Ухвала

від 24.09.2024 по справі 916/2762/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2762/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,

розглянувши клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову

в межах розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 (суддя О.В. Цісельський, м.Одеса, повний текст рішення складено 22.04.2019)

у справі №916/2762/18

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі:

1)Фонду державного майна України;

2)Міністерства культури України;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Державного підприємства «Одеський державний цирк»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1)гр. ОСОБА_1 ;

2)гр. ОСОБА_2 ;

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства культури України до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ГОТЕЛС ОФ ЮКРЕЙН», в якому просив:

1)витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України у відповідача нежитлове приміщення номер 1н, загальною площею 421,8 кв.м, розташоване в м.Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578140751101);

2)витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України у відповідача нежитлове приміщення номер 2н, загальною площею 440,5 кв.м, розташоване в м.Одесі по вул. Князівській 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578121251101);

3)витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України у відповідача нежитлове приміщення номер 3н, загальною площею 425,7 кв.м, розташоване в м.Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578106951101);

4)витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України у відповідача нежитлове приміщення номер 4н, загальною площею 418,5 кв.м, розташоване в м.Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15780660551101);

5)витребувати на користь держави в особі Фонду державного майна України у відповідача нежитлове приміщення номер 5н, загальною площею 424,3 кв.м, розташоване в м.Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578045651101).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018 прийнято позовну заяву заступника прокурора Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою, прокурор звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів, відповідно до якої просив:

-накласти арешт на нежитлове приміщення номер 1 н загальною площею 421,8 кв.м, розташоване в м. Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578140751101);

-накласти арешт на нежитлове приміщення номер 2 н загальною площею 440,5 кв.м, розташоване в м. Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578121251101);

-накласти арешт на нежитлове приміщення номер 3 н загальною площею 425,7 кв.м, розташоване в м. Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15Т8106951101);

-накласти арешт на нежитлове приміщення номер 4 н загальною площею 418,5 кв.м, розташоване в м. Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15780660551101);

-накласти арешт на нежитлове приміщення номер 5 н загальною площею 424,3 кв.м, розташоване в м. Одесі по вул. Князівській, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578045651101).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018 заяву заступника прокурора Одеської області про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, розташовані в м. Одесі по вул.Князівській, 32: номер 1н загальною площею 421,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578140751101); номер 2н загальною площею 440,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578121251101); номер 3н загальною площею 425,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578106951101); нежитлове приміщення номер 4н загальною площею 418,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15780660551101); нежитлове приміщення номер 5н загальною площею 424,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1578045651101).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду, заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18; провадження у справі № 916/2762/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

30.09.2019 оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, у зв`язку з чим ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.10.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №916/2762/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 задоволено клопотання прокуратури Одеської області про зупинення провадження у справі. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №522/9654/19.

09.11.2023 Приморським районним судом м.Одеси ухвалено рішення у справі №522/9654/19.

16.05.2024 Одеським апеляційним судом вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку та залишено без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18. Розгляд справи призначено на 09.09.2024 о 12:00 год.

09.09.2024 до суду апеляційної інстанції від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання (вх.№3424/24 від 09.09.2024) про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №522/9654/19, з посиланням на те, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2024 у справі №522/9654/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2023 та постанову Одеського апеляційного суду від 16.05.2024, а також зупинено дію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2023 до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури про зупинення апеляційного провадження задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №522/9654/19.

20.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018 у даній справі заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна нежитлових приміщень №№1н, 2н, 3н, 4н, 5н, розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Князівська, 32.

Враховуючи, що наразі апеляційне провадження у даній справі є зупиненим, що означає тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, заявлене Державним підприємством «Одеський державний цирк» клопотання може бути розглянуто господарським судом лише після поновлення провадження у справі. З огляду на викладене, апеляційний суд, керуючись статтею 230 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне поновити апеляційне провадження у справі.

Ознайомившись із клопотанням Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку про його повернення заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

18.10.2023 введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі також ЄСІТС) з 18.10.2023 для осіб, перелік яких визначений у частині шостій статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Також вказаний Закон передбачає, що у разі звернення до суду особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов`язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, залежно від виду процесуального документа.

Так, згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Пунктом 1 частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно із частиною четвертою статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову всупереч вимогам процесуального закону не містить відомостей про наявність або відсутність у заявника Електронного кабінету.

Південно-західний апеляційний господарський суд за допомогою системи «Електронний суд» сформував запит на отримання інформації про наявність у Державного підприємства «Одеський державний цирк» (код ЄДРПОУ 02174847) зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС та за результатами опрацювання даного запиту отримав відповідь №3827003 від 23.09.2024 про відсутність у вказаної юридичної особи такого кабінету.

Окрім того, клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову підписано Андрієм Трубою, на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності від 20.03.2024, відповідно до якої Державне підприємство «Одеський державний цирк» в особі виконуючого обов`язки директора Євгена Гайдамаки, що діє на підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України №702-к від 26.10.2020 та статуту, уповноважує представника підприємства директора комерційного Андрія Трубу представляти інтереси в усіх державних та недержавних органах, установах, підприємствах та організаціях України з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів підприємства. Для виконання представницьких функцій ОСОБА_4 надаються, зокрема, такі права: подавати будь-які заяви та скарги; вести справи в усіх судових органах з усіма правами, які надані законом позивачеві, відповідачеві і третім особам. Ця довіреність видана строком на один рік і діє до 20.03.2025.

Згідно з частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, наведені вище положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як «самопредставництво» і «представництво».

Інакше кажучи, процесуальний закон визначив, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших осіб, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.

Крім того, Південно-західний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, стосовно того, що починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 цієї ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 цієї ухвали).

При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Колегія суддів зазначає, що довіреність від 20.03.2024, яка додана до клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову на підтвердження наявності повноважень у Андрія Труби представляти інтереси в судах України, не є тим документом, який належно підтверджує повноваження підписанта на вчинення дій від імені Державного підприємства «Одеський державний цирк» за правилами самопредставництва юридичної особи.

Також матеріали заяви не містять відомостей і щодо наявності у Андрія Труби статусу адвоката, який діє на підставі зазначеної довіреності від 20.03.2024.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання Державного підприємства «Одеський державний цирк» (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана заява подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, а також підписана представником за відсутністю належним чином підтверджених повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення апеляційного провадження на підставі ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024, наразі не усунуто, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18 до набрання законної сили рішенням у справі №522/9654/19.

Керуючись ст.ст. 6, 170, 230, п. 5 ч. 1 ст. 227, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Поновити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18.

2.Повернути Державному підприємству «Одеський державний цирк» клопотання (вх.№3591/24 від 20.09.2024) про скасування заходів забезпечення позову.

3.Повідомити Державне підприємство «Одеський державний цирк» про передбачений частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок останнього зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

4.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2019 у справі №916/2762/18 зупинити до набрання законної сили рішенням у справі №522/9654/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяО.Ю. Аленін