Рішення

від 24.09.2024 по справі 620/9483/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/9483/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВЕРАВІА» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВЕРАВІА», в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення заходів списання безнадійного податкового боргу та зобов`язати відповідача списати податковий борг в сумі 2994850,14 грн як безнадійний, в тому числі пеню і штрафні санкції.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що станом на 30.06.2020 позивач мав податковий борг з земельного податку у розмірі 2994850,14 грн. Вказаний податковий борг відповідно до чинного законодавства вважається «безнадійним» та таким, що підлягає списанню в порядку, передбаченим діючим законодавством, у зв`язку зі збігом строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий.

Суд ухвалою від18.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що строк давності за грошовими зобов`язаннями з земельного податку, що обліковуються за позивачем згідно ІКС «Податковий борг» не сплив та не може бути визнаний як безнадійний, в розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 ст.101 ПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У пункті 101.2 цієї статті під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3).

Строки давності та їх застосування встановлені статтею 102 ПК України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкові декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного і строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного упункті 102.1цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбаченихабзацом третімпункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.Порядоктакого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормами наказу Міністерства доходів і зборів України від28.07.2022 №220, яким затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, розділом ІІ Порядку №220, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 (справа №0240/2269/18-а), від 04.09.2018 (справа №813/4430/16), від 23.12.2019 (справа №813/3277/18). від 11.06.2020 ( справа №823/127/17). від 17.02.2022 ( справа і №820/6713/17), від 31.05.2022 (справа №520/1039/20).

Суд наголошує, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначеній; законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

Підстави та суми нарахованих зобов`язань, а також розмір податкового боргу з земельного податку підтверджуються інтегрованою карткою платника з цього податку, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхуваннями (зареєстрований в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943) ведеться з метою обліку нарахованих і сплачених сум податку містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків з бюджетом за відповідним видом платежу.

Відповідно до ІКП за позивачем обліковується податковий борг в загальній сумі 2967214 грн. 54 коп. (основний борг - 2 359 949 грн 98 коп., штрафні санкції - 103536 грн 96 коп., пеня - 503 727 грн 60 коп.)

Із загальної суми податкового боргу, сума 2111149 грн 32 коп. (основний борг 1760137 грн 42 коп., пеня - 351 011 грн 90 коп.) охоплена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Так, Чернігівський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 14.12.2017 у справі №825/1696/17 про стягнення з Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 7978157) податкового боргу з земельного податку в сумі 1 357 090 грн 97 коп., у тому числі пеня в розмірі 231 768 грн. 61 коп.

З мотивувальної частини зазначеного судового рішення вбачається, що заборгованість з земельного податку, що є предметом стягнення у справі, виникла через несплату узгодженого податкового зобов`язання згідно податкових розрахунків земельного податку за 2014-2017 роки.

Також, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №620/3649/19 стягнуто з позивача заборгованість з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 754 058 грн. 35 коп.(основний борг по деклараціям - 634 815 грн 06 коп., пеня - 119 243 грн 29 коп.)

В мотивувальній частині зазначеного судового рішення вказується, що заборгованість з земельного податку виникла:

з податкового розрахунку податку від 31.01.2017 за загальну суму на суму 127 554 грн 65 коп. (щомісячні платежі в розмірі 25 510 грн 93 коп. з термінами сплати відповідно 30.09.2017, 30.10.2017, 30.11.2017, 30.12.2017, 30.01.2018);

з податкового розрахунку від 16.02.2018 та уточнюючими звітами від 26.02.2018.

Враховуючи наведене та з огляду на положення пункту 102.4 статті 102 ПК України строк стягнення грошових зобов`язань позивача за вказаними судовими рішеннями в загальній сумі 2 111 149 грн. 32 коп. (основний борг -1 760 137 грн. 42 коп., пеня - 351 011 грн 90 коп. встановлюється до повного погашення такого платежу, а отже відсутні підстави для визнання такого податкового боргу безнадійним у розмінні пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України.

Крім того, за позивачем рахується податковий борг з земельного податку в загальній сумі 856 065 грн 22 коп., (основний борг - 599 812 грн. 56 коп., штрафні санкції - 103 536 грн. 96 коп., пеня - 152 715 грн. 70 коп.), що не охоплений судовими рішеннями.

Зазначений податковий борг виник у наступні періоди:

основний борг - з 30.10.2018 по 30.06.2020;

штрафні санкції - станом на 21.06.2018 згідно ППР №0052011204 від 06.06.2018 на суму 74987грн. 90 коп. та станом на 29.08.2019 на підставі ППР №0037945305 від 13.08.2019 на суму 28 549 грн. 06 коп.;

пеня - станом на 17.02.2020 та станом на 23.06.2020.

Основний борг виник на підставі: уточнюючого податкового розрахунку від 26.02.2018 №9030762674 з термінами сплати податку 30.10.2018, 30.11.2018, 30.12.2018, 30.01.2019; податкового розрахунку від 16.02.2018 №9023827178 з термінами сплати податку 30.01.2019. та 30.12.2018; уточнюючого податкового розрахунку від 17.02.2020 №9334411618 з терміном сплати 17.02.2020; податкового розрахунку від 17.02.2020 №9027405084 з термінами сплати податкових зобов`язань 01.03.2020, 30.03.2020, 30.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з 18.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), було зупинено перебіг строків давності, передбачених ст.102 цього Кодексу.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (надалі - Закон №2120) дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного стану (пункт 2 розділу II Закону №2120).

Пунктом 3 розділу І Закону №2120 статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 наступного змісту: «На період дії режиму воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначних цим Кодексом, іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Разом з тим, з 01.08.2023 пункт 102.9 ПК України виключено з Кодексу на підставі Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану).

Таким чином, з 18.03.2020 по 31.07.2023 перебіг строків давності, визначених ст.102 ПК України було зупинено в силу прямої дії закону.

За загальними правилами обчислення строків у разі їх зупинення, при виникненні обставин, з якими закон пов`язує зупинення строків, їх перебіг зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу строків, їх перебіг продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно, за зобов`язаннями, що виникли до зупинення перебігу строків, вважаються такими, що сплили наступні строки за зобов`язаннями, визначеними у податкових розрахунках:

за декларацією від 26.02.2018 №9030762674 з терміном сплати податку 30.10.2018 - 504 дні, після зупинення станом на 05.08.2024 371 день, що загалом становить 875 днів з 1095;

за декларацією від 26.02.2018 №9030762674 з терміном сплати податку 30.11,2018 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 473 дні, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день. Тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 844 дні;

за декларацією від 26.02.2018 №9030762674 та декларацією від 16.02.2018 №9023827178 зобов`язання з терміном сплати податку 30.12.2018 - до зупинення сплив і строк, що дорівнює 443 дні, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 814 дні;

за декларацією від 26.02.2018 №9030762674 та декларацією від 16.02.2018 №9023827178 зобов`язання з терміном сплати податку 30.01.2019 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 412 дні, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 783 дні;

за уточнюючим податковим розрахунком від 17.02.2020 №9334411618 з терміном сплати 17.02.2020 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 29 днів, після, зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 400 днів;

за податковим розрахунком від 17.02.2020 №9027405084 з термінами сплати податкових зобов`язань 01.03.2020 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 11 днів, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 382 дні.

Зобов`язання за декларацією від 17.02.2020 №9027405084 з термінами сплати податку - 30.03.2020, 30.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020 виникли у період зупинення перебігу строків, тож у даному випадку відлік строку давності необхідно рахувати з дати поновлення строків, встановлених ст.102 ПКУ - 01.08.2023. З дати поновлення строків станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день.

Щодо спливу строків давності за зобов`язаннями, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями:

за ППР від 06.06.2018 №0052011204 з терміном виконання зобов`язань 21.06.1018 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 616 днів, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 987 днів;

за ППР від 13.08.2019 №0037945305 з терміном виконання зобов`язань, 29.08.2019 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 201 день, після зупинення станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 572 дні.

Щодо спливу строку давності зі сплати пені, то за зобов`язаннями зі сплати пені, нарахованої станом на 17.02.2020 - до зупинення сплив строк, що дорівнює 29 днів, після зупинення, станом на 05.08.2024 сплив строк, що дорівнює 371 день, тож з 1095 днів сплив строк тривалістю 400 днів, а за зобов`язаннями зі сплати пені, нарахованої станом на 23.06.2020 - 371 день.

Враховуючи наведене, на противагу тверджень позивача, податковий борг з земельного податку в сумі 2967214 грн 54 коп. в досліджених вище випадках не підпадає під визначення «безнадійного» за такою ознакою як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВЕРАВІА» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод" (вул. Рятувальників, 1,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14033, код ЄДРПОУ 07978157);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ''СІВЕРАВІА'' (вул. Рятувальників, 1,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14033, 42793404)

Повний текст рішення суду складено 24.09.2024.

Суддя Л.О. Житняк