Постанова

від 24.09.2024 по справі 500/1128/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/1128/24 пров. № А/857/10292/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року та додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 500/1128/24 (головуючий суддя Осташ А.В., м. Тернопіль, повні тексти судових рішень складено 26.03.2024 та 03.04.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2024 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000088/3 від 07.12.2023; визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000092/2 від 28.12.2023; визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000093/2 від 28.12.2023.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу укладеного між позивачем та SAREROM SRL (Румунія) №192/29.03.2023 у жовтні - грудні 2023 року позивачу було поставлено та ним ввезено на митну територію України 3 партії солі виробництва Румунії. Для митного оформлення зазначеного товару уповноваженою особою позивача до Тернопільської митниці було подано відповідні митні декларації разом із усіма супровідними документами, що вимагаються законом для митного оформлення, в тому числі, для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Однак, після консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірні рішення, якими він скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України. Позивач вважає такі коригування митної вартості протиправними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000088/3 від 07.12.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000092/2 від 28.12.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000093/2 від 28.12.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Крім того, додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 3750 грн. витрат на залучення перекладача (переклад документів).

Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідачем - Тернопільською митницею, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувані рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу/витрат на залучення перекладача (переклад документів).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями ІМ40ДЕ 23UA40303002402U7, №23UA403030026857U0 та №23UA403030026873U2 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання яких встановлено наступне: відповідно до положень Інкотермс-2010 декларантом не подано доказів вартості навантажувальних робіт та включення їх до вартості товару; до митного оформлення подано платіжний документ від 20.11.2023 №Р2311200767003, де сума платежу не відповідає сумі рахунку-фактури та у графі 70 наявне посилання на проформу, яка до митного оформлення даної поставки відношення немає; декларантом до митного оформлення не надано рахунків на оплату транспортно-експедиційних послуг, а також наявна невідповідність сум вартості транспортних послуг з ТОВ «Агро-Транспортна Спілка Україна». Таким чином, оскільки позивач не зміг підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то митний орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товару. Крім того, апелянтом вказано, що дана категорія справ є справами незначної складності, а сам час, виділений позивачем на підготовку позовної заяви є не співмірним із складністю даної справи та обсягом наданих правничих послуг.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване рішення по суті позовних вимог залишити без змін, а додаткове рішення скасувати в частині з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 29.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» та SAREROM SRL (Румунія) укладено контракт купівлі-продажу №192/29.03.2023, предметом якого є купівля-продаж солі, що поставляється на умовах Інкотермс 2010. Кількість, якість, ціна і вартість товару узгоджена сторонами в додатку №1 до цього договору.

На виконання зазначеного зовнішньоекономічного договору у жовтні - грудні 2023 року позивачу було поставлено та ввезено ним на митну територію України 3 партії солі виробництва Румунії.

19.10.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA40303002402U7. До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №AO6320HO/AO5882XP від 16.10.2023; рахунок-проформа (інвойс) №980 від 10.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) №2587 від 16.10.2023; автотранспортна накладна (CMR) № A824425 від 16.10.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA403030023874U0 від 19.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12.10.2021; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2310119548001 від 11.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 16.10.2023; специфікація виробника товару №б/н від 11.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 29.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 19.04.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 2587 від 16.10.2023; декларація виробника № б/н від 16.10.2023; декларація про відповідність №2587/16.10.2023 від 16.10.2023; заявка №189 до договору від 12.10.2023; переклад зовнішньоекономічного договору і додатку № б/н від 05.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №23ROCJ1800E0106066 від 17.10.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FL485422 від 02.02.2018.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030024020U7 від 19.10.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне: для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: заявку від 12.10.2023 № 189 в якій зазначено вартість послуг по організації перевезення (в тому числі винагорода) в сумі 38000 грн. Разом з тим в довідці ТОВ «Агро-Транспортна Спілка Україна» від 16.10.2023 № б/н зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Румунія (Campia Turzii) кордон Дяково, складають 19000 грн., що не дозволяє пересвідчитись у достовірності заявлених даних.

З огляду на вищенаведене відповідачем було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Листом від 20.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2023/000088/3 від 07.12.2023.

30.11.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403030026857U0. До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №AO7047BM/AO3340XP від 28.11.2023; рахунок-проформа (інвойс) №1094 від 20.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 3054 від 28.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 28.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.06.2017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.06.2017; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2311200767003 від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 28.11.2023; специфікація виробника товару № б/н від 11.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 29.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 27.11.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 3054 від 28.11.2023; декларація виробника №б/н від 16.10.2023; декларація про відповідність №4209 від 28.11.2023; заявка №217 до договору від 27.11.2023; переклад зовнішньоекономічного договору і додатку № б/н від 05.09.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23ROCJ1800E0125181 від 28.11.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FY489699 від 12.02.2020.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030026857U0 від 30.11.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне: для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надано: заявку від 27.11.2023 №216 в якій зазначено вартість послуг по організації перевезення (в тому числі винагорода) в сумі 61000 грн. Разом з тим в довідці ТОВ «Агро-Транспортна Спілка Україна» від 28.11.2023 №б/н зазначені відомості про вартість транспортно-експедиційних послуг за маршрутом Румунія (Campia Turzii) кордон Дяково, що складають 31000 грн. Таким чином, не можливо пересвідчитись у достовірності заявлених відомостей щодо витрат на транспортування оцінювальних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Виникають сумніви щодо включення ТОВ «УКРПРОДУКТ-Т» до митної вартості всіх її складових, зокрема, вартості витратна на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язаних з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, оскільки в довідці про транспортні витрати від 28.11.2023 №б/н інформація щодо включення навантажувальних робіт у вартість товару не підтверджується Контрактом та документами, поданими до митного оформлення. До митного оформлення подано платіжний документ від 20.11.2023 №Р2311200767003, де сума платежу не відповідає сумі рахунку-фактури та у графі 70 наявне посилання на проформу, яка до митного оформлення даної поставки відношення немає.

У зв`язку із наведеним, відповідачем було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу відповідача, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано видаткову накладну №2049 від 28.11.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403000/2023/000092/2 від 28.12.2023.

01.12.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403030026873U2. До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №AO5902НІ/AO569XP від 28.11.2023; рахунок-проформа (інвойс) №1095 від 20.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 3063 від 28.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) №А767736 від 28.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CТР306768 від 13.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.02.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2311200767004 від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 28.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 24.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 27.11.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 3063 від 28.11.2023; витяг з Technical specification (1 стор.) № б/н від 28.11.2023; декларація про відповідність №4220 від 28.11.2023; заявка №216 до договору від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №23ROCJ1800E0125320 від 28.11.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FМ956067 від 10.04.2018.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030026873U2 від 01.12.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено невідповідності.

У зв`язку із наведеним, відповідачем було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: видаткову накладну №2058 від 28.11.2023, переклад зовнішньоекономічного договору і додатку від 05.09.2023, переклад дод. №3 до договору купівлі- продажу №192/29.03.2023 від 04.11.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403000/2023/000093/2 від 28.12.2023.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Як визначено ч.ч.1 і 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

У частині 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими ч.ч.4-8 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Уповноважена особа позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подала до митного органу ряд документів та застосувала перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

На переконання митного органу, існують розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах.

Проте, апеляційний суд із такими доводами митного органу не погоджується з таких підстав.

Дослідивши подані декларантом згідно із ч.2 ст.53 МК України документи, які подавалися із митними деклараціями та додатковими поясненнями, колегія судів приходить до переконання про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митними деклараціями та додатковими поясненнями документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема:

1) до МД типу ІМ40ДЕ №23UA40303002402U7: пакувальний лист №AO6320HO/AO5882XP від 16.10.2023; рахунок-проформа (інвойс) №980 від 10.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) №2587 від 16.10.2023; автотранспортна накладна (CMR) № A824425 від 16.10.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA403030023874U0 від 19.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.09.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12.10.2021; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2310119548001 від 11.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 16.10.2023; специфікація виробника товару №б/н від 11.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 29.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 19.04.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 2587 від 16.10.2023; декларація виробника № б/н від 16.10.2023; декларація про відповідність №2587/16.10.2023 від 16.10.2023; заявка №189 до договору від 12.10.2023; переклад зовнішньоекономічного договору і додатку № б/н від 05.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №23ROCJ1800E0106066 від 17.10.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FL485422 від 02.02.2018;

2) до МД типу ІМ40ДЕ №23UA403030026857U0: пакувальний лист №AO7047BM/AO3340XP від 28.11.2023; рахунок-проформа (інвойс) №1094 від 20.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 3054 від 28.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 28.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.06.2017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.06.2017; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2311200767003 від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 28.11.2023; специфікація виробника товару № б/н від 11.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 29.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 27.11.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 3054 від 28.11.2023; декларація виробника №б/н від 16.10.2023; декларація про відповідність №4209 від 28.11.2023; заявка №217 до договору від 27.11.2023; переклад зовнішньоекономічного договору і додатку № б/н від 05.09.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23ROCJ1800E0125181 від 28.11.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FY489699 від 12.02.2020;

3) до МД типу ІМ40ДЕ №23UA403030026873U2: пакувальний лист №AO5902НІ/AO569XP від 28.11.2023; рахунок-проформа (інвойс) №1095 від 20.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 3063 від 28.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) №А767736 від 28.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № CТР306768 від 13.06.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.02.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Р2311200767004 від 20.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 28.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 24.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 192/29.03.2023 від 29.03.2023; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.08.2022; договір (контракт) про перевезення вантажів № б/н від 27.11.2023; договір (контракт) транспортного експедирування № б/н від 27.06.2022; декларація-інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро № 3063 від 28.11.2023; витяг з Technical specification (1 стор.) № б/н від 28.11.2023; декларація про відповідність №4220 від 28.11.2023; заявка №216 до договору від 27.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №23ROCJ1800E0125320 від 28.11.2023; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № FМ956067 від 10.04.2018; видаткову накладну №2058 від 28.11.2023, переклад зовнішньоекономічного договору і додатку від 05.09.2023, переклад дод. №3 до договору купівлі- продажу №192/29.03.2023 від 04.11.2023.

Таким чином, позивачем митному органу було надано зовнішньоекономічний договір №192/29.03.2023 від 29.03.2023 з додатками, інвойси (рахунки-фактури) №2587 від 16.10.2023, №3054 та №3063 від 28.11.2023, банківські платіжні документи щодо оплати товару від 12.10.2023 та 20.11.2023, рахунки-проформи, міжнародні товарно-транспортні накладні, договори перевезення вантажів, договір транспортного експедирування від 27.06.2022 р., заявки на перевезення, довідки щодо вартості перевезення товару до митного кордону.

При цьому, як слідує із матеріалів справи страхові документи не надавалися, бо такі витрати не заявлені у складі митної вартості, оскільки страхування товару не здійснювалося.

Щодо посилання апелянта на те, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме витрати на транспортування, слід зазначити, що позивач надав для митного оформлення усі необхідні документи, що підтверджують витрати на транспортування, в тому числі заявку №189 до договору транспортного експедирування від 12.10.2023. Крім такої заявки також були надані договори перевезення вантажів, договір транспортного експедирування від 27.06.2022 р., довідки щодо вартості перевезення товару до митного кордону.

Що стосується посилання апелянта на те, що декларантом не надано рахунків на оплату транспортно-експедиційних послуг, а також невідповідність сум вартості транспортних послуг, зазначених в заявках на органiзацiю перевезення на підставі договору транспортного експедирування від 27.06.2022, укладеного з ТОВ «Агро-Транспортна Спiлка Україна», та сум, що зазначені ТОВ «Агро-Транспортна Спiлка Україна» у довідках про вартість транспортно-експедицiйних послуr за маршрутом Румунiя (Сampia Tuгzii) - кордон Дяково, що ніби то не дає можливості пересвідчитись у достовірності відомостей вартості транспортування, слід зазначити наступне.

На підтвердження витрат позивача на транспортування оцінюваних товарів до мiсця ввезення на територію України були надані договір транспортного експедирування від 27.06.2022 р., договори перевезення вантажів, складені між експедитором та особами, які були ним залучені для організації перевезення, заявки на перевезення, довідки щодо вартості перевезення товару до митного кордону України (Дяково).

Згідно п. 5.3, 5.4 Договору транспортного експедирування від 27.06.2022 р. оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу. Ціни на послуги є договірними та вказуються в заявці на перевезення. Тобто договором передбачено післяплату за надані транспортно-експедиційні послуги за цінами, узгодженими в заявках на перевезення, які були надані митному органу. При цьому, даним договором не передбачено, що оплата послуг здійснюється на підставі виставленого замовнику рахунку.

Як вбачається з долучених до митних декларацій заявок на організацію перевезення, у них визначена загальна вартість послуг перевезення вантажу за маршрутом Campia Tuzii (Румунія) - Тернопіль (Україна). Оскільки до митної вартості товарів включаються не усі витрати на транспортування оцінюваних товарів, а лише до мiсця ввезення на територію України (в даному випадку до пункту пропуску Дяково, що передбачено заявками на перевезення), на підтвердження таких витрат для митного оформлення були надані довідки ТОВ «Агро-Транспортна Спiлка Україна», якими визначена вартість транспортно-експедиторських послуг для фірми ТОВ «Укрпродукт-Т» саме до митного кордону Дяково. При цьому в довідках зазначено відомості про відповідні державні номери транспортних засобів, номери та дати міжнародних товарно-транспортних накладних (ЦМР), за якими здійснювалось перевезення, відомості про осіб, які були залучені та безпосередньо здійснювали перевезення, які повністю відповідають відомостям, зазначеним в інших наданих до митного оформлення документах.

Щодо вартості навантажувальних робіт та включення її до вартості товару, то за умовами, узгодженими сторонам контракту, поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс-2010, термін FCA Кимпія Турзій, Румунія (Додаток №1 та Додаток №3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №192/29.03.2023 від 29.03.2023), що передбачає здійснення завантаження товару за рахунок продавця.

Так, згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється за місцезнаходженням продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Саме тому така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на навантаження/вивантаження у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за цей товар.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, слід зазначити, що при пред`явленні позову до позовної заяви позивачем було долучено докази з офіційним перекладом.

Так, згідно наданого акта надання послуг №60898 від 21.02.2024, виконавець ФОП ОСОБА_1 , на підставі основного договору №б/н, виконав роботи з перекладу документів з англійської на українську мову.

На підтвердження оплати понесених витрат на переклад документів, представником позивача надана платіжна інструкція №69 від 01.03.2024.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що витрати позивача на залучення перекладача були понесені позивачем з власної ініціативи та на власний розсуд. Суд під час розгляду справи не вимагав від позивача надання перекладу документів та не залучав перекладача до розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на залучення перекладача у цій справі.

Щодо доводів апелянта в частині стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як слідує зі змісту акта виконаних робіт (наданих послуг) від 27.03.2024, в межах виконання договору про надання правової допомоги від 19.02.2024 станом на дату складання даного акту, адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги: правнича допомога з питань визнання протиправними та скасування рішень Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000088/3 від 07.12.2023, №UA403000/2023/000092/2 від 28.12.2023, №UA403000/2023/000093/2 від 28.12.2023 в суді першої інстанції (Тернопільському окружному адміністративному суді, справа №500/1128/24) в сумі 6000 грн.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Костовою Наталією Зіновіївною (до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 27.03.2024, справа №500/1128/24) від 27.03.2024, в межах виконання договору про надання правничої допомоги від 19.02.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги з питань визнання протиправними та скасування рішень Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403000/2023/000088/3 від 07.12.2023, №UA403000/2023/000092/2 від 28.12.2023, №UA403000/2023/000093/2 від 28.12.2023 в Тернопільському окружному адміністративному суді, а саме: ознайомлення з наданою клієнтом документацією, надання усних роз`яснень та консультацій з питань визнання протиправними та скасування рішень митного органу, узгодження правової позиції у справі; підготовка та подання 28.02.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень з додатками.

Рахунок №19/02 від 19.02.2024 за надання правової допомоги на суму 6000 грн. оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» 22.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №55.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі у розмірі 6 000 грн.

Судом першої інстанції правомірно було стягнуто з відповідача на користь позивача 6000 грн., а тому відсутні підстави задоволення апеляційної скарги в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №500/1128/24 залишити без змін.

Додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 500/1128/24 скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт-Т» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 3750 грн. витрат на залучення перекладача (переклад документів) та прийняти в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

В решта частині додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №500/1128/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук