Повістка

від 24.09.2024 по справі 420/31738/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31738/23

Категорія:108020000Головуючий в 1 інстанції: Хомякова В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 29.02.2024р

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІВЛІМА" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІВЛІМА" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов ТОВ "ТД "ІВЛІМА" задоволено.

Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000700/2 від 27 жовтня 2023 року за митною декларацією №23UA500500037991U0.

Визнано противоправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/001356 від 27 жовтня 2023 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТД "ІВЛІМА" 2 684 грн. судового збору, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року залишено без змін.

10 червня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява з додатками ТОВ "ТД "ІВЛІМА" про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути з Одеської митниці на користь заявника витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні питання про винесення додаткового рішення у справі дійшла наступного висновку.

Відповідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ч.ч.1 та 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення ст. 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 грудня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VІ встановлює, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно п.6 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегією суддів встановлено, що професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Тучкова Л.Л. на підставі договору від 22 липня 2023 року №22/7, яким передбачено дії які може вчиняти адвокат від імені позивача по справі.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. адвокатом Тучкова Л.Л. надано:

-акт про надання правничої допомоги від 06 червня 2024 року;

-додаткову угоду №8 до Договору №22/7 від 22 липня 2023 року про надання правничої допомоги від 22 травня 2024 року;

-платіжна інструкція №6 від 22 травня 2024 року.

Дослідивши вищевказаний акт про надання правничої допомоги від 06 червня 2024 року, колегією суддів встановлено, що адвокатом Тучкова Л.Л. надано наступний вид правничої допомоги:

-ознайомлення зі змістом апеляційної скарги Одеської митниці 1 год.;

-аналіз чинного законодавства України, судової практики, побудова стратегії захисту прав клієнта у справі 2 год.;

-консультування клієнта щодо змісту та аргументів відповідача, викладених у апеляційній скарзі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та змісту проекту заперечень на апеляційну скаргу Одеської митниці;

-підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу Одеської митниці;

-підготовка клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи.

Клієнт підтвердив отримання вказаної правничої допомоги. Жодних претензій щодо обсягу, якості, строків надання такої допомоги та її вартість клієнт до бюро не мав.

Разом з тим, згідно ст. 12 КАС України, дана справа відноситься до категорії справ незначної складності.

Колегія суддів констатує, що згідно матеріалів справи судом апеляційної інстанції розгляд справи було здійснено у порядку письмового провадження. Протягом розгляду справи адвокатом Тучкова Л.Л. було підготовлено лише відзив на апеляційну скаргу (13 аркушів).

Колегія суддів зазначає, що дійсно надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2023 року по справі №640/8003/20, від 25 травня 2023 року по справі №440/7120/20, від 20 червня 2023 року по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), п.80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), п.88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, 11 червня 2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від Одеської митниці надійшло заперечення на клопотання (заяву) про відшкодування витрат на правничу допомогу надану ТОВ "ТД "ІВЛІМА" адвокатом ОСОБА_1 . В обґрунтування заперечення митний орган вказує, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не узгоджується із засадами співмірності та виваженості та є неприйнятним.

За таких обставин, Одеська митниця просить відмовити в задоволенні заяви адвоката про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 дійшов висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.

Дослідивши письмові докази, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також врахувавши доводи клопотання (заяви) Одеської митниці про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, приходить до висновку про зменшення розміру стягнення таких витрат до 5 000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 139, 252, 311, 325, 328, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІВЛІМА" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі №420/31738/23.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІВЛІМА" (65033, м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд.4, код ЄДРПОУ 41569246) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.