.2023 (а.с. 91).

В подальшому позивач також звернувся до відповідача із заявою від 02.12.2023 про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якою, зокрема, повідомляв про неможливість виконання обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних.

Згідно з листом ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 за № 62592/6/20-40-04-12-05 заяву ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» залишено без розгляду.

З огляду на зазначене суд констатує, що вказані документи підтверджують пошкодження, як нежитлової будівлі, так і обладнання ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» внаслідок військової агресії рф та в сукупності беззаперечно свідчать про об`єктивні перешкоди господарській діяльності позивача, що включає в себе і обов`язок реєстрації податкових накладних.

Суд ураховує, що відповідно до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 112.2 ст.112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Суд зазначає, що позивач повідомляв контролюючий орган про неможливість своєчасно зареєструвати податкові накладні з огляду на обставини, спричинені воєнним станом на території України, звертався з відповідними заявами, надавав документи на підтвердження неможливості своєчасно подати податкову звітність, тоді як відповідач вказані обставини не врахував.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач правомірності прийнятого рішення під час розгляду справи належним чином не довів.

Враховуючи наведене, спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА».

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

В заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу представник позивача просив суд з відповідача судові витрати та витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Судом встановлено, що 11.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ШКРЕБЕЦЬ І ПАРТНЕРИ" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 11.06.2024, за умовами якого Адвокатське об`єднання забезпечує надання Клієнтові правової допомоги.

До зазначеного договору про надання правової допомоги від 11.06.2024 укладено додаткову угоду №1 від 11.06.2024, якою узгоджено, що за надання правової допомоги по оскарженню податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0/15071/0412 Клієнт сплачує фіксовану суму гонорару - 15 000,00 грн. Визначений сторонами гонорар Адвокатського об`єднання охоплює собою оплату всього обсягу правової допомоги, яка надається для оскарження податкового повідомлення - рішення.

Згідно акту наданих послуг від 05.09.2024 року до договору про надання правової допомоги від 11.06.2024, Адвокатське об`єднання надано Клієнтові наступні послуги:

- правовий аналіз Акту перевірки від 16.02.2024 №5478/20-40-04-12- 02/41098236 та податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0/15071/0412 із перевіркою строків реєстрації вказаних в них податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Консультування Клієнта;

- правовий аналіз поданих до ГУ ДПС у Харківській області повідомлень та заяви про неможливість виконання податкових зобов`язань з актами обстеження. Консультування Клієнта;

- підготовка (складання) і подання до Харківського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2024 №0/15071/0412 з детальними обґрунтуваннями правової позиції та підбором актуальної судової практики Верховного Суду. Консультування Клієнта;

- правовий аналіз відзиву ГУ ДПС у Харківській області на позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2024 №0/15071/0412 по справі №520/18039/24. Консультування Клієнта;

- підготовка (складання) і подання відповіді на відзив ГУ ДПС у Харківській області по справі №520/18039/24;

- участь в судових засіданнях 25.07.2024, 27.08.2024 по справі №520/18039/24.

Платіжною інструкцією в національній валюті від 05.09.2024 року №12 підтверджено сплату ТОВ «КОРОЛЕВА БОРОШНА» на рахунок Адвокатського об`єднання "ШКРЕБЕЦЬ І ПАРТНЕРИ" 15 000,00 грн., призначення платежу: "сплата за надання правової допомоги на підставі Договору від 11.06.2024".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з доданими до неї документами отримано уповноваженим представником відповідача, що підтверджено проставленим власноручним підписом на заяві.

Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просив відмовити в її задоволенні, оскільки подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не доведено співмірність наданих послуг зі складністю справи, а також відсутнє обґрунтування їх вартості та обсягу, що не відповідає вимогам, встановленим статтями 134 та 139 КАС України.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В той час, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи суть виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги, характер самого спору, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 132, 134, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 2, с. Липці, Харківський р-н, Харківська обл., 62414, код ЄДРПОУ 41098236) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 25.03.2024 року №0/15071/0412.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» (код ЄДРПОУ 41098236) судові витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 3311 (три тисячі триста одинадцять) грн. 15 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОЛЕВА БОРОШНА» (код ЄДРПОУ 41098236) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2024 року.

Суддя О.В.Шевченко