Рішення

від 24.09.2024 по справі 336/1398/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/1398/24

Пр. 2/336/1460/2024

24.09.24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу №336/1398/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

за відсутності сторін та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024 за допомогою засобів поштового листування представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Фельський С.Л. звернувся до суду в інтересах довірительки із вказаною позовною заявою, яку уточнив 15.05.2024, за змістом якої просить визнати за позивачкою у порядку спадкування право власності: 1) на житловий будинок АДРЕСА_1 ; 2) на земельну ділянку, кадастровий номер 2323981300:03:001:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

За змістом позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , який залишив заповіт. До складу спадщини увійшли земельна ділянка, розташована за адресою: Запорізька область, Орхівський район, Димитрівська сільська рада, площею 2,0428 га, та житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказану спадщину у встановленому законом порядку прийняла позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцова Олександра Володимировича.

Відповідачка ОСОБА_2 (дружина померлого) від обов`язкової частки спадщини відмовилась. Відповідач ОСОБА_3 (син померлого) спадщину не прийняв, спільно з батьком не проживав та не має права на обов`язкову частку у спадщині.

На момент прийняття спадщини позивачка не мала достатньо коштів для реєстрації усього спадкового майна, у зв`язку з чим вирішила зареєструвати спочатку земельну ділянку, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину від 04.11.2017. У 2023 році, зібравши достатньо коштів, позивачка вирішила зареєструвати житловий будинок, тому звернулась за місцем відкриття спадщини, а саме до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцова О.В. Проте, їй повідомлено, що у зв`язку з військовими діями поблизу м. Оріхів (Запорізька область), приватний нотаріус ОСОБА_4 виїхав з території міста, де саме наразі він перебуває невідомо.

Стороною позивача також вказано, що 26.12.2023 до Головного територіального управління юстиції в Запорізькі області направлено запит стосовно здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом Студенцовим О.В., та надання інформації про місцезнаходження його нотаріальних справ. Відповідно до наданої відповіді зазначено, що архів приватного нотаріуса Студенцов О.В. на зберігання не передавався й наразі нотаріальна діяльність приватним нотаріусом Студенцовим О.В. не ведеться (зупинена з 05.04.2022).

У зв`язку з вищевикладеним, позивачка ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєструвати право власності на нього та розпоряджатись майном на власний розсуд.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивачка фактично с власницею вказаного вище житлового будинку, але відсутність нотаріуса та спадкової справи (яка повинна бути передана приватним нотаріусом до архіву Головного територіального управління юстиції в Запорізькі області), не дають їй змоги зареєструвати право власності на спадкове майно.

На підставі наведеного, внаслідок неможливості позасудового захисту спадкових прав позивачки, із посиланням на ст. 392, 1216, 1218, 1268, ЦК України, сторона позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Справу передано в провадження визначеного головуючого судді 12.02.2024 на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 14.02.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

01.04.2024 ухвалою суду постановлено в порядку витребування доказів зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у разі наявності, надати до суду з Державного реєстру актів цивільного стану громадян засвідчені копії актових записів про народження дитини (дітей), де у графі «Батько» зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України. Станом на 09.05.2024 вимоги ухвали виконано.

Ухвалою суду від 27.05.2024 постановлено залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , прийняти уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно до розгляду.

Ухвалою суду від 14.06.2024 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі та призначити її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. В порядку витребування доказів зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати до суду інформацію про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2323981300:03:001:0115, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала суду виконана в повному обсязі 05.07.2024.

Сторони у судовому засіданні присутні не були, представник позивачки адвокат Фельський С.Л. 27.05.2024 скерував до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача на задоволенні позову наполягає, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судовому засіданні присутні не були. 24.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідачки ОСОБА_2 , за змістом якого вона не заперечує проти обставин, викладених у позові та проти його задоволення. Зазначає, що від обов`язкової частки спадщини вона відмовилася, тому позивачка ОСОБА_1 фактично є єдиним спадкоємцем, вважає що наявні всі підстави для задоволення позову. Просить розглядати справу за її відсутності.

Також 24.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 , відповідно до якого він не заперечує проти обставин, викладених у позові. Вказує, що спадщину не приймав, на обов`язкову частку права не має, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглядати справу за його відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Зустрічних позовних заяв та інших заяв по суті справи сторонами подано не було. Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було, відповідні клопотання не заявлено.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області 16.01.2017.

Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 07.09.2015, посвідченого секретарем виконавчого комітету Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, Україна, ОСОБА_5 за р. №30, все його майно де б воно не знаходилося і з чого не складалося, і взагалі те, що буде належати йому на день його смерті, і за що він за законом матиме право заповідає дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Судом досліджено засвідчену копію заповіту.

Крім того, судом під час розгляду справи встановлено, що згідно з актовими записами, які надіслані до суду на виконання ухвали про витребування доказів відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме актовим записом №108 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 06.09.1974 виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, батьками є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія додається); актовим записом №81 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 26.06.1978 виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, батьками є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія додається).

Зазначені відомості підтверджено й наявними у копіях свідоцтвами про народження ОСОБА_6 , серії НОМЕР_2 від 26.06.1978 р.н. та ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 від 06.09.1974.

Зміна прізвища позивачки ОСОБА_1 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », підтверджена копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого виконкомом Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 18.09.1999, яка направлена до суду представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» 24.09.2024.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №49736115 від 04.11.2017, зареєстровано видачу свідоцтва про право на спадщину, номер у спадковому реєстрі №60751661, номер у нотаріуса №63/201,7 спадкодавець ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 , спадкове майно - земельна ділянка площа 2,0428 га, цільове призначення земельної ділянки - 01.01, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер 2323981300:02:003:0037, 1/1, Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада, Оціночна вартість спадкового майна нотаріусу не надавалась, дата та час реєстрації 04.11.2017 12:01.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке досліджене судом під час розгляду справи від 04.11.2017, виданого приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області, на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 07.09.2015, зареєстрованого в реєстрі за №30, спадкоємицею зазначеного майна ОСОБА_2 , 1952 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщина на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки, розташованої за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитрівська сільська рада, площею 2,0428 га, цільове призначення земельної ділянки 01.01, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Кадастровий номер 2323981300:02:003:0037, що належать на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП №0001302033, виданого 23.06.2003 Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області, на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 29.11.2002 за №324, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на земля за №28.

Судом також досліджені у засвідчених копіях свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.10.2004, видане Димитрівською сільською радою, відповідно до якого будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на підставі рішення виконавчого комітету Димитрівської сільської ради від 21.09.2004 №73, та технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 18.10.2004 за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого вказаний ОСОБА_2 , зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстровий номер №8152916 від 29.10.2004.

Разом з цим, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100677592024 від 06.05.2024, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323981300:03:001:0115, відомості про право власності ОСОБА_2 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування рішення сесії Димитрівської міської ради 30.05.2006 № 09, державний акт від 05.09.2006 ЯГ 311892. До вказаного витягу долучено кадастровий план земельної ділянки (кадастровий номер 2323981300:03:001:0115), місце розташування: АДРЕСА_1 , площа 0,2242 га, код цільового призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В матеріалах справи наявна й копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВГ №311892, який видано ОСОБА_2 , на підставі рішення Димитрівської сільської ради від 30.05.2006 № 09, про те, що він є власником земельної ділянки площею 0,2242 га, земельна ділянка розташована: АДРЕСА_1 .

Зазначені відомості щодо земельної ділянки, що входить до складу спадкового майна, підтверджені на виконання ухвали суду від 14.06.2024 за даними ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, вх.№ 23307/24 від 05.07.2024. Так, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №311892 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №2678 від 05.09.2006.

За змістом листа першого заступника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Фірсової І. у відповідь на адвокатський запит щодо здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В. повідомлено, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022(зі змінами), робоче місце приватного нотаріуса Студенцова О.В. розташоване на території, де ведуться активні бойові дії. Відповідно до вимог частин другої та третьої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», враховуючи введення в Україні воєнного стану, приватний нотаріус Студенцов О.В. зупинив нотаріальну діяльність з 05.04.2022до закінчення воєнного стану в Україні, надавши до міжрегіонального управління відповідну заяву. Договір про заміщення з будь-яким іншим приватним нотаріусом Студенцовим О.В. не укладався, у зв`язку із відсутністю реальної можливості під час дії воєнного стану. Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Студенцова О.В. на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріального архіву не передавалися.

Суд зауважує, що відповідно до постанови Верховної РадиУкраїни від 19травня 2016року №1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» селище Димитрове Оріхівського району перейменовано на селище Зарічне.

Згідно до пп.8 п.1, пп.8 п.3 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», у Запорізькій області утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад. До складу Комишуваської селищної ради входить с. Димитрове.

При розгляді справи суд застосовує норми ст. 16, 29, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1233-1236, 1296-1298 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.6 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

За нормою ч.1,2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у п.23,27 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За загальним правилом право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Крім того, за нормою ст. 1223, ч.1 ст.1235, ч.2 ст.1236 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. При цьому, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Так, заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на все майно, на час розгляду справи не оспорювався, недійсним не визнаний, що не заперечується й відповідачами по справі.

Відповідно дост. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 2 глави 10 розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна: про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини; про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя); про вжиття заходів до охорони спадкового майна; претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.5 цього пункту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.

Крім того, у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, в порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.

У разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав за заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкова справа може бути передана до іншого(ї) приватного нотаріуса (державної нотаріальної контори) в межах одного нотаріального округу після закінчення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.

Якщо спадщина була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця.

Так, судом встановлено, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 входять: 1) земельна ділянка, площею 2,0428 га, цільове призначення земельної ділянки - 01.01, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:02:003:0037, 1/1, Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323981300:03:001:0115, що належали за життя на праві приватної власності ОСОБА_2 . Перший з вазаних об`єктів нерухомості відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.11.2017, виданого приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області, належить позивачці. Проте, свідоцтво щодо іншого спадкового майна не видавалось, у зв`язку із залишенням матеріалів спадкової справи у приватного нотаріусу Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В. на території, де ведуться активні бойові дії, її продовження та пересилання матеріалів не є можливе, крім того, не відомо, чи знищені вказані матеріали, що з урахуванням наявних відомостей, встановлених з відповіді першого заступника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Фірсової І. на адвокатський запит, унеможливлює позасудове врегулювання спору та матиме надмірний матеріальний тягар для спадкоємиці, яка вже сплачувала державне мито під час подання заяви про прийняття спадщини.

За нормою ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положення ст. 316 ЦК України встановлюють, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Суд враховує, що відповідачка-1 підтвердила відмову від своєї частки у спадковому майні, в встановити наявність її заяви у спадковій справі не видається за можливе з наведених вище причин. Крім того, як визнається відповідачем-2, він спадщину після смерті батька не приймав, не звертався із відповідною заявою до приватного нотаріуса, а права на обов`язкову частку не має.

Так, підставою для звернення до суду стала неможливість реалізації спадкових прав ОСОБА_1 в позасудовому порядку, проте, підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на визначене вище спадкове майно, з урахуванням позиції спадкоємців, коло яких достеменно встановлено під час судового розгляду, знайшли своє підтвердження за результатами розгляду справи.

Оцінивши наявні докази, які узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та належності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , як спадкоємиці за заповітом, підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту відповідає приписам ст.16 ЦК України та є ефективним для захисту її оспорюваного спадкового права.

Оскільки судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі у спосіб, визначений стороною позивача.

Виходячи з критеріїв, встановлених ч.3,9 ст.141 ЦПК України, оскільки поданий спір не виник внаслідок неправильних дій або бездіяльності відповідачів, суд дійшов висновку про те, що судові витрати, сплачені при зверненні до суду, слід залишити за позивачкою. Вимог про стягнення інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, ОСОБА_1 не заявлено.

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 158, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323981300:03:001:0115, площею 0,2242 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати зі сплати судового збору, сплачені при зверненні до суду, залишити за позивачкою.

Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 24.09.2024.

Суддя Л.А.Вайнраух