Рішення

від 11.09.2024 по справі 904/1183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1183/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ", Львівська область, м. Новий Розділ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду №ДМЗК-22-22/р від 01.06.2022 у загальному розмірі 827 408,45 грн.

Представники:

від позивача: Янів М.В., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" заборгованість за договором підряду №ДМЗК-22-22/р від 01.06.2022 у загальному розмірі 827 408,45 грн., що складається з: основний борг у розмірі 389 292,96 грн., пеня у розмірі 346 094,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 69 071,56 грн., 3% річних у розмірі 22 949,02 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 12 411,13 грн. судового збору та 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09.04.2024 о 11:30 год.

26.03.2024 від представника позивача через систему Електронний суд надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у задоволенні заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

08.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про проведення судового засідання 09.04.2024 без участі представника та проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У призначене підготовче судове засідання 09.04.2024 представники сторін не з`явились.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, відповідач - ТОВ "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" зареєстроване та має електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, Відповідач належно повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду від 25.03.2024) до електронного кабінету відповідача ТОВ "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" (доставлено 26.03.2024 о 19:45), яка міститься в матеріалах справи (арк.с. 92).

У призначене підготовче судове засідання 09.04.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.08.2024 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 виправлено описку допущену у п. 1 резолютивної частини ухвали суду від 09.04.2024 та викладено у такій редакції:"1. Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.05.2024 о 10:00 год."

02.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - ТОВ "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 08.05.2024 о 10 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

08.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 23.06.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.05.2024 о 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

28.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 19.06.2024 о 10:30 год. в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

11.06.2024 та 12.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про призначення експертизи.

17.06.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 залишено клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" про призначення експертизи без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 10.07.2024 о 10:00 год.

10.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні вимог про задоволення відшкодування правничої допомоги.

Судове засідання, яке було призначено на 10.07.2024 о 10:00 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення, у місті Дніпрі та Дніпропетровській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та призначено підготовче судове засідання на 31.07.2024 о 10:00 год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

26.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача.

В призначене підготовче судове засідання 31.07.2024 представник позивача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 31.07.2024 представником відповідача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2024 о 12:00 год., також вирішено та проводити в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

04.09.2024 судом оголошено перерву до 11.09.2024 о 12:30 год.

У призначене судове засідання 11.09.2024, з розгляду справи по суті, представник відповідача не з`явився.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 389 292,96 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором підряду №ДМЗК-22-22/р від 01.06.2022 щодо повної та своєчасної оплати виконаних останнім робіт.

Позиція відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що рахунок №579 від 01 червня 2022 року на оплату послуг деповський ремонт зерновоза мод. 19-6869) у кількості 20 одиниць був на загальну суму 1 522 000,00 грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 253 666,67 грн., акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) складені на суму 1 522 062,74 грн., а фактична оплата на підставі зазначеного рахунку складає 1 470 000 грн., вбачається, що реальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 52 062,74 грн. Що абсолютно не відповідає заявленим позовним вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ". Також заперечує щодо нарахування штрафних санкцій оскільки розрахунок пені позивачем здійснюється з 06.07.2022, що становить майже 2 роки, тобто поза межами строку позовної давності, яка передбачена нормами чинного законодавства.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "Карпати" (далі - Підрядник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" (далі - Замовник/Відповідач) був укладений Договір підряду №ДМЗК-22-22/р (надалі - Договір), згідно умов якого Підрядник зобов`язується виконати згідно діючої нормативно-технічної документації, роботи з деповського та капітального ремонту вагонів, (надалі - Роботи ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пункт 5.2 Договору передбачає, що Замовник приймає роботи за адресою Підрядника, вказаною в п. 1.5 цього Договору. За результатом приймання-передачі робіт Сторони підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт. Підписаний сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт підтверджує відсутність у Замовника будь-яких претензій стосовно виконаних робіт за цим Договором.

Позивач стверджує, що зобов`язання по Договору виконав, а саме здійснив роботи з деповського ремонту вагонів, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) надалі - Акти) №782 від 29.06.2022, №821 від 01.07.2022, №884 від 19.07.2022, №899 від 23.07.2022, №941 від 01.08.2022, №947 від 01.08.2022, №987 від 01.08.2022, №1019 від 11.08.2022, №1210 від 28.09.2022, №1213 від 28.09.2022, №1234 від 30.09.2022, №1288 від 06.10.2022, №1407 від 07.11.2022, №1413 від 09.11.2022, №1468 від 29.11.2022, №1500 від 30.11.2022, №1481 від 01.12.2022, №1483 від 02.12.2022, №1502 від 05.12.2022, №1560 від 14.12.2022, на загальну суму 1 859 292,96 грн.

Пунктом 4.5. вищезазначеного Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи, передбачені цим Договором, здійснюються Замовником в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку (-ів), виставленого (-них) Підрядником на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 2.2. та 4.2 Договору подача в ремонт, повернення з ремонту вагонів, здійснюється ЗАМОВНИКОМ за власний рахунок або за рахунок Підрядника з подальшим перевиставленням їх Замовнику.

На виконання п. 4.5. Договору Позивач 29.06.2022 виставив рахунок на оплату №743 на надання послуг (подання-забирання вагонів) на суму 14 008,99 грн.

Згідно п. 4.5. Договору, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано - 06.07.2022 (через 5 (п`ять) банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку (-ів), виставленого (-них) Підрядником на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт).

Позивач зазначив, що в порушення зазначених вище умов Договору, Замовник частково сплатив кошти за виконані роботи на суму 1 470 000,00 грн (один мільйон чотириста сімдесят тисяч гривень 00 копійок), що призвело до виникнення заборгованості у сумі 389 292,96 грн (триста вісімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто дві гривні 96 копійок).

Отже, фактично Підрядник виконав свої зобов`язання в повному обсязі, як це передбачено умовами Договору, та виконав роботи Замовника, а Замовник порушив умови Договору та створив заборгованість по Договору підряду №ДМЗК-22-22/р від 01.06.2022 в розмірі 389 292,96 грн, у зв`язку з чим, у Позивача виникла необхідність звернутися з цим позовом до господарського суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, виконані Позивачем роботи були прийняті відповідачем у порядку, встановленому цими Договорами та приписами ст. 882 Цивільного кодексу України, а саме шляхом підписання відповідних актів обома сторонами.

Заперечення відповідача, що частина актів ним не була підписана, суд оцінює критично, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції останнім не надано.

При цьому, вказані роботи були оплачені Відповідачем не у повному обсязі.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої Позивачем до стягнення заборгованості за виконанні роботи Відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконанні роботи у розмірі 389 292,93 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 6.1., 6.2. Договру сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання умов за даним Договором сторони несуть відповідальність згідно до вимог чинного законодавства України. У випадку порушення строків оплати робіт, визначених у п.п. 4.4., 4.5 цього Договору. Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 06.07.2022 по 14.03.2024 в сумі 346 094,91 грн.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Проте, розрахунок пені наданий позивачем містить помилку щодо періоду нарахування.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Згідно з ч.7 Прикінцевих положень цього Кодексу Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Отже, розрахунок період прострочення за який може бути стягнуто пеню становить з 06.07.2022 по 30.06.2023

За розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню за заначений період складає 243 940,87 грн.

Заперечення відповідача щодо спливу строку позовної давності для стягнення пені суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до п. 19. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Станом на час розгляду справи воєнний стан на території України не скасований.

Отже, позивачем не пропущений строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 243 940,87 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 102 154,04 слід відмовити.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 22 949,02 грн. за період з 06.07.2022 по 14.03.2024 та інфляційних втрат у розмірі 69 071,56 грн. за період з липня 2022 по лютий 2024 року.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10 878,82 грн.

Щодо витрат на правову (правничу) допомогу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем подано орієнтовний розрахунок розміру судових витрат, відповідно до якого позивач планував понести витрати у розмірі 20 000,00 грн на послуги адвоката.

Частинами 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн позивачем надано копії:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2023 № 01/11/2023/к, укладений між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Паритет Права;

- додаткова угода № 2 до договору про надання правничої допомоги 01.11.2023 № 01/11/2023/к;

- акт виконаних робіт № б/н від 01.05.2024 на суму 20 000,00 грн;

- рахунок-фактура № 01/05/2024/01 від 01.05.2024 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених

Згідно приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розподілити судові витрати за наслідками розгляду господарського спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

10.07.2024 до суду через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Як вже було зазначено вище, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З огляду на кількість проведених за участю представника позивача судових засідань, підготовлених ним процесуальних матеріалів та заяв по суті справи, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу є розумним.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10 878,82 грн. судового збору та 17 530,75 грн. витрат на првничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 164-Б, код ЄДРПОУ 41416171) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідно-механічний завод "КАРПАТИ" (03110, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 34а, офіс. 22, код ЄДРПОУ 35961869) основний борг у розмірі 389 292,96 грн., пеню у розмірі 243 940,87 грн., інфляційні втрати у розмірі 69 071,56 грн., 3% річних у розмірі 22 949,02 грн., а також судові витрати, які складаються з 10 878,82 грн. судового збору та 17 530,75 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 24.09.2024.

Суддя В.Г. Бєлік