Постанова

від 29.08.2024 по справі 367/8426/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/9852/2024

справа №367/8426/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Мерзлого Л.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційної компанії "КиЕвінвестбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірджині", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої Інни Миколаївни, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копилової Валентини Василівни, треті особи: Комунальне підприємство "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_6 , про визнання майнових прав на квартиру, визнання недійсними договорів,-

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання майнових прав на квартиру, у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 майнові права - право на отримання у власність після завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язати реєстраційну службу зареєструвати майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

26 січня 2018 року позивачкою подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить суд:

визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , що укладено 06 січня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Миколаївської області Матвєєвою І.М., недійсним з моменту його вчинення;

визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , що укладено 28 березня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області Копилою В.В., який зареєстрований в реєстрі №277, недійсним з моменту його вчинення;

визнати за ОСОБА_1 майнові права - право на отримання у власність після завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;

стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ БІК "КиЕвінвестбуд" 14 833,00 гривень;

зобов`язати реєстраційну службу зареєструвати майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

02 березня 2018 року позивачкою подано заяву про залучення співвідповідачів та збільшення позовних вимог. У поданій заяві просить суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_2 , що укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 31 грудня 2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караваєвою Л.А., зареєстрований в реєстрі №2623, недійсним з моменту його вчинення.

20 квітня 2018 року позивачкою подано клопотання про залучення третіх осіб та збільшення позовних вимог, у якій просила суд стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 6 639,98 гривень. Стягнути з ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" 34 213,43 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами. Стягнути з ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" 18 820,62 гривень процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання по договору №1/17 від 26 січня 2007 року.

17 травня 2023 року позивачкою подано доповнення до позовної заяви.

Вимоги позову мотивує тим, що 26 січня 2007 року між ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» та ОСОБА_9 укладено Договір №1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до пункту 1.1, 1.2 Договору Замовник доручає, фірма приймає на себе обов`язок за рахунок коштів Замовника придбати житлове приміщення (квартиру). За фактом придбання Об`єкту, Фірма зобов`язується передати Замовнику придбану та індивідуально визначену в цьому Договорі квартиру (Об`єкт).

Згідно пункту 1.6. Договору визначалася характеристика Об`єкту (квартири): район забудови: АДРЕСА_4 (будівельна адреса); серія будинку індивідуальна; поверх 4 (четвертий); номер квартири 17 (сімнадцять); кількість кімнат 1(одна); загальна площа 45,96 кв.м.

Відповідно до пункту 4.2 договору ціна договору на момент укладення договору становить 209 118,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% - 34 853,00 грн. Зазначена ціна не підлягає зміні інакше, ніж за згодою сторін. Відповідно до пункту 1.5. Договору, Замовник може отримати у власність відповідний Об`єкт лише за умови сплати 100% вартості загальної площі Об`єкту.

На виконання умов договору замовником на поточний рахунок фірми перераховано грошові кошти в розмірі 209 118,00 гривень, таким чином замовник виконав свої зобов`язання за договором щодо сплати.

15 квітня 2008 року між ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд», ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1.1, 1.2. Договору про відступлення права вимоги сторони домовились про відступлення права вимоги Замовником Новому Замовнику за Договором №1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 від 26 січня 2007 року, укладений між Замовником та Фірмою, за умовами якого Фірма взяла на себе зобов`язання придбати та передати у власність Замовнику частину новозбудованого житла, а саме: 1 (одну) однокімнатну квартиру №17 , загально площею 45,96 кв.м , що розташована на 4 поверсі відповідно до Основного Договору.

На підставі цього договору до Нового Замовника переходять всі права і зобов`язання Замовника за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент підписання цього договору, в тому числі право вимагати, від Фірми передачі частини новозбудованого житла згідно з термінами та на умовах, визначених в Основному договорі, за умови виконання Новим Замовником в повному обсязі зобов`язань за Основним договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору про відступлення права вимоги Новий Замовник на момент підписання Сторонами даного Договору повністю сплатив/компенсував Замовнику вартість коштів затрачених на придбання квартири, сплачених Забудовнику на виконання Основного договору в сумі 209 118,00 (двісті дев`ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Замовник не має ніяких претензій до Нового Замовника.

На підтвердження дійсності договору про відступлення права вимоги новому замовнику ОСОБА_1 видано довідку від ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд" про сплату 100% вартості загальної площі квартири.

30 липня 2008 року між ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» та ОСОБА_1 підписано Акт прийому-передачі майнових прав, за умовами якого позивач має право розпоряджатися своїми майновими правами на квартиру АДРЕСА_3 , на власний розсуд.

Позивачка зазначає про те, що на теперішній час вона є власником майнових прав на окремо визначену квартиру АДРЕСА_2 .

Вказує, що листом від 06 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ БІК «КиЕвінвестбуд» з приводу виконання договірних зобов`язань. Листом від 18 січня 2016 року відповідач визнав за собою договірні зобов`язання та обов`язок щодо введення будинку в експлуатацію та передачу його під заселення та гарантував, що як тільки підприємство отримає на свої розрахункові рахунки грошові кошти, відразу відновить всі необхідні роботи з метою завершення будівництва будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_6 .

Всупереч пункту 1.8. Договору №1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 від 26 січня 2007 року, відповідно до якого ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» зобов`язувався ввести будинок в експлуатацію в II кварталі 2008 року, останній не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого позивачка позбавлена можливості реєстрації за собою права власності на квартиру, що перешкоджає володіти, користуватися, розпоряджатися майбутньою квартирою, у зв`язку з чим змушена звертатися за захистом прав та інтересів до суду.

Зазначає, що в подальшому позивачка дізналась, що ТОВ "Вірджині" та група осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , його дружина, син та невістка, вводячи суд в оману, надаючи неправдиві свідчення та підроблені документи, заволоділи квартирами в цьому будинку в кількості 26 квартир, та в подальшому перепродали їх третім особам.

Дані квартири, в тому числі і квартира АДРЕСА_2 , знаходиться в будинку, щодо якого не завершено будівництво та який не введений в експлуатацію, що унеможливлює виникнення права власності та укладання договорів купівлі-продажу, та в свою чергу впливає на виникнення права власності на дане нерухоме майно, предметом якого є квартира.

Не маючи жодних прав на квартири в недобудованому будинку АДРЕСА_7 ) та уважаючи себе власником 26 квартир, в тому числі і квартири №17 , ТОВ "Вірджині" 12 березня 2009 року уклало нікчемний договір комісії з ОСОБА_7 , який в подальшому став підставою для ухвалення Придніпровським районним судом м. Черкас рішення про визнання за ОСОБА_11 право власності на квартири в недобудованому та не введеному в експлуатацію будинку АДРЕСА_7 ).

Вказує, що згідно відповіді КП КОР Ірпінського БТІ від 06 серпня 2013 року №517 за адресою АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2013 року право власності за ТОВ "Вірджині" не зареєстровано.

Під час розгляду справи Апеляційним судом міста Черкас 06 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 ) між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Миколаївської області Матвєєвою І.М.

Уважає, що зазначений вище договір купівлі-продажу квартири від 06 січня 2011 року суперечить вимогам чинного законодавства України, що є підставою про визнання правочину недійсним.

Вказує, що згідно пункту 1.1, 1.2, Договору - продавець ОСОБА_7 зобов`язувався продати (передати майно у власність) покупцю - ОСОБА_8 , а покупець зобов`язувався купити (прийняти майно у власність) і сплатити за нього обговорену грошову суму. Квартира АДРЕСА_2 .

Згідно умов договору відчужувана квартира належить продавцю на праві приватної власності на підставі рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року (справа № 2-3429/10), що зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності нерухоме майно в КП КОР Ірпінському БТІ.

Стверджує, що суд прийняв таке рішення на підставі завідомо неправдивих свідчень ОСОБА_7 , оскільки останній замовчав, що це недобудова та будинок не введено в експлуатацію.

28 березня 2012 року ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області Копиловою В.В., який зареєстрований в реєстрі №277. Право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП КОР Ірпінському БТІ №31876394.

31 грудня 2013 року ОСОБА_4 склала договір дарування на ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караваєвою Л.А. та зареєстрований в реєстрі №2623, про що свідчить витяг з реєстру про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2011 року у справі № 22ц-31/2011 рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання за ним права власності на квартири АДРЕСА_3 загальною площею 755,24 кв.м було скасовано.

Стверджує, що ані у ОСОБА_7 , ані у ТОВ "Вірджині" ніколи не було права власності на житлові приміщення в недобудованому будинку АДРЕСА_1 .

Такі висновки зроблено Апеляційним судом Черкаської області в ухвалі від 24 січня 2011 року, 15 вересня 2011 року Ірпінським міським судом за аналогічним позовом у справі №2-777/11. Рішення суду першої інстанції підтримав Апеляційний суд Київської області від 23 січня 2012 року і Вищий спеціалізований суд України ухвалою від 27 лютого 2012 року.

Вказує, що 30 липня 2008 року забудовник ТОВ БІК «КиЕвінвестбуд» передав майнові права на вищезазначену квартиру ОСОБА_1 , а низка перепродажів цієї квартири без її відома носить шахрайський характер.

Відтак, уважає, що договори від 06 січня 2011 року між ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , 21 лютого 2012 року між ОСОБА_7 - ОСОБА_3 , 28 березня 2012 року договір ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , через посередника ОСОБА_3 є нікчемними.

Мотивуючи наведеним, просить суд:

- визнати недійсними:

o договір купівлі-продажу від 06 січня 2011 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 на квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Миколаївської області Матвєєвою І.М.;

o договір купівлі-продажу від 28 березня 2012 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області Копиловою В.В., який зареєстровано в реєстрі №277. Право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно в КП КОП Ірпінському БТІ №31876394;

o договір дарування від 31 грудня 2013 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караваєвою Л.А., та зареєстрований в реєстрі №2623 про що свідчить витяг з реєстру про реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

o договір відступлення права вимоги (цесії) від 21 лютого 2012 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ТОВ "Вірджині".

- визнати за ОСОБА_1 майнові права - право на отримання у власність після завершення будівництва будинку АДРЕСА_20 та введення його в експлуатацію однокімнатної квартири АДРЕСА_4 ;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ БІК "КиЕвінвестбуд" 14 833,00 гривень;

- зобов`язати Державну реєстраційну службу зареєструвати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 .

17 січня 2024 року позивачкою подано клопотання про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування клопотання вказує, що визнання договорів, якими була відчужена спірна квартира недійсними, призводить до скасування права власності, що виникло на підставі цих договорів. Оскільки договори є нікчемними правочинами згідно чинного законодавства України, то визнання їх недійсними судом не вимагається.

Просить визнати недійсними права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як наслідки нікчемних правочинів.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду від 21 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Будівельно-інвестиційної компанії "КиЕвінвестбуд", ТОВ "Вірджині", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої І.М., приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копилової Валентини Василівни, треті особи: КП "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_6 , про визнання майнових прав на квартиру, визнання недійсними договорів купівлі-продажу задоволено частково.

Визнано майнові права на квартиру АДРЕСА_21 за ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТОВ "Будівельно-інвестиційної компанії "КиЕвінвестбуд", ТОВ "Вірджині", ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 2411,18 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх фактичних обставин справи та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує, що рішенням Ірпінського міського суду в Київській області визнані за позивачкою майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , однак відмовлено в частині зобов`язання Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав, що створює невпевненість у правовому статусі носія права. Відсутність реєстрації унеможливлює володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

Тобто, якщо суд ухвалив "визнати право власності", то реєстрації підлягає право власності, якщо ж суд вирішив "визнати майнові права" то реєстрації підлягають саме такі права.

Оскільки житловий будинок не введений в експлуатацію, тобто об`єкт не вважається створеним, договір фінансування будівництва може породжувати лише наявність майнового права, яке передбачає підстави для набуття права власності на квартиру в майбутньому.

Зазначає, що майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про речове право на певне майно у майбутньому.

Посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру та зобов`язання відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухому майно стосовно права власності ОСОБА_5 .

Вказує, що вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути заявлена власником майна. На час подання позову майнові права позивачки, тотожні з правом власності, не були визнані, відповідно позивачка не могла, як власник, витребувати своє майно з чужого незаконного володіння. Натомість, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Стверджує, що договори купівлі-продажу, які стосуються майна в недобудованому та не зданому в експлуатацію будинку самі по собі є нікчемними правочинами, оскільки такі суперечать статті 331 ЦК України.

Звертає увагу, що позивачкою не пропущено позовну давність для пред`явлення вимог про застосування наслідків недійсності правочину.

Вказує, що після ухвалення Придніпровським районним судом міста Черкас рішення, яким визнано право власності ОСОБА_7 на квартири в будинку АДРЕСА_7 ) ОСОБА_7 зареєстрував в КП КОР Ірпінське БТІ право власності та почав перепродавати чуже майно.

Зазначає, що ОСОБА_7 не був власником спірної квартири, відтак не мав права її відчужувати, внаслідок чого договір купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_2 є таким, що порушує публічний порядок, учинений з метою, що суперечать інтересам держави та суспільства, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Право власності ОСОБА_8 , яке виникло на підставі нікчемного правочину, є наслідком нікчемного правочину.

28 березня 2012 року ОСОБА_2 через довірену особу ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4 , який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області Копиловою В.В.

31 грудня 2013 року ОСОБА_4 склала договір дарування на ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караваєвою Л.А., та зареєстрований в реєстрі №2623 про що свідчить витяг з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вказує, що оскільки право власності ОСОБА_8 було наслідком нікчемного правочину, відтак вона не мала право розпоряджатися чужим майном. Окрім цього, право власності ОСОБА_5 є наслідком нікчемного правочину.

Уважає, що всі договори купівлі-продажу та договір дарування квартири АДРЕСА_2 , є недійсними правочинами (нікчемні правочини). Їх визнання недійсним судом не вимагається, на відміну від прав власності, які виникли на підставі цих правочинів і є наслідками нікчемних правочинів.

Посилається на те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не є добропорядними набувачами спірної квартири, оскільки будинок АДРЕСА_7 ) на теперішній час не уведено в експлуатацію, комунікації не підключено та будинок не прийнято на баланс ЖЕКу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові №6-168цс12 від 30 січня 2013 року.

Мотивуючи наведеним, просить суд заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав, визнати недійсним право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно стосовно права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 скасувати.

За наслідками розгляду апеляційної скарги просить :

- визнати недійсним право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_21 ;

- зобов`язати Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Воронкова О.І. доводи апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.

Третя особа ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, пояснення третьої особи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов частково та відмовивши у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , що укладено 06 січня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; визнання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , що укладено 28 березня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; визнання договору дарування квартири АДРЕСА_2 , що укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 31 грудня 2013 року; визнання договору відступлення права вимоги від 21 лютого 2012 року, що укладений між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ТОВ «Вірджині», суд першої інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17.

Суд зробив висновок, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача у цій справі є визнання за позивачем майнових прав на квартиру.

Також суд вказав, що у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.

Суд вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірний об`єкт нерухомості закінчений будівництвом та введений в експлуатацію.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині в частині відмови у задоволенні позовних вимог, щодо зобов`язання відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради провести державну реєстрацію майнових прав, визнати недійсним право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язати Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язання Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради вчинити дії.

Відтак, в іншій частині рішення суду першої інстанції колегією суддів не переглядається.

З матеріалів справи установлено, що 26 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» та ОСОБА_9 укладено Договір № 1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до пункту 1.1, 1.2 Договору Замовник доручає, фірма приймає на себе обов`язок за рахунок коштів Замовника придбати житлове приміщення (квартиру). За фактом придбання Об`єкту, Фірма зобов`язується передати Замовнику придбану та індивідуально визначену в цьому Договорі квартиру (Об`єкт).

Пунктом 1.6. Договору, визначено характеристика Об`єкту (квартири): район забудови АДРЕСА_4 (будівельна адреса); серія будинку індивідуальна; поверх 4 (четвертий); номер квартири 17 (сімнадцять); кількість кімнат 1 (одна); загальна площа 45,96 кв.м.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, ціна договору на момент укладання Договору становила 209 118,00 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 20% - 34 853, 00 грн, яка сплачена ОСОБА_9 01 лютого 2007 року. Наведені обставини справи підтверджуються копією вказаного договору та копією квитанції.

Пунктом 6.1 договору від 26 січня 2007 року № 1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання умов цього договору всіма сторонами.

Згідно з пунктом 7.1 цього договору передача квартири у власність замовнику здійснюється фірмою протягом одного місяця з моменту передачі відповідних, визначених підпунктом 3.2.7 документів замовнику. На підставі отриманих від фірми документів, визначених підпунктом 3.2.7 цього договору, замовник оформлює право власності на квартиру, яка є об`єктом за цим договором.

Протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію фірма зобов`язана замінити видану довідку про внесення коштів для придбання квартири № 17 в розмірі 100 % (після повної оплати), на аналогічну, але видану новим числом (оновлену), надати замовнику цей договір, довідку БТІ, довідку про відсутність заборгованості перед місцевою радою у зв`язку із відрахуванням на соціальну та транспортну інфраструктуру населеного пункту, акт державної комісії про введення будинку в експлуатацію для оформлення права власності на квартиру, звіт про виконання договору та акт прийому-передачі об`єкту (підпункт 3.2.7).

Факт оплати за договором №1/17 підтверджується даними квитанції №23 (том 1 а.с. 12-17).

15 квітня 2008 року між ТОВ «БУК «КиЕвінвестбуд», ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору про відступлення права вимоги сторони домовились про відступлення права вимоги замовником ОСОБА_9 . ОСОБА_1 як новому замовнику за договором № 1/17 на придбання квартири АДРЕСА_3 від 26 січня 2007 року, укладеним між замовником та фірмою, за умовами якого фірма взяла на себе зобов`язання придбати та передати у власність замовнику частину новозбудованого житла, а саме 1 однокімнатну квартиру № 17 , загально площею 45,96 кв. м, що розташована на четвертому поверсі, відповідно до основного договору.

На підставі договору про відступлення права вимоги до нового замовника переходять всі права і зобов`язання замовника за основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент підписання цього договору, у тому числі право вимагати від фірми передачі частини новозбудованого житла згідно з термінами та на умовах, визначених в основному договорі, за умови виконання новим замовником в повному обсязі зобов`язань за основним договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору про відступлення права вимоги новий замовник на момент підписання сторонами цього договору повністю сплатив/компенсував замовнику кошти, затрачені на придбання квартири, сплачені забудовнику на виконання основного договору, в сумі 209 118,00 грн. Замовник не має ніяких претензій до нового замовника. Наведені обставини справи підтверджуються копією зазначеного договору (том 1 а.с. 18-20).

Згідно даних довідки б/н від 16 квітня 2008 року, виданої ТОВ "БІК "КиЕвінвестбуд", убачається, що ОСОБА_1 , внесла на розрахунковий рахунок ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» 100 % вартості загальної площі квартири (том 1 а.с. 21).

30 липня 2008 року між ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі майнових прав, за умовами якого позивачка має право розпоряджатися своїми майновими правами на квартиру АДРЕСА_3 , на власний розсуд (пункт 2) (том 1 а.с. 22).

Рішенням Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 07 квітня 2009 року №74 за заявою ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» від 06 квітня 2009 року присвоєно адресний номер вісімдесятип`ятиквартирному житловому будинку (незавершеного будівництва, готовністю 95 %) загальною площею 5757,4 кв.м, житловою площею 2291,0 кв.м, що розташований на земельній ділянці 1,6995 га в АДРЕСА_1 (згідно з договором оренди земельної ділянки від 18 грудня 2005 року), АДРЕСА_6 в (том 1 а.с. 23).

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області №1056 55 VI від 11 червня 2015 року назву АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 24).

28 березня 2012 року між ОСОБА_8 , в інтересах якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського округу Київської області Копиловою В.В., який зареєстрований в реєстрі за № 277 (том 1 а.с. 59).

Із змісту рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2011 року убачається, що ТОВ «Вірджині» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання договору комісії від 12 березня 2009 року недійсним, посилаючись на те, що він укладений сторонами з порушенням ст.ст. 238, 241 ЦК України.

У вересні 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Вірджині» та ОСОБА_12 , третя особа: КП «Ірпінське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» про визнання права власності на окремо визначені житлові квартири № 1,4,6,8,11,12,13,16,17,39,40,43,48,53,77 в будинку за АДРЕСА_2 , загальною площею 824,14 кв.м.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року в задоволені позовних вимог ТОВ «Вірджині» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Київінвестбуд» задоволено.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2010 року у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання за ним права власності на квартири № 4 , 6 , 8 , 11 , 12,13 , 16 , 17 , 39 , 40 , 43 , 48 , 53 , АДРЕСА_19 загальною площею 755,24 кв. м. скасовано.

ОСОБА_7 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В решті рішення суду залишено без змін (том 1 а.с. 89-92).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт у вигляді заборони відчуження на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_24 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 (том 1 а.с. 100).

Відповідно до даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №115802105 від 01 березня 2018 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування квартири від 21 грудня 2013 року (том 1 а.с. 124).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зробив висновок, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача у цій справі є визнання за позивачем майнових прав на квартиру, не вказавши мотиви відхилення позову в іншій частині.

Апеляційний суд зазначає, що згідно вимог позову в остаточній редакції, позивачка просить зобов`язати Державну реєстраційну службу зареєструвати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи установлено, що звертаючись до суду із позовом, у позовній заяві від 08 грудня 2017 року позивачка зазначила відповідачем ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", третьою особою - Комунальне підприємство Київської області "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" (том 1 а.с. 2).

26 січня 2018 року позивачкою подано заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до змісту заяви відповідачами зазначено: ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Третіми особами визначено: Комунальне підприємство Київської області "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копилова Валентина Василівна (том 1 а.с. 75-77).

Згідно клопотання про залучення співвідповідачів та збільшення позовних вимог від 02 березня 2018 року відповідачами зазначено: ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Третіми особами визначено: Комунальне підприємство Київської області "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копилова Валентина Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Караваєва Людмила Анатоліївна (том 1 а.с. 120-121).

27 січня 2023 року позивачкою подано доповнення до позовної заяви, відповідно до яких відповідачами у справі визначено: ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірджині", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Матвєєва Інна Миколаївна, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Копилова Валентина Василівна. Третіми особами визначено: Комунальне підприємство Київської області "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Отже колегія суддів констатує, що Державна реєстраційна служба не залучена до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі, та як відповідач, зокрема.

Натомість, відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради визначено як третю особу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частиною 1 статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).

Отже із змісту позовної заяв та заяв про збільшення позовних вимог убачається, що ОСОБА_1 , пред`явивши вимогу про зобов`язання Державної реєстраційної служби зареєструвати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , таку юридичну особу не визначила відповідачем.

Натомість у вимогах апеляційної скарги, позивачка просить зобов`язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язання Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради вчинити дії.

Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради у цій справі є третьою особою, клопотань про залучення відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради відповідачем не подавалось.

Колегія суддів враховує, що відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради був залучений до участі у справі в якості третьої особи, однак процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. Разом з тим, суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17, від 29 червня 2022 року у справі №753/7478/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 201/2760/20, від 07 лютого 2024 року у справі № 461/10495/21.

Відтак вимоги позову про зобов`язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно майнові права ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають.

При цьому, такі вимоги, як зобов`язання Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради видалити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 , в суді першої інстанції не були заявлені.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині вимог про визнання недійсним права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_21 , колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Аналізуючи наведені норми матеріального права можна зробити висновок, що недійсним можна визнати той чи інший правочин, на підставі якого виникло право власності.

Разом з цим, такий спосіб захисту як визнання недійсним права власності не можна уважати належним, оскільки застосування такого способу захисту само по собі не відновлює наявне суб`єктивне право позивача, яке порушене, при цьому, обраний спосіб захисту не відповідає характеру правопорушення, цілям судочинства, чинним цивільним кодексом не передбачений.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Ураховуючи наведене, колегія суддів робить висновок про зміну заочного рішення суду першої інстанції в оскарженій частині щодо відмови у зобов`язанні провести державну реєстрацію майнових прав та визнання недійсним права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 , виклавши мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови.

В іншій оскарженій частині підстав для зміни або скасування рішення суду апеляційним судом не установлено.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2024 року в оскарженій частині щодо відмови у зобов`язанні провести державну реєстрацію майнових прав та визнання недійсним права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 змінити, викласти мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови.

В іншій оскарженій частині заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 24 вересня 2024 року

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова