Рішення

від 18.09.2024 по справі 904/2389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2389/24за позовом Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м. Анкара в особі Представництва Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м. Дніпро

до Акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТРОБУД", м.Дніпро

про стягнення збитків

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Мошинець Ю.О.

Представники:

від позивача Бондаренко В.Ю. посвідчення адвоката

від відповідача не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м. Анкара в особі Представництва Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м. Дніпро звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпрометробуд" і просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства "Дніпрометробуд" збитки у розмірі 2 449 001, 66 грн.

- покласти на Акціонерне товариство "Дніпрометробуд" судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, 14.06.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2024.

16.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття представника відповідача в підготовче засідання по даній справі.

16.07.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Центрального апеляційного господарського суду по справі №904/1208/23 від 28.03.2024 і рішення Господарського суду №904/4099/22 від 16.08.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 відкладено підготовче засідання на 20.08.2024.

20.08.2024 від відповідача надійшов відзив. Доказів направлення відзиву на адресу позивача до матеріалів справи не надано.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.09.2024.

21.08.2024 відповідачем подано докази направлення відзиву позивачу.

У судовому засіданні 18.09.2024 розглянуто справу по суті: заслухано виступ позивача, оголошено відзив, встановлено обставини справи та досліджено докази. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні 18.09.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

19 березня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №52.

На виконання цього договору період з 19.03.2018 по 31.12.2019 відповідачем було надано послуг на 14 694 009, 96 грн, відповідно до актів виконаних робіт та повністю сплачено виконавцем, відповідно до платіжних доручень.

Однак, в обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем мали бути складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 2 449 001, 66 грн.

Проте відповідач не склав та не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на формування податкового кредиту на суми податку у сукупному розмірі 2 449 001, 66 грн., сплаченого у структурі вартості наданих Послуг та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач заперечує щодо позовних вимог та зазначає, що в договорі № 52 від 19.03.2018 не передбачено договірного (цивільного або господарського) зобов`язання АТ «Дніпрометробуд» по складанню податкових накладних та їх направленню для реєстрації в ЄРПН.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

19 березня 2018 року між АТ «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (надалі - Позивач) та ПАТ «Дніпрометробуд» (надалі - Відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 52.

Сторонами Договору про надання послуг Nє 52 від 19.03.2018 є Замовник - Позивач за та Виконавець - Відповідач. У відповідності до п.1.1 Договору про надання послуг № 52, згідно якого Замовник доручає, приймає та оплачує, а Виконавець на свій ризик власними силами надає послуги по обслуговуванню технологічних процесів на ділянках будівництва Дніпровського метрополітену.

Орієнтовна ціна договору складає 1 890 000,00 грн. (один мільйон вісімсот дев`яносто тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ - 315 000,00 грн (п.2.8 договору).

За надання послуг Замовник проводить розрахунки з Виконавцем в строк 35 календарних днів на підставі підписаного Сторонами Акту приймання наданих послуг. Всі розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця (П.3.1 3.2 договору).

Факт надання, а так само прийом-передача та вартість наданих послуг підтверджується та здійснюється за актами наданих послуг по формі відповідно до Додатків Ф, X та Ц до ДСТУ БД.1 .1-1:2013. (п.6.1 договору).

На виконання умов Договору про надання послуг № 52 від 19.03.2018 (надалі - Договір) за період з 19.03.2018 по 31.12.2019 відповідачем було надано послуг на суму 14 694 009, 96 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт та повністю сплачено Виконавцем, що підтверджується платіжними дорученнями №№: № 6692 від 20.06.2018; № 7041 від 18.07.2018; № 7441 від 03.08.2018; №7890 від 05.08.2018; №7480 від 07.08.2018; № 9048 від 09.11.2018 та №9139 від 15.11.2018; № 9602 від 06.12.2018; № 9623 від 10.12.2018; №9977 від 22.12.2018; №1071 від 08.01.2019; №10172 від 08.01.2019; №10552 від 08.02.2019; №10552 від 08.02.2019; №11263 від 14.03.2019; №11263 від 14.03.2019; №11535 від 27.03.2019; №1755584704 від 22.04.2019; №1755584704 від 22.04.2019; №1756200091 від 24.04.2019; №17587399938 від 07.05.2019; №1762777148 від 29.05.2019; №1762777148 від 29.05.2019; №1776624450 від 08.08.2019; №1776624450 від 08.08.2019; №1782801120 від 06.09.2019; №1782801120 від 06.09.2019; №1782801119 від 06.09.2019; №1782801120 від 06.09.2019; №1807885120 від 26.12.2019; №1807885120 від 26.12.2019; №1807885121 від 26.12.2019; №1807885121 від 26.12.2019; №1816568044 від 31.01.2020; № 1816568044 від 31.01.2020; №181658045 від 31.01.2020; №181658045 від 31.01.2020; №1820747526 від 14.02.2020; №1829736949 від 26.03.2020; №1829736949 від 26.03.2020; №1850000584 від 04.05.2020; №1850001403 від 04.06.2020; №1850001403 від 04.06.2020; №1850001528 від 05.06.2020.

У зв`язку з наданням послуг в період з 19.03.2018 по 31.12.2019 та підписанням Актів виконаних робіт на суму 14 694 009,96 грн., з яких ПДВ складає 2 449 001,66 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не зареєстрував податкові накладні Позивач направив в адресу Відповідача кредиторську вимогу №БЕТ-ІЛМ-ПМ8-000456 від 17.07.2023 р., та запропонував відшкодувати завдані збитки.

Відповіді на вищевказану вимогу матеріали справи не містять.

Відповідач не заперечує, що реєстрація податкових накладних ним не проводилась.

Внаслідок бездіяльності відповідача, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 2 449 001,66 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, що і стало причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи документи, між сторонами склались правовідносини з надання послуг.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 2 449 001,66 грн збитків, завданих не реєстрацією податкових накладних, що позбавило права позивача на податковий кредит.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною є наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправну поведінку особи, яка спричинила збитки, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками.

Позивач вказує про те, що збитки були спричинені внаслідок того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд доходить висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп."а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків такому покупцю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалася колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

Згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22.

Враховуючи викладене, суд задовольняє доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 70 226, 06 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпрометробуд» (49000, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 5; ідентифікаційний код 04880239) на користь Акціонерного товариства «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (06700, Турецька республіка район Чінкая Газіосманпаша м. Анкара, вул. Хафта, буд. 9) в особі Представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 12-М; ідентифікаційний код 26511979) суму збитків в розмірі 2 449 001,66 грн та судовий збір в розмірі 70 226, 06 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.09.2024

Суддя Я.С. Золотарьова