Рішення

від 12.09.2024 по справі 922/2297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024м. ХарківСправа № 922/2297/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 3-я особа, яка не Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота», м. Харків до Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо", м. Харків про стягнення 1 827 976,90 грн за участю представників:

не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 03 липня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо" (надалі - Відповідача) грошові кошти у сумі 42 150 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят) доларів США та 3 % річних у розмірі 2 943,59 доларів США (дві тисячі дев`ятсот сорок три долари США п`ятдесят дев`ять центів), а також суму судового збору у розмірі 21 935,70 грн.

04 липня 2024 року постановлено ухвалу про прийняття позовної заяву до розгляду, відкриття провадження у справі №922/2297/24, де вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на 25 липня 2024 року об 11:00.А також було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті Ворота». Ухвалою від 25.07.24 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 15 серпня 2024 року о(б) 11:00 год. Відповідною ухвалою від 15.08.2024 було повідомлено учасників справи, що клопотання (вх. №20137 від 09.08.2024) щодо застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України буде розглянуто судом в порядку процесуального законодавства, а підготовче засідання у справі відбудеться 29 серпня 2024 року о(б) 11:35 год.

Ухвалою від 29.08.2024 суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12 вересня 2024 року о 11:45.

Представник Позивача у судове засідання призначене на 12.09.2024 не з`явився, подав заяву (вх. № 22997 від 12.09.2024) про проведення засідання без участі представника за наявними матеріалами. Крім того, Позивачем у зазначеному клопотанні викладено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представники Відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Заяв, клопотань, відзив, пояснень тощо до суду не надавалось.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не надавалось.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення Відповідача про розгляд справи. Так, в розумінні ст. 6 та ст. 242 ГПК України був повідомлений про відкриття провадження у справі. Оскільки отримання учасниками справи процесуальних документів відбувалось в електронному вигляді, наявність зареєстрованих в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу підтверджується відповідними даними щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Отже враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Учасником справи відомі процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідач та третя особа належать до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відтак, для надання можливості сторонам скористатися своїми процесуальними правами відповідно до "Розділу III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ", суд направив на адреси зареєстрованих Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС сторін ухвалу суду про відкриття провадження та подальші ухвали щодо повідомлення про підготовчі засідання та закриття підготовчого провадження по справі № 922/2297/24 від 12.09.2024.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Так, Відповідачі своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, відзиви на позов не надали, будь-яких заяв або пояснень по суті спору на адресу суду не надходило. Ухвали суду, надіслані на адреси Відповідачів, що міститься у позові та наявна у єдиних державних реєстрах, повернулись на адресу господарського суду з довідками поштових відділень, що «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом завчасного офіційного оприлюднення ухвали суду у відповідності до ст. 122 ГПК України в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст.6, 120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання пояснень, доказів, заперечень на позов та участь у судовому засіданні.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Між Комунальним підприємством «Жовтневе трамвайне депо» (відповідач, позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (Банк) було укладено договір на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого у період з 26 квітня 2012 р. по 25 квітня 2013 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 25 квітня 2013 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.

28 квітня 2012 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №1 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 27 березня 2013 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 27 березня 2013 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.

15 червня 2012 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №2 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 25 квітня 2013 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 25 квітня 2013 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.»

25 квітня 2013 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №3 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 24 квітня 2014 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит за наступним графіком: період: 26.04.2012 27.05.2013 - залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (ліміт): 1 820 000 доларів США; період: 28.05.2013 24.04.2014 - залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (ліміт): 1 767 000 доларів США; але не пізніше 24 квітня 2014 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.

