Рішення

від 28.11.2024 по справі 520/25329/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 р. №520/25329/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Трунова М.В.;

Представника позивача, Плахутіної М.А.;

Представника відповідача, ОСОБА_1 ;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

Визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року винесену Головним управлінням ДПС у Харківській області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (станом на 10.04.2024) в частині нарахування недоїмки за період з 2018 року по 2021 рік (включно) в сумі 30 366 грн. 04 коп.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00/14074/2410 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 року, згідно із яким до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) застосовано штраф у розмірі 2067,46 за період з 21.10.2014 р. по 13.03.2020 р. та нараховано пеню у розмірі 16 494,12 грн. за період 21.01.2015 р. по 11.02.2021 р.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 30 366 грн. 04 коп. за період з 2018 року по 2021 рік (включно) та суму нарахованого штрафу у розмірі 2067,46 за період з 21.10.2014 р. по 13.03.2020 р. та нарахованої пені у розмірі 16 494,12 грн. за період 21.01.2015 р. по 11.02.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11-23-У від 24.09.2021 року про стягнення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині нарахування недоїмки за період з 2018 року по 2021 рік (включно) в сумі 30 366 грн. 04 коп. є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що в період з лютого 2018 по 2021 року (крім липня 2021) позивачка перебувала в трудових відносинах з роботодавцями, які сплачували єдиний внесок за неї, а тому в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI позивачка є застрахованою особою, що виключає у неї обов`язоку по сплаті у цей період єдиного внеску як фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , від якого не отримує дохід.

Крім того зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00/14074/2410 датоване 16.07.2021 року і жодних вимог про сплату недоїмки або іншої інформації про наявність заборгованості за період, зазначений у оскаржуваному рішенні №00/14074/2410, а саме: з 21.10.2014 13.03.2020 рр. (період стосовно нарахування штрафу) з 21.01.2015 по 11.02.2021 рр. (стосовно нарахування пені), позивачка не отримувала, відповідно правові підстави для нарахування пені та штрафу відсутні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що станом на 24.09.2021 по ФО-П ОСОБА_2 за даними ІКС ДПС України обліковувалась недоїмка з єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (ІКП за кодом бюджетної класифікації 71040000) на загальну суму 51 774,29 грн., у зв`язку з чим вражає, що податкова вимога прийнята у повній відповідності до норм чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як ФО-П в Головному управлінні ДПС у Харківській області (Куп`янська ДПІ) з 25.06.2014 зі станом платника « 0» платник податків за основним місцем обліку.

З моменту реєстрації по 30.09.2015 ФО-П ОСОБА_2 перебувала на спрощеній системі оподаткування, з 01.10.2015 на загальній системі оподаткування.

Відповідачем, за результатом проведеного аналізу інтегрованої картки платника за технологічним кодом платежу 71040000 (єдиний внесок для ФОП, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) по ОСОБА_2 встановлено, що станом на 26.09.2024 в ІКП рахується заборгованість в сумі 48260,79 грн, що складається з автоматичних нарахувань єдиного внеску за 2017-2020 роки (за 2017 рік 358,47 грн; за І-ІV кв. 2018 р. по 2 457,18 грн, за І-ІV кв. 2019 р. по 2 754,18 грн, І кв. 2020 р. 2 078,12 грн, ІІ кв. 2020 р. 1 039,06 грн, ІІІ кв. 2020 р. 3 178,12 грн, ІV кв. 2020 р. 2 200,00 грн), штрафу (2 067,46 грн) та пені (16 494,12 грн) за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

На підставі даних ІКП за технологічним кодом платежу 71040000 по єдиному внеску за період з 21.10.2014 до 11.02.2021 ГУ ДПС винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 № 00/14074/2410 на суму 18 561,58 грн (в т. ч. штраф у розмірі 2 067,46 грн та пеня у розмірі 16 494,12 грн).

Станом на 24.09.2021 по ФО-П ОСОБА_2 за даними ІКС ДПС України обліковувалась недоїмка з єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (ІКП за кодом бюджетної класифікації 71040000) на загальну суму 51 774,29 грн.

24.09.2021 року відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (станом на 10.04.2024) на загальну суму 51 774,29 грн.

Як вказала позивач під час розгляду справи у суді, в липні 2024 року на її банківські рахунки було накладено арешти, і після встановлення обставин арешту позивачці стало відомо про сформовану відповідачем Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11-23-У від 24.09.2021 року, з якої вбачається, що Головне управління ДПС у Харківській області нарахувало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 51774,29 грн станом 10 квітня 2024 рік за період з 2017 року по 2021 рік (включно).

Вважаючи, що податкова вимога прийнята відповідачем з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI .

Згідно пункту першого частини першої статті 6 Закону № 2464 -VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

З 01.01.2017 відповідно до Закону України, зокрема від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що платниками єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску є фізичні особи-підприємці, незалежно від отримання ними доходу (прибутку).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19 сформулював наступний правовий висновок: особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Отже, при вирішенні спору суд має, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення нею підприємницької діяльності та отримання нею доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.

Позивачем вказано, що період з 2018 по 2021 рік (включно) була офіційно працевлаштована, тому єдиний соціальний внесок у розмірі не менше мінімального сплачували роботодавці, що підтверджується даними із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (індивідуальні відомості про застраховану особу), підприємницьку діяльність не здійснювала.

Так, судом встановлено, що згідно інформації з трудової книжки ОСОБА_2 у період з лютого 2018 по 2021 рік була офіційно працевлаштована та перебувала в трудових відносинах з наступними підприємствами:

- з 21.02.2018 року по 27.09.2018 року з ТОВ "Посад" (ЄДРПОУ: 21229267);

- з 03.10.2018 року по 16.09.2019 року з ТОВ "ТРЕЙДМАР" (ЄДРПОУ: 40561120);

- з 17.09.2019 року по 12.03.2020 року з ТОВ "СТОРМАК" ( ЄДРПОУ: 40548445);

- з 13.03.2020 року по 06.01.2021 року з ТОВ "РЕНН ТОРГ" (ЄДРПОУ: 43242744);

- з 19.02.2021 року по 18.06.2021 року з ТОВ " Кисет" (ЄДРПОУ: 33561090);

- з 20.08.2021 року по 2024 рік з ТОВ " Посад Рітейл" (ЄДРПОУ: 41642781).

Вказані товариства у період роботи позивача здійснювали нарахування та сплачували внесок з її заробітної плати, що підтверджується змістом Довідок ОК-5 та ОК-7 та не заперечується відповідачем.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не надано доказів отримання позивачем у 2018-2021 році доходів від провадження підприємницької діяльності окремо від доходів, отриманих від офіційної роботи.

Наявність у позивача свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця лише посвідчує право позивача на здійснення підприємницької діяльності, однак не є доказом здійснення підприємницької діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Суд зазначає, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесено оскаржувані вимоги (у період з 2018 по 2021 рік), нараховували та сплачували роботодавці в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за період який позивачу нараховано внесок від здійснення підприємницької діяльності, позивач не займалась останньою з лютого 2018 по 2021 року, оскільки перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Посад", ТОВ "ТРЕЙДМАР", ТОВ "СТОРМАК", ТОВ "РЕНН ТОРГ", ТОВ " Кисет", ТОВ " Посад Рітейл", які сплачували відповідний внесок з її заробітної плати.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували даний факт, зокрема, отриманих під час проведення перевірки.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач є учасником системи загальнообов`язкового державного соціального страхування як найманий працівник, а тому у неї не виникає обов`язку щодо сплати ЄСВ, як за фізичну особу-підприємця.

Разом із тим, дослідивши зміст інтегрованої картки платника судом встановлено, що станом на 31.01.2018 року (тобто до періодів робот позивача з 2018 року по 2021 рік) у позивача вже обліковувався податковий борг зі сплати єдиного внеску за попередні періоди, який нею добровільно не сплачено (т. 2 а.с. 45-51).

Отже, розрахунок податкового зобов`язання визначений у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року підлягає перерахунку у бік зменшення розміру нарахування недоїмки, виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період перебування позивача у трудових відносинах у період з лютого 2018 по 2021 рік.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За викладених обставин, податковий орган не довів суду правомірність нарахування грошового зобов`язання зі сплати єдиного внеску за період період з лютого 2018 по 2021 рік.

Водночас, право на зменшення та перерахунок грошових зобов`язань та штрафних санкцій належить виключно податковому органу. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних грошових зобов`язань або штрафних санкцій, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

У рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

Оскільки спірна Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року не відповідає легальній меті державного регулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірний акт індивідуальної дії в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00/14074/2410 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року у сумі боргу 51 774,29 грн. включає в себе:

- недоїмку у сумі 33212,71 (із яких нарахована сума 26 817,44 грн. у періоді з 2018 року по 2021 рік та 6395,27 грн. за 2017 рік);

- штрафи у розмірі 2067,46 грн.;

- пеню у розмірі 16494,12 грн.

Разом із тим, як встановлено судовим розглядом за результатами проведеного аналізу інтегрованої картки платника по ОСОБА_2 (встановлено наявність заборгованості, в т.ч. штрафу 2 067,46 грн та пені 16 494,12 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

На підставі даних ІКП за технологічним кодом платежу 71040000 по єдиному внеску за період з 21.10.2014 до 11.02.2021 ГУ ДПС зроблено відповідний розрахунок та винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 № 00/14074/2410 на суму 18 561,58 грн (в т. ч. штраф у розмірі 2 067,46 грн та пеня у розмірі 16 494,12 грн).

Отже, оскаржувана вимога про сплату боргу/недоїмки від 24.09.2021 № Ф-11-23-У на суму 51774,29 грн включає в себе штрафні санкції згідно винесеного ГУ ДПС у Харківській області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 року №00/14074/2410 на суму 18 561,58 грн. (в т.ч. штраф у розмірі 2067,46 грн. та пеня у розмірі 16 494,12 грн.).

Однак, як вже встановлено сумом вище, у позивача був відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску у період з лютого 2018 по 2021 рік, оскільки за позивача нараховували та сплачували його роботодавці , а тому і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за вказаний період суд вважає протиправним.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки в рішенні Головного управління ДПС у Харківській області №00/14074/2410 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 року, згідно із яким до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) застосовано штраф у розмірі 2067,46 за період з 21.10.2014 р. по 13.03.2020 р. та нараховано пеню у розмірі 16 494,12 грн. за період 21.01.2015 р. по 11.02.2021 р. здійснено невірний розрахунок суми штрафу та пені, суд, з урахуванням того, що зменшення розміру штрафних санкцій та пенні належить до компетенції контролюючого органу, приходить до висновку про скасування вказаного рішення в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 30 366 грн. 04 коп. за період з 2018 року по 2021 рік (включно) та суму нарахованого штрафу у розмірі 2067,46 за період з 21.10.2014 р. по 13.03.2020 р. та нарахованої пені у розмірі 16 494,12 грн. за період 21.01.2015 р. по 11.02.2021 р., суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Так, рішенням у даній справі визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року та рішення №00/14074/2410 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2021 року.

Тобто, права позивача було відновлено належним чином.

Оскільки на виконання рішення у вказаній справі, відповідачем ще не було здійснено перерахунку грошового зобов`язання визначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11- 23-У від 24.09.2021 року з виключенням періоду нарахування недоїмки сплати єдиного внеску за період з лютого 2018 по 2021 рік, а також не здійснено новий розрахунок штрафних санкцій та пені нарахованих рішенням Головного управління ДПС у Харківській області №00/14074/2410 то підстави для внесення змін до інтегрованої картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), наразі відсутні.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11-23-У від 24.09.2021 року винесену Головним управлінням ДПС у Харківській області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 51774,29 коп.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00/14074/2410 від 16.07.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у сумі 18561,58 грн.

У задоволенні чншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складеног та підписано 05 грудня 2024 року.

Суддя Бідонько А.В.