Постанова

від 29.08.2024 по справі 761/43560/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5971/2024

справа №761/43560/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Мальцевої Галини Юріївни, яка діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений замок", на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О.Л.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений замок» про визнання права власності на майнові права, спонукання до вчинення дій і стягнення неустойки, -

встановив:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майнові права, спонукання до вчинення дій і стягнення неустойки.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04 червня 2019 року між ОК "ЖБК "Зелений замок", в особі голови кооперативу ОСОБА_2, і ОСОБА_1 , як пайовиком, укладена кооперативна угода №01-04/06/2019, якою встановлювалися відносини сторін, пов`язані з оплатою (внесенням) пайовиком пайового та інших внесків, які є обов`язковою умовою членства в кооперативі та підставою отримання на праві власності на нежитлове приміщення (паркінг) після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:111:0030. Кооперативна угода посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. 04 червня 2019 року та зареєстровано у реєстрі за №1272.

Згідно пункту 1.2 Кооперативної угоди - пайовик вносить до кооперативу пайовий внесок у розмірі 300 000,00 гривень, а кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді Кооперативу у вигляді нежитлового приміщення (паркінг) №5 на мінус другому поверсі.

04 червня 2019 року після підписання кооперативної угоди на виконання своїх зобов`язань передав особисто голові кооперативу ОСОБА_2 в якості часткової оплати пайового внеску готівкові кошти у сумі 150 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією №04/06/2019 від 04 червня 2019 року.

05 червня 2019 року позивач додатково передав голові кооперативу ОСОБА_2 решту внеску у сумі 150 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією №05/06/2019 від 05 червня 2019 року.

У жовтні 2021 року позивачу стало відомо, що 19 березня 2020 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровано декларацію відповідача про готовність вказаного багатоквартирного житлового будинку до експлуатації. У зв`язку з цим позивач 22 жовтня 2021 року направив відповідачу вимогу про передачу приміщення, документів, які необхідні для реєстрації права власності на нього, і сплати пені за прострочку договірних зобов`язань.

05 листопада 2021 року позивач на виконання письмового запиту відповідача від 04 листопада 2021 року направив на адресу останнього копії Кооперативної угоди і квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Відповідач листом від 09 листопада 2021 року повідомив позивача про те, що грошові кошти в сумі 300 000,00 грн в рахунок сплати його пайового внеску до кооперативу не надходили, відтак відсутні підстави для передачі йому приміщення (паркінгу) і документів на нього.

Вказує, що оскільки позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кооперативною угодою щодо внесення пайового внеску, то відповідно він набув майнові права на нежитлове приміщення (паркінг). Натомість відмова відповідача передати позивачу приміщення і документи, які необхідні для оформлення на нього права власності грубо порушує умови Кооперативної угоди, положення чинного законодавства України та законні інтереси позивача.

Зазначає, що згідно пункту 5.2 кооперативної угоди - у разі ухилення кооперативу від передачі нежитлового приміщення (паркінг) і підписання акту прийому-передачі пайовик має право стягнути з кооперативу всі передані за цим договором кошти і пеню в розмірі 1% від загальної вартості пайового внеску за кожен день прострочки.

Наводить розрахунок, згідно якого розмір пені за період прострочення 01 липня 2020 року по 01 січня 2021 року становить 552 000,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить суд визнати право власності ОСОБА_1 на майнові права на нежитлове приміщення (паркінг) №5 на мінус другому поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:111:0030.

Зобов`язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зелений замок" передати ОСОБА_1 нежитлове приміщення (паркінг) №5 на мінус другому поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:111:0030, і документи, які необхідні для оформлення права власності на це приміщення.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений замок" на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов`язання в сумі 552 000,00 гривень.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано право власності ОСОБА_1 на майнові права на нежитлове приміщення (паркінг) № 5 (п`ять) на мінус другому поверсі (на відм. - 10,000) у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:111:0030. Зобов`язано Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Зелений замок» передати ОСОБА_1 нежитлове приміщення (паркінг) № 5 (п`ять) на мінус другому поверсі (на відм. - 10,000) у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:111:0030, і документи, які необхідні для оформлення права власності на це приміщення. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений замок» на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов`язання в сумі 552 000,00 грн. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений замок» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 9 428,00 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Мальцевою Г.Ю., яка діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Зелений замок", подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Уважає його таким, що ухвалено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи. Вказує, що хоч і в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, однак адреса, на яку направлялась кореспонденція, не відповідає адресі відповідача. Звертає увагу, що оскаржуване рішення також не було направлено стороні відповідача.

Вказує, що дійсно 04 червня 2019 року між позивачем, як пайовиком, і відповідачем, в особі голови кооперативу ОСОБА_2, укладено кооперативну угоду №01-04/06/2019, яку посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. 04 червня 2019 року та зареєстровано у реєстрі за №1272.

ОСОБА_1 зобов`язаний був сплатити пайовий внесок на користь ОК "ЖБК "Зелений замок" у сумі 300 000,00 гривень до 10 червня 2019 року, а кооператив закріплює за ним пай у пайовому фонді Кооперативу, про що до Реєстру паїв вноситься відповідний запис. З моменту закріплення паю ОСОБА_1 володіє щодо паю всіма передбаченими Статутом правами, у тому числі отримує право на одержання належного йому паю у власність у встановленому статутом порядку.

Вказує, що істотними обставинами цієї справи є встановлення факту повного виконання ОСОБА_1 обов`язків по внесенню пайового внеску до пайового фонду кооперативу.

Зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження факту оплати пайового внеску є неналежними та недостовірними. Стверджує, що грошові кошти від ОСОБА_1 ані на розрахунковий рахунок, ані до каси юридичної особи не надходили.

Вказує, що згідно відомостей Шевченківського Управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києва слідчим Залашковим Д.О. здійснюється досудове розслідування за №12021100100003775 від 30 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 КК України.

Вказує, що в матеріалах справи є лише копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, оригіналів розрахункових документів матеріали справи не містять. Окрім цього, квитанції не посвідчені належним чином, оскільки документів два, а посвідчувальний напис адвоката виконано лише один.

Вказує, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб`єктами господарювання протягом одного дня за один або кількома платіжними документами - розмірі до 50 000,00 гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000,00 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Вказує, що за даними обліку ОК "ЖБК "Зелений замок" відсутнє документальне оформлення прибуткових касових ордерів щодо прийняття готівки від ОСОБА_1 №04/06/2019 від 04 червня 2019 року на суму 150 000,00 гривень та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року на суму 150 000,00 гривень, тобто відсутня невідривна частина прибуткових касових ордерів, у тому числі за даними журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та Касової книги, а також відсутні дані щодо здачі готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.

Відмовивши позивачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції позбавив можливості відповідача заявити клопотання про проведення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про обов`язок відповідача сплатити пеню, оскільки така може бути стягнута за фактом порушення зобов`язання.

Вказує, що сторони кооперативної угоди такого строку виконання обов`язку як передачі нежитлового приміщення (паркінг) та строку підписання акту прийому-передачі не визначали.

Посилання позивача на пункти 1.5 та 1.6 Кооперативної угоди стосуються термінів закінчення будівництва, а не строків передачі нежитлового приміщення (паркінг) чи строків підписання акту прийому-передачі.

Зазначає, що сторони не визначали конкретний строк передачі нежитлового приміщення (паркінг) або строк підписання акту прийому-передачі, оскільки пайовик має альтернативні варіанти своєї поведінки в залежності від свого волевиявлення.

Зазначає, що пайовик зобов`язаний до підписання Акту прийому-передачі нежитлового приміщення (паркінг) укласти договір на технічне обслуговування нежитлового приміщення (паркінг), спільного майна та надання комунальних послуг.

Таким чином, навіть, якщо припустити, що ОСОБА_1 сплатив пайовий внесок, то строк передачі нежитлового приміщення (паркінг) та підписання акту прийому-передачі був до 29 жовтня 2021 року, але не раніше укладання ОСОБА_1 договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення (паркінг), спільного майна та надання комунальних послуг. Відтак, позиція позивача про строк передачі нежитлового приміщення (паркінг) та підписання акту прийому-передачі до 01 липня 2020 року є помилковою та такою, що суперечить умовам Кооперативної угоди.

Зазначає, що у справі відсутні докази того, що ОК «ЖБК «Зелений замок» ухилявся від виконання договірних зобов`язань перед ОСОБА_1 з 01 липня 2020 року. З вимогою щодо передачі нежитлового приміщення (паркінг) та підписання акту прийому-передачі ОСОБА_1 звернувся лише 22 жовтня 2021 року.

Уважає, що пункт 5.2 кооперативної угоди містить відсилку до норм чинного законодавства України, які зокрема передбачають, що пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання.

Таким чином, за пунктом 5.2 Кооперативної угоди пеня нараховується лише у разі ухилення кооперативну та спільно із вимогою про повернення всіх переданих за цим договором коштів. Оскільки ОСОБА_1 не вимагає повернення коштів, то відповідно позивач не має права вимагати стягнення пені.

Окрім цього, вказує, що ОСОБА_1 не зазнає збитків, проте вимагає стягнути з ОК «ЖБК «Зелений Замок» 552 000,00 грн пені, що не відповідає засадам цивільного судочинства щодо пропорційності.

Звертає увагу, що нормами ЦК установлено спеціальну позовну давність за вимоги про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності в частині вимог позивача про стягнення пені за період з 01 липня 2020 року по 05 грудня 2020 року.

Мотивуючи наведеним, просить суд заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

27 грудня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Бекірова С.Н., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву посилається на необґрунтованість апеляційної скарги.

Вказує, що доводи апеляційної скарги про не повідомлення відповідача про розгляд справи спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі та кореспонденція направлялась на адресу відповідача. Факт належного вручення судових документів відповідачу підтверджується наявними у справі зворотніми поштовими повідомленнями.

Вказує, що після підписання Кооперативної угоди на виконання її умов сплатив грошові кошти у загальному розмірі 300 000,00 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №04/06/2019 від 04 червня 2019 року та 05/06/2019 від 05 червня 2019 року.

Стверджуючи, що підписи у квитанціях вчинені не керівником кооперативу ОСОБА_2 , а іншою особою, всупереч вимогам статті 81 та 285 ЦПК України, відповідач не надає доказів.

Звертає увагу, що заперечуючи оригінальність підписів ОСОБА_2 у квитанціях, відповідач жодним чином не заперечує справжність відтиску проставленої у них печатки.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги про ненадходження коштів від імені ОСОБА_1 , відповідач вказує, що надані позивачем квитанції до прибуткових касових ордерів, що містять підпис уповноваженого керівника і печатку кооперативу, а також посилання на реквізити кооперативної угоди, є належним доказом внесення (сплати) ним готівкових коштів в рахунок сплати паю. Натомість питання належного оформлення (реєстрації) прибуткових касових ордерів у відповідному журналі, подальше зарахування отриманих коштів на поточний рахунок або внесення до каси кооперативу є обов`язком його представників і не залежить від волі позивача.

Вказує, що не можна погодитись із доводами апеляційної скарги в частині нарахування пені, оскільки пунктами 1.5, 1.6 Кооперативної угоди передбачено планову закінчення будівництва у першому кварталі 2020 року. Відкладення планового закінчення можливе на строк, що не перевищує трьох місяців від запланованого строку.

19 березня 2020 року органами державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію Кооперативу про готовність Об`єкту до експлуатації.

Відтак, відповідач після закінчення будівництва об`єкту і введення його в експлуатацію, не повідомив позивача про здачу нежитлового приміщення і не запропонував прибути позивачу для його прийняття після 01 липня 2020 року.

Зазначає, що дотримався строків позовної давності, оскільки про порушення свого права дізнався у жовтні 2021 року, із позовом до суду звернувся у листопаді 2021 року. Посилається на впровадження на території України карантинних обмежень.

Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 липня 2019 року №918/780/18, від 16 березня 2023 року №910/8155/20

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні адвокат Бекіров С.Н., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник скаржника в судовому засіданні 30 травня 2024 року доводи апеляційної скарги підтримала. В подальшому представник скаржника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується даними зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції встановив, що позивач належним чином виконавши свої зобов`язання за Кооперативною угодою щодо внесення пайового внеску, фактично набув майнові права на спірне нежитлове приміщення (паркінг). Відтак, невизнання відповідачем майнових прав позивача на спірне приміщення і відмова передати йому приміщення і документи, які необхідні для оформлення на нього права власності, вочевидь порушують умови Кооперативної угоди, вимоги законодавства України і законні інтереси позивача.

Стягнувши пеню за невиконання зобов`язання у розмірі 552 000,00 гривень, суд першої інстанції послався на пункт 5.2 Кооперативної угоди.

Суд вказав, що стороною позивача належним чином доведено обставини порушення його прав та інтересів, а відповідачем не подано заперечень і доказів на їх спростування.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що 04 червня 2019 року між ОК "ЖБК "Зелений замок", від імені якого діє Голова Кооперативу ОСОБА_2, та ОСОБА_1 укладено кооперативну угоду №01-04/04/2019 про сплату пайового внеску і надання житла.

Відповідно до пункту 1.1 укладеної угоди цією угодою встановлюються відносини сторін, пов`язані з оплатою (внесенням) пайовиком пайового та інших внесків, які є обов`язковою умовою членства в кооперативі та підставою отримання на праві власності на нежитлове приміщення (паркінг) після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об`єкт), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:111:0030.

Пайовик вносить до ОК «ЖБК «Зелений замок» пайовий внесок у розмірі 300 000,00 грн, а кооператив закріплює за пайовиком пай у пайовому фонді Кооперативу у вигляді нежитлового приміщення (паркінг) № 5 на мінус другому поверсі (на відм. - 10,000) надалі - Пай, про що до Реєстру паїв вноситься відповідний запис (пункт 1.2 угоди).

Відповідно до пункту 1.5 кооперативної угоди планове закінчення будівництва Об`єкту: перший квартал 2020 року. У випадку зміни терміну закінчення будівництва Об`єкту на підставі розпорядчих актів державних органів, або в інших випадках, ОК "Зелений замок" має право в односторонньому порядку змінити термін закінчення будівництва Об`єкту, у відповідності з вказаними актами, при цьому ОК "Зелений Замок" зобов`язаний направити пайовику письмове повідомлення про зміну терміну закінчення будівництва Об`єкта та введення його в експлуатацію протягом одного місяця з моменту прийняття розпорядчого акту державними органами на адресу зазначену у даному договорі, або іншу адресу надану пайовиком. У разі зміни адреси свого проживання, пайовик повинен письмово повідомити про цей факт "ОК "ЖБК Зелений замок".

Відкладення планового закінчення можливе на строк, що не перевищує трьох місяців від запланованого строку (1-й квартал 2020 року). У випадку, якщо таке невиконання буде тривати більше 3 (трьох) місяців, за письмовою вимогою пайовика, ОК "ЖБК Зелений замок" повертає фактично отримані кошти, згідно умов або за згодою сторін угода може бути укладена на новий строк (пункт 1.6).

Згідно пункту 3.3.2 Кооперативної угоди кооператив зобов`язаний забезпечити закінчення будівництва Об`єкту та введення його в експлуатацію, а також передати Пайовику за актом прийому-передачі нежитлове приміщення (паркінг) по закінченню будівництва Об`єкту і введення його в експлуатацію, а також забезпечити передачу Пайовику наявних у Кооперативу документів, необхідних для оформлення права власності на нежитлове приміщення (паркінг), при умові повного виконання Пайовиком обов`язків по внесенню пайового внеску до пайового фонду кооперативу.

За положеннями пункту 3.4.6 угоди пайовик зобов`язаний до підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення (паркінг), укласти договір на технічне обслуговування нежитлового приміщення (паркінг), спільного майна та надання комунальних послуг, з вказаною кооперативом організацією, яка експлуатує житловий фонд або з кооперативом чи його правонаступником.

За пунктом 4.2 кооперативної угоди пайовик зобов`язаний сплатити пайовий внесок до ОК "ЖБК Зелений замок" в сумі 300 000,00 гривень, що еквівалентно 11 312,00 доларів США до 10 червня 2019 року.

Згідно пункту 5.2 кооперативної угоди у разі ухилення ОК "ЖБК Зелений замок" від передачі нежитлового приміщення (паркінг) і від підписання акту прийому-передачі, пайовик має право стягнути з ОК "ЖБК Зелений замок" всі передані за цим договором кошти і пеню в розмірі 1% від загальної вартості пайового внеску, за кожен день прострочення, згідно умов цього договору та норм чинного законодавства України (а.с. 8-10).

З даних квитанції до прибуткового касового ордеру №04/06/2019 від 04 червня 2019 року убачається, що ОК "ЖБК "Зелений замок" прийнято від ОСОБА_1 150 000,00 гривень. У графі підстава зазначено "кооперативна угода №01-04/06/2019 від 04 червня 2019 року" (а.с. 12).

З даних квитанції до прибуткового касового ордеру №05/06/2019 від 05 червня 2019 року убачається, що ОК "ЖБК "Зелений замок" прийнято від ОСОБА_1 150 000,00 гривень. У графі підстава зазначено "кооперативна угода №01-04/06/2019 від 04 червня 2019 року" (а.с. 12).

22 жовтня 2021 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про передачу всіх документів, що необхідні для оформлення права власності на оплачене нежитлове приміщення, та сплату пені за ухилення кооперативу від передачі позивачу приміщення (а.с. 16-17).

Відповідно до листа №04/11*2021-01 від 04 листопада 2021 року ОК "ЖБК "Зелений замок" повідомило ОСОБА_1 що у зв`язку із зміною керівника кооперативу, ОСОБА_1 слід надати належним чином завірену копію кооперативної угоди, на яку останній посилався та платіжні доручення чи квитанції про перерахування на користь кооперативу коштів у сумі, зазначеній у вимозі (а.с. 18).

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 на адресу відповідача направлено лист з додатками (копія кооперативної угоди №01-04/06/2019 від 04 червня 2019 року та копії прибуткових касових ордерів №04/06/2019 від 04 червня 2019 року і №05/06/2019 від 05 червня 2019 року) (а.с. 19-20).

Відповідно до листа №09/11/2021-01 від 09 листопада 2021 року відповідач повідомив, що за результатами перевірки установлено, що ОСОБА_1 не виконав пункти 3.4.1; 4.2 угоди, а саме не внесено до Кооперативу пайовий внесок у розмірі 300 000,00 гривень. Такі дії виключають набуття членства в Кооперативі та подальше набуття права власності на пай. Щодо наданих позивачем квитанцій відповідач вказав, що службовою перевіркою в Кооперативі установлено, що ОСОБА_1 не вносив грошові кошти до Кооперативу та, відповідно, не має жодного права на отримання у власність будь-яких приміщень у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-22).

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Установлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання (а.с. 33-34).

07 червня 2022 року копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представником позивача для направлення відповідачу, що підтверджується розпискою (а.с. 39).

Згідно даних зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення №0420527946742, адресованого ОК "ЖБК "Зелений замок", поштове відправлення отримано 24 червня 2022 року «Гурьєвою» (а.с. 47).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 44).

Судову повістку про виклик до суду на 24 жовтня 2022 року направлено на адресу відповідача.

Згідно даних зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення 08 вересня 2022 року «Гурьєвою» отримано судову повістку, адресовану відповідачу (а.с. 48).

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

З матеріалів справи установлено, що судова кореспонденція, адресована відповідачу, отримана уповноваженою на отримання поштової кореспонденції особою, іменованою " ОСОБА_4 ".

Зазначена особа " ОСОБА_4 " отримувала судову кореспонденція як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, що дає підстави уважати про обізнаність відповідача про наявність спору та розгляд справи у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судових повістках не зазначено приміщення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як установлено судом, поштова кореспонденція отримувалась уповноваженою особою.

Вирішуючи питання за заявою про застосування строку позовної давності, доданої до апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У заяві про застосування наслідків пропуску позовної давності, доданої до апеляційної скарги, скаржник просить суд застосувати позовну давність в частині вимог стягувача у розмірі 474 000,00 гривень за період з 01 липня 2020 року по 05 грудня 2020 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18) викладено висновок про те, що створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести в суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Аналіз наведених висновків Верховного Суду дозволяє зробити висновок, що відповідач має право заявити про застосування позовної давності у суді апеляційної інстанції виключно у випадку неналежного повідомлення про розгляд справи місцевим судом.

У справі, що переглядається колегією суддів, установлено, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про наявність спору та судового засідання у справі, не скористався своїми правами на подання відзиву на позов, доказів на спростування позовних вимог та не подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції не має підстав для вирішення питання за заявою скаржника про застосування позовної давності.

Щодо клопотання скаржника про залучення третьої особи колегія суддів зазначає про таке.

17 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотання обґрунтоване тим, що в цій справі відповідач оспорює належне оформлення прибуткових касових ордерів щодо прийняття готівки від ОСОБА_1 , відтак, на думку скаржника рішення суду може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , який, за твердженням позивача, приймав готівкові кошти.

Дослідивши мотиви поданого клопотання, колегія суддів уважає його не обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З матеріалів справи установлено, що предметом спору є, зокрема, визнання права власності на нежитлове приміщення (паркінг) на підставі кооперативної угоди про сплату пайового внеску і надання житла.

Подане клопотання про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, апеляційний суд уважає необґрунтованим, оскільки таке не містить обґрунтованих доводів, яким чином ухвалення рішення у цій справі вплине на права та обов`язки ОСОБА_2 , ураховуючи, що спірні правовідносини виникли між фізичною особою ОСОБА_1 та юридичною особою ОК "ЖБК "Зелений замок".

З огляду на викладене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Окрім того, до апеляційної скарги додано клопотання про проведення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання скаржник вказує, що разом з позовною заявою позивачем подано копії квитанцій до прибуткового касового ордеру №04/06/2019 від 04 червня 2019 року та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року. Проте скаржник наполягає на відсутності сплат грошових коштів та стверджує, що підписи на спірних квитанціях нібито вчинені ОСОБА_2 є підробленими.

Мотивуючи наведеним, просить суд призначити у цивільній справі судово-почеркознавчу експертизу. Витребувати у позивача ОСОБА_1 оригінали квитанцій №04/06/2019 від 04 червня 2019 року та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року. На вирішення експертам поставити таке питання: Чи належить виконані підписи на квитанціях до прибуткових касових ордерів №04/06/2019 від 04 червня 2019 року та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року ОСОБА_2 , що займав посаду голови обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений замок" станом на червень 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до частини 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів не убачає підстав для призначення вказаної експертизи на стадії апеляційного перегляду, оскільки відповідачем не обґрунтовано доцільність проведення експертного дослідження, ураховуючи підстави та предмет цього позову,

Установлено також, що між позивачем та відповідачем укладено кооперативну угоду №01-04/04/2019 про сплату пайового внеску і надання житла. На виконання умов укладеної угоди позивачем сплачено 300 000,00 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №04/06/2019 від 04 червня 2019 року та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року.

Відповідно до пункту 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 року № 148, (далі - Положення №148) приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Згідно абзацу 1 пункту 29 Положення №148 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

З метою установлення усіх фактичних обставин справи апеляційний суд у судовому засіданні 30 травня 2024 року запропонував скаржнику надати для огляду книгу обліку прибуткових касових ордерів за 2019 рік для дослідження у судовому засіданні.

Відповідач, на власний розсуд користуючись своїми процесуальними правами, не надав ані для огляду у судовому засіданні книги обліку прибуткових касових ордерів за 2019 рік, ані її копії для долучення до матеріалів справи.

При цьому, в судовому засіданні 30 травня 2024 року за участю представника відповідача апеляційним судом досліджено оригінали кооперативної угоди з додатком, а також квитанції до прибуткового касового ордеру від 4 червня 2019 року та від 5 червня 2019 року.

Відтак апеляційний суд робить висновок про те, що ОК "ЖБК "Зелений замок" не довів відсутність документального оформлення прибуткових касових ордерів щодо прийняття готівки від ОСОБА_1 №04/06/2019 від 04 червня 2019 року на суму 150 000,00 гривень та №05/06/2019 від 05 червня 2019 року на суму 150 000,00 гривень, зокрема відсутність цих даних в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та Касовій книзі.

Натомість колегія суддів погоджується з твердженням відзиву позивача в тій частині, що питання належного оформлення (реєстрації) прибуткових касових ордерів у відповідному журналі, подальше зарахування отриманих коштів на поточний рахунок або внесення до каси кооперативу є обов`язком його представників і не залежить від волі позивача.

Посилання скаржника на безпідставне нарахування пені апеляційний суд відхиляє, оскільки умовами кооперативної угоди (зокрема, пункту 5.2) не обумовлено нарахування пені виключно одночасно із вимогою про повернення коштів.

Посилання скаржника на наявність досудового розслідування №12021100100003775 від 30 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 КК України, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність досудового розслідування не свідчить про наявність протиправних дій, а свідчить про виконання органом досудового розслідування вимог статті 214 КПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мальцевої Галини Юріївни, яка діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений замок", залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 24 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова