Рішення

від 17.09.2024 по справі 904/2075/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2075/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" (м.Лубни Полтавської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 3 268 352 грн. 00 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (м.Кам`янське Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" (м. Лубни Полтавської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 615 322 грн. 78 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 3 268 352 грн. 00 коп.

У подальшому до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 2247/24 від 31.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" про стягнення заборгованості за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 615 322 грн. 78 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом - відмовлено у повному обсязі; судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт"; позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" 537 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 52 325 грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 25 639 грн. 68 коп. - 3% річних та 7 379 грн. 58 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду №42287/24 від 06.09.2024), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у сумі 9 229 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2024.

У судове засідання 17.09.2024 представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явились, при цьому всі учасники справи повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.09.2024 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 09.09.2024 доставлена до Електронних кабінетів позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - 09.09.2024 (а.с. 37-38 у томі 2).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, відповідач за зустрічним позовом не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд вважає, що відповідач за зустрічним позовом не скористався своїм правом на надання відзиву на заяву позивача за зустрічним позовом про ухвалення додаткового рішення та вважає можливим розглянути заяву за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" заборгованість за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 3 268 352 грн. 00 коп.

У подальшому до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" про стягнення заборгованості за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 у загальному розмірі 615 322 грн. 78 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом - відмовлено у повному обсязі; судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт"; позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" 537 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 52 325 грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 25 639 грн. 68 коп. - 3% річних та 7 379 грн. 58 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп., а також, витрати на оплату судового збору у розмірі 9 229 грн. 84 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2023 між адвокатом Похвалітим Анатолієм Анатолійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір, а.с. 246 у томі 1), умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, правоохоронних органах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи). Представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з усіх питань, а клієнт зобов?язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Повноваження адвоката на вчинення процесуальних дій, як представника (захисника), є додатком № 1 до договору.

У розділі 3 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 2-х років з дня підписання, якщо інший строк дії не вказаний у додатковій угоді до договору. Договір може бути розірваний будь-якою із сторін достроково з попередженням іншої сторони не пізніше, ніж за один місяць до моменту такого розірвання.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що під правовою допомогою розуміється: надання усних та письмових консультацій і роз`яснень з юридичних питань; складання, підписання та подання заяв, клопотань, заперечень, відзивів, пояснень, скарг, адвокатських запитів та будь-яких інших документів, необхідних для правового забезпечення, представництва та/або захисту прав та інтересів клієнта; вести переговори з метою задоволення інтересів клієнта; захищати його права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законами України, способами та методами, погодженими з клієнтом, які не суперечать діючому законодавству; представляти та/або захищати права та інтереси клієнта при розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ з наданням прав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали сулу. користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законами України.

Згідно з пунктом 1.3. договору адвокат надає клієнту інші послуги правового характеру за додатковою домовленістю з клієнтом.

Відповідно до розділу 4 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається додатковою угодою. У випадках, якщо для надання правової допомоги необхідно здійснювати виїзд за межі м. Кам?янського, клієнт має сплатити кошти для відрядження адвоката у місце надання правової допомоги або доставити адвоката у місце надання правової допомоги на власному транспорті за власні кошти.

Додатком № 1 до договору визначені повноваження адвоката на вчинення процесуальних дій як представника (захисника), зокрема, клієнт доручає адвокату бути представником з усіх без винятку питань в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності, в тому числі в органах поліції, прокуратури, в судових органах України будь-якої інстанції (місцевому, апеляційному, касаційному судах тощо) та будь-якої юрисдикції; вести від мого імені справи в усіх судових та правоохоронних органах України з усіма правами (без обмежень), наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, обвинувачуваному, та іншим учасникам цивільного, кримінального, адміністративного процесів, у тому числі з правом передачі позову, повної або часткової відмови від позовних вимог за згодою з клієнтом, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди за згодою з клієнтом, оскарження рішення суду за згодою з клієнтом, постанов та інших документів суду, пред`явлення виконавчих документів до відповідних органів для виконання, одержання присудженого майна та грошей, подавати усякого роду заяви, підписувати будь-які процесуальні документи і направляти їх до суду та іншим учасникам процесу у встановленому законодавством порядку за згодою з клієнтом, підписувати документи у справах, що виникають з цивільно-правових, адміністративно-правових, кримінально-правових відносин, у всіх судових, апеляційних, касаційних органах, органах прокуратури та правоохоронних органах, органах влади та місцевого самоврядування з усіма правами, передбаченими законодавством, щодо здійснення представництва.

У подальшому, 27.05.2024 сторонами була підписана додаткова угода № 1 (далі - додаткова угода, а.с. 245 у томі 2) до договору про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якої сторони погодили наступне:

- згідно з даною додатковою угодою клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу щодо представництва прав та інтересів останнього у справі № 904/2075/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" про стягнення заборгованості за договором поставки товарів та виконання робіт (надання послуг) № 2 від 23.09.2022 (пункт 1 додаткової угоди);

- клієнт зобов`язується сплатити адвокату фіксований (твердий) гонорар у розмірі 20 000 грн. 00 коп. за правничу (правову) допомогу, яка включає: надання консультацій з питань права, підготовку та подання досудової претензії, підготовка та направлення адвокатського запиту, збір та підготовка документів для подання зустрічної позовної заяви до суду, оформлення та подання зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції, підготовка та подання відповіді на відзив у справі, безпосередня участь адвоката під час судового засідання у справі, підготовка та подання апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання касаційної скарги, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу, подання судового наказу до органу державної виконавчої служби/приватного виконавця для примусового виконання, а також компенсувати інші супутні витрати, фактично понесені під час надання такої правової допомоги (пункт 2 додаткової угоди);

- оплата клієнтом послуг адвоката по даному договору здійснюється на підставі виставленого адвокатом рахунку-фактури, у безготівковій або готівковій формі, спосіб (частинами або одноразовий платіж) та форму оплати визначає клієнт за погодженням з адвокатом (пункт 3 додаткової угоди);

- акт наданих послуг складається та підписується сторонами після повного та належного надання адвокатом послуг, які стосуються предмета договору, з визначенням виду послуг та їх вартості, відповідно до умов пункту 5 додаткової угоди (пункт 4 додаткової угоди);

- сторони погодили, що клієнт оплачує вартість фактично наданих послуг адвокатом, без деталізації фактично витраченого адвокатом часу, у наступному розмірі: надання консультацій з питань права - 1 000 грн. 00 коп.; підготовку та подання досудової претензії - 5 000 грн. 00 коп.; підготовка та направлення адвокатського запиту - 1 000 грн. 00 коп.; підготовка документів, у тому числі копіювання, засвідчення копій документів, необхідних для подання позовної заяви до суду - 2 000 грн. 00 коп.; оформлення та подання зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції - 5 000 грн. 00 коп.; підготовка та подання відповіді на відзив у справі - 5 000 грн. 00 коп.; безпосередня участь адвоката під час судового засідання у справі, з урахування понесених адвокатом транспортних витрат - 5000 грн. 00 коп. за одне засідання; підготовка та подання апеляційної скарги - 5 000 грн. 00 коп.; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 000 грн. 00 коп.; підготовка та подання касаційної скарги - 5 000 грн. 00 коп.; підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу - 5 000 грн. 00 коп. - подання судового наказу до органу державної виконавчої служби/приватного виконавця для примусового виконання - 2 000 грн. 00 коп. (пункт 5 договору);

- якщо сукупна (сумарна) вартість фактично наданих адвокатом послуг, передбачених пунктом 5 додаткової угоди, перевищує фіксований (твердий) розмір гонорару, визначеного пункті 2 даної додаткової угоди, адвокат має право вимагати від клієнта оплати вартості послуг (різниці), після підписання сторонами акту наданих послуг (пункт 6 додаткової угоди);

- за наявності підстав, передбачених пунктом 6 додаткової угоди, остаточний розрахунок за надані послуги по договору про надання правової (правничої) допомоги здійснюється клієнтом на підставі акту наданих послуг, після повного виконання адвокатом зобов`язань за договором про надання правової (правничої) допомоги. У такому випадку рахунок-фактура адвокатом не оформлюється (пункт 7 додаткової угоди).

Також, на підтвердження оплати наданих послуг правової допомоги позивачем за зустрічним позовом подані видаткові касові ордери, а саме: видатковий касовий ордер від 07.06.2024 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 244 у томі 2) та видатковий касовий ордер від 10.06.2024 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 248 у томі 2).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач за зустрічним позовом просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 20 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних;

- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат не містить акту наданих послуг з деталізацією витраченого адвокатом часу на надання таких послуг, що унеможливлює встановити дійсний обсяг виконаних робіт, витрати часу адвоката та їх співмірність заявленій до стягнення сумі;

- справа не є обтяженою великою кількістю доказів, участю великої кількості учасників судового процесу; за зустрічним позовом, крім основного боргу, були заявлені лише інфляційні втрати та 3% річних, розрахунок яких не викликає особливих труднощів та додаткових зусиль для професійного адвоката.

Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу за зустрічним позовом правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в додатковій угоді від 27.05.2024, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача за зустрічним позовом повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Крім того, щодо заявленої позивачем за зустрічним позовом у заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат вимоги про стягнення сплаченого ним при подачі зустрічного позову суми судового збору у розмірі 9 229 грн. 00 коп., суд відзначає, що вказане питання вже було вирішене судом під час ухвалення рішення у даній справі, та зокрема, судом було зазначено про таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки зустрічну позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем за зустрічним позовом, становить 7 383 грн. 87 коп.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом було відзначено, що, у зв`язку з внесенням позивачем за зустрічним позовом судового збору у більшому розмірі, частина судового збору (1 845 грн. 97 коп.) підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають 7 379 грн. 58 коп. частина витрат по сплаті судового збору.

З урахуванням вказаного, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024, зокрема, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" 537 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 52 325 грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 25 639 грн. 68 коп. - 3% річних та 7 379 грн. 58 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

Враховуючи вказане, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми судового збору у розмірі 9 229 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Враховуючи все вищевикладене, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані вище витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача за зустрічним позовом; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають 12 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп. покладається на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Продукт" (вулиця Олександрівська, будинок 41, м. Лубни, Полтавська область, 37500; ідентифікаційний код 39632491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікіта-Ром" (вулиця Енергетиків, будинок 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51918; ідентифікаційний код 40341802) 12 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 23.09.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко