Постанова

від 24.09.2024 по справі 320/34517/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/34517/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС 200» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «КОЛОС 200» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

19 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОС 200» зареєстроване як юридична особа 06.06.2013 року відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності є - « 01.11» вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

На підставі направлень від 08.05.2023 року №3016/10-36-07-05, №3017/10-36-07-05 та наказу від 19.04.2023 року №670-п посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КОЛОС 200» у період з 08.05.2023 року по 12.05.2023 року щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2023 року №9054952278 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/ 38250910 , відповідно до висновків якого було встановлено відповідні порушення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/ 38250910 , позивачем до Головного управління ДПС у Київській області подано письмові заперечення від 01.06.2023 року №15, за наслідками розгляду яких листом від 15.06.2023 року №13261/10/10-36-07-05 висновки Акту залишено без змін, оскільки, на думку контролюючого органу, твердження, що викладені в запереченнях, не спростовують висновків Акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/38250910 Головним управління ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 20.06.2023 року форми «В1» №107380705, яким товариству встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення в додатку 3 до декларації за лютий 2023 року на суму 650 358,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 162 590,00 грн;

- від 20.06.2023 року форми «В4» №107390705, яким товариству встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показника рядку 21 Декларації) до декларації за лютий 2023 року у сумі 976 655,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.06.2023 року форми «В1» №107380705 та форми «В4» №107390705, позивачем подано скаргу від 06.07.2023 року №16.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.09.2023 року №25580/99-00-06-01-04-06 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 року №107380705 в частині застосованих 97 554,00 грн штрафних санкцій, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 року №107390705 залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/ 38250910 , з урахуванням висновків рішення Державної податкової служби України від 01.09.2023 року №25580/99-00-06-01-04-06, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2023 року №174330705.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених урозділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України податковим органом на підставі направлень від 08.05.2023 року №3016/10-36-07-05, №3017/10-36-07-05 та наказу від 19.04.2023 року №670-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КОЛОС 200» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

На підставі висновків акту перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/38250910 та з урахуванням рішення ДПС України від 01.09.2023 року №25580/99-00-06-01-04-06, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №107390705 від 20.06.2023 року за формою «В4» та №174330705 від 20.09.2023 року за формою «В1».

Щодо податкового повідомлення-рішення №174330705 року від 20.09.2023 за формою «В1», судом першої інстанції було вірно зауважено наступне.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі Порядок №21), затверджено зокрема, форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та визначено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Пунктами 2 - 8 розділу VI Порядку №21 визначено, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці п`ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п`ятого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

З аналізу вищезазначених правових норм висновується, що в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. При цьому, не заповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №21 визначено, що у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки.

Згідно розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами статті 200 ПК України, серед іншого, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «КОЛОС 200» на адресу податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року від 02.02.2023 року №9013749653, яким було збільшено в декларації рядок 16.3 на загальну суму 1 202 521,00 грн.

До вказаного уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ позивачем було додано додаток 2 (Д2), в якому товариством повторно було заявлено до бюджетного відшкодування 472 763,40 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.11.2022 року №111060705.

Проте, в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року від 02.02.2023 року №9013749653 не відображено, на підставі якого податкового повідомлення-рішення збільшено залишок від`ємного значення.

Тобто, в даному випадку, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.9 статті 200 та Порядку №21 у зв`язку з не відображенням в уточнюючому розрахунку реквізитів податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від`ємного значення.

Отже, контролюючим органом не було враховано, що неточність, яка допущена позивачем під час заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року від 02.02.2023 року №9013749653, є виключно помилкою (опискою), яка не впливає на фінансовий результат, не призвела до формування необґрунтованих сум від`ємного значення та не може бути підставою для його зменшення. У даному випадку мала місце технічна помилка позивача при заповненні уточнюючого розрахунку за грудень 2022 року.

Більше того, зміст проведених операцій ТОВ «КОЛОС 200» з контрагентами постачальниками, які приймають участь у бюджетному відшкодуванні в додатку 3 за лютий 2023 року, а також наявність податкового повідомлення-рішення від 17.11.2022 року №111060705 контролюючим органом не оспорюється та не спростовується.

Водночас, допущена ТОВ «КОЛОС 200» технічна помилка щодо невідображення відомостей про податкове повідомлення-рішення від 17.11.2022 року №111060705 не може бути підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2023 року на суму 472 763,40 грн.

Помилкове невідображення позивачем реквізитів податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від`ємного значення, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України.

До того ж, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, а в цих спірних правовідносинах до неправильного формування податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ.

Таким чином, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.08.2022 року у справі №3884/19.

Разом з тим, в постанові від 11.09.2018 року у справі №810/3697/16 Верховний Суд зазначив, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку завищення бюджетного відшкодування, у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується первинними документами.

З огляду на викладене, застосування такої відповідальності у вигляді зменшення суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду є неспівмірним до зробленої позивачем технічної помилки у заповненні уточнюючого розрахунку.

До того ж, згідно з актом перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/ 38250910 , контролюючим органом не було встановлено неправильності розрахунку суми від`ємного значення з ПДВ.

Позивачем під час оформлення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року лише допущено технічну помилку (некоректність заповнення) в рядку 16.3 декларації в уточнюючому розрахунку, а саме не зазначено реквізитів податкового повідомлення-рішення, на підставі якого було збільшено від`ємне значення.

Однак, некоректне заповнення рядку 16.3 уточнюючого розрахунку до декларації не призвело до формування необґрунтованих сум від`ємного значення і не може бути підставою для його зменшення.

Відтак, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв`язку з допущеною платником податку помилкою при подачі уточнюючого розрахунку, що виразилась у невідображенні реквізитів податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від`ємного значення, є безпідставним, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №174330705 від 20.09.2023 року за формою «В1».

Щодо позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №107390705 від 20.06.2023 року за формою «В4», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки від 18.05.2023 року №9721/10-36-07-05/38250910 контролюючий орган дійшов висновку про:

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 729 757,60 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показника рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 242 722,14 грн;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 4 185,00 грн.

Щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 729 757,60 грн.

ТОВ «КОЛОС 200» до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року від 02.02.2023 року №9013749653, яким збільшено в декларації рядок 16.3 - збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на загальну суму 1 202 521,00 грн.

Вказані висновки пов`язані з тим, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2022 року від 02.02.2023 року №9013749653 не відображено на підставі якого податкового повідомлення-рішення збільшено залишок від`ємного значення в рядку 16.3 декларації.

Однак, помилкове невідображення позивачем реквізитів податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від`ємного значення, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України.

Відтак, висновки контролюючого органу в частині завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 729 757,60 грн. є безпідставними, оскільки наведене відбулось внаслідок допущеної технічної помилки.

Щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показника рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 242 722,14 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 4 185,00 грн.

За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КОЛОС 200» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за лютий 2023 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету контролюючим органом встановлено, що позивач в додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» за жовтень 2022 року (уточнюючого) таблиці 2 рядку 4 «ІПН 404612420307» (період 10.2022 року) вказано суму до бюджетного відшкодування 242 722,14 грн.

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних було виявлено, що ТОВ «КОЛОС 200» заявлено суму до бюджетного відшкодування по платнику ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ПАВЛІВСЬКИЙ» «ІПН 404612420307» по накладним, які були зареєстровані за рішенням комісії.

Відповідно до поданого додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» за жовтень 2022 року ТОВ «КОЛОС 200» не було включено до податкового кредиту взаємовідносини з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ПАВЛІВСЬКИЙ» «ІПН 404612420307» на суму ПДВ 242 722,14 грн.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «КОЛОС 200» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення в додатку 3 до декларації за жовтень 2022 року на суму 242 722, 14 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ТОВ «КОЛОС 200» відповідно до поданої декларації з ПДВ за лютий 2023 року, податкові зобов`язання задекларовано у сумі 4 185,00 грн.

На думку відповідача, позивачем не вірно визначено залишок від`ємного значення за період лютий 2023 року.

Фактично, вказані висновки відповідача обумовлені порушенням позивачем хронології формування від`ємного значення податку на додану вартість.

Позивач під час розгляду справи акцентував увагу на тому, що ні ПК України, ні Порядок №21 при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань за звітний (податковий) період та податкового кредиту звітного (податкового) періоду не передбачено вимог щодо черговості врахування від`ємного значення (поточного звітного (податкового) періоду та попередніх звітних (податкових) періодів) в погашення податкових зобов`язань такого поточного звітного (податкового) періоду.

Так, нормами ПК України не ставиться право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в залежність від заповнення додатків до податкової декларації з ПДВ із застосуванням принципу хронології формування від`ємного значення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі №640/11775/20.

Таким чином, оскільки незастосування принципу хронології та використання від`ємного значення ПДВ платником податків на власний розсуд не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванню, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позиції контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показника рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 242 722,14 грн та про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за лютий 2023 року у сумі 4 185,00 грн.

Відтак, позивачем доведено протиправність податкового повідомлення-рішення №107390705 від 20.06.2023 року за формою «В4», у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Так, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 24 вересня 2024 року.