Постанова

від 17.09.2024 по справі 922/5238/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5238/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

від апелянта в порядку самопредставництва Попов Я.О., виписка з ЄДР (поза межами приміщення суду)

інші учасники справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора, Антимонопольного комітету України (вх. №1754 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 01.07.2024, суддя Лавренюк Т.А. )

у справі № 922/5238/21

за заявою Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енегопромстрой"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі №922/5238/21 затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 202 706,69 грн за виконання повноважень ліквідатора у період з 01.12.2022 по 21.06.2024 (включно), здійснення та відшкодування витрат пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора по справі у загальному розмірі 11 887,56 грн. за період з 01.12.2022 року по 21.06.2024 року (включно).

Задоволено заяву арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про стягнення з кредиторів грошової винагороди й витрат арбітражного керуючого.

Ухвалено стягнути з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" грошову винагороду арбітражного керуючого (ліквідатора) у загальному розмірі 202 706, 69 грн. за період з 01.12.2022 року по 21.06.2024 року (включно), витрати пов`язані з виконанням повноважень по справі у загальному розмірі 11 887,56 грн. за період з 01.12.2022 року по 21.06.2024 року (включно), а також витрати пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна по справі у розмірі 577,20 грн. за період з 27.01.2022 по 24.08.2022 року, пропорційно до визнаних вимог кредиторів, а саме: з Головного управління ДПС у Харківській області у сумі: 42 189,77 грн; з Антимонопольного комітету України у сумі: 172 981,21 грн.

Ухвала місцевого господарського суду зумовлена наступними висновками:

- проаналізувавши обсяг роботи, виконаної арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., судом вбачається, що останнім обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, виконувалися належним чином: складено реєстр вимог кредиторів; вчинено дії, направлені на виявлення активів боржника та іншої інформації про боржника; проведено інвентаризацію майна боржника; подано до суду звіти; прийнято участь у судових засіданнях;

- ліквідатором здійснено розрахунок суми основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період 01.12.2022 по 21.06.2024 виходячи з обсягу проведеної роботи - поденно за 299 днів; звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 у розмірі 202 706,69 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у загальному розмірі 11887,56 грн, понесені за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 відповідає вимогам закону, їх розрахунок є арифметично правильним та підтвердженим, а тому наявні підстави для його затвердження;

- законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство, тому не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута жодним чином не впливає на оплату його послуг;

- беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредитором не створювався, дії арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. кредиторами не оскаржувалися, а також враховуючи неможливість здійснити оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ТОВ "Енергопромстрой", вимога ліквідатора про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора та розпорядження майна у справі №922/5238/21, з кредиторів боржника є обґрунтованою.

Антимонопольний комітет України, кредитор, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати пункт 3 ухвали господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі №922/5238/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. в частині стягнення з Антимонопольного комітету України грошових коштів у розмірі 172 981,21 грн. Стягнути з арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. на користь Антимонопольного комітету України судовий збір в сумі 3 028,00 грн за подання апеляційної скарги. Одночасно апелянт просив забезпечити участь Антимонопольного комітету України в судовому засіданні по розгляду справи № 922/5238/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на наступне:

- місцевим господарським судом не враховано, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за рахунок кредиторів сплату грошової винагороди ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд, а ліквідатор не вжив заходів щодо притягнення керівника боржника до відповідальності, встановленої законодавством;

- ліквідатор не ініціював питання притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності, не звертався до суду з відповідними заявами про витребування з третіх осіб документації чи незаконно отриманих коштів, не встановив чи законно були отримані кошти від боржника третіми особами, а лише попереджав керівника боржника та третіх осіб про встановлену законодавством відповідальність, однак не вжив жодних заходів з метою притягнення зазначених осіб, контрагентів, керівників до такої відповідальності; з поданого звіту ліквідатора вбачається лише декларативне звернення до керівника чи контрагентів боржника, без логічного завершення, що виглядало лише як спроби, які не дали жодного ефективного результату;

- ліквідатор намагається стягнути винагороду з комітету за час, коли він фактично не брав участі у справі (з 01.12.2022 по 21.06.2024), оскільки апелянт набув статусу кредитора у справі лише 21.09.2023, тобто стягнути кошти з державного органу за час, коли той фактично навіть не брав участь у справі;

- застосування «принципу пропорційності» не ґрунтується на нормах Кодексу України з процедур банкрутства, не відповідає буквальному, юридичному і семантичному змісту статті 30 цього Кодексу, принципам статті 129 ГПК України щодо розподілу судових витрат, а тому не може вважатися правовим;

- фінансування Комітету не передбачає видатків на оплату грошової винагороди ліквідатора, тому фактично кошти, які могли би надійти державі, Комітет змушений витрачати на винагороду ліквідатору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.07.2024 для розгляду справи №922/5238/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Мартюхіна Н.О., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №922/5238/21 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5238/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Антимонопольного комітету України (вх.№1754Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі № 922/5238/21, до надходження матеріалів справи.

23.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/5238/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 у справі №922/5238/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України (вх. №1754 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі № 922/5238/21; призначено справу до розгляду на "17" вересня 2024 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) до 12.08.2024; задоволено клопотання Антимонопольного комітету України про участь його представника, Попова Ярослава Олеговича, в судових засіданнях з розгляду справи №922/5238/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; судове засідання у справі №922/5238/21, призначене на 17.09.2024 об 11год 00хв., встановлено провести за участю позивача в особі його представника Попова Ярослава Олеговича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.

02.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на наступне:

- арбітражним керуючим дотримано обов`язок щодо здійснення всієї повноти дій, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства в ліквідаційній процедурі, тобто ліквідатором дотримано принцип безсумнівної повноти дій в даній ліквідаційній процедурі; дії або бездіяльність ліквідатора під час проведення відповідної процедури у справі №922/5238/21 кредиторами не оскаржувались, що враховано судом першої інстанції;

- з огляду на не оскарження апелянтом ухвали господарського суду Харківської області від 27.06.2024 в частинах пункту 1 та 2 у цій справі, якою затверджувався звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс до звіту про діяльність останнього, а також звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, фактичною причиною для оскарження саме пункту 3 ухвали є небажання кредитора сплатити за надані арбітражним керуючим послуги та відшкодувати здійснені за власні кошти витрати арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі підприємства;

- за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства;

- матеріалами справи доведена належність та доцільність вчинених арбітражним керуючим дій, відсутність безпідставної бездіяльності з його боку, що враховувалось комітетом кредиторів при вирішенні питання, зокрема, про закриття ліквідаційної процедури; апелянтом відповідні обставини не оскаржувались, а відповідні доводи спростовуються наданими арбітражним керуючим до суду першої інстанції доказами; доводи апелянта про затягування ліквідації процедури та, як наслідок, стягнення надмірної суми оплати послуг ліквідатора, є необґрунтованими, а також спростовуються нарахуванням арбітражним керуючим відповідної оплати лише за дні фактичного виконання повноважень 299, а не за півтора роки.

12.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. надійшла заява, в якій останній повідомив про неможливість участі в судовому засіданні з огляду на зайнятість в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи те, що явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 012 517,53 грн (931 317,53 грн заборгованість по податку на додану вартість, 22 700,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж відповідно до ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича (свідоцтво № 1759 від 30.03.2016), призначено попереднє засідання.

04.02.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.06.2022 у цій справі за результатами попереднього засіданні до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Енергопромстрой" включено визнані судом вимоги Головного управління ДПС у Харківській області у розмірі 931 317,53грн заборгованості, 22 700,00грн витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58 500,00грн витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого.

Постановою господарського суду Харківської області від 01.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича, якого зобов`язано виконати ліквідаційну процедуру та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

01.12.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду першої інстанції від 26.01.2023 заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задоволено частково, визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 239 871,75грн штрафних санкцій, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, решту грошових вимог за заявою Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника відхилено.

Ухвалою суду від 26.01.2023 заяву Антимонопольного комітету України з грошовими вимогами до боржника задоволено, визнано грошові вимоги Антимонопольного комітету України в розмірі 5 562 995,55 грн (4 419 987,00 грн штраф, 1 060 796,80 грн пеня, 82 211,75 грн судовий збір за подання позову до суду у справі № 922/1937/22), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 5 368,00грн судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2023 у справі № 9225238/21 скасовано в частині відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків щодо пені у розмірі 105723,48грн. та постановлено у цій частині нову ухвалу про визнання означених грошових вимог, у зв`язку з чим абзаци 1-3 резолютивної частини ухвали від 26.01.2023 у справі №922/5238/21 викладено в наступній редакції: «Заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задовольнити в повному обсязі. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі на загальну суму 345595,23 грн.(пеня - 105 723,48грн, штрафні санкції - 239 871,75грн), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів».

До суду першої інстанції від ліквідатора надійшов звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (вх. № 16231 від 21.06.2024), згідно якого арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. нараховано грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у період з 01.12.2022 по 21.06.2024 у розмірі 202 706,69 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 у розмірі 11 887,56 грн.

Також до суду від ліквідатора надійшла заява (вх.№ 16226 від 21.06.2024) про стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, в якій заявник просив суд стягнути з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" грошову винагороду арбітражного керуючого (ліквідатора) у загальному розмірі 202 706, 69 грн. за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 (включно), витрати пов`язані з виконанням повноважень по справі у загальному розмірі 11 887,56 грн. за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 (включно), а також витрати пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна по справі у розмірі 577,20 грн. за період з 27.01.2022 по 24.08.2022, пропорційно до визнаних вимог кредиторів, а саме:

- з Головного управління ДПС у Харківській області у сумі: 42 189,77 грн.

- з Антимонопольного комітету України у сумі: 172 981,21 грн.

Місцевий господарський суд з доводами арбітражного керуючого, викладеними у заявах, погодився та задовольнив вимоги останніх в повному обсязі.

За змістом положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Конституцією України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Основного закону).

Крім того, п. 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа". Надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Частинами 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Частиною 4 ст. 30 КУзПБ визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Тобто, надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо КУзПБ встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Кодексом визначено декілька джерел отримання арбітражним керуючим грошової винагороди під час виконання своїх повноважень у процедурі банкрутства.

Обставинами вище встановлено, що 01.12.2022 постановою господарського суду Харківської області від 01.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. Отже, повноваження ліквідатора боржника Мухітдінов Р.Д. виконував з 01.12.2022.

Кредиторами у справі є Головне управління ДПС у Харківській області з правом вирішального голосу та Антимонопольний комітет України з правом дорадчого голосу.

Наявні матеріали справи свідчать, що кредиторами дії/бездіяльність ліквідатора боржника не оскаржувались.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі задоволено клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про ліквідацію ТОВ "Енергопромстрой" (вх. № 16230 від 21.062024). Затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой". Вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, ухвалено вважати погашеними. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі закрито.

Зі змісту наведеної ухвали вбачається наступне:

«За результатом проведеної інвентаризації встановлено, що у боржника відсутні будь-які активи.

З метою встановлення наявності майна банкрута, ліквідатором направлені запити до відповідних установ (закладів, організацій) про наявність чи відсутність зареєстрованого за ТОВ "Енергопромстрой" майна та отримані відповіді про відсутність зареєстрованого за банкрутом майна від наступних установ та організацій, а саме: Харківської митниці Держмитслужби, Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця", Північно-східної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот, ДП Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин, Державного космічне агентство України, Державної служби морського та річкового транспорту України, Головного управління ДСНС України у Харківській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Головного інформаційно-обчислювального центру АТ "Укрзалізниця", Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Управління інспекційної діяльності у Харківській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління статистики у Харківській області, ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №317796802 від 15.12.2022 року з якої було встановлено відсутність зареєстрованого права на нерухоме майно.

Отримано відповідь податкової інспекції про наявність відкритого рахунку у банкрута.

Згідно з довідкою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчих проваджень, за якими стороною є ТОВ "Енергопромстрой", на виконанні у відділах державної виконавчої служби у м.Харкові та у Харківській області не перебували та не перебувають.

Ліквідатором вживалися вичерпні заходи щодо пошуку та отримання від директора ТОВ "Енергопромстрой" - Жукова Сергія Павловича документації підприємства, проте, встановити місцезнаходження директора банкрута не виявилося за можливе, за місцем реєстрації підприємства також нікого не виявлено.

Крім того, з відповіді відділу обліку та моніторингу Інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Харківській області також було встановлено, що відносно ОСОБА_1 відсутня інформація про реєстрацію його місця проживання.

Ухвалою суду від 15.06.2023 р. в задоволенні клопотання ліквідатора про притягнення до відповідальності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромстрой" було відмовити, оскільки недоведеним є факт ухилення відповідної особи від виконання процесуальних обов`язків через відсутність доказів належного її повідомлення.

Таким чином, враховуючи неможливість встановити місцезнаходження ТОВ "Енергопромстрой", посадових осіб, наявність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, бухгалтерську документацію, основні засоби підприємства, майна підприємства, ліквідатор звернувся до податкової інспекції та статистики для отримання статистичної та податкової звітності та з отриманих відповідей на його запити встановлено, що останній фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва було подано банкрутом станом на 31.12.2018 р. Ліквідатором були подані запити до контрагентів згідно виявлених банківських операцій по отриманій банківській виписці, однак відповіді від контрагентів не надійшли, у зв`язку з чим вжиті заходи щодо отримання первинної документації від контрагентів не дали свого результату.

Головним управління статистики у Харківській області у відповіді вих. № 03.6-36/559-22 від 09.12.2022 року було повідомлено, що ТОВ "Енергопромстрой" (Код ЄДРПОУ: 40490888) за період з 01.01.2018 року по 07.12.2022 року статистичну звітність до Головного управління статистики у Харківській області не подавало.

Таким чином, у банкрута була відсутня господарська діяльність за період з 27.01.2019 року по 27.01.2022.

Ліквідатором закрито рахунок банкрута в установі банку, документ довгострокового зберігання до архівної установи не здавалися, печатка та штампи підприємства не знищувалася, оскільки ліквідатору не передавалися.

За результатами проведення ліквідаційної процедури кредиторська заборгованість ТОВ "Енергопромстрой" перед кредиторами не погашалася через відсутність у банкрута активів, за наслідками чого ліквідатором складено ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в розмірі 6926,5 тис.грн.

21.06.2024 на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Енергопромстрой", оформленому протоколом № 2, було вирішено, крім іншого, схвалити звіт ліквідатора про проведену роботу за весь час ліквідаційної процедури; схвалити ліквідаційний баланс та ліквідувати ТОВ "Енергопромстрой"».

Вказана ухвала є чинною та не оскаржувалась учасниками справи про банкрутство, у тому числі апелянтом.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, на засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом № 2 від 21.06.2024, комітетом кредиторів вирішено не схвалювати звіт ліквідатора ТОВ "Енергопромстрой" Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі №922/5238/21 - єдиний кредитор у справі з правом вирішального голосу - Головне управління ДПС у Харківській області, проголосував проти схвалення звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат по справі №922/5238/21 з причин того, що кошторисом податкової служби не передбачено видатки за напрямком розрахунків щодо сплати грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкрутство .

Місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі встановлено, що за час виконання арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. повноважень ліквідатора ТОВ "Енергопромстрой" дії чи бездіяльність арбітражного керуючого кредиторами у цій справі не оскаржувалися, жодних скарг і зауважень на діяльність арбітражного керуючого Мухітдіновим Р.Д. у справі від кредиторів не надходило, з урахуванням чого та проаналізувавши обсяг роботи, виконаної арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., суд дійшов висновку про те, що арбітражним керуючим у ліквідаційній процедурі обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, виконувалися належним чином: складено реєстр вимог кредиторів; вчинено дії, направлені на виявлення активів боржника та іншої інформації про боржника; проведено інвентаризацію майна боржника; подано до суду звіти; прийнято участь у судових засіданнях.

За приписами ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ст.61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Саме до повноважень комітету кредиторів КУзПБ віднесено можливість у будь-який час ініціювати розгляд питання про припинення повноважень діючого ліквідатора з підстав неналежного виконання або невиконання арбітражним керуючим своїх обов`язків та компетенцію та клопотати перед судом про необхідність призначення нового ліквідатора.

В матеріалах справи не міститься будь-яких рішень комітету кредиторів про визнання неналежними чи неправомірними дій ліквідатора, або поданих до суду першої інстанції скарг на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута Мухітдінова Рустама Джурайовича або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про банкрутство.

Відтак самі лише посилання кредитора в апеляційній скарзі на неефективну та недієву роботу ліквідатора у відповідний період за відсутності належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження вказаних обставин, не можуть бути визнані підставою для відмови від оплати, в тому числі апелянтом, послуг професійного арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Затверджуючи звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, суд має у тому числі надати оцінку повноти дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити звіт.

Як зазначалося вище, ухвала господарського суду Харківської області від 27.06.2024, якою затверджено ліквідаційний звіт та баланс ліквідатора, ліквідовано юридичну особу, апелянтом не оскаржувалась та є чинною.

Натомість при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом було встановлено, що ліквідатором за час проведення ліквідаційної процедури у справі №922/5238/21 вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами; проведено інвентаризацію майна банкрута; прийнято участь у судових засіданнях.

Апелянтом не зазначається про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права в наведеній частині оскаржуваного судового рішення щодо затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а також не заявляться вимога про його скасування в наведеній частині.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

З наявного звіту ліквідатора про нарахування й виплату грошової винагороди та з наявних матеріалів справи вбачається, що в процесі ліквідаційної процедури арбітражному керуючому Мухітдінову Р.Д. за виконанням ним повноважень ліквідатора ТОВ "Енергопромстрой" грошова винагорода не виплачувалась, витрати не відшкодовувались; активи ТОВ "Енергопромстрой" не виявлені, отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.

Отже, в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності та у нього не було виявлено майна для розрахунку з кредитором та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора.

Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.

Встановлені у справі обставини свідчать, що кредиторами рішення щодо порядку формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалось та такий фонд кредиторами не створювався.

Згідно з ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Судова колегія вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

В той же час, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16.

Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011.

При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Вказана правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2019 у справі 910/32824/15.

Перевіривши наданий суду першої інстанції розрахунок, враховуючи обсяг, вчинених арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. у даній справі в період з 01.12.2022 по 21.06.2024 дій, встановлено належним проведений ліквідатором розрахунок.

Зокрема, судом встановлено, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень; статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у місячному розмірі 6700 грн; статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня 7 100 гривень, з 1 квітня 8 000 гривень.

Апелянтом доводів щодо невідповідності викладеного ліквідатором розрахунку не наводилось.

Також місцевим господарським судом встановлено, що в процедурі ліквідації арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. понесені витрати на поштові відправлення, отримання витягів з Державних реєстрів, оплату судового збору за розгляд справи № 922/5238/21 (922/1937/22) в судах всіх інстанцій на загальну суму 11887,56 грн, які підтверджені належними доказами.

Антимонопольним комітетом України належних доказів на спростування вказаних витрат не надавалось.

Судом першої інстанції встановлено, що звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.12.2022 по 21.06.2024 у розмірі 202 706,69 грн, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у загальному розмірі 11887,56 грн, понесені за період з 01.12.2022 по 21.06.2024, відповідає вимогам закону, натомість апелянтом доказів протилежного до суду апеляційної інстанції надано не було.

Крім того, місцевим господарським судом з наявного в матеріалах справи протоколу комітету кредиторів ТОВ "Енергопромстрой" № 1 від 18.10.2022 року встановлено прийняття комітетом кредиторів рішення про схвалення звіту розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 27.01.2022 по 24.08.2022 на загальну суму 58 500,00 грн, здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень розпорядника майна, в розмірі 577,20 грн.

В подальшому, як зазначено вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2022 у цій справі затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Енергопромстрой" за виконання повноважень розпорядника майна у період з 27.01.2022 по 24.08.2022 на загальну суму 58 500,00грн, здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень розпорядника майна, за період з 27.01.2022 по 24.08.2022 у розмірі 577,20грн.

Оскільки наведена ухвала суду першої інстанції оскаржена не була, доказів того, що витрати, які було понесені арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна у розмірі 577,20 грн., були відшкодовані, матеріали справи, також не містять, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що витрати арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. у розмірі 577,20 грн., які були ним понесені на стадії розпорядження майном підлягають відшкодуванню.

Законодавець відповідно до ч. 4 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає відшкодування усіх фактичних витрат ліквідатора, що пов`язані із здійсненням ним повноважень у справі, в тому числі це можуть бути поштові витрати, канцелярські товари, оплати послуг за проведення незалежної оцінки майна банкрута, витрати за надання інформаційно-консультаційних послуг та інші, за винятком витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Будь-які інші винятки з цього питання Кодекс не містить. До витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) можуть бути віднесені документально підтверджені витрати.

Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювати свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність чіткого нормативного регулювання у Кодексу України з процедур банкрутства питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18.

Оскільки апелянт є одним із кредиторів у даній справі про банкрутство, оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися в тому числі за рахунок такого кредитора, оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого взагалі відсутні.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди ліквідатора кредиторами не створений, дії ліквідатора кредиторами не оскаржувались, за результатом вжитих ліквідатором заходів будь-якого майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та подальшій реалізації не виявлено, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно вирішено питання щодо визначення джерела виплати основної грошової винагороди ліквідатора та стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. за виконання повноважень ліквідатора боржника у період з 01.12.2022 по 21.06.2024 за рахунок, зокрема, кредитора Антимонопольного комітету України.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в оскаржуваному пункті судового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга кредитора задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі №922/5238/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України (вх. №1754 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі № 922/5238/21 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 у справі №922/5238/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.09.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя М.М. Слободін