Ухвала

від 23.09.2024 по справі 905/1210/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23.09.2024 Справа №905/1210/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В. перевіривши матеріали позовної заяви б/н від 17.09.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 17.09.2024) Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт.Козин Обухівського району Київської області,

до відповідача, Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая», м.Вугледар Донецької області,

про стягнення 24976982,03 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго», смт.Козин Обухівського району Київської області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 17.09.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 17.09.2024) до Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая», м.Вугледар Донецької області, про стягнення збитків у розмірі 24976982,03 грн на підставі ч. 1, 2 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Дослідив подані матеріали позовної заяви суд встановив.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений на рівні 3028,00 грн.

У відповідності до п.п.1-2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки позовна заява б/н від 17.09.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 17.09.2024) містить вимогу майнового характеру у розмірі 24976982,03 грн, позивач мав сплатити за розгляд поданої позовної заяви судовий збір в сумі 299723,78 грн (24976982,03 грн х 1,5% х 0,8).

Заявником до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Натомість, Публічним акціонерним товариством «Центренерго», з метою надання можливості реалізувати своє право на доступ до правосуддя, надано електронну копію клопотання б/н б/д, у якій просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 299723,78 грн за подання позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая», про стягнення 24976982,03 грн.

Мотивами вказаного звернення про відстрочення сплати судового збору, заявник вказує на те, що Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є товариством критичної інфраструктури, основним видом діяльності якого є виробництво та продаж електроенергії. Вказано, що до складу товариства входять три теплові електростанції: Вуглегірська ТЕС (м. Світлодарськ, Бахмутський р-н., Донецька обл.), Зміївська ТЕС (смт. Слобожанське, Чугуївський р-н., Харківської обл.) та Трипільська ТЕС (м. Українка, Обухівський р-н., Київська обл.). У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, починаючи з 24.02.2022, Вуглегірська ТЕС наразі є тимчасово окупованою, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією)». Зазначено, що у березні 2024 року під час ракетної атаки Російської Федерації по Зміївській ТЕС та у квітні 2024 року по Трипільській ТЕС були повністю зруйновані виробничі потужності даних підрозділів Публічного акціонерного товариства «Центренерго», відкриті відповідні кримінальні провадження. Ракетні обстріли призвели до повної зупинки виробництва та втрати 100% генерації електроенергії, повне зупинення трьох електростанцій унеможливило виробництво та відпуск електричної енергії, що призвело до відсутності джерел фінансування для ведення господарської діяльності відповідача. На даний час окупація Вуглегірської ТЕС, руйнування Зміївської ТЕС та Трипільської ТЕС призводить до критичної ситуації та відсутності вільних обігових коштів, оскільки єдиним джерелом отримання грошових коштів для товариства є виробництво та продаж електроенергії. Звернуто увагу, що у зв`язку з втратою генеруючих потужностей та зупинкою виробництва електроенергії товариство було змушене ввести простій на Зміївській ТЕС та Трипільській ТЕС згідно наказів №466 від 26.03.2024 та №400 від 12.04.2024. Відсутність вільних обігових коштів призводить до певних складнощів щодо виплати заробітної плати та з метою недопущення скорочення штату працівників та оптимізації витрат наказом №27-П від 12.04.2024 було зупинено дію колективного договору Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в частині нарахувань та виплат усіх премій та надбавок.

За твердженнями заявника такі виключні та невідворотні обставини наразі унеможливлюють сплатити у короткий термін таку значну суму судового збору.

Наведено посилання на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, ухвал Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 у справі №911/3466/23, від 14.05.2024 у справі №911/2446/23, від 21.05.2024 у справі №911/2554/23, від 15.07.2024 у справі №911/3828/23, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Креуз проти Польщі».

До клопотання додано електронні копії: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 22024220000000386, дата реєстрації 22.03.2024), витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 22024220000000480, дата реєстрації 04.04.2024), витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 22024101110000320, дата реєстрації 11.04.2024), наказу №466 від 26.03.2024 щодо простою не з вини працівників, наказу №400 від 12.04.2024 щодо простою не з вини працівників, наказу №27-П від 12.04.2024 щодо оптимізації витрат на оплату праці.

Досліджуючи дане звернення суд виходить з такого.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено право суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Суд звертає увагу, що у розумінні приписів чинного процесуального законодавства, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.07.2024 у справі №904/4699/23, від 24.06.2024 у справі №910/10673/23, від 02.07.2024 у справі № 920/368/17 тощо.

Предмет позову у справі №905/1210/24 не є таким.

Відтак, склад сторін позову та предмет позову не свідчить про можливість поширення положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» на дані правовідносини.

Поряд з цим, у нормах ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/1848 (п. 48), юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Розглядаючи порушене питання у світлі викладеної позиції Верховного Суду, суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору при поданні заяви.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, та спроможності сплати у подальшому.

Заявником на підтвердження скрутного майнового стану, у якому перебуває позивач, надано документи, які не відображають поточний фінансовий стан Публічного акціонерного товариства «Центренерго», а вказують на пошкодження Зміївської та Трипільскої ТЕС, введення простою не з вини працівників на підставі наказів №466 від 26.03.2024 та №400 від 12.04.2024 та зупинення дії Колективного договору наказом №27-П від 12.04.2024 щодо оптимізації витрат на оплату праці.

Подані заявником документи мають ознаки погіршення стану господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Центренерго», проте не свідчать однозначно про позбавлення можливості сплати судового збору за подання позовної заяви.

Доказів підтвердження відсутності грошових коштів не надано.

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності обставин непереборної сили, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати на виконання вимог чинного законодавства України, поряд з цим повинен бути підтвердженим у встановленому чинним законодавством порядку.

Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що позивач не може здійснювати господарську діяльність взагалі та набувати кошти, адже протилежного не доведено відповідними доказами.

У розглядуваному випадку належних та допустимих доказів безпосереднього впливу на можливість здійснення сплати судового збору не представлено.

Відтак, заявник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що підтверджують неможливість сплати судового збору, який підлягає сплаті, до виконання рішення у справі.

Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відстрочення сплати судового збору.

Посилання заявника на судові рішення суду апеляційної інстанції у справах №911/3466/23, №911/2446/23, №911/2554/23, №911/3828/23 не береться судом до уваги, оскільки обставини справ, що формують висновки судів з такого питання у межах наведених справ, не є тотожними розглядуваним, одночасно враховано висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд, зроблені у межах справ №911/3466/23, №911/2446/23.

За відсутності підстав відстрочення сплати судового збору, вимоги п.2 ч.1 ст.164 Господарського кодексу України є такими, що не виконано заявником.

Частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Викладене зумовлює висновок, що Публічним акціонерним товариством «Центренерго» не дотримано вимоги господарського процесуального законодавства, позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Господарський суд Донецької області продовжує свою роботу у змішаному режимі (розпорядження суду «Про організацію роботи Господарського суду Донецької області» від 25.05.2023 №6-р.).

За викладених обставин, керуючись ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго» б/н б/д про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву б/н від 17.09.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 17.09.2024) Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт.Козин Обухівського району Київської області, залишити без руху.

3.Публічному акціонерному товариству «Центренерго», смт.Козин Обухівського району Київської області, усунути недоліки позовної заяви б/н від 17.09.2024 у строк не більш ніж 10 днів з дня вручення даної ухвали суду.

4.Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «Центренерго», смт.Козин Обухівського району Київської області, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).

5.Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/sud5006/.

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7.Дата підписання ухвали 23.09.2024.

Суддя О.В. Кротінова