Постанова

від 24.09.2024 по справі 420/21798/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21798/24Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.,

за участю представника апелянта Зарудної А.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАГРОЕЛІТ про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. від 20.06.2024 ВП №72903466 про накладення штрафу у розмірі 10200, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем 02.07.2024 року отримана оскаржувана постанова про накладення штрафу від 20.06.2024 ВП №72903466 у сумі 10 200, 00 грн. за невиконання ГУ ДПС рішення у справі №420/13159/22, згідно з яким зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» від 04.10.2021 №52, від 22.10.2021 №53, від 31.12.2021 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з відповідною постановою державного виконавця від 20.06.2024 ВП №72903466 та вважає, що вона прийнята з порушенням вимог ч.2 ст. 63, ч.1 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що згідно Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства Фінансів України № 520 від 12.12.2019 чітко вказано, що порядок не передбачає повторного вирішення на рівні комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області питання про реєстрацію податкової накладної в даному випадку. Відповідні повноваження віднесені виключно до компетенції ДПС України. Головне управління ДПС в Одеській області, функцій та повноважень щодо реєстрації податкових накладних немає. Апелянт вказує, що контролюючий орган ставить під сумнів існування постанови державного виконавця ВП № 72903466 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Контролюючий орган вважає недоведеним сам факт повторності невиконання виконавчого документа ВП № 72903466. Апелянт зазначає, що у Головного управління ДПС в Одеській області відсутні повноваження щодо виконання рішення суду, про що неодноразово зауважувалось шляхом подання до суду відповідних процесуальних документів.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/13159/22 від 21.11.2022 адміністративний позов ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» до ГУ ДПС, ДПСУ задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС від 25.11.2021 № №3424848/43709418, 3424847/43709418, від 15.02.2022 №3806395/43709418. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» від 04.10.2021 №52, від 22.10.2021 №53, від 31.12.2021 №67.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в в ЄРПН ГУ ДПС від 25.11.2021 № №3424848/43709418, 3424847/43709418, від 15.02.2022 №3806395/43709418. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» від 04.10.2021 №52, від 22.10.2021 №53, від 31.12.2021 №67 в ЄРПН. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Судом видано виконавчий лист №420/13159/22 від 31.07.2023 щодо зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» від 04.10.2021 №52, від 22.10.2021 №53, від 31.12.2021 №67 в ЄРПН.

Представник позивача у позові визнає, що до Головного управління ДПС в Одеській області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, згідно якої постановлено зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» від 04.10.2021 №52, від 22.10.2021 №53, від 31.12.2021 №67 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки Головне управління ДПС в Одеській області технічно не може виконати відповідні дії через відсутність належної функції у системі реєстрації податкових накладних, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлена заява про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі №420/13159/22.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Комісією регіонального рівня ГУ ДПС 18.04.2023 було розглянуте питання щодо зобов`язання повторного розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «УКРАГРОЕЛІТ» та Комісією ухвалено направити лист до ДПС України про надання роз`яснень щодо виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Надійшла відповідь, в якій зазначено, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивач вважає вказані обставини щодо прийняття Комісією рішення про направлення листа до ДПС України про надання роз`яснень щодо виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду є виконанням рішення суду, а тому вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання виконавчого документа.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону № 1404-VIII Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Згідно з ч.6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, тобто був усвідомлений про виконання рішення суду у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону №1404-VІІІ надає підстави дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

Судами встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою від 20.06.2024 року на ГУ ДПС за повторне невиконання виконавчого документа на ГУ ДПС накладений штраф у розмірі 10200грн.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху, ГУ ДПС зазначило у поданій заяві, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100грн ГУ ДПС не отримувало.

Таким чином, ГУ ДПС не оскаржувало постанову про накладення першого штрафу за невиконання рішення суду та вона є чинною.

При цьому позивач був обізнаний про наявність виконавчого провадження та отримавши оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 10200грн за повторне невиконання рішення суду, будь-яких дій щодо оскарження постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду не вжив, та таким чином на час вирішення спірних правовідносин по даній справі про оскарження постанови про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду, перша постанова є діючою та вважається правомірно прийнятою.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі за невиконання рішення суду повторно.

Крім того, ГУ ДПС зверталось до суду щодо роз`яснення рішення та ухвалою суду відмовлено у роз`ясненні рішення. Також судом відмовлено у зміні способу та порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, рішення суду є обов`язковим для виконання. Посилання позивача на будь-які неузгодженості між центральним органом виконавчої влади та її територіальними органами не можуть перешкоджати виконанню рішення суду.

За таких обставин та правового врегулювання колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя:О.А. Шевчук

Суддя:А.В. Бойко

Суддя:А.Г. Федусик