25 листопада 2013 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №4 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р. про наступне: «підтверджуючи наявність заборгованості Позичальника перед Банком за Договором №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р. на момент укладення Договору про зміни у розмірі 1 787 000 дол. США без урахування штрафних санкцій, що складається з: суми строкової заборгованості за кредитом у розмірі 1 767 000 дол. США; суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 20 000 грн. Сторони домовились провести реструктуризацію заборгованості Позичальника (в частині прострочених зобов`язань Позичальника за Договором) в порядку, визначеному п. 3 Договору про зміни. Підписанням Договору про зміни Сторони підтверджують правильність визначеної у п. 1 Договору про зміни суми заборгованості Позичальника перед Банком за Договором (без урахування штрафних санкцій), та проведених Банком відповідно до умов Договору розрахунків такої суми. 3 моменту укладення та підписання Договору про зміни Банк проводить реструктуризацію заборгованості Позичальника (в частині прострочених зобов`язань Позичальника за Договором) наступним чином: - прострочена сума заборгованості за кредитом у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) дол. США. з моменту укладання та підписання Договору про зміни вважається строковою та обліковується на рахунку №20627010069084. Підписанням Договору про зміни Позичальник погоджується з проведенням реструктуризації його заборгованості за Договором відповідно до умов, визначених Договором про зміни. Внести наступні зміни до ДОГОВОРУ N 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012р., шляхом викладення п. 1.1. Договору в наступній редакції: «1.1. У період з « 26» квітня 2012 р. по « 24» квітня 2014 р. Банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000,00 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч) дол. США (ліміт) без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше «24» квітня 2014 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.»»

09 квітня 2014 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №5 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 08 квітня 2013 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 08 квітня 2015 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.»

02 червня 2014 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №6 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 08 квітня 2015 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит за наступним графіком: період: 27.03.2012 03.06.2014 - залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (ліміт): 1 820 000 доларів США; період: 04.06.2014 05.06.2014 - залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (ліміт): 1 778 750 доларів США; 06.06.2014 08.04.2015 - залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом (ліміт): 1 565 300 доларів США; але не пізніше 08 квітня 2015 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.

11 червня 2014 р. між відповідачем та Банком укладено договір про зміни №7 до Договору на кредитну лінію (невідновлювальну) №70 від 26 квітня 2012 р., відповідно до якого сторони внесли зміни до договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26 квітня 2012 р.: п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: « 1.1. У період з 26 квітня 2012 р. по 11 червня 2014 р. Банк за наявності вільних кредитних ресурсів зобов`язується надати Позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 1 820 000 доларів США без додаткових спеціальних переговорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит у строк не пізніше 11 червня 2014 р. до 16:00 год. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 15 % річних на визначених Договором умовах.

23 травня 2014 р. між позивачем (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав №70/4, відповідно до якого у забезпечення виконання всіх вимог Заставодержателя до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО», далі за текстом - Боржник, за договором № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012 р., та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов`язання - збільшення, зменшення відсоткової ставки, строку дії основного зобов`язання, зменшення, збільшення розміру кредиту тощо), далі за текстом - Кредитний договір, а саме: повернення кредиту у розмірі 1 820 000,00 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч) дол. США у строк «08» квітня 2015р., сплати відсотків за користування кредитом по ставці 15,0 % річних в порядку згідно з умовами Кредитного договору, неустойки та інших можливих витрат Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Заставодавець передає у заставу Заставодержателю належні йому майнові права за договором No 1963 ДВ1 строкового валютного банківського вкладу (депозиту) від 25.03.2014, далі за текстом - Депозитний договір, а саме: право вимоги Заставодавця до Заставодержателя щодо повернення 1 787 000,00 (один мільйон сімсот вісімдесят сім тисяч) дол. США на умовах Депозитного договору.

27 травня 2014 р. між позивачем (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (заставодержатель) було укладено договір про розірвання Договору застави майнових прав №70/4.

05 червня 2014 р. між позивачем (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав №70/10, відповідно до якого у забезпечення виконання всіх вимог Заставодержателя до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (код ЄДРПОУ 37765988), далі за текстом - Боржник, за договором N° 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012 р., та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов`язання - збільшення, зменшення відсоткової ставки, строку дії основного зобов`язання, зменшення, збільшення розміру кредиту тощо), далі за текстом - Кредитний договір, а саме: повернення кредиту за графіком у розмірі 1 820 000,00 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч) дол. США у строк « 08» квітня 2015р., сплати відсотків за користування кредитом по ставці 15,0 % річних в порядку згідно з умовами Кредитного договору, неустойки та інших можливих витрат Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Заставодавець передає у заставу Заставодержателю належні йому майнові права за договором N 3271ДГ6 строкового банківського вкладу (депозиту) «Інвестиційний» від 04.06.2014, далі за текстом - Депозитний договір, а саме: право вимоги Заставодавця до Заставодержателя щодо повернення 292 200.00 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті) грн. на умовах Депозитного договору.

Також 05 червня 2014 р. між позивачем (заставодавець) та (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав №70/10, відповідно до якого у забезпечення виконання всіх вимог Заставодержателя до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (код ЄДРПОУ 37765988) , далі за текстом - Боржник, за договором N° 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012 р., та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов`язання - збільшення, зменшення відсоткової ставки, строку дії основного зобов`язання, зменшення, збільшення розміру кредиту тощо), далі за текстом - Кредитний договір, а саме: повернення кредиту за графіком у розмірі 1 820 000,00 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч) дол. США у строк "08" квітня 2015р., сплати відсотків за користування кредитом по ставці 15,0 % річних в порядку згідно з умовами Кредитного договору, неустойки та інших можливих витрат Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Заставодавець передає у заставу Заставодержателю належні йому майнові права за договором №1963 ДВ1 строкового валютного банківського вкладу (депозиту) від 25.03.2014, далі за текстом - Депозитний договір, а саме: право вимоги Заставодавця до Заставодержателя щодо повернення 292 200,00 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті) грн. на умовах Депозитного договору.

Крім того, 05 червня 2014 р. між позивачем (поручитель) та Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (кредитор) укладено договір поруки №70/11, відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (код ЄДРПОУ 37765988) (надалі за текстом - Боржник) своїх зобов`язань за договором № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012 р., (надалі за текстом - Кредитний договір), укладеним між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором частково за порушення Боржником зобов`язань за Кредитним договором, а саме: повернення частково кредиту згідно графіка у розмірі 42 150,00 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят ) дол. США у строк "08" квітня 2015 року, сплати відсотків за користування кредитом по ставці 15% річних згідно з умовами Кредитного договору, неустойки та інших можливих витрат Заставодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором. Підставами для відповідальності Поручителя, зокрема, є: неповернення Боржником суми кредиту або його частини в обумовлений Кредитним договором строк; несплата Боржником процентів за користування кредитом у встановлений Кредитним договором строк; інші порушення Боржником умов Кредитного договору. Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, тобто Кредитор має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Боржника з Поручителем разом, так і від будь-кого з них окремо.

Вимогою про виконання обов`язку поручителя за договором поруки №70/11 від 05 червня 2014 р. № 2639/1 від 06.06.2014 ПАТ «Банк Золоті Ворота» повідомив позивача, що станом на 06.06.2014 р. Позичальником порушені умови Кредитного договору, що відповідно до п.1.2. Договору поруки є підставою відповідальності Поручителя та про необхідність виконати забезпечене порукою зобов`язання Позичальника, а саме: сплатити на користь АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" прострочений кредит у розмірі 42 150,00 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят).

Листом №2858 від 12.06.2014 ПАТ «Банк Золоті Ворота» повідомив позивача, що у зв`язку з невиконанням КП «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО» (код ЄДРПОУ 37765988) зобов`язань по погашенню кредиту згідно договору 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від « 26» квітня 2012р., було списано 05.06.2014р.: за договором застави 70/10 майнових прав від 05.06.2014, укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_1 (IH 2539116318), суму у розмірі 292 200,00 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті) грн.., в рахунок погашення простроченого кредиту КП «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО»; за договором поруки 70/11 від 05.06.2014, укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_1 (ІН 2539116318), суму у розмірі 42 150,00 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту КП «ЖОВТНЕВЕ ТРАМВАЙНЕ ДЕПО».

Списання коштів підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 06.06.2014 по 06.06.2014 від 28.08.2014 та від 13.06.2014, які знаходяться в матеріалах справи.

Після звернення стягнення ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» з майнового поручителя, позивачу були надані документи, які засвідчують виконання майновим поручителем обов`язку боржника, а саме: договір № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір № 1 від 28.04.2012 року про зміни договору № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір № 2 від 15 червня 2012 року про зміни договору №70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір № 3 від 25.04.2012 року про зміни договору № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір № 4 від 25.11.2012 року про зміни договору N 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір № 5 від 09.04.2012 року про зміни договору № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір N 6 від 02 червня 2014 року про зміни договору N 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, договір N 7 від 11 червня 2014 року про зміни договору N 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року, виписку від 13.06.2014 року по особовому рахунку позивача за період з 06.06.2014 року по 06.06.2014 року про погашення простроченого кредиту, лист N2858 від 12.06.2014 року, яким повідомлялося, що у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку за договором № 70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року з Позивача, на підставі договору N° 70/10 застави майнових прав від 05.06.2014 року було списано суму у розмірі 292 200,00 гривень, на підставі договору поруки N° 70/11 від 05.06.2014 року було списано суму у розмірі 42 150,00 доларів США.

27.08.2014 позивач, у зв`язку з вищезазначеним, звернувся до відповідача з вимогою №27-08/14 про відшкодування збитків у розмірі 42 150,00 доларів США, що на день звернення з вимогою за офіційним курсом гривні до долару (100$ - 1389,0974 гривень) встановленому Національним банком України дорівнювало 585 504,55 гривень, та 292 200,00 гривень, які були спричинені позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору N70 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.04.2012 року всіх додатків до нього. Вказану вимогу відповідач отримав 27.08.2014 року, що підтверджується відміткою на вивозі.

01 липня 2016 р. між позивачем (кредитор) та відповідачем (боржник) укладено договір №01-07/16 про відстрочення грошових зобов`язань, відповідно до якого Кредитор зобов`язується надати Боржнику відстрочення зі сплати грошових зобов`язань у сумі еквівалентній на день платежу 42 150,00 доларів США (сорок дві тисячі сто п`ятдесят доларів США) строком до 31.12.2021 р., а Боржник зобов`язується виконати грошові зобов`язання у повному обсязі у встановлений строк. Під грошовими зобов`язаннями у розмірі 42 150,00 доларів США Сторони розуміють зобов`язання Боржника по відшкодуванню збитків, спричинених Кредитору зверненням стягнення на належні Кредитору кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ «Банк Золоті Ворота», на підставі договору поруки №70/11 від 05.06.2014 р. між АТ «Банк Золоті Ворота» та ОСОБА_1 у розмірі 42 150,00 доларів США (сорок дві тисячі сто п`ятдесят доларів США), що на момент звернення за офіційним курсом гривні по відношенню до долару США, встановленим Національним Банком України, становило 498 458,69 гривень. Відстрочена сума грошових зобов`язань сплачується Боржником у національній валюті України на розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у розділі 7 даного Договору, та визначається по офіційному курсу гривні по відношенню до долару США, встановленому Національним Банком України на день платежу (сплати боргу).

Отже, позивачем було виконано грошові зобов`язання відповідача, а в свою чергу, враховуючи домовленості між позивачем та відповідачем, відповідач мав сплатити на користь позивача до 31.12.2021 суму в національній валюті України еквівалентну 42 150,00 доларам США.

Позивач вказує, що як станом до 31.12.2021, так і станом на день звернення до суду з позовом відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань перед позивачем.

У зв`язку з невиконанням з боку відповідача своїх грошових зобов`язань, позивачем було нараховано 3 % річних у розмірі 2 943,59 доларів США.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

За ч.1 ст. 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов`язань, або належних доводів щодо спростування обставин викладених позивачем та доведених доказами доданими до позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо нарахування 3 % річних суд зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов в цій частині.

Позивач також просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України здійснювати нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За результатами розгляду вказаного клопотання позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та можливим задовольнити вимогу позивача, заявлену в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, поклавши на орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, починаючи з 30.04.2024 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) обов`язок здійснювати нарахування 3 % на суму боргу в розмірі 42 150 доларів США - до моменту повного виконання рішення.

Також суд, ухвалюючи рішення у цій справі, враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 грудня 2023 року у справі № 127/35718/21, відповідно до яких як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. У цьому випадку Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з відповідача заборгованості саме в іноземній валюті, тобто прострочене зобов`язання визначене у розмірі 13 000,00 доларів США, що передбачає і нарахування 3 % річних саме з 13 000,00 доларів США.

Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості та 3 % річних в іноземній валюті доларах США.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» (61157, Харківська обл., місто Харків, вулиця Москалівська, будинок 199-А; код ЄДРПОУ 37765988) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 42150 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят) доларів США та 3 % річних у розмірі 2943,59 доларів США (дві тисячі дев`ятсот сорок три долари США п`ятдесят дев`ять центів), а також суму судового збору у розмірі 21 935,70 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень сімдесят копійок).

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі здійснювати нарахування 3 % річних на суму боргу у розмірі 42150 доларів США, починаючи з 30.04.2024 до дати виконання рішення суду за формулою: С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення., та стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Комунального підприємства «Жовтневе трамвайне депо» (61157, Харківська обл., місто Харків, вулиця Москалівська, будинок 199-А; код ЄДРПОУ 37765988) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "23" вересня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін