Ухвала

від 24.09.2024 по справі 520/25329/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

"24" вересня 2024 р. № 520/25329/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11-23-У від 24.09.2021 року винесену Головним управлінням ДПС у Харківській області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (станом на 10.04.2024) в частині нарахування недоїмки за період з 2018 року по 2021 рік (включно) в сумі 30 366 грн. 04 коп.;

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування у розмірі 30 366 грн. 04 коп. за період з 2018 року по 2021 рік (включно).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року відкрито провадження по справі № 520/25329/24 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України (в особі Департаменту кадрової політики) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Також представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову, в якій просить суд:

Зупинити вчинення виконавчих дій щодо виконання вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про стягнення боргу (недоїмки) №Ф-11-23-У від 24.09.2021 року, за якою відкрито виконавче провадження №74837276 від 24 квітня 2024 року, яке відкрито старшим державним виконавцем Куп?янського відділу державної виконавчої служби у Куп?янському район Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Онікієнко Л.М., до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 520/25329/24.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач послався на те, що оскільки вимога №Ф-11-23-У, видана 24 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Харківсь області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 51774,29 грн. оскаржується в судовому порядку, а подання позовної заяви не зупиняє її дію та не є перешкодою для її подальшого виконання, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення поданого позову, зокрема, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним майном позивача та коштами у разі стягнення коштів.

Згідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Також, згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Суд враховує і те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 (справа №380/5217/20) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Отже, надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд констатує, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність оскаржуваної вимоги, може бути встановлено лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що позивачу буде завдано шкоди правам, свободам та інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, позивач лише припускає таку ймовірність.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